Усний журнал "Станемо на сторожі нашої святині - мови"

                                        

 

 

 

 

           

 

             Усний журнал на тему:

 

 

« Станемо на сторожі нашої святині-мови»

 

 

 

 

 

                                                     Підготувала і провела

                                                     вчителька початкових класів                     

                                                     Савич Людмила Миколаївна

 

 

 

 

 

                                                Усний журнал у 3 класі

Тема. Станемо на сторожі нашої святині – мови

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Станемо на сторожі нашої святині – мови

Мета: на основі ціннісного ставлення до держави і суспільства розширити і поглибити знання дітей про мову. Показати її багатство, мелодійність, красу. Розвивати виразне мовлення, уяву, мислення, образну пам’ять; збагачувати словниковий запас учнів. Виховувати любов до рідної мови, рідної землі, художнього слова, пісні, повагу до батьків.

Очікувані результати: ціннісне ставлення до держави, суспільства, рідної мови.

Методичне забезпечення: плакат з висловами про мову, українські рушники, вишиванки, святковий хліб.

Інтерактивна вправа «Займи позицію».

 

Сценарний хід

 

(На середину класу виходять ведучі хлопчик і дівчинка в українських костюмах з хлібом і сіллю на вишиваному рушнику)

Дівчинка

Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік.

 

Хлопчик

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.

Для людей відкрита хата наша біла,

Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

 

Вчитель

Шановні батьки, діти, гості, запрошуємо вас до нашої господи на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на свято української мови.

 

Дівчинка

Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ви вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють ваші батьки, з подвір’я по якому ви бігали, з України, де ви народилися. А Україна – це наша Батьківщина.

 

Хлопчик

У нашій світлиці сьогодні тепло і світло, то ж давайте поговоримо про нашу рідну мову.

 

1-й учень

Мій друже, брате,

Звертаюсь сьогодні до тебе

Мовою землі твоєї,

Мовою матері твоєї, народу твого мовою.

2-й учень

Вся історія народу – в мові,

Мова – душа народу.

Позбавити народ рідної мови –

Це означає вбити народ.

3-й учень

Слова летять у душу як лебідки

І пахнуть п’янко житом і росою,

Калиною, цілющою травою,

Вербички юної дівочою красою.

4-й учень

Зневажати мову мамину – біда

Котра пустими зробить наші душі

І ми нащадкам зможем передать

Лиш те, що корені калині сушить.

5-й учень

О не згуби свого народу,

Безсмертна мово, рідна і терпка,

Ти є душа співучого народу

Що був і є і буде у віках.

 

(Звучить пісня «Мова у серці народу» слова і музика Н.Красоткіної)

1. Неначе юна зоря світанкова,

Ти лісами, степами ідеш.

Українська чарівная мово,

Ти у серці народу живеш. (Двічі)

2.     Мелодійна моя, промениста,

Як земля, твій багатий словник.

Українськая мово пречиста,

Ти ж у серці народу навік! (Двічі)

3. Українська прабатьківська мово,

До зірок через терни ідеш.

Рідна мова моя пелюсткова,

Ти у серці народу живеш!(Двічі)

Вчитель

Діти ми не завжди собі уявляємо те, яке багатство є у кожного з нас, його ми не завжди помічаємо, не завжди цінуємо. Але без нього ми не можемо жити. Ви здогадались, що я маю на увазі.

Учні (хором)

Це наша рідна мова!

Учень

Вона нам рідна, як мама і тато, як земля, на якій ви зростаєте. Бо це мова, яку ми чуємо змалку, якою ми промовляли перші слова. Ця мова зрозуміла і рідна всім нам. Бо без мови немає народу. І так само, як у кожної людини є одна мама, так і мова рідна лише одна. Людина може знати дві, три і більше мов, але рідною залишається материнська мова.

 

Учениця

Рідна мова. І чується лагідний, теплий голос матері, яким вона будить нас уранці. Хіба ще хтось вміє промовляти такі слова, як наші українські мами? Адже цілий світ визнає, що українська мова – чудова, мелодійна, багата.

 

Учень

Кожен народ гордий з того, що він має свою державу, свою мову, волю і гарне життя у своїй країні. Кожен народ – патріот своєї країни, він любить її, поважає її закони і бореться за її незалежність і волю, якщо того немає.

 

Учениця

А ми, українці, тільки зовсім недавно здобули свою незалежність, у 1991 році. Тепер у нас є свої держава, воля, своя мова. І хоч як не глумились з нашої мови, принижували і забороняли і не хотіли слухати і чути її мелодику звучання -  сьогодні вона відроджується.

 

Учень

Бо й не змовкла в устах патріотів рідного слова, звучала в народній пісні, бо люди берегли її як перлину, щоб колись заговорити нею на повний голос. Яка ж  вона чиста, гарна, багата і мелодійна наша українська мова.

1-й учень

Яка ж багата рідна мова!

Увесь чарівний світ у ній!

Вона барвиста і чудова,

І нищити її не смій!

2-й учень

Вона про все тобі розкаже,

Чарівних слів тебе навчить,

Усе розкриє і покаже,

Як правильно у світі жить.

3-й учень

В ній стільки слів, що й не збагнути!

І приказок, і порівнянь.

А мову знаючи, здобути

Ти можеш просто безліч знань.

4-й учень

То ж мову вчи і прислухайся

До того, як вона звучить.

І розмовляти так старайся,

Щоб всім її хотілось вчить.

5-й учень

Вона ж у нас така багата,

Така чарівна, як весна!

І нею можна все сказати,

І найрідніша нам вона.

 

-         Мово! Пресвятая Богородице мого народу!

-         З чорнозему, з любистку, м’яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі й місяця народна.

-         Мово! Мудра берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримає народ на небесному Олімпі волелюбності, слави і гордого духу.

-         Мово! Велична молитво, у своїй нероздільній трійці, що єси ти і Бог Любов, і Бог Віра, і Бог Надія!

-         Мово наша! Твої джерела б’ють десь від магми, тому й вогненна така. А вночі купаються в тобі ясні зорі, тому й ласкава така.

1-й учень

Мово рідна, слово рідне!

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має.

2-й учень

Як ту мову можна забути, котрою учила

Нас всіх ненька говорити,

Ненька наша мила?

3-й учень

От  тому плекайте, діти,

Рідненькую мову

І учіться говорити

Своїм рідним словом.

4-й учень

Доню, моя доню,

Синьоока зірко,

У житті буває

Солодко і гірко.

Як би не манили

Твої очі зваби,

Не посмій вчинити

Батьківщині зради.

5-й учень

Не посмій забути

Маминої мови.

Нею квітне поле,

І гудуть діброви.

Можеш призабути,

Запах рути-м’яти,

Але рідну мову,

Мусиш пам’ятати.

6-й учень

Можеш не впізнати

Голосу діброви,

Та не смій зректися

 Маминої мови.

Бо як відречешся,

Кине тебе пісня,

Будеш ти без неї

Наче вишня пізня.

7-й учень

Любіть свою мову й ніколи

Її не забудьте в житті.

А хто свою мову забуде,

Той серце забуде своє.

8-й учень

Вона, як зоря пурпурова,

Що сяє з небесних висот,

І там, де звучить рідна мова,

Живе український народ.

9-й учень

Ну де ще є така чарівна пісня?

Серед яких на світі мов?

То серце від журби неначе стисне,

А то повіє радість і любов.

10-й учень

Пісня українська!

Хто не був зачарований нею?

Вона натхненна, мелодійна,

Безмежна широтою і красою образів.

Пісні лунають над широкими ланами

І високими горами.

Вчитель

Українська мова багата на слово.

 

1-й учень

Слово рідне! Шум дерев!

Музика зір блакитнооких,

Шовковий спів степів широких,

Дніпра між них левиний рев.

2-й учень

Із слова починається людина,

Із мови починається людина,

Моя ласкава, мамина, єдина –

Щебече соловейко на весь світ.

3-й учень

Бентежна, тополина, калинова

Не випита, не вибрана до дна –

Це наша українська рідна мова,

Немов бандури вічної струна.

4-й учень

Моя земля – це гори темнолиці,

Навчили мови рідної мене

І підняли мене немов би птицю,

Під склепіння неба тихе і ясне.

5-й учень

Може, десь земля є краща й вища,

А над нею небо золоте,

Та мені найкраща та, де вишня,

Там, де вишня мамина цвіте.

Вчитель

Ось бачите, діти, яка багата і чудова українська мова. Вона, мов кринична вода, яку черпаєш, а їй немає ні кінця, ні краю.

Інтерактивна вправа «Займи позицію».(Діти обирають картки зі словами, що характеризують нашу мову і прикріплюють на дошці).

1-й учень

Друзі шановні,

Матусі і тата,

Вдячні ми всім,

Хто прийшов на це свято.

2-й учень

Ми – українці – велика родина,

Мова і пісня у нас солов’їна.

Квітне в садочках червона калина,

Рідна земля для нас всіх Україна.

3-й учень

Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово!

У барвінки зодягайся, українське слово.

Колосися житом в полі, піснею в оселі,

Щоб на все життя з тобою ми запам’ятали,

Як з дитячої колиски мову покохали.

4-й учень

Вже скінчилося свято

І прощатись пора.

Ми бажаєм вам щиро

Щастя, миру, добра!