Усний журнал "Станемо на сторожі нашої святині - мови"
Усний журнал на тему:
« Станемо на сторожі нашої святині-мови»
Підготувала і провела
вчителька початкових класів
Савич Людмила Миколаївна
Усний журнал у 3 класі
Тема. Станемо на сторожі нашої святині – мови
Тема. Станемо на сторожі нашої святині – мови
Мета: на основі ціннісного ставлення до держави і суспільства розширити і поглибити знання дітей про мову. Показати її багатство, мелодійність, красу. Розвивати виразне мовлення, уяву, мислення, образну пам’ять; збагачувати словниковий запас учнів. Виховувати любов до рідної мови, рідної землі, художнього слова, пісні, повагу до батьків.
Очікувані результати: ціннісне ставлення до держави, суспільства, рідної мови.
Методичне забезпечення: плакат з висловами про мову, українські рушники, вишиванки, святковий хліб.
Інтерактивна вправа «Займи позицію».
Сценарний хід
(На середину класу виходять ведучі хлопчик і дівчинка в українських костюмах з хлібом і сіллю на вишиваному рушнику)
Дівчинка
Добрий день вам, добрі люди!
Хай вам щастя-доля буде,
Не на день і не на рік,
А на довгий-довгий вік.
Хлопчик
Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.
Для людей відкрита хата наша біла,
Тільки б жодна кривда в неї не забігла.
Вчитель
Шановні батьки, діти, гості, запрошуємо вас до нашої господи на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на свято української мови.
Дівчинка
Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ви вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють ваші батьки, з подвір’я по якому ви бігали, з України, де ви народилися. А Україна – це наша Батьківщина.
Хлопчик
У нашій світлиці сьогодні тепло і світло, то ж давайте поговоримо про нашу рідну мову.
1-й учень
Мій друже, брате,
Звертаюсь сьогодні до тебе
Мовою землі твоєї,
Мовою матері твоєї, народу твого мовою.
2-й учень
Вся історія народу – в мові,
Мова – душа народу.
Позбавити народ рідної мови –
Це означає вбити народ.
3-й учень
Слова летять у душу як лебідки
І пахнуть п’янко житом і росою,
Калиною, цілющою травою,
Вербички юної дівочою красою.
4-й учень
Зневажати мову мамину – біда
Котра пустими зробить наші душі
І ми нащадкам зможем передать
Лиш те, що корені калині сушить.
5-й учень
О не згуби свого народу,
Безсмертна мово, рідна і терпка,
Ти є душа співучого народу
Що був і є і буде у віках.
(Звучить пісня «Мова у серці народу» слова і музика Н.Красоткіної)
- Неначе юна зоря світанкова,
Ти лісами, степами ідеш.
Українська чарівная мово,
Ти у серці народу живеш. (Двічі)
- Мелодійна моя, промениста,
Як земля, твій багатий словник.
Українськая мово пречиста,
Ти ж у серці народу навік! (Двічі)
- Українська прабатьківська мово,
До зірок через терни ідеш.
Рідна мова моя пелюсткова,
Ти у серці народу живеш!(Двічі)
Вчитель
Діти ми не завжди собі уявляємо те, яке багатство є у кожного з нас, його ми не завжди помічаємо, не завжди цінуємо. Але без нього ми не можемо жити. Ви здогадались, що я маю на увазі.
Учні (хором)
Це наша рідна мова!
Учень
Вона нам рідна, як мама і тато, як земля, на якій ви зростаєте. Бо це мова, яку ми чуємо змалку, якою ми промовляли перші слова. Ця мова зрозуміла і рідна всім нам. Бо без мови немає народу. І так само, як у кожної людини є одна мама, так і мова рідна лише одна. Людина може знати дві, три і більше мов, але рідною залишається материнська мова.
Учениця
Рідна мова. І чується лагідний, теплий голос матері, яким вона будить нас уранці. Хіба ще хтось вміє промовляти такі слова, як наші українські мами? Адже цілий світ визнає, що українська мова – чудова, мелодійна, багата.
Учень
Кожен народ гордий з того, що він має свою державу, свою мову, волю і гарне життя у своїй країні. Кожен народ – патріот своєї країни, він любить її, поважає її закони і бореться за її незалежність і волю, якщо того немає.
Учениця
А ми, українці, тільки зовсім недавно здобули свою незалежність, у 1991 році. Тепер у нас є свої держава, воля, своя мова. І хоч як не глумились з нашої мови, принижували і забороняли і не хотіли слухати і чути її мелодику звучання - сьогодні вона відроджується.
Учень
Бо й не змовкла в устах патріотів рідного слова, звучала в народній пісні, бо люди берегли її як перлину, щоб колись заговорити нею на повний голос. Яка ж вона чиста, гарна, багата і мелодійна наша українська мова.
1-й учень
Яка ж багата рідна мова!
Увесь чарівний світ у ній!
Вона барвиста і чудова,
І нищити її не смій!
2-й учень
Вона про все тобі розкаже,
Чарівних слів тебе навчить,
Усе розкриє і покаже,
Як правильно у світі жить.
3-й учень
В ній стільки слів, що й не збагнути!
І приказок, і порівнянь.
А мову знаючи, здобути
Ти можеш просто безліч знань.
4-й учень
То ж мову вчи і прислухайся
До того, як вона звучить.
І розмовляти так старайся,
Щоб всім її хотілось вчить.
5-й учень
Вона ж у нас така багата,
Така чарівна, як весна!
І нею можна все сказати,
І найрідніша нам вона.
- Мово! Пресвятая Богородице мого народу!
- З чорнозему, з любистку, м’яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі й місяця народна.
- Мово! Мудра берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримає народ на небесному Олімпі волелюбності, слави і гордого духу.
- Мово! Велична молитво, у своїй нероздільній трійці, що єси ти і Бог Любов, і Бог Віра, і Бог Надія!
- Мово наша! Твої джерела б’ють десь від магми, тому й вогненна така. А вночі купаються в тобі ясні зорі, тому й ласкава така.
1-й учень
Мово рідна, слово рідне!
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.
2-й учень
Як ту мову можна забути, котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила?
3-й учень
От тому плекайте, діти,
Рідненькую мову
І учіться говорити
Своїм рідним словом.
4-й учень
Доню, моя доню,
Синьоока зірко,
У житті буває
Солодко і гірко.
Як би не манили
Твої очі зваби,
Не посмій вчинити
Батьківщині зради.
5-й учень
Не посмій забути
Маминої мови.
Нею квітне поле,
І гудуть діброви.
Можеш призабути,
Запах рути-м’яти,
Але рідну мову,
Мусиш пам’ятати.
6-й учень
Можеш не впізнати
Голосу діброви,
Та не смій зректися
Маминої мови.
Бо як відречешся,
Кине тебе пісня,
Будеш ти без неї
Наче вишня пізня.
7-й учень
Любіть свою мову й ніколи
Її не забудьте в житті.
А хто свою мову забуде,
Той серце забуде своє.
8-й учень
Вона, як зоря пурпурова,
Що сяє з небесних висот,
І там, де звучить рідна мова,
Живе український народ.
9-й учень
Ну де ще є така чарівна пісня?
Серед яких на світі мов?
То серце від журби неначе стисне,
А то повіє радість і любов.
10-й учень
Пісня українська!
Хто не був зачарований нею?
Вона натхненна, мелодійна,
Безмежна широтою і красою образів.
Пісні лунають над широкими ланами
І високими горами.
Вчитель
Українська мова багата на слово.
1-й учень
Слово рідне! Шум дерев!
Музика зір блакитнооких,
Шовковий спів степів широких,
Дніпра між них левиний рев.
2-й учень
Із слова починається людина,
Із мови починається людина,
Моя ласкава, мамина, єдина –
Щебече соловейко на весь світ.
3-й учень
Бентежна, тополина, калинова
Не випита, не вибрана до дна –
Це наша українська рідна мова,
Немов бандури вічної струна.
4-й учень
Моя земля – це гори темнолиці,
Навчили мови рідної мене
І підняли мене немов би птицю,
Під склепіння неба тихе і ясне.
5-й учень
Може, десь земля є краща й вища,
А над нею небо золоте,
Та мені найкраща та, де вишня,
Там, де вишня мамина цвіте.
Вчитель
Ось бачите, діти, яка багата і чудова українська мова. Вона, мов кринична вода, яку черпаєш, а їй немає ні кінця, ні краю.
Інтерактивна вправа «Займи позицію».(Діти обирають картки зі словами, що характеризують нашу мову і прикріплюють на дошці).
1-й учень
Друзі шановні,
Матусі і тата,
Вдячні ми всім,
Хто прийшов на це свято.
2-й учень
Ми – українці – велика родина,
Мова і пісня у нас солов’їна.
Квітне в садочках червона калина,
Рідна земля для нас всіх Україна.
3-й учень
Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово!
У барвінки зодягайся, українське слово.
Колосися житом в полі, піснею в оселі,
Щоб на все життя з тобою ми запам’ятали,
Як з дитячої колиски мову покохали.
4-й учень
Вже скінчилося свято
І прощатись пора.
Ми бажаєм вам щиро
Щастя, миру, добра!
про публікацію авторської розробки
Додати розробку