Клас: 7

Курс: Історія України

Тема: Утворення Русі-України. Київські князі:Аскольд і Дір,Олег.

Мета:

освітня: охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику перших київських князів, визначати хронологічну послідовність та особливості їх правління;

розвивальна: розвивати вміння робити висновки й оцінювати діяльність історичних осіб, формувати навички самостійної роботи на уроці, сприяти розвиткові критичного мислення учнів;

виховна: виховувати почуття любові до минулого свого народу.

Тип уроку: комбінований.

Поняття та терміни: Русь, данина.

Обладнання: Історія України - підручник для 7 класу, тематична карта, роздатковий матеріал.

 План

І. Організація навчальної діяльності

ІІ. Контроль та корекція, актуалізація знань учнів

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Легенди про зародження Русі-України
2. Правління Аскольда
3. Князювання Олега та його походи на Візантію

V. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу

VІ. Коментоване пояснення домашнього завдання

VІІ. Підведення підсумків уроку

ХІД УРОКУ

І. Організація навчальної діяльності (2-3хв)

Привітання, повідомлення теми, мети уроку

ІІ. Контроль та корекція, актуалізація знань учнів (4-5хв)

Проводиться у формі фронтального опитуання.

 Запитання і завдання для фронтальної бесіди.

- Розповісти, показуючи на карті, які території заселяли слов’яни у VIII – IX ст.

      - Назвіть і покажіть на карті східнослов'янські союзи племен.

      - Які з них були предками українців ?

- Яким був рівень розвитку господарства східних слов’ян?

- Опишіть побут східних слов’ян.

Для учнів зі слабкою успішністю в ході бесіди можна задати наступні запитання:

•    Що таке данина?
•    Що називають Великим розселенням слов’ян?
•    Як називається літопис в якому подано назви східнослов’янських племен?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (3хв)

Вчитель: як ви думаєте, дивлячись на тему уроку, про що ми сьогодні з вами поговоримо?

(Учні ставлять питання виходячи із теми уроку, учитель їх записує на дошці в кінці уроку вчитель повертається до написаного. Орієнтовні запитання: якими були причини утворення Русі-України?, хто заснував Київську Русь?, як відбувалось утворення Русі-України? і ін. )

ІV. Вивчення нового матеріалу (25 хв)

Випереджальне завдання

Вчитель: впродовж розгляду нового матеріалу систематизуйте його в зошиті у формі таблиці «Правителі Київської держави».

1. Легенди про зародження Русі-України (5-7хв)

Вчитель: східні слов’яни здавна цікавились походженням власної держави, але дати однозначну відповідь на це питання складно навіть науковцям. Вони говорять, спираючись на археологічні знахідки і літописні джерела, що поступово кількість поселень зростала. Історія деяких з них знайшла своє відображення в усних легендах, які згодом були зафіксовані в літописах.

Учень зачитує уривок з «Повісті минулих літ» про заснування Києва

«… Коли ж поляни жили осібно й володіли родами своїми, то було мiж них три брати: одному ім’я Кий, а другому – Щек, а третьому – Хорив, і сестра їх – Либідь. І сидів Кий на горі, де нинi узвiз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив – на третій горі, од чого й прозвалася вона Хоривицею. Зробили вони городок і на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом. І був довкола города ліс і бір великий, і ловили вони тут звірину. Були ж вони мужами мудрими й тямущими і називалися полянами. Од них ото є поляни в Києві й до сьогодні

Кий княжив у роду своєму і ходив до Цесарограда. Велику честь, як ото розказують, прийняв він од того цесаря.  А коли він вертався назад, то прийшов до Дунаю і вподобав це місце, і поставив городок невеликий, і хотів тут сісти з родом своїм. Та не дали йому ті, що жили поблизу. Так що й донині називають дунайці городище те – Києвець.»

Запитання до джерела (фронтальне опитування):

- Як описується заснування Києва?

- Який городок окрім Києва було засновано Києм та його людьми?

- Про що свідчать походи Кия до Візантії?

Учні ознайомлюються з текстом підручника на с.25, на основі якої складають в зошиті схему  «Версії походження терміна «Русь»»(індивідуальна письмова робота), обговорення складених схем, за потреби їх корегування.

2. Правління Аскольда (8-10 хв)

Розповідь вчителя

На основі полянського племінного княжіння в Середньому Подніпров’ї близько середини IX ст. сформувалося Київське князівство. За своєю територією воно було досить невеликим і охоплювало, головним чином, полянські землі навколо Києва. У літописі його називають «Руською землею», а його правителями — князів Аскольда та Діра. Їх уважають представниками династії Києвичів, що походила від легендарного Кия. Арабські автори стверджували, що Дір княжив перед Аскольдом, був «першим зі слов’янських царів», володів великими містами й багатьма населеними країнам». Правив він, імовірно, з 30—50-х рр. IX ст. Проте в літописі Аскольда і Діра завжди називають разом. За його повідомленням, вони «княжили в Києві й володіли полями і були ратними (воювали) з древлянами й уличами».

Князь Аскольд (? - 882) уславився своїми воєнними походами проти Візантії у 860, 866 та 874 рр. Справжнім жахом для візантійців став світанок 18 червня 860 р., коли вони побачили 200 лодій (човнів) руського флоту князя Аскольда під стінами Константинополя. Русичі взяли місто в облогу, візантійський імператор був змушений погодитися на укладення з ними угоди і сплату данини. Так уперше Київське князівство сповістило середньовічний світ про своє існування, розпочало боротьбу з Візантією за першість на Чорному морі та перетворення його на «Руське море».

Із князем Аскольдом пов’язана перша спроба хрещення Русі. За повідомленнями візантійських авторів, у 60-х рр. IX ст. він хрестився сам і спробував охрестити своїх підданих. Існує думка, що це викликало невдоволення язичницької знаті, і вона почала готувати змову, щоб усунути Аскольда від влади.

(внесення інформації про Аскольда учнями до таблиці «Правителі Київської держави» з поясненнями вчителем)

3. Князювання Олега та його походи на Візантію (10-11 хв)

Розповідь вчителя

У літописах Дір завжди діє з Аскольдом, хоча історики встановили, що насправді цього не було. Імовірно, літописці повязували цих історичних діячів через схожість їхньої політики. Існує версія, що після Аскольда правив Дір, за іншою версією Дір взагалі є вигаданою особою. . Хай там як, у 882 році вони були вбиті після облоги Києва новгородським військом з Олегом на чолі. Так розпочалося правління Рюриковичів, яке тривало близько 500 років і розповсюдилось на територію від Галича до Москви.

Князь Олег Віщий (845-912)

Був довіреною особою новгородського князя Рюрика і опікуном свого малолітнього сина – Ігоря. У 882 році Олег на чолі варязького війська увійшов до Києва, убивши Аскольда і Діра та започаткувавши династію Рюриковичів. Правив князь-регент з 882 до 912, хоча і мав би передати трон Ігорю після досягнення останнім повноліття. Авторитет, військовий та політичний талант були вірними супутниками Олега, який отримав від нащадків прізвисько «Віщий». Саме він, за легендою, вперше застосував до Києва визначення «мати міст руських».

Почав своє правління Олег, звісно, з питань внутрішніх. Захопивши до Києва Смоленськ та Любеч, маючи під собою Новгород, він обклав даниною древлян, полян, сіверян та радимичів.

Робота з термінами

Данина – це податок, що збирається з підкорених племен продуктами й товарами.

(учні записують у словник визначення слова данина)

 Тобто під владою князя опинилося ядро Руської держави, а також один з основних торгових шляхів Середньовіччя – «Шлях із варяг у греки». Саме ці стратегічні здобутки за перші декілька років правління (до 885 року) дозволили Олегу зосередитись на відносинах з іншими країнами.

(розповідь про походи князя Олега супроводжується їх показом на тематичній карті)

Конфлікти у Прикаспії зменшували значущість підконтрольного Хозарському каганату та Волзькій Булгарії Волзького торгового шляху, а військові успіхи у Візантії супроводжувалися вигідними торгівельними угодами.

Найбільших успіхів Олег досяг у Візантії. Відомо два великих походи на Константинополь – у 907 та 911 роках. Перший похід не викликає довіри у істориків, деякі навіть вважають його повністю вигадкою Нестора-літописця – автора «Повісті минулих років», яка містить детальну інформацію про розвиток цих подій.

Прочитайте уривок з «Повісті минулих літ» про цю подію на с. 28

(обговорення уривку)

У результаті походу в 911 р. греки знову заплатили 48 тис. гривень золотом тапідписали вигідні для русичів угоди:

•    про торгівлю;
•    про забезпечення їх кораблів при поверненні на Русь;
•    про взаємну допомогу кораблям, що зазнали лиха поблизу берегів однієї із країн.

Обставини загибелі Олега достеменно не відомі, хоча в одному з літописів описано легенду про смерть князя від укусу змії.

(учень зачитує легенду)

Легенда
Одного разу князь Олег запитав у волхвів про свою смерть. Волхви відповіли: «Ти помреш від коня свого». Засмутившись, князь наказав відвести свого улюбленця у стійло і гарно його годувати, проте ніколи більше не підводити до князя. Через деякий час ця історія забулася князеві, проте після успішних походів у Візантію Олег запитав у конюхів, де його улюблений кінь, залишений багато років тому. «Помер» – відповів конюх. І посміявся Олег над чудесниками, і попрохав відвести його на могилу коня свого. «І від цих кісток смерть мені прийняти?» – питав Олег, роздивляючись череп та кістки давно померлого коня. У той самий момент, як сказав він це, із черепа виповзла отруйна змія і вкусила князя київського за ногу. Через три дні Олег помер і був похований на Щекавиці.

•    Чи є, на вашу думку, ця літописна легенда достовірним історичним джерелом? Чому?

V. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу (5 хв)

На сьогоднішньому уроці ми дізналися, що перші київські князі Аскольд, Дір – зміцнили свою державу, заявили про себе на міжнародній арені. Від часів Олега відбулося об’єднання окремих слов’янських князівств в одну державу – Русь.

Учні письмово відповідають на питання, які вони поставили до теми на етапі мотивацій навчальної діяльності (перевірка зошитів вчителем).

VІ. Коментоване пояснення домашнього завдання  (1-2 хв)

Обов’язкове:

1. Опрацювати текст підручника § 4;

2. Внести в таблицю «Правителі Київської держави» інформацію про Олега.

За бажанням (творче):

 Підготувати презентацію на одну з тем:

1. про теорії походження назви „Русь”,
2. про правління одного з перших князів
3. на свою тему, що стосується уроку.

VІІ. Підведення підсумків уроку (3 хв)

(оцінювання роботи учнів на уроці, індивідуальні рекомендації)

Література

1. Енциклопедія історії України / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — Київ : Наукова думка, 2008. — Т. 4:Ка-Ком. — С. 528.
2. Історія України. 7 клас : Плани-конспекти уроків / О.М. Ковальчук. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2013. — 136 с.
3. Історія України. 7 клас : розробки уроків / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. — X. : Вид-во «Ранок», 2015. — 288 с. — (Серія «Сучасний майстер-клас»).
4. Історія України: підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. Закладів / Н. М. Гупані, І. І. Смагін, О. І Пометун. — К. : Видавничий дім «Освіта», 2016. — 224 с.