Узагальнений досвід "Навчальні проекти, як ефективний засіб формування предметної й ключових компетентностей учнів у процесі навчання географії"

Про матеріал

Метод проектів використовую на уроках географії як один із шляхів підвищення пізнавальної активності учнів. Різноманітні форми проведення навчальних занять дають можливість виявити здібності кожного учня, викликати непідробну цікавість до предмета, розвинути ідею співробітництва вчителя та учня, стати активним учасником навчального процесу, засвоїти матеріал безпосередньо на уроці.

Перегляд файлу

Відділ освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Веселівської селищної ради

Комунальний заклад «Веселівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 Веселівськоої селищної ради»

 

 

 

 

 

Навчальні проекти, як ефективний засіб формування предметної й ключових компетентностей учнів у процесі навчання географії

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала:

Заступник директора з НВР

КЗ «Веселівська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1»,

вчитель географії

Романченко І.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

смт Веселе

2018 р.

Школа ХХІ століття – школа компетентної людини, школа переходу від знаннєвої до компетентнісної освіти. Тому в освіті відбувається переорієнтація її на виховання людини, яка не тільки володітиме певним багажем знань, умінь, навичок та способів діяльності, а й умітиме виконувати свої обов’язки відповідно до сучасних теоретичних надбань, світових вимог і стандартів.

У зв’язку з цим найактуальнішою є проблема переходу навчально-виховного процесу від предметно-знаннєвого до компетентнісно-орієнтованого, переорієнтацію з процесу на результат освіти в діяльнісному вимірі; розгляд цього результату з погляду потреб в суспільстві, забезпеченості спроможності випускника школи відповідати новим запитам ринку праці, пошуку свого «Я» у професії, мати відповідний потенціал для практичного розв’язання життєвих проблем.

Нові принципи компетентнісної освіти вимагають таких методів, технологій та прийомів навчання, які спрямовані на самостійну діяльність учнів, розвиток критичного мислення та творчих здібностей. Обираючи підходи та прийоми роботи,потрібно виходити з того, що кожна дитина має усвідомлені (і не усві­домлені) природні духовні потреби, які вимагають негайного або поступового за­доволення, втілення в якійсь сфері пере­живань, почуттів чи діяльності. Але щоб духовна потреба змогла реалізуватися, до­водиться вчитися, аби стати компетентним у жаданій сфері. Так виникає необхідність у формуванні певних компетентностей.

Як показує досвід, механізмом формування компетентної особистості на уроках географії є комплекс послідовних етапів, які необхідно реалізувати на кожному уроці, а саме:

- цілепокладання;

- визначення очікуваних результатів;

- мотивація діяльності;

- створення ситуації успіху;

- сприяння здобуттю знань учнями;

- формування умінь та навичок;

- використання сформованих умінь та навичок у стандартних ситуаціях;

- творче використання знань, умінь, навичок у життєвих ситуаціях;

- узагальнення та систематизація знань;

- аналіз результатів роботи, підведення підсумків, рефлексія та самооцінка;

- контроль та корекція сформованості компетентностей;

- спонукання особистості до подальшого саморозвитку та самоосвіти.

Однак виникає наступне питання: «Яким методом формувати компетентну особистість?». Найкраще цьому сприяє використання методу проектів. Саме визначення поняття «проект» твердить:

- (у перекладі з латин. мови) – кинутий уперед, задум, план;

- Задуманий план дій, намір

Різноманітні форми проведення навчальних занять дають можливість виявити здібності кожного учня, викликати непідробну цікавість до предмета, розвинути ідею співробітництва вчителя та учня, стати активним учасником навчального процесу, засвоїти матеріал безпосередньо на уроці. Моніторинг рівня розвитку навчальної мотивації учнів 9 класів свідчить про перевагу пізнавальних мотивів, усі учні прагнуть до досягнення успіху, мають високий рівень навчальної мотивації, завжди реалізують навчальні мотиви, мають високий ступінь розвиненості здібності до цілепокладання.

Універсального методу навчання, який би гарантував учневі набуття географічних компетентностей, не існує у принципі через творчий характер компетентностей. Водночас, слід відмітити, що набуттю географічних компетентностей сприяє дослідницький підхід у навчанні - підхід, за якого ідеями досліджень просякнуті всі форми навчальної роботи: лекції, практичні заняття, індивідуальна та самостійна робота .

На важливість дослідницького підходу у навчанні вказував               В.О. Сухомлинський.

Використовуючи творчі завдання на уроках географії, вчитель забезпечує продуктивне засвоєння навчального матеріалу учнями, розвиває навички його практичного використання, збагачує соціальний та комунікативний досвід школярів, підвищує пізнавальну активність та мотивацію до вивчення предмету.

Кожен учитель зацікавлений у формуванні та розвитку інтересу до свого предмета. Це можливо зробити шляхом залучення учнів до самостійного опрацювання літератури з подальшим написанням і захистом рефератів, а також застосування методу проектів. Проект — це своєрідний інструмент, що створює умови для розвитку цілеспрямованості та самостійності учнів у розв'язанні проблем. Використання його у шкільній практиці допомагає активізувати пізнавальну діяльність учнів, сформувати в них уміння та навички комунікативного характеру. Уміти створювати, реалізувати чи брати участь у проектах — це вже життєва компетенція особистості.

Під час проектної діяльності:

  • розвиваються пізнавальні навички учнів, формується вміння самостійно контролювати свої знання;
  • активно розвивається критичне мислення, учні опановують ефективні техніки переконання і презентації своїх аргументів;
  • учні навчаються ефективного спілкування, веден­ня переговорів, ненасильницького методу розв'язан­ня проблем і конфліктів;
  • в учнів розвивається уміння працювати в команді відчувати себе її членом, брати відповідальність на себе, розділяти відповідальність з іншими, аналізувати результати діяльності;
  • виробляються навички роботи з джерелами інфор­мації, введення дискусії, обстоювання особистої думки.

Проектна діяльність сприяє розвитку ініціативи самостійності, організаторських здібностей, розкриттю можливостей і здібностей учнів усвідомленню оцінці особистісних ресурсів, визначенню особистісно значущих і соціально ціннісних перспектив, стимулює процес саморозвитку. Актуалізація внутрішніх сил здійснюється самим учнем, який прагне оволодіти необхідною інформацією, знаннями, актуалізує ті чи інші здібності, природні задатки і відкидає ті, які заважають йому в досягненні конкретної мети. Застосування проектної діяльності дає можливість учневі по-новому подивитися на свої вміння, на характер взаємодії з навколишнім світом, докладаючи значних вольових та емоційних зусиль, що приводить до якісних змін у психологічній структурі особистості. Метод проектів зумовлює оволодіння навичками спілкування, вироблення вміння визначати адекватні особистісно значущі й соціально важливі життєві перспективи, розвиток потреби та пошукової активності щодо реалізації цих перспектив. Використання методу проектів створює соціально-педагогічні умови, сприятливі для позитивних змін у знаннях, навичках і вчинках вихованців, їхньому ставленні до соціальних явищ. Узагальненим результатом цього процесу стає усвідомлення та прийняття особистих життєвих перспектив, можливого місця і ролі в житті суспільства, визначеність своїх покликань, формування життєвого проекту.

Проект визначається як комплекс дій, спеціально організований учителем, самостійно виконується дітьми та завершується створенням продукту, що складається з об'єкта діяльності та його усної чи письмової презентації.

Метод проектів є ефективним, оскільки стимулює практичну проектну діяльність школярів та дає можливість формувати весь набір ключових компетентностей:інформаційну,соціальну,комунікативну,ромадянську, продуктивної творчої праці.

Можна прослідкувати чіткий зв'язок між формуванням самоосвітньої та інформаційної компетентності, з одного боку, а з другого — компетентності продуктивної творчої діяльності. Таким чином, самоосвіта великою мірою грунтується на опрацюванні інформації і в свою чергу є основою для розвитку творчості дитини. У майбутньому теоретичні знання, здобуті зусиллями думки, а не лише пам'яті, стануть основою творчої активності учня. Творчість учня є методом самовираження особистості, методом впровадження його думок, гіпотез у практичній діяльності. Творчість людини — це вміння реалізувати свої теоретичні знання і практичний досвід у розв'язуванні конкретної проблеми новим, оригінальним способом. Це можливо, коли учні навчаються розв'язувати проблеми в індивідуальній діяльності та в групі.

Творчі дослідницькі проекти школярів є спеціально організованим пізнавальним процесом і технологією навчальної діяльності, шо передбачає вивчення розглянутої теми шляхом виконання розроблених завдань проблемно- пошукової спрямованості.

Широкі можливості для здійснення учнями дослідницьких проектів надає тема «Населення світу»: окремі елементи закладаються в 6-7 класах, а  найбільш сконцентровано вона вивчається на старшому ступені навчання.

Передумовами для використання такої технології в цій темі є:

-поглиблення й узагальнення знань школярів про населення України на завершальнонму етапі шкільної освіти;

- ознайомлення учнів з різноманіттям населення , формування в них на цій основі найважливіших якостей особистості: громадянськості, патріотизму, терпимості й поваги до носіїв різних культур і релігій;

- можливість ознайомлення старшокласників з основами наукових дисциплін, що мають предметом свого вивчення населення, інтегровані з географією, але не входять до навчального плану загальноосвітньої школи, зокрема з демографією, статистикою, етнографією, економікою народонаселення.

Головна мета реалізації проектної діяльності школярів полягає в розвитку багатьох компонентів особистості: досвіду творчої роботи, раціонального стилю мислення, емоційного теоретичного і практичного пізнання світу, а також у вихованні духовних, вольових та інтелектуальних якостей.

Творчі проекти з географії населення можна типологізувати за видами дослідницької діяльності та джерелами географічних знань, що використовуються. Вони передбачають використання літературних джерел навчальної й додаткової інформації, матеріалів обліку населення, статистичних даних, графічних зображень. Робота із цими матеріалами передбачає оволодіння учнями прийомами збирання, опрацювання, аналізу відомостей, що містяться в них, етно- або демогеографічного плану, формування вмінь прогнозування, моделювання, програмування демографічних явищ і параметрів.

Найпростішим дослідницьким проектом школярів у цій предметній галузі знань є складання й аналіз картосхем, що відбивають просторові відмінності між різноманітними кількісними й якісними ознаками населення. На подібних картографічних творах різними способами (картограмою, якісним фоном, ареалами, значками, лініями руху, картодіаграмою) можна показати рівні демографічних явищ (народжуваності, смертності, природного приросту), густоти населення, тривалості життя, частку міського або сільського населення, рівень захворюваності, основні напрямки історичних і сучасних міграцій населення, співвідношення статей і вікових груп населення, середній розмір родини, поширення народів, мов, релігій, рас. Побудовані учнями картосхеми дають можливість зробити за ними порівняльний аналіз географічних особливостей досліджуваних об’єктів, виявити фактори, що впливають на них, здійснити типологію досліджуваних територіальних одиниць (країн, регіонів, районів, населених пунктів) за їх специфікою.

Важливе місце в проектній діяльності учнів посідає робота з кількісними даними у формі абсолютних і відносних статистичних величин. Вона передбачає їх одержання в готовому вигляді з різних публікацій або ж безпосереднє збирання шляхом мікросоціологічних практикумів. Такими, наприклад, є проведення мікроперепису шкільного населення , аналіз відомостей учнів із класного журналу, обстеження складу родин, що складають найближче оточення учнів, опитування однолітків про професійні пріоритети та перспективи трудової діяльності після закінчення навчального закладу, за самостійно розробленою анкетою, про проблеми й перспективи розвитку свого населеного пункту . Подальше опрацювання й аналіз наявних обсягів цифрової інформації дають можливість виявляти відмітні риси населення, характеризувати своєрідність сприйняття ним економічних, соціальних, демографічних і етнічних проблем розвитку суспільства. Розрахунок на основі використовуваних кількісних даних спеціальних демографічних коефіцієнтів, їх аналіз та інтерпретація формують в учнів уміння зіставляти соціально-демографічні параметри населення,виявляти відміннос ті в його структурі й розміщенні.

Одержані учнями кількісні дані можуть бути подані у формі специфіч­них графічних зображень, що застосовуються під час вивчення географії населення. Такими є графік динамі­ки кількості населення розглянутого регіону (країни, світу в цілому), що дозволяє виявити інтенсивність її збільшення (або зменшення); побудовані в загальній системі координат графіки рівнів народжуваності та смертності, величини еміграції та імміграції; статево-вікові піраміди як особлива форма структурних діаграм порівняння. На їх основі учні можуть простежити просторово-часовий перебіг досліджуваних демографічних процесів, здійснити порівняльний аналіз соціально-демографічних явищ, визначити відповідність і взаємозв’язок між ними. Наприклад, побудувавши статево- вікову піраміду однієї з країн світу (або своєї місцевості), можна не тільки простежити особливості співвідношення статей у вікових групах, але й виявити демографічне навантаження, визначити рівень старіння населення, фактори, що їх зумовлюють.

Побудовані графічні зображення є основою для використання на уроках географії дослідницьких проектів, пов’язаних з елементами прогнозування. Такими є розробка методом графічної або розрахункової екстраполяції прогнозу кількості населення своєї місцевості (населеного пункту), прогнозування подальшого розвитку демографічної ситуації в країні на основі розвитку сформованих у ній тенденцій; скла­дання прогнозу зміни статево-віко-вої структури населення методом «пересування віків», тобто, подумки піднявши, продовжити статево-вікову піраміду на вік одного покоління (на 20—25 років уперед, вгору по осі піраміди, від її основи); прогноз рівня урбанізації в країні на осно­ві сучасного його стану. Незважаючи на певну умовність цих прийомів з наукового погляду вони дозволяють учням засвоїти сутність і методику географічного прогнозування на прикладі вивчення населення, а також дозволяють їм, виявивши свою кмітливість і географічний кругозір, акуратність у проведенні подібних мікрогеографічних досліджень, зробити нескладні обчислення й графічні перетворення та досягнути певних результатів у виконанні визначеного завдання.

З великим інтересом, як свідчить досвід, учні виконують дослідницькі проекти, пов’язані з моделюванням. Вони спрямовані на визначення стадій (етапів) демографічного переходу на основі побудови й аналізу графічної моделі динаміки рівнів народжуваності, смертності та природного приросту населення; розробки моделі розміщення населення в заданих природних і соціально-економічних умовах місцевості; моделі перетворення функціональної структури й тери­оріального росту міста за певних умов місцевості.

Максимальною творчою спрямованістю вирізняються також проекти, спрямовані на ознайомлення учнів з основами соціально-демографічного програмування. До них належать такі:

• розробка макета переписного листа для перепису населення;

• складання анкети для мікросоціологічного обстеження населення;

• розробка сценарію заходів демографічної (або міграційної) політики у своїй місцевості;

• визначення заходів щодо врегулювання проблемної ситуації в одному з регіонів міжетнічної напруженості;

• складання програми розвитку системи розселення в одному з малоосвоєних регіонів.

Ще одним специфічним типом є оцінні та класифікаційні проекти. До першого можна віднести побудову балансу трудових ресурсів в країні з метою аналізу структури зайнятості населення в ній та порівняння із загальносвітовими закономірностями й тенденціями, оцінки рівня забезпеченості економіки трудовими ресурсами й виявлення зв’язку величини та структури зайнятого населення з демографічними процесами й типом відтворення, статевим і віковим складом, тривалістю життя населення. Другий тип проектних завдань представлений складанням схем класифікації міст і сільських населених пунктів своєї місцевості за різними критеріями: людності (кількості населення), географічного (для сіл — топографічного) положення, планувальних форм, генезису, функцій. Ці класифікації, що зазвичай подаються у формі географічних схем, дозволяють учням на основі вивчених схем виявити особливості місцевої системи розселення населення.

Розглянуті дослідницькі проект школярів реалізують діяльнісний підхід у вивченні географії населення. Вони дозволяють учням бути не статичними споживачам навчальної інформації в готовому вигляді, а здійснювати безпосе реднє одержання знань, що сприло стимулюванню творчої активност й самостійності суджень. їх реалізація на уроці, вимагає спеціально підготовчої роботи з боку вчителя й особливої підготовки школярів, роз’яснення їм завдань, способів виконання і вимог до оформлення результатів.

Зазначені проекти можуть здійснюватися як в індивідуальній, так і груповій формі, що сприяє розвитку міжособистісних відносин у ході сприйняття й осмислення наукових і прикладних знань і вмінь школярів.

У ході проектної роботи ставлю завдання — розрити власну модель, процедуру, схему, під час виконання якої учні набувають корисних дослідницьких навичок. Застосовую проекти довготривалі, на виконання яких виділяється декілька уроків, частина декількох уроків, і короткочасні, які можна розробити упродовж одного уроку або навіть певної його частини. Підготовка, виконання і презентація проекту займає значно більше часу, ніж виконання традиційних завдань.

Лише органічна єдність усіх методів надасть навчальному процесу необхідну продуктивність, зробить його справді продуктивним, творчим за змістом та ефективним за формою. Як цінний дороговказ у роботі вчителя нехай будуть слова В.О.Сухомлинського, який прагнув, щоб «школа стала школою мислення, фундаментом творчих розумових сил учнів. Щоб дитина в школі була передусім думаючою, активним здобувачем знань, допитливим шукачем істини, мандрівником у світі пізнання».

 

 

 

 

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Географія, Інші матеріали
Додано
8 січня
Переглядів
193
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку