Наукова робота на тему: «Чотири виміри поглиблення відносин України та Європейського Союзу»

Про матеріал

Перегляд файлу

Наукова робота на тему:

«Чотири виміри поглиблення відносин України та Європейського Союзу»

Зміст

Вступ………………………………………………………………………..….3

І. . Етапи встановлення ЄС та залучення України в цей процес…………...4

ІІ. Європеїзація як чинник фокусування реформ……………………………5

ІІІ. Європеїзація як інструмент підриву російського авторитаризму….…..7

ІV.Європеїзація як процес, що об’єднує український народ…………….…8

V. Євроінтеграційні процеси на Новоселиччині………………………….…9

VI. Реалізація моєї мрії – європейського вибору………………………….10

Висновки…………………………………………………………………….…11

Література……………………………………………………………………..12

Додатки……………………………………………………………………...…13

Вступ

Європейський вибір України - знакова подія, визначальна для найближчих десятиліть. Українська держава від початку свого незалежного плавання у морі міжнародної політики взяла курс на встановлення тісних зв’язків із Західною Європою. Це основна причина чому сьогодні Україна робить все можливе, щоб потрапити у Європейський Союз. Очевидно, ці чотири виміри поглиблення відносин України і ЄС. Найважливішими є:
1)залучення України в міжнародні процеси і структури,
2)спрямування українських реформ
3)вплив на Росію через європеїзацію України,
4)використання європейської ідеї для збереження єдності України.

Основні цінності Європейської цивілізації це - громадянське суспільство, соціальна економіка, демократія, права людини. Вони знайшли відображення у Конституції України. У Конституції України стаття 3 “Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.” Тобто, Україна - це демократична і правова держава, як і інші країни Європи.

Сучасне геополітичне положення України в Європі визначає її винятково важливу роль у розв’язанні ключових економічних і політичних проблем усього континенту. Україна володіє найбільшою транзитною енергетичною мережею в Європі - через територію нашої держави проходять три з дев’яти транспортних коридорів. 40% її національного експорту спрямовано на європейські держави.

Європейська інтеграція є незмінним стратегічним пріоритетом державної політики незалежної України та продиктована фактом належності України до європейської цивілізації. По суті, вона є процесом реалізації унікальних можливостей Української Держави та її громадян. Таким чином, подальша поступова інтеграція України в структури ЄС - важливий процес як для українського народу, так і для Європи в цілому.

І. Етапи встановлення ЄС та залучення України в цей процес.

Україна як демократична європейська держава , має твердий намір приєднатися до європейського товариства , бути європейською країною , дотримуватися європейських цінностей , яким вона віддана.

З часу проголошення незалежності України визначною метою є входження України до Європейського Союзу .

14 червня 1994 р. підписано угоду про співпрацю між Україною та ЄС, що слугує базовою основою відносин між Україною та ЄС.

2003 р. Україна набула статусу сусіда ЄС.

2005 р. Розробка «дорожньої карти» — плану руху України до вступу в ЄС. Визнання України країною з ринковою економікою.

З березня 2007 р. започатковано переговорний процес щодо Нової посиленої угоди, щоб перейти від партнерства і співробітництва до відносин політичної асоціації та економічної, енергетичної інтеграції з ЄС.

2008 р. Україна приєдналася до Світової організації торгівлі (СОТ), що поклало початок переговорних процесів зі створення Зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною і ЄС.

18 грудня 2009 р. Україну прийняли до Енергетичного співтовариства.

1994 р. Україна приєдналася до програми НАТО «Партнерство заради миру».

9 липня 1997 р. підписано Хартію про особливе партнерство між Україною і НАТО

Україна, хоча і є членом таких організацій, як ООН, СОТ, ОБСЄ, Ради Європи, залишається поза основними економічними блоками та військовими союзами північної півкулі (Додаток 1). Враховуючи, в контексті практики інших країн цього регіону, таке нетипове становище, будь-яке подальше зближення між Брюсселем і Києвом можна тільки вітати. Воно сприятиме фактичному, якщо не юридичному, зануренню України в європейську систему безпеки, співробітництва та взаємопроникнення, яка розвивається.

Недостатність інституціалізації зв’язків України із зовнішнім світом необхідно постійно надолужувати, навіть якщо зараз це можна робити тільки відносно невеличкими кроками. У найближчому майбутньому Україна мала б укласти на різних рівнях якнайбільше угод з ЄС і країнами Союзу, які крок за кроком поглибили б її інтеграцію в загальноєвропейські структури. У найближчій перспективі це привело б до повноправного членства України в Європейському Союзі, а також до членства в НАТО. Найімовірніше, європейська інтеграція поглиблюватиметься і Європейський Союз стане формально й оборонним союзом, що надаватиме
однозначні гарантії безпеки країнам - членам (у Лісабонському договорі на це вже є натяки). Уже сьогодні більшість членів Європейського Союзу є членами НАТО, а більшість країн НАТО - членами ЄС.

ІІ. Європеїзація як чинник фокусування реформ

Друга перевага інтеграції України в Європейський Союз також є вагомою і стосується внутрішньої політики. Поглиблення співробітництва з Європою, навіть ще до отримання членства в ЄС, дає важливий сигнал або, навіть, вирішальний поштовх для реформ в Україні. Загальновизнано, що Україна повинна докорінно змінити свої політичну, адміністративну, правову, економічну, соціальну та освітню системи. Проте, питання яку саме соціально-економічну модель вона повинна обрати, як і раніше, залишається джерелом суперечок і застою. Плутанина з вибором моделі підриває задум, ініціювання та реалізацію реформ. Для різних політичних сил України цікавою є не тільки європейська модель, а й американська, радянська, російська, білоруська, китайська, сінгапурська, тощо. Усі ці моделі мають переваги і недоліки. При цьому основна проблема - не яку саме модель обрати, а чи обирається і чи втілюється взагалі хоч якась із них?

Україна нині перебуває у скрутному становищі і тому повинна діяти. Пасивність небезпечніша, ніж активність. Пожвавлення відносин між Києвом і Брюсселем означатиме, що європейська модель поступово стане

домінантною. Варто сподіватися, що це заощадить час, кошти та енергію у процесі проектування, початку та здійснення невідкладних реформ. Ми бачили достатньо політичних чвар, чули багато (іноді псевдо) наукових дискусій і спостерігали всі можливі «багатовекторності». Втрачено багато років і можливостей. Настав час рухатися вперед.

Протягом останнього року в Україні триває масштабний процес ре- формування в усіх суспільних сферах. Існує чимала кількість напрацювань як з боку уряду, так і з боку експертного середовища, які стосуються розробки стратегії реформ. Уряд розпочав реформу місцевого самоврядування та децентралізації, адміністрування податків, державної служби, енергетичну реформу, продовжив боротьбу з корупцією, зробив значний поступ у дерегуляції і поліпшенні ділового клімату. На даному етапі розпочата реалізація пенсійної реформи та реформування освіти і охорони здоров’я.
Наскрізною темою проведення реформ в Україні є їх якість, відповідність заявленим розробниками цілям та загальносуспільним інтересам.

У цьому зв’язку варто згадати про те, що Європейський Союз у 90-ті роки відіграв роль провідника реформ у Центрально-Східній Європі. Більшість колишніх соціалістичних країн були досить успішними у своєму переході від диктатури до демократії.

Рання перспектива членства в ЄС певною мірою компенсувала для цих нових держав «проблему одночасності». Тоді, коли ці країни стояли перед страшними внутрішніми викликами, вони отримали ззовні сильну ідеологічну та практичну підтримку своїх реформаторських прагнень. Правда, слід зазначити, що особливо центральноєвропейські та балтійські країни мали також сильні внутрішні продемократичні чинники (серед яких традиції конституціоналізму та правової держави з докомуністичного періоду), що значною мірою сприяло їхньому успішному переходу до демократії. З іншого боку, у випадку Болгарії і Румунії, можливо, «підштовхування» з боку ЄС стало чи не вирішальним чинником успішних

перетворень цих країн.

Усі держави Центрально-Східної Європи досить рано отримали перспективу членства в Союзі. Маючи таку мету, вони проводили реформи більш-менш рішуче і швидко. Зрештою, вони стали членами ЄС.

ІІІ. Європеїзація як інструмент підриву російського авторитаризму

Крім залучення України до міжнародних процесів і надання допомоги в проведенні внутрішніх реформ, є ще третій чинник, який стосується не тільки інтересів України, а й ширших цілей ЄС. Успішна демократизація України мала б відгук у всьому колишньому Радянському Союзі. Стійка європеїзація України, можливо, справила б глибоке враження на еліти та народи інших пострадянських країн. Це, наприклад, привело б до переоцінки Білоруссю і Росією того політичного шляху, яким вони йшли після розпаду Радянського Союзу. Таким чином, вони сприйняли б дієву правову демократію в Україні всерйоз.

Отже, підтримка Європейським Союзом української демократії, громадянського суспільства та верховенства закону має геополітичний вимір. Використовуючи дещо провокаційну метафору, Україна стала троянським конем ЄС для Росії. Політика імперської експансії Росії щодо України, що набула нового вияву у ставленні до євроінтеграційного вибору українського народу, до Євромайдану та Революції Гідності, знайшла продовження у переході до відкритої агресії, що особливо продемонстрували анексія Криму та військова інтервенція на Сході, безпрецедентний політичний, економічний та інформаційний тиск на Україну, а також відверта конфронтація із Заходом, перш за все із США. Демократизація України є сильнішим аргументом для схильних до ізоляціонізму росіян. Якщо Україна продемонструє, що православна східнослов’янська нація у змозі створити й підтримувати демократичну політичну систему, це може стати імпульсом і для нової демократизації Росії. Україна може стати інструментом для повернення Росії в сім’ю європейських народів.

ІV.Європеїзація як процес, що об’єднує український народ

Останній аспект, що робить важливим зближення з ЄС, стосується розвитку політичної нації та єдиної держави - України. Протягом минулих років актуальність європейської ідеї для українського народу зросла у зв’язку з тривожними внутрішньополітичними процесами.

Сучасний статус ЄС став результатом специфічної форми регіональної співпраці, що розвивалися разом із глибокою відданістю ідеалам демократії прав людини та верховенства права. Європейська єдність - обєктивний процес-підготовлена попередніми міжнародними договорами- Маастрихтським (1992), Амстрердамським (1997) і Ніццьким (2001). В економічній і політичній галузях. І,варто відмітити, Європейський Союз домігся дивних результатів .

21 березня 2014 р. під час позачергового саміту “Україна – ЄС” було підписано політичну частину Угоди та Заключний акт саміту. 27 червня 2014 р., в ході засідання Ради ЄС, Президентом України П. Порошенком та керівництвом Європейського Союзу і главами держав та урядів 28 держав – членів ЄС було підписано економічну частину Угоди. 16 вересня 2014 р. Верховна Рада України та Європейський Парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС ( Додаток 2 ) . Україна розпочинає шлях асоційованого члена ЄС у один з найважчих періодів своєї історії.

Майдан відігравав велику роль у підтримці і підписанні “Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”.. Понад сотні патріотів віддали своє життя заради її реалізації. Смерть героїв була недаремною, тому що завдяки цьому , була підписана ця «Угода …», а також було втілене у життєве волевиявлення більшості українського народу. ( Додаток 3)

На мою думку, для всіх Європа точно асоціюється з чимось іншим, ніж те,що ми маємо сьогодні в Україні. Насамперед, Європа - це достаток для людей, дотримання конституційних прав та свобод, розвинутість усіх сфер суспільного життя, державна влада, яка відповідає за свої вчинки перед народом та інші критерії, які забезпечують високий рівень життя та є давно

уже звичними для всіх європейських країн. Ми про це,поки що,лише мріємо.

V. Євроінтеграційні процеси та Новоселиччина

Програма ЄС із фінансової та технічної співпраці підтримує перспективний план дій України щодо впровадження реформ. Більше 250 проектів нині здійснюються в широкому спектрі галузей, регіонів і міст України. Допомога ЄС зосереджується,зокрема,на підтримці демократичного розвитку і правильного керування, реформ регулювання й зміцнення адміністративного потенціалу, розвитку інфраструктури та ядерної безпеки.

  За ініціативи Європейського Союзу та Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй в Чернівецькій області реалізується проект ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Проект фінансується Європейським Союзом, співфінансується і впроваджується ПРООН за підтримки Уряду України та у партнерстві з місцевими виконавчими і виборними              органами              влади.
        Наша школа брала участь в реалізації громадського проекту “Енергозберігаючі заходи в Костичанівській ЗОШ І-ІІІ ступенів “( поточний ремонт заміна вікон та дверей). Проект був профінансований Європейським Союзом. Термін виконання проекту: 5 червня 2012 року - 30 грудня 2012 року. Завдяки проекту була реалізована одна з мрій нашої школи.
(Додаток 4)
    У 2016 році Мамалигівській ЗОШ І-ІІІ ступенів Мамалигівської сільської ради Новоселицького району пощастило, напевно, більше всіх. Тому, що ця школа - єдина школа на Буковині, яка увійшла до «пілотного» проекту «24 опорні школи». Заключаючи угоду із Міжнародним благодійним фондом “Карітас України”, школа отримала ресурси на ремонт приміщень, навчальне обладнання для кабінетів, а також інформаційно-комп'ютерні технології. Проект фінансується Агенством Сполучених Штатів Америки з міжнародного розвитку (USAID). Заклад стане другою домівкою, окрилить на реалізацію заповітних мрій, виховає любов до прекрасного, неповторного національного колориту і стане стартовим майданчиком для поповнення

творчої еліти буковинського краю.(Додаток 5)

VI. Реалізація моєї мрії – Європейського вибору

На мить заплющуєш очі і чуєш, що десь пролунало слово «Україна»… Напевно, для кожного із нас це слово зігріває душу, асоціюється з чимось близьким та рідним. Для когось - це домівка, для когось - велика родина, ще для когось – це земля, на якій ти народився і проживаєш, земля з великою історією та спадщиною, земля, за яку боролись наші рідні…

Багато чого залежить також і від нас, молодого покоління. І допоки дехто ще не визначився з майбутньою професією, ми все ж можемо дещо зробити для України європейської! Я маю на увазі молодіжну дипломатію, яка у моєму розумінні є гармонійним доповненням дорослій, професійній,

оскільки молодь у своїй більшості цікавиться зовсім не економічною та політичною стороною справ, а спілкуванням, живим спілкуванням зі своїми однолітками! Мені здається, що саме через це молодіжна співпраця ґрунтується на обміні досвідом і створенні спільних проектів. Тому я маю багато друзів за кордоном з якими обговорюю різні питання, ділюсь своїми враженнями щодо подій , які відбуваються в Україні та в світі. ( Додаток 6)

Висновки

Очевидно, що чотири виміри поглиблення відносин України і ЄС є найважливішими: 1) залучення України в міжнародні процеси і структури, 2) спрямування українських реформ, 3) вплив на Росію через європеїзацію України 4) використання європейської ідеї для збереження єдності України. Таким чином, подальша поступова інтеграція України в структури ЄС - важливий процес як для українського народу, так і для Європи в цілому.

Нарешті ми стоїмо на роздоріжжі і кожен повинен зробити вибір куди піти. Для себе я зробив вибір. Звісно, це шлях у Європу. Так мріється про те, що Україна стане такою ж казковою, як Швейцарія, або такою ж фантастичною і багатою, як Об’єднані Арабські Емірати, які ще вчора були пустелею, що реформи здійснюються такими ж темпами та ефективністю, як у процвітаючій сьогодні Південній Кореї. І хто не мріє про таку Україну?

З європейськими цінностями, що є програмою життя, європейським чесним (а не вибірковим) правосуддям, з європейською якістю і стандартами життя, з європейськими дорогами… І будувати таку Україну нам, молодим, які не зіпсовані байдужістю, інертністю, які повні сил і молодечого запалу.Скажете, що така мрія недосяжна? Але вона складається з цілком досяжних завдань. Аби будувати Європу, треба починати з себе: зі своєї свідомості, своєї поведінки, своєї життєвої громадянської позиції.

Що стосується мене – то я маю ще рік на роздуми: де і чому навчатись. Моєю мрією є отримання історичної освіти в Чернівецькому Національному Університеті . Впевнений я лише у одному: Україна - Європейська держава, невід’ємна складова Європейської цивілізації. В Європі її думки, в Європі її серце, в Європі її місце.

Література

Василь Філіпчук “Реформи в Україні. Експертиза прийнятих державних рішень ” Київ -2017 рік
. Горенко О. М. Україна і європейська інтеграція / Україна і Європа

Частина 2. Україна в міжнародних відносинах з країнами - членами Європейського Союзу. - К., 2014

Договір Громадського проекту “Енергозберігаючі заходи в Костичанівській ЗОШ І-ІІІ ступенів” від 12 листопада 2012 року
Договір пілотного проекту «24 опорні школи».Western NIS Enterprise Fund та Агенства США з Міжнародного Розвитку (USAID)
Захожай З.В. Українська культура в контексті європейських / З.В. Захожай //Українознавчий альманах.- К., 2012ю-ВИП.8.
. Їжак О. Біля „відчинених дверей”. Європейська оборонна інтеграція і національна безпека України // Політика і час. - 2002. - № 2. - С. 43.
Конституція України - Київ , 2017 року
Європейські цінності :сутнісні основи та практичне втілення , Сакало О.Є. , кандидат історичних наук.
Програма економічного і соціального розвитку Чернівецької області на 2014 рік
Сучасний стан і перспективи української євроінтегрції http://nbuviap.gov.ua
Євроінтеграція України : проблеми та перспективи http://www.rusnauka.com
Хартія основних прав Європейського Союзу [Електронний ресурс].- Режим доступу :http://zakon1.rada.gov.ua