Узагальнення педагогічного досвіду вчителя росвійської мови

 

Комунальний заклад

«Маріупольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №20 Маріупольської міської ради Донецької області»

 

 

 

 

 

 

 

Інтерактивні технології на уроках російської мови

 

 

 

Опис досвіду роботи над методичною проблемою

Волкової Валентини Борисівни,

 учителя російської мови ЗОШ №20 м. Маріуполя

 

 

 

 

2018

Не бійтесь досконалості,

Вам її не досягти

С.Далі

Я долю вибрала собі сама…

Ліна Костенко

 

В ХХІ столітті – часі змін та інформації – збільшується цінність освіти. В сучасному світі кожні 18 місяців кількість інформації подвоюється, а знання швидко старіють. Для успішної особистісної та професійної реалізації в сучасному суспільстві випускникові школи необхідно навчитися швидко орієнтуватися в потоках різноманітної інформації, гнучко реагувати на суттєві зміни, систематично підвищувати свою кваліфікацію.

Зміни, що відбулися в світі, визначили нове соціальне замовлення суспільства на діяльність системи освіти. Метою даної роботи є спроба автора показати, що школа – основна ланка навчально-виховного процесу, де мають виховуватися люди з творчим мисленням і загальнолюдською мораллю.

  На сьогодні мета педагогічного процесу школи – це розвиток моральної та творчої особистості в процесі засвоєння основних закономірностей у пізнавальній і практичній діяльності, вільної у виборі професійної, суспільної кар’єри.

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду:
Технологія проектної діяльності в сучасній освіті вважається однією з перспективних технологій навчання, тому що вона створює умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію для отримання знань, сприяє розвитку здатності до практичної творчості. Учні набувають досвіду вирішення реальних проблем з огляду на майбутнє самостійне життя, які проектують у навчанні. 

Провідною ідеєю даної роботи є думка, що застосування цікавих з точки зору педагогіки та психології дієвих інтерактивних технологій сприяє  вихованню особистості з вільним, критичним, незалежним, творчим мисленням,  інтелігентної людини, відкритої до діалогу, здатної до духовного саморозвитку.

Учителю в оновленому освітньому процесі відводиться роль координатора і консультанта. Небайдужий педагог постійно прагне знайти шляхи оволодіння сучасними технологіями, має бажання постійно вчитися та вдосконалюватися, творчо підходити до вирішення педагогічних завдань.

Вивчаючи питання можливості використання педагогічних технологій, я звернула увагу на книгу Г.К.Селевко «Сучасні освітні технології», в якій даються означення педагогічних  технологій різними авторами:

1. Педагогічна технологія – сукупність психолого-педагогічних понять, які пропонують набір та компоновку форм, методів, прийомів навчання та виховання; це є організаційно-методичний інструментарій педагогічного процесу (Б.Т.Лихачов).
2.  Педагогічна технологія – це системна сукупність і порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних засобів, які використовуються для досягнення педагогічної мети (М.В.Кларін).

Із цього джерела ми бачимо, що педагогічна технологія функціонує і як наука, що вивчає  найбільш раціональні шляхи навчання, і як система способів, принципів навчання, і як реальний спосіб розвитку учнів.

Інтерактивні підходи до навчання мають місце і в українській школі. Розробку елементів інтерактивного навчання ми можемо знайти у працях В.Сухомлинського, у творчості вчителів-новаторів Ш.Амонашвілі, В.Шаталова, Є. Ільїна, С.Лисенкової. Досить ґрунтовними є науково-методичний посібник за редакцією О.І.Пометун «Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання»; посібник серії «Золота педагогічна скарбниця» під редакцією М.В.Коновалова, Ю.О.Куликова, О.П.Семиволос «Педагогічні технології, інструментарій, механізми, технологічна карта».

  Аналіз сучасної літератури та деякий досвід свідчать, що на уроках виникла необхідність у застосуванні інтерактивних технологій, які ґрунтуються на діалозі, моделюванні ситуації вільного вибору, обміну думками, авансуванні успіху.

 Перш за все маємо усвідомити, що навчання – це нелегка праця, яка вимагає від учня багатьох спеціальних навичок, чимало сили воля. І тому:

•            мета навчальної діяльності повинна  бути не тільки зрозумілою, а й усвідомлюватися як життєво необхідна (учень повинен мати стимул навчання);
•            навчання має бути цікавим;
•            обсяг завдань мусить враховувати вікові особливості учнів;
•            навчальні завдання повинні враховувати рівень загального та інтелектуального розвитку дитини;
• необхідно враховувати нахили та захоплення дитини.

І незайвим є повсякчасна пам’ятка для вчителя: урок – форма організації навчального процесу, при якій педагог протягом точно встановленого часу організовує пізнавальну та іншу діяльність постійної групи учнів (класу) з урахуванням особливостей кожного з них, використовуючи види, засоби, методи роботи, які створюють сприятливі умови для того, щоб усі учні оволодівали основами предмета, а також для виховання і розвитку пізнавальних і творчих здібностей, духовних сил учнів. Серед трендів сучасної освіти вбачаємо в означенні ключове слово – діяльність, тобто сучасний урок – це системно-діяльнісний продукт. За Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти «діяльнісний підхід - спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти».

Саме школа мусить шукати нові підходи до навчання і виховання майбутніх  громадян України, аби повернути престиж знань та інтерес до процесу навчання. Огляд педагогічної літератури дозволяє стверджувати, що основою нової освітньої парадигми ХХІ століття є інтерактивне навчання, яке дозволить створити сучасну школу мислення і діяльності замість школи традиційного академічного навчання.

 То ж  як організувати навчання в сучасних умовах?

 Дайте молодим те, в чому вони відчувають потребу,

щоб стати незалежними від нас, робити свій вибір.

К.Поппер

 Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної активної взаємодії учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове), навчання у співпраці, де учень і вчитель є рівноправними суб’єктами діяльності. Для інтерактивного навчання характерне досягнення результативності шляхом упровадження інноваційних технологій: як навчати? як створити умови?

 Практика показує, що досвідчений вчитель шукатиме золоту середину – тобто поєднання різних форм і методів з урахуванням соціального замовлення.

 Порівняємо:

№	Критерії порівняння	Пасивне навчання	Активне навчання
1	Обсяг інформації	За короткий проміжок часу – великий обсяг інформації	Невеликий обсяг інформації потребує значного часу
2	Глибина вивчення змісту	Досягається на рівні знання й розуміння	Засвоєння усіх рівнів пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка)
3	% засвоєння	Невисокий	Високий
4	Результативність	Учитель добре контролює обсяг і глибину вивченого, час, хід навчання. Результати – передбачувані.	Викладач має менший контроль над обсягом і якістю вивченого, часом і перебігом навчання. Результати роботи – менш передбачувані.
5	Роль особистості педагога	Учитель – джерело знань	Учитель – особистість, лідер, організатор.
6	Роль учнів	Пасивна: завчають, запам’ятовують, не приймають рішень	Активна: учні приймають важливі рішення стосовно процесу навчання
7	Джерело мотивації навчання	Зовнішнє: оцінки, педагог, батьки, суспільство	Внутрішнє: мотиви самого учня

Аналізуючи теоретичні викладки, самостійно можемо обрати тип навчання залежно від завдань і умов роботи.

Використовуючи елементи інтерактивних технологій, вчу дітей думати, розуміти сутність речей, осмислювати ідеї і концепції, вміти шукати потрібну інформацію. При проведенні уроків слід спрямувати діяльність учнів на практику через дію, що дає 75% якісного засвоєння теми.

Традиційна педагогіка пропонує нам наступні параметри:

• учитель навчає – учень навчається;
• учитель знає все – учень не знає нічого;
• учитель думає – учень відтворює знання;
• учитель говорить – учень слухає;
• учитель керує – учень підкоряється;
• учитель активний – учень пасивний;
• учитель визначає зміст навчання – учень до нього пристосовується;
• учитель - суб’єкт навчання – учень - об’єкт навчання.

На даному тлі використання інтерактивних технологій – не самоціль. Це лише спосіб створення атмосфери в класі, котра найліпшим чином сприяє співпраці, порозумінню та доброзичливості, дає змогу по-справжньому реалізувати особистісно орієнтоване навчання. Можна провести з учнями особливе «організаційне  заняття». Необхідно налаштувати учнів на сумлінну підготовку до інтерактивних занять. Використовую спочатку прості інтерактивні технології: роботу в парах, у малих групах, мозковий штурм.

 Налаштовую учнів на співпрацю, що дає можливість формувати особистість, здатну до самостійної творчої діяльності (методика розвивального навчання).

Ніхто в усьому мудрий не буває

Українське прислів’я

Сучасний навчально-виховний процес включає діяльність, активність, стимулювання, мотивацію, дослідження, творчість. Інтерактивні методи мають відповідати таким вимогам:

• взаємодія;
• практичність освіти;
• реалізація компетентнісного підходу;
• менші часові витрати освітнього процесу;
• можливість спілкування на відстані;
• визначення конкурентоздатності освітніх програм з точки зору методів навчання;
• посилання на власний досвід.

З боку суб’єкта навчання необхідні активність, ініціатива, взаємодія з практикою, зворотний зв'язок, рішення проблем, уміння працювати в команді. Фронтальні технології інтерактивного навчання передбачають спільну роботу всього класу. Розглянемо прийом «Коло ідей». Метою є розв’язання гострих суперечливих питань, складання переліку ідей і залучення всіх учнів до обговорення означеної проблеми.

Різновидом загальногрупового обговорення є технології «Мікрофон», звертаємо увагу, що повідомлені відповіді не коментуються, не оцінюються, коли хтось висловлюється, інші не мають права щось говорити.

Дієвим у інтерактивному навчанні є метод «Мозковий штурм», який має за мету зібрати якомога більше ідей; приймаються всі пропозиції, навіть неймовірні. Обговорення ідей проводимо коректно, не критикуючи інших.

Серйозним недоліком навчально-виховної роботи вважаю нав’язування учням своїх світоглядних норм, позицій, догм. Учень повинен мати право на власний світогляд, а завдання вчителя – давати правову та іншу інформацію, вчити дитину робити вибір. Розглядаючи будь-яку проблему, необхідно забезпечити можливість для роздумів, сумнівів, пошуків істини.

Працюючи з обдарованими дітьми в межах уроку, я змоделювала мовне портфоліо учня   (https://editor.wix.com/html/editor/web/renderer/edit/9543ca35-06bd-4abb-aaea-5485a0bb8178?metaSiteId=e04565f8-8ef1-4782-b9e2-2d85f5987a15&editorSessionId=8BCB7293-017B-49D4-BDA7-12FA07BA321D&referralInfo=my-account ).

За В.О.Сухомлинським, розвиток критичного мислення – це невід’ємна складова розумового виховання, це активне ставлення до явищ навколишнього життя. Великий педагог радив виховувати в учнів прагнення пізнавати навколишній світ, виконуючи складні розумові операції: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення; бачити причинно-наслідкові зв’язки; самостійно оцінювати явища навколишньої дійсності; розвивати вміння доводити свої думки й погляди, прагнення своєю розумовою діяльністю довести, відстояти, утвердити; спостерігати, досліджувати, робити власні висновки.

Критичне мислення – це складний процес, що починається із залучення інформації, її критичного  осмислення та закінчується прийняттям рішення. Д.Чаффі (автор книги «Шлях мислення. Кроки до багатого життя») визначає ознаки,за допомогою яких можна визнати себе як людину, яка критично мислить:

• відкритість до інших думок, здатність уважно прислухатися до інших поглядів;
• компетентність – прагнення обґрунтовувати свою думку за допомогою реальних фактів;
• інтелектуальна активність – виявлення інтелектуальної ініціативи;
• допитливість – вміння проникнути у сутність джерел інформації;
• незалежність мислення, здатність до критичного сприйняття інших думок;
• вміння дискутувати;
• самокритичність – розуміння особливостей свого мислення.

Критичне мислення допомагає передати знання один одному, побачити вплив цих знань для рішення проблеми, Критично мисляча людина задає питання: що я знаю? що я дізнався нового? що я буду з цим робити? 

Основа технології критичного мислення – трьохфазна структура заняття:

ВИКЛИК     ОСМИСЛЕННЯ    РЕФЛЕКСІЯ

При підготовці до уроку керуюсь критеріями вибору моделі уроку:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Будь-який урок можна проводити в інтерактивні. Форми інтерактивного навчання є найрізноманітнішими. До них належать навчальні ігри, соціальні проекти, позааудиторні заходи, використання суспільних ресурсів  (ЗМІ, Інтернет, Е-контент), рольові ігри, нестандартні уроки. Склала презентацію «Сучасний урок:  традиційні та інноваційні підходи» (https://editor.wix.com/html/editor/web/renderer/edit/9543ca35-06bd-4abb-aaea-5485a0bb8178?metaSiteId=e04565f8-8ef1-4782-b9e2-2d85f5987a15&editorSessionId=B6782FF9-4B93-400D-BFE4-6B52CC548540&referralInfo=my-account ), у якій показано різні підходи до визначення сучасного уроку.

Конструктор уроку з використання інтерактивних методів навчання:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шлях введення в освітній процес інтерактивного навчання є актуальним у сьогоденні при вивченні російської мови як іноземної, зважаючи на соціальні потреби учнів до  самовизначення, становлення в  сучасному інформаційному середовищі. Учителю слід визначати умови підвищення ефективності розвитку школярів шляхом використання  інтерактивних методів у засвоєнні російської мови, апробувати інтерактивні технології вивчення російської мови як іноземної. При визначенні використання елементів технологій звертаю увагу на пріоритет міжособистісних стосунків, індивідуального підходу, демократичні відносини учитель-учень та яскраву гуманістичну спрямованість змісту навчального дидактичного матеріалу.

При вивченні російської мови маємо проблеми:

• низька мотивація вивчення даної мови;
• великий об’єм матеріалу при 1-2 годинах на тиждень;
• зниження інтересу школярів до читання.

Нагальною є і проблема підвищення загальної культури мовленнєвої діяльності учнів; тому вмотивованими стали уроки зв’язного мовлення та культурологічної спрямованості.

 Маю певні наробки засобів, форм, прийомів навчання російської мови; будую урок з урахуванням особливостей класу, керуючись змістом навчального матеріалу, потребами та можливостями учнів. Для підвищення рівня грамотності рекомендую мовні тренінги, тести, творчі пошукові завдання, дидактичний матеріал https://learningapps.org/display?v=pj9zhf5nk18.  Вважаю необхідністю самоосвітню діяльність зацікавлених дітей, займаючи при цьому місце координатора освітнього процесу.

 Інтерактивна діяльність на уроці передбачає діалогове спілкування, яке веде до взаєморозуміння, взаємодії, спільного вирішення задач. Створення ситуації успіху, інтелектуальної спроможності робить продуктивним вивчення російської мови, сприяє підвищенню рівня освіченості та мовленнєвої культури.

 Ось деякі приклади використання інтерактивну на уроках російської мови. Вивчаючи тему «Прислівник» у 7 класі, застосовую інтерактивний прийом «Дерево рішень». Об’єдную дітей в 3-4 групи. Кожна група виконує завдання на спеціальних аркушах – листках «дерева».

1 група – морфологічні ознаки прислівника.

2 група – правопис не з прислівниками.

3 група – ступені порівняння прислівників.

Якщо діти обґрунтують виконані завдання та обміняються ними, рівень засвоєння знань підвищиться. Труднощі викликає завдання побудови зв’язного тексту на задану тему.

Прийом «Знайди помилку». Свідомо допускаю в прочитаному або написаному заздалегідь тексті чи реченні помилку, яку потрібно помітити.

Прийом «Словограй». Кожній команді пропоную кілька карток з написаними словами. Завдання: першій команді з-поміж карток вибрати ті, на яких слова написані правильно, другій команді — ті, на яких слова написані неправильно. Слова для карток: проїзний, їжжу, сузіря, Велика Ведмедиця, будьколи, казна-хто, будь-у-кого, тьмяний, теривені, півгодини, пів яблука, вічливість, дитясла, Вінниччина, секрет, апельсин, ливада, священник.

Прийом «Загадкова торбинка». Гра сприяє активізації та розвиткові розумових і мовленнєвих здібностей учнів, мислення, пам’яті, виробленню уваги, спостережливості. Учасники команд по черзі витягають з торбинки номерки запитань, на які мають дати відповідь. Якщо команда не знає відповіді, на допомогу приходять суперники і заробляють собі додатковий бал.

Прийом  «Дубль-диктант». Диктую слова з орфограмами, а учні повинні зразу ж записувати слова на те саме правило.

Прийом «Кросвордний диктант». Диктую не саме слово, а його тлумачення, учні записують відповідь.

Прийом «Мислитель». Даю учням завдання скласти сенкан до певного поняття. Потім вони обмінюються творчими роботами в парах чи групах з подальшим аналізом та оцінюванням їх.

Робота в парах «Пограємось у слова». Один учень записує іменник, а другі добирають до нього прикметник тощо. Можна розширити кількість учасників групи, що передбачатиме добір або інших прикметників, або слів інших частин мови.

Робота в малих групах «Єдинопочаток».  Учні складають тексти, в яких усі слова починаються з тієї самої літери.

 «Запитання в подарунок». Учні мають сформулювати щонайбільшу кількість запитань за темою уроку, потім обмінюються запитаннями й готують на них відповіді.

«Розмалюй речення». Для учнів  пропоную непоширені речення, які учні повинні доповнити другорядними членами.

«Мовний етикет». Робота у групах. Завдання: в коротких діалогах озвучити вітання з друзями, прощання з батьками, запрошення на день народження, розмова по телефону.

 Також на уроках російської мови використовую метод «Прес», намагаюся вчити дітей формулювати свої думки аргументовано, лаконічно. На уроці розвитку зв’язного мовлення в 9 класі з теми «Ведення щоденника в Мережі» вводимо поняття блог, блогер. Формулюємо проблемне питання: чи можемо назвати блогера та коментарі до нього діалогом? Прокоментуйте свою думку. Об’єднавшись в групи, учні виконують завдання:

1 група – правила користування сайтами для підлітків.

2 група – традиції сайту; доповніть за необхідністю (Використовуємо текст: Н.Ф.Баландіна, «Русский язык», 9 клас, «Ранок» 2017, стор.35).

При проведенні рефлексії рекомендую творче завдання: як слід поводитися в Мережі?

Дієвим способом підвищення мотивації учнів у вивченні мови та літератури є персональний сайт учителя  (https://teachersdiary2016.blogspot.com/).

 Технологія інтерактивного навчання допомагає оптимально співвідносити репродуктивні та нетрадиційні форми роботи, спрямовані на розвиток творчої пізнавальної діяльності учнів. І ще один важливий момент, який дозволяє мені стверджувати необхідність ефективності такого поєднання – це робота по від слідкуванню результативності навчального процесу.

 Навчальний продукт (творчі та дослідницькі роботи), збірки віршів (http://www.docme.ru/doc/1133890/tat._yana-rudkovskaya-simfoniya-moej-dushi), проекти, презентації, тощо) підтверджує мою впевненість, що дані технології є ефективними і мають можливість формувати розвинену особистість випускника школи.

 Технології інтерактивного навчання приваблюють нетрадиційністю, відкривають більше практичних можливостей, сприяють розвитку творчості та подоланню пасивності учнів на уроці.

 Вивчивши та застосувавши на практиці інтерактивні технології, я дійшла висновку, що вони є ефективними, дозволяють підвищити вмотивованість навчання, стимулюють емоційність учнів, дають можливість прогнозувати позитивний результат. Такі уроки дозволяють учням бути в ролі активних учасників, організаторів навчального процесу, створюють умови для самовираження. В результаті проведеного опитування (задіяно 24 учні 10 класу) 22 учні відповіли, що отримали задоволення від таких уроків, почуваються впевненіше, з радістю допомагають своїм товаришам, навчаються співпрацювати, спілкуватися один з одним. Зазвичай такі уроки проходять в атмосфері доброзичливої взаємної підтримки.

 Отже, уроки російської мови з використанням інтерактивних технологій стануть більш вмотивованими, виконають свої навчальні, розвивальні та виховні функції; допоможуть сформувати особистість, яка вміє самостійно отримувати та опрацьовувати інформацію, володіє комунікативними навичками, орієнтується у заданій ситуації, самостійно приймає рішення, творчо мислить, є здатною до саморозвитку, самоорганізації, має змогу природно почуватися в полікультурному просторі.

 Вважаю, що використання технологій інтерактивного навчання – це реальна можливість виконати сучасні вимоги щодо оновлення змісту та форм навчання в школі, суть яких у формуванні мовленнєвої компетентності, в досягненні комунікативної, соціокультурної компетентності, розвитку діяльнісної компетентності та творчих здібностей учнів. В перспективі маю намір ширше використовувати технології дистанційного навчання, організовуючи взаємодію з учнями та батьками через застосування хмарних технологій, матеріалів персонального сайту вчителя.

  Інтерактивна творчість вчителя та учнів не має меж. Треба лише вміло спрямувати її для досягнення визначеної навчально-виховної мети.                               

 Сонет

  Моє сердечко крається у тузі –

  Не хоче пісню радості співати.

  Та як прокинеться пташину в світлім лузі,

  Мій розум прагне пісню розгадати.

  Хто вкаже світ зірковий, бездоганний,

Стежину, всіяну теренами й думками?

Шукай свій шлях до щастя світлий, гарний –

І хай сміється ранок разом з нами.

Вся суть життя у тому, що я знову

Природи барви прагну розгадати:

І як побачу поморозь цю сонну,

І як росинки у долоні позбирати…

І все ж сердечко, як та ніжна пташка,

Тріпоче, б’ється і зітхає тяжко…

                                      Валентина Малярова

Список використаних джерел

1.               Беспалько В.П. Педагогика и прогрессивные технологии обучения / В.П.Беспалько. – М. 1995
2.               Коновалова М.В. та ін. Педагогічні технології: інструментарій, механізми, технологічна карта.- Х.: Видав.гр.»Основа», 2016
3.               Косогорова О.О. Метод проектів на уроках зарубіжної літератури. –Х.:Веста:Видавництво «Ранок», 2008
4.               Лукьянова М.І. та ін. Особистісно орієнтований урок: конструювання та діагностика. – Х.:Веста:Видавництво «Ранок», 2017
5.               Наволокова Н.П. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій. -   Х.: Видав.гр.»Основа», 2012
6.               Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. – К., 2012
7.               Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник. – К.,Видавництво А.С.К.,2004
8.               Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: учебное пособие. – М., 1998
9.               Сиротенко Г.О. Сучасний урок: Інтерактивні технології навчання. – Х.: Видав.гр.»Основа», 2003
10.          Столій І.Л. Світова література. 10 клас:Розробки уроків.–Х.:Видавництво «Ранок», 2010
11.          Сухомлинский В.А. Мудрая власть коллектива. – М., «Молодая гвардия», 1975
12.          Челышева И.Л. Инновационные технологи на уроках руського язика и литературы. 5-11 классы. – Х.: Изд.группа «Основа», 2011
13.          Штанько Л.І. Світова література. Інтерактивні технології на уроках. 5-11 класи. – Тернопіль: Мандрівець, 2011

 

 

Стисла анотація досвіду:
Матеріали досвіду подані за розділами: по-перше, розглянуті актуальність, суть та мета інтерактивного навчання; по-друге, представлена професійна позиція вчителя, який використовує інтерактивні методи навчання: по-третє, викладена класифікація інтерактивних методів навчанняз описом технологій кооперативного навчання,технологій колективно-групового навчання, технологій ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань, вчителем розроблені поради для вчителів, алгоритми використання того чи іншого методу. Вчителем розроблені та подані інтерактивні вправи та завдання  для вивчення окремих тем світової літератури, представлені логіко-смислові моделі, літературні диктанти, кросворди. 

Результативність впровадження досвіду: 
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці та впровадженні інтерактивних методів навчання, які впливають на ефективний розвиток продуктивної творчості учнів на уроках світової літератури. Методичні підходи та рекомендації вчителя можуть бути використані з метою створення психолого-педагогічних умов та впровадженняінтерактивнихтехнології під часпроведення уроків світової літератури. Здобутки досвіду роботи рекомендовано длявчителів світової літератури.

Репрезентація досвіду: 
Досвід роботи презентовано:
•    на засіданні районного МО «Методи інтерактивного навчання на уроках літератури» ( січень 2011);
•    на засіданні шкільного МО «Інтерактивні методи навчання при вивиченні літератури» (листопад 2013).