Узагальнення з розділу " радянська Україна 30-40 років"

Узагальнення з розділу«радянська Україна 30-40 років.

Узагальнення з розділу: Після перемоги більшовиків на території України утвердилася радянська влада. Вона створила Українську Соціалістичну Радянську Республіку (УСРР) зі столицею в Харкові. 30 грудня 1922 року було утворено Союз Радянських Соціалістичних Республік (СРСР), до складу якого й ввійшла радянська Україна. У той час на території України панувала господарська розруха. Щоб покращити життя населення, більшовицька влада оголосила в 1921 році нову економічну політику. Тепер селяни, заплативши податки, могли вільно продавати продукти харчування на ринках. Село відродилось, а його мешканці стали жити заможніше. У промисловості середні й дрібні заводи передавалися в оренду приватним підприємцям. Відкривалися приватні магазини, майстерні, цехи тощо. Рівень безробіття в країні знизився. Нова економічна політика тривала до 1928 року

Індустріалізація.Індустріалізація – це прискорене будівництво заводів, фабрик, шахт, електростанцій та інших промислових підприємств. У період першої п’ятирічки (1928-1932 роки) в Україні було побудовано близько 400 великих промислових підприємств, серед яких найбільш значимими були Дніпровська гідроелектростанція (Дніпрогес), Харківський тракторний завод (ХТЗ), Краматорський машинобудівний завод, металургійні заводи в Запоріжжі («Запоріжсталь»), Кривому Розі («Криворіжсталь»), Маріуполі («Азовсталь») та інші.

Колективізація. У цей час більшовиками було оголошено курс на суцільну колективізацію села. Колективізація – це об’єднання селянських дворів із землею, худобою та інвентарем у великі колективні господарства – колгоспи. Селян силоміць заганяли в колгоспи, а тих, хто відмовлявся, більшовики переслідували, розстрілювали та відправляли в табори на далеку Північ та у Сибір. До кінця 1932 року переважна більшість українських селян вступила до колгоспів.

Голодомор. Суцільна колективізація призвела до різкого занепаду в Україні виробництва хліба. У колгоспах панувала безгосподарність. У 1932 році керівництво СРСР збільшило для України план хлібозаготівель. Для вилучення українського хліба залучалися загони міліції та місцеві більшовики-активісти. Вони забирали у селян запаси будь-якої їжі: сухарів, картоплі, сала, солінь, фруктової сушні, цибулі, буряків тощо. В 1932-1933 роках в Україні розпочався голод.

Наслідки голодомору. Люди у страшних муках вмирали. Гинули цілими родинами і селами. У 1932-1933 роках радянською владою було організовано голодомор в Україні. Голодомор – це штучне створення масового голоду. За різними даними, втрати України від голодомору в 1932-1933 роках становили від 4 до 10 мільйонів безневинних людей.

Репресії. Більшовики переслідували всіх, кого підозрювали у неблагонадійності. До цих осіб застосовувалися репресії, які відбувалися у вигляді безпідставних звинувачень, арештів, засуджень на різні терміни та розстрілів. Організатором масових репресій у СРСР був Йосип Сталін. Найбільші репресії в Україні відбулися в 1937- 1939 році. Судили діячів комуністичної партії, командирів армії, керівників промисловості, працівників сільського господарства, освіти. Засуджених оголошували «ворогами народу». Їх найближчих родичів радянська влада виселяла з будинків, позбавляла роботи, змушувала дітей відрікатися від батьків тощо.

Домашнє завдання: Прочитати стр 122-123.