Узагальнюючий урок з природознавства 5 клас Тема: «Умови життя на планеті Земля»

 

 

 

 

 

 

 

 

 Узагальнюючий урок з природознавства 5 клас

       Тема: «Умови життя на планеті Земля»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                Вчитель  Козловська Г.І.

    

 

                                 

 

                                         2019 р.

 

Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів про умови життя на планеті Земля, формувати чітке уявлення про людину як частину природи та її взаємозв'язок з нею, розуміння унікальності  нашої планети, переконання в необхідності берегти природу, примножувати її багатства; розвивати пам’ять, увагу, мовлення, мислення, пізнавальні інтереси учнів; прищеплювати любов до природи рідного краю, виховувати в учнів бережливе ставлення до природи, закріпити правила особистої поведінки в природі.

Урок – подорож

Обладнання: фізична карта України, карта світу, глобус, плакати з ілюстраціями природи України.

                                    Хід уроку:

Вступне слово вчителя: Сьогодні ми з вами проведемо незвичайний урок.  До нас  завітали з дружнім візитом астронавти з далекої планети Z. Пролітаючи неподалік від нашої Галактики вони почули сигнали  і вирішили  відвідати невідому для них планету. Давайте  зустрінемо наших гостей і покажемо їм,  яка чудова наша планета Земля, які на ній є умови  для життя людей, як ми шануємо і оберігаємо її багатства.

Галактичний Астронавт:

                          На Землі, планеті древній, розуму роздолля –

                    Цивілізація й прогрес, скрізь людини воля,

                    Серед вчених астрономів думка побутує,

                    Що в Галактиці скраєчку люд земний існує,

                    Що зустріти у просторах за розумом брата

                    Неможливо, бо відстані несила здолати.

                    У Галактиці мовчазній зірок тих мільйони –

                    Астероїди, комети, невивчені зони.

                    Ваша третя планета в Сонячній системі

                    І до неї добратися – для нас була проблема.

Але ми таки долетіли, дуже раді з вами познайомитись. Підлітаючи до вашої планети ми помітили, що вона з космосу дуже гарно виглядає, блакитна, так і вабить своєю красою. Хотілось би нам знати, як вам на ній живеться.

Вчитель: Наші учні багато знають про свою рідну планету, хоч вони ще тільки в п’ятому класі і вивчають природознавство, але вже цікавляться, де розташована наша  Земля, які умови  тут існують для життя, як зберегти і примножити земні багатства. І зараз вони  вам про все розкажуть.

Учень: Пам’ятайте, люди, назавжди:  Неможливо жити без води.

        Це - тополі  й верби  над ставком, це -  криниця й квітка під вікном.

             Шурхіт хвиль і шторму дикий рев, це - струмок у травах між дерев,

             Це - життя колиска, це - дощі,  це  - роса і квітка на межі,

       Це - тумани, ріки і моря, це - кришталь озер і джерела,

Вчитель:  Які водні багатства має наша планета Земля?

Учні: Придивившись уважно до карти півкуль, де блакитним кольором зображено величезні водні простори, розумієш, що десь, колись, хтось припустився помилки, назвавши нашу планету Землею. Більше їй підходить назва "Вода", адже саме вона займає близько 3/4 поверхні. Вода повсюди: в морях і океанах, на суходолі в річках, озерах, болотах, водосховищах і каналах, в льодовиках і під землею. Є вона й у повітрі. Зрештою, навіть ми самі, як і всі живі організми, більш як на половину утворені з води! Вся Земля проникнута й охоплена водою.

Без неї не може існувати життя.

Нашій планеті, мабуть, краще пасувала б назва "Вода" або "Аква" (латинською мовою - вода)!

Якби всю воду земної кулі розподілити по поверхні рівним шаром, то вся планета вкрилася б водяною ковдрою завтовшки 4 км.

Вода - це особлива речовина. Вона не має кольору, прозора, без запаху і смаку. Вона текуча, не має форми. Як і всі речовини, вода при нагріванні розширюється, при охолодженні стискується, а замерзаючи (і це властиво тільки їй!), знову розширюється.

Вода - це один із найдивовижніших мінералів планети. Жодна речовина на Землі не дозволяє собі такої розкоші - існувати у трьох станах: рідкому (в морях та водах суходолу), твердому (лід та сніг) і газоподібному (водяна пара). При цьому вода легко переходить з одного стану в інший, утворюючи різні явища та процеси на Землі: випаровування - перехід з рідкого стану в газоподібний (хмари), замерзання - перехід з рідкого стану в твердий (льодовики, сніг, град). Замерзає вода при температурі 0°С, вище цієї температури сніг і лід починають танути. Випаровується вода теж при температурі вище 0°С, але інтенсивно цей процес відбувається при температурі 100° С, при цій температурі вода кипить.

Вчитель:  Який колір переважає на глобусі?

Учні: Блакитний. Ним позначають воду океанів, морів, річок, озер.

Океани та моря - це великі маси солоної води, що заповнюють западини в поверхні землі. На Землі є чотири океани: Атлантичний, Тихий, Індійський та Північний Льодовитий (знайди їх на глобусі). Найбільший серед них Тихий океан. Його розміри вражають - 15 000 км з півночі на південь і стільки ж зі сходу на захід.  

Частину території України займають Чорне та Азовське моря.

Річки - це потоки прісної води.

Зазвичай річка починається з невеликого джерельця.

Більшість річок планети впадає у моря.

Найбільша річка України Дніпро впадає у Чорне море. Територією України несуть свої води річки Буг, Дністер, Прут, Десна та інші.

Озера - водойми на суходолі, які безпосередньо не сполучені з морем. Вода в них здебільшого прісна, тобто несолона, але трапляються озера з солоною водою. Все більше з'являється штучних озер - водосховищ і ставків. Людина створює їх для своїх господарських потреб.

       Вчитель: А які водні артерії є в нашій місцевості?

Учні: В Білозерському районі — 12 річок (найбільші Дніпро, Інгулець); Білозерка розташована на березі  Білого  озера, яке починається з Джерел. Озеро зв’язане з річкою Кошовою, яка є притокою Дніпра. Дніпро впадає в  Дніпровський лиман  Чорного моря. Цей лиман є найбільшим на планеті. Згідно з  Рішенням  облвиконкому Білозерські джерела є гідрологічною пам'яткою  природи місцевого значення. Біле озеро – лиманного походження, площею  до 5 км², глибиною  до 2 м. Береги загалом круті, до 5 м висотою, південні та південно-східні – низькі, заболочені. Дно піщане, в центральній частині покрите шаром мулу. Береги поросли очеретом і рогозом; серед водяної рослинності — водорості, є реліктові рослини (водяний горіх і сальвінія плаваюча). Водиться ондатра.

 Учень:

Простяглося село понад озером Білим,

Від кургану Кебихи до Чистих Джерел,

 Будувати колись з очерету уміли, Ганнібал починав, а живе й дотепер.

 Біля Чистих Джерел, на кручі похилій, тут маєток собі Ганнібал збудував.

Де заплави густі і розложисті хвилі 

Для майбутніх нащадків - село закладав.

 Називали село Іванівка,  це значить - 

Будували селяни, кожен третій - Іван,

У минулім столітті - Скадовкою звалось,

Бо Скадовський тут був і господар, і пан.

 Чарували селян хвилі озера Білого, дивовижна краса біля Чистих Джерел. А коли від панів ця земля стала вільною, 

Білозеркою стало село - й дотепер.

Вчитель: Чи достатньо  чистої прісної води на Землі?

Учень: Запаси прісної води на Землі постійно зменшуються, бо з кожним роком зростає її споживання.   

Трапляється, що джерела прісної води забруднюються шкідливими для живих істот речовинами. Загалом водойми здатні до самоочищення завдяки тваринам і рослинам, які в них мешкають. Але це потребує дуже багато часу. Тому вже тепер потрібно дбайливо охороняти чистоту водойм.

Вчитель: Давайте зараз зробимо уявну екскурсію  до нашого озера  і побачимо   в якому воно стані і чи не потребує нашої допомоги.

Учень:   Де б від спеки заховатись? Може підемо купатись?

               Що це з річкою? Вона непривітна і сумна.

               Ти ж була колись глибока, швидкоплинна, світлоока.

               Чом же стала каламутна? Чом хлюпочуть хвилі сумно?

 Учениця: Як мені не сумувати? Всі отрутохімікати

                   Постікали в мою воду, зіпсували чисту вроду.

                   Вже течу між болотами, заросла очеретами.

                   Зникла риба, навіть раки, поховались небораки.

Вчитель: Ще донедавна річка Білозірка, що протікає на околиці селища Білозерка і впадає в озеро Біле, була широкою і повноводною, бо живили її численні джерела, а береги були вкриті природними лісами. Господарювання в басейні річки і озера було збалансованим. В долині річки місцеві жителі займались бджільництвом і сінокосінням, а на озері - рибальством та полюванням на диких качок. Та за останні десятиліття все змінилось.

У 1970-80-х роках ліси були знищені, джерела засипані, русло річки спрямлено і скорочено з 7200 м до 4100 м, а землі площею 11,4 га були відведені під забудову садового товариства. Очисні споруди не працюють з 1996 р., тому на старому руслі річки створено фільтраційні поля (котловани з утрамбованим дном), куди скидаються забруднені комунально-побутові стоки, які через річку надходять до озера. Нині каналізована річка втрачає свою проточність і водність, русло замулюється і заростає очеретом, самоочисна здатність пригнічена. В свою чергу забруднюється і замулюється озеро Біле, втрачає свою привабливість і мальовничість. Місцеві жителі перетворили береги малих водойм на смітники.

 Люди повинні піклуватись про чистоту водойм, будувати очисні споруди, по можливості прочищати річки, обсажувати вербами водойми, бо верба  має властивість очищати воду від домішок. "Де росте верба - там чиста вода".

Учень:   Біг струмочок невеличкий, Запитав струмочка я:

        - Звідки друже?  - Від кринички,  то матусенька моя.

        - А куди біжиш?  - До річки.

        - Я кажу йому:   - Не треба!  Там обійдуться без тебе.

          А струмочок засміявся: - Я цього не сподівався,

          Що не знаєш ти простого, обійдуться без одного,

           Але всі струмки й потічки –це вже сила , ми - вже річка!

Учень:      Юні друзі, ідемо до згоди, станемо дружно на захист природи.

                   Хай у наших глибоких криницях буде чиста джерельна водиця.

                  Хай всі села буяють садами  й мирне небо ясніє над нами.

                  Не забруднюйте ріки, благаю,  хай там рибка по волі гуляє.

Учень:      Джерельце під вербою  виблискує водою.

                   Прийду до нього й до ладу  порозчищаю, обкладу.

                   Все дно камінням обмощу, в пісок ні краплі не пущу.

                   Задзвенить, і заспіва вода джерельна, мов жива.

Вчитель: Пам'ятайте! Справа кожного і твоя особиста - піклуватися про чистоту водойм. А це означає, що не слід засмічувати їх побутовими відходами, гіллям дерев. Діти, не кидайте в річку склянки, каміння, не залишайте на березі сміття і слідкуйте, щоб інші це не робили. Влітку під час навчальної практики ми з вами обов’язково підемо до Джерельця і почистимо його від сміття.

Галактичний Астронавт: Ми помітили, що жителі вашої планети не носять скафандрів.  Чому?

Вчитель: Земля є особливою планетою Сонячної системи, тому що лише вона оточена повітрям. Завдяки притяганню до Землі повітря не залишає її і не відлітає у космічний простір, а обертається разом з нею як єдине ціле.

Учень: Газоподібну оболонку планет називають атмосферою. Атмосфера Землі - це повітряна оболонка завтовшки приблизно 1000 км. Повітря в атмосфері Землі зосереджене нерівномірно. Чим далі від земної поверхні, тим його менше. І це відчувається вже під час походу в гори. В атмосфері з висотою знижується не лише вміст повітря, а і його температура.

На відстані 10-12 км від поверхні Землі температура атмосфери досягає -55-60 °С. Повітря — надійний захисник Землі.

Наша планета, як і будь-яке нагріте тіло, охолоджуючись, теж віддає тепло. Це означає, що земля, вода річок, морів та океанів віддають своє тепло менш нагрітому повітрю. Те, що повітря погано проводить тепло, має велике значення для Землі. Відомо, що зміна дня і ночі на планетах супроводжується змінами температури. На Землі різниця між денною і нічною температурами набагато менша, ніж на інших планетах. Це тому, що сильним коливанням денної та нічної температури перешкоджає повітря. Отже, повітря як поганий провідник тепла захищає нашу планету від перегрівання влітку та надмірного охолодження взимку.

Учень: Без повітря було б неможливим життя на Землі. Ним дихають усі живі істоти. Тож недарма говорять: «Потрібний як повітря!» За добу людина споживає близько 700 г кисню, що входить до складу повітря.

Вміст кисню в атмосфері залишається відносно сталим завдяки зеленим рослинам. Вони єдині виробники життєво необхідного кисню.

Під впливом діяльності людини склад повітря змінюється - погіршується його прозорість, підвищується вміст шкідливих газів. Найбільшу небезпеку становлять викиди газів двигунами автомобілів, заводами та фабриками. Тому в державі приймаються спеціальні закони і розпорядження, спрямовані на охорону повітря від забруднення. Так, автомобілі проходять обов'язкову перевірку на вміст чадного газу та сажі у складі вихлопних газів, у містах влаштовують затишні парки. Ми теж можемо  і повинні  робити посильний внесок у збереження чистоти повітря. Для цього слід берегти зелені насадження, висаджувати рослини та доглядати за ними. Адже вони затримують пил і бруд і виділяють кисень, дуже потрібний для дихання всіх живих істот.

Учень: Ліси - це не тільки легені нашої планети. Вони охоронці вод і грунтів. Ліси дають людині безцінну деревину, гриби, ягоди; звірам і птахам - житло і харчі. Та з плином часу ліс здавав свої позиції. Власники лісів знищували зелені багатства нашого краю. Є таке прислів'я: "Ліс зрубаєш - горя зазнаєш".

На Херсонщині, що розташована в степовій зоні - зоні відкритих просторів, роль лісів та лісових смуг в підтриманні екологічної рівноваги невпинно зростає. Полезахисні лісові смуги виконують важливу роль екологічних коридорів для міграцій і захисту тварин, поширення і захисту рослин і грибів. Вони захищають  поля від суховіїв, пилових бур, снігових заметілей. Однак останнім часом  лісосмуги безжально вирубуються. Щороку десятки тисяч гектарів акацієвих лісосмуг Херсонщини помітно рідшають. Сокира та пилка дроворуба за останні два десятиріччя так пройшлися по зеленому насадженню, що від нього залишилися тисячі й тисячі пеньків. В результаті знижується родючість грунтів ,погіршується забезпечення полів вологою. А щоб ліси не зникли з нашої планети треба насаджувати нові дерева. Звернемось ще раз до народного прислів'я, де говориться: "Є ліс - бережи, мало лісу - посади".

 Учень:  

Спасибі людям, що зростили ліс:  за всі дуби, ялинки в пишнім зіллі,

 І за красу отих зелених кіс, в яких стоять стрункі берізки білі.

 Коли б не ліс, не знали б ми про те, що є фіалка й пролісок на світі,

 Як у маю конвалія цвіте - найкраща, найніжніша серед квітів.

 Поглянь на поле - красень урожай, і ліс, немов стіна понад рікою.

 В зелене клечення убравсь наш край. Радіє серце від краси й спокою.

Галактичний Астронавт: Підлітаючи до вашої планети, ми помітили, що  вона має різне забарвлення : і зелене, і коричневе, і жовте. Чому це так?

Вчитель: Земна поверхня планети в різних ділянках має неоднакову товщину. Так утворився рельєф нашої планети. Рельєфом називають сукупність різних за формою, величиною, походженням нерівностей земної поверхні. До основних форм рельєфу належать гори і рівнини. Чим відрізняються ці форми рельєфу?

Учень:Гори - ділянки земної поверхні, підняті вище 500 м над рівнем моря. З'ясуємо, що це за рівень. Моря та океани нашої планети сполучені між собою . Тому вода в них перебуває на однаковому рівні. Все, що є на суходолі, розташоване над рівнем моря.

Гори відрізняються за формою, висотою, наявністю снігу на вершинах. На території України є Українські Карпати та Кримські гори. Найвища гора України Говерла розташована в Українських Карпатах.

Рівнина - форма рельєфу поверхні Землі, для якої властива поступова незначна зміна висот, плавний перехід від підвищених ділянок до знижених. Форми рельєфу, як і водні простори Землі, на фізичній карті чи глобусі позначають кольорами, зокрема коричневим гори, зеленим - рівнини.

Учні: Існують ще такі форми рельєфу, як височини та низовини.

Височини, як і гори, на картах забарвлюють у світло-коричневий колір. Вони є підвищеними ділянками землі заввишки від 200 до 500 м над рівнем моря. Так, до Українських Карпат прилягає Подільська височина. На ній розташовані Львів, Тернопіль, Івано-Франківськ, Хмельницький.

Низовинами називають форми рельєфу, висота яких не перевищує 200 м над рівнем моря. Низовини досить великих розмірів. На Придніпровській низовині розташовані Чернігів, Київ, Черкаси, Полтава, Дніпропетровськ, Запоріжжя.

В Україні поширені також горби, яри, балки, річкові долини. Горби - це невисокі куполоподібні підвищення з пологими схилами. Вони вкриті трав'янистою та дерев'янистою рослинністю . Яри становлять собою вимоїни з крутими або прямовисними схилами. Вони утворюються внаслідок розмиву пухкого поверхневого шару землі водними потоками. Балки заглибини з плоским дном і пологими схилами, здебільшого вкритими кущами або деревами. Різноманітні форми рельєфу створюють неповторні українські краєвиди. Ми живемо в степовій зоні, де переважають родючі чорноземні ґрунти. Степова зона — найбільш розорана територія України. Тут вирощують кукурудзу, пшеницю, соняшник, рис, сою, рицину, тютюн, овочеві і баштанні культури, виноград.

Учень:    Степ! А де йому кінець?   Він кінця не має.

           У степу, як острівець,  зелен-гай зростає.

           Це перлина степова  славою багата,

           Звуть Асканія-Нова  край оцей, малята.

           Із усіх кінців землі,  з кожної країни

           І великі, і малі  тут живуть тварини.

           Не за ґратами вони,  а на вольній волі

           Ходять смирно табуни  в степовім просторі.

           В парку вдень і уночі  голоси пташині:

          Там фазани, павичі,  сім'ї лебедині.

          Тож Асканія-Нова -  чарівна, мов казка,

          Хто у ній ще не бував -  приїздіть, будь ласка.

Галактичний Астронавт: А що таке Асканія-Нова?

Вчитель: Біосферний заповідник Асканія-Нова - це унікальний куточок природи: тут розташована єдина в Європі ділянка степу, якого ніколи не торкався плуг (одного разу розкопана степ не відновлюється ніколи). Заповідник Асканія-Нова віднесений до «100 великих заповідників і парків» світу. Це - Музей просто неба: тут збереглися самотні стародавні кургани, кам'яні скіфські баби, створені стародавніми скульпторами. Заповідник займає площу 11 тис. га.; Примикає до лісопарку з штучними ставками і каналами, де мешкає безліч звірів і птахів. У Асканійському степу росте більше 400 видів трав і квітів, переважають злаки. На території заповідника можна зустріти представників більш 60 видів пернатих. Білі і чорні лебеді, фламінго, журавлі, дрохви, стрепети, сірі куріпки, найбільше різних видів жайворонків. Степовий орел - рідкісний гість, частіше можна бачити степового луня низько летить над землею. У вольєрах - страуси африканські, ему, дрохви, фазани, павичі, степові орли, вінценосні журавлі, папуги. У своєрідному зоопарку заповідника міститься унікальна колекція тварин. Зебри, південно-американські верблюди, індійські і африканські антилопи, олені. У степу пасуться лами, шотландські поні, дикі коні - тарпани (кінь Пржевальського), американські бізони, кафрські буйволи; сайгаки - найдавніші копитні, ровесники мамонтів. Дрібних звірів багато: миші, хом'яки, є і тушканчики. Хижаки-тхори, лисиці, ласки, зустрічаються і горностаї.

Учень: Були у матінки –Природи  дві донечки такої вроди:

       Хто їх побачив хоч на мить, не зміг забути й розлюбить.

       Блакитнооку звали Флора, у неї очі, наче зорі.

       Завжди замріяна, тендітна, ласкава, ніжна і привітна.

       А Фауна – швидка, як вітер, могла за птахами летіти.

       І за оленями стрибати та з білочками пустувати.

       Обидві світ живий любили, відтак його боготворили.

      Тож вирішила мудра мати в як посаг їм дарунки дати:

      Мрійливій Флорі – світ рослин, а Фауні швидкій – тваринний.

      Живуть в легендах і понині всього живого дві богині.

Галактичний Астронавт:  Це ваші божества?

Вчитель: Здавна люди вірили в богів – покровителів усього живого на Землі. Такою покровителькою рослин вважали богиню Флору, а покровителькою тварин – богиню Фауну. Тому рослинний світ називають флорою, а тваринний – фауною. Люди часто забувають або, швидше, не помічають того, наскільки щедра наша Земля: рослини та дерева дають нам змогу дихати чистим повітрям, поля годують нас хлібом та овочами, водоймища — рибою, на луках пасуться тварини, що дають молоко, м'ясо, вовну. Але чутно вже перші дзвіночки, які можуть перетворитися на могутні набатні дзвони: з Дніпра виловлюють риб-мутантів, з'являються овочі ненормальних розмірів. Не кажучи вже про те, що кожного року десятки, якщо не сотні видів рослин та тварин потрапляють до Червоної Книги, тобто їм загрожує небезпека повного зникнення. А скільки їх вже щезло...

Галактичний Астронавт:  А чому вона червона? Така гарна? Чи їй соромно?

Вчитель: Для збереження рідкісних видів рослин і тварин створено "Червону книгу". Чому ця книга називається "Червоною?"Мабуть тому, що червоний колір - це сигнал тривоги,небезпеки, яка загрожує деяким видам тварин і рослин. Під охороною держави перебувають також великі ділянки лісів, полів, лугів, степів, на яких забороняється будь-яка діяльність людини. Тут не можна вирубувати дерева, орати землю, осушувати водойми, збирати гриби, ягоди, рвати трави і квіти. Це - заповідники і заказники. Найдавніший заповідник України - Асканія Нова, найгарніший -Карпатський.

 

Учень:     В Червону книгу ми занесли Світ неповторний і чудесний,

                  Що поступово вимирає, давно рятунку в нас благає.

                  Невже ми більше не побачим, як сон-трава росою плаче,

                  Троянда степу, квітка мрії, жар-цвітом землю не зігріє

                  Невже в майбутньому на світі не будуть квітнуть давні квіти-

                  Конвалії й фіалки ніжні і вісник березня - підсніжник.

            Ми всі - господарі природи тож збережемо її вроду!

Учень: Природа! З дитячих років ми звикли до її чарівної краси. Любимо бувати в лісі, полі. Дивимося на квіти, дерева. Радіємо спілкуванні з природою, милуємось її красою. Людина – це частинка природи. І саме природі ми зобов’язані своїм існуванням, своєю досконалістю, своєю могутністю. Та, на жаль, не завжди ми шануємо чарівну вроду природи.

Учениця:       

        Я- Земля, я красива, розкішна, багата. Я для всіх вас як рідная мати.

        Я вас пестила, гріла, любила. Так навіщо мене погубили?

        Я - Земля! Не губіть мене люди! Хай вітри у дубах шелестять,

        Хай пташина з гніздечка не буде від страшної сокири втікать.

        Я - Земля! Схаменіться, благаю! Сад весняний повинен цвісти

         І пролісок у теплому гаї  не злякають холодні вітрі

Учень:      Щось не те на Україні,  щось не все в порядку,

             Сади вишневі похилились,  хрущі давно вже не гудуть.

             Лише жуки ті колорадські  картоплю день і ніч гризуть.

             Жайворонки в полі, вже не так співають.

             Пестициди й хімікати вітри розганяють.

             На городах помідори давно вже не родять. 

             Хмари з кислими дощами надто часто ходять.

Вчитель: Вчені дійшли висновку, що вже в наступному столітті наша Земля може обернутися на безлюдну пустелю, а ресурсів біосфери вистачить лише на кілька десятиліть. Наше покоління практично в усіх куточках планети безсоромно грабує в коморах природи те, що належить дітям і онукам. Ліквідація глобальної екологічної кризи є сьогодні найважливішим завданням людства. Кожен із нас повинен чітко усвідомити, що ми не можемо просто заплющити очі на проблеми екології, які загрожують нашому життю та життю майбутніх поколінь. Свій посильний внесок може зробити кожен: хоча б не засмічувати землю, по якій ходимо, посадити принаймні одне деревце, збудувати шпаківню навесні. Звичайно, це небагато, але, можливо, якщо кожна людина почне шанобливо ставитися до довкілля, це покращить стан  нашої прекрасної планети.

Учень:   Рятуємо  чисте  повітря. 

           Рятуємо  воду  —   в  морях, в  океанах, в  малих  і  великих  річках. 

     Рятуємо  рідкісних  птахів  —  не  всі  ще  породи,  

     А  ті,  що  зникають  в  полях,  у  лісах,  у  лугах. 

           Рятуємо  злаки,  а  потім  рятуємо  квіти.  

           Рятуєм  світанки  —  від  кіптяви,  гару  й  димів. 

           Рятуємо  тишу,  щоб  в  тиші  мовчати  й  радіти.  

           Рятуємо  вулицю  від  голосних  двигунів.

Галактичний Астронавт:  Я бачу, що й на вашій планеті не все гаразд.  Так ось чому пролітаючи вашою планетною системою, ми на жодній планеті , крім вашої, не зустріли життя. Мабуть до такого стану ці планети довели їхні колишні мешканці.

Вчитель: Людина тісно пов'язана з природою. Адже говорять, що й людиною вона стала тоді, коли побачила різнобарв'я природи, коли почула спів жайворонка, тьохкання солов'я, коли відчула запахи квітів, а серед буйноцвіття дерев почула музику березового гаю. Необхідно пам'ятати про те, що людина — лише один із видів живих істот на Землі, і якась маленька комашка має не менше право на життя, ніж людина, а може, й більше, тому що жодна тварина не завдає шкоди навколишньому середовищу так, як це робить людина. Давайте зробимо все, щоб наші діти та онуки дихали пахощами квітів, чули спів птахів у лісах, ходили по м'якій травичці, милувалися сходом сонця. Давайте залишимо їм у спадок чисту та прекрасну Землю!

Учень:    

 Тату, чи знаєш, чого мені треба? Чистого дощику з ясного неба.

 Треба і чути, і бачити літом, як заливається жайвір над житом.

 Треба, щоб в лісі для лиса і лося місця живого хоч трохи знайшлося,

 Треба ще рибок малих і великих в чистих, пречистих озерах і ріках.

 Треба, щоб я по морському купанні не одмивавсь від мазуту у ванні.

 Треба сніданків, і треба обідів, тільки, будь-ласка, без жодних нуклідів,

 Треба, виходить, не так і багато. Люди, чи важко про це все подбати?

Учень:      Природа нам – як рідний дім, вона усім, як мати.

             Щоб лад завжди був в домі тім, про це нам треба дбати.

             Іде весна і кличе нас в поля, теплом зігріті,                                                                                                                        

                  Та знати треба повсякчас, як слід й не слід чинити.

             Не рви трави товсті жмути, не рви в букети квіти.                                                                                                               

                  Все, що навколо бачиш ти, рости повинно й жити.

             Цвітуть дерева з краю в край, буяє лист зелений.                                                                                                                                           

                  Дерева, друже, не ламай - вони наші легені.

                  Не рви, не знищи, не зруйнуй –  це заповідь для тебе,

             Красу планети не зіпсуй –  вона одна під небом.

             Змайструй шпаківню, посади  калину біля хати,                                                                                                                                      

                  В природу із добром  іди, вона ж тобі, як мати.

             Й пташки на різні голоси співатимуть для тебе.

             І в краплях срібної роси побачиш чисте небо.

             Й віддячить за добро тобі Земля теплом родинним.

             Люби і бережи її, будь гідним її сином !

Вчитель: От ми і вислухали ваші думки про природу, про її охорону і захист. Хотілось би, щоб ви зрозуміли: збережений підсніжник, пташеня повернуте до гнізда, посаджене деревце – це і є конкретна справа в охороні природи. Є багато прийнятих законів про охорону природи, але найвищим законом для кожного з нас має бути наша совість. Всім вам зрозуміло, що потрібно берегти природу. Навіть найменша причетність кожного з вас до цієї справи буде вагомою підтримкою життя на планеті і сьогодні, і в майбутньому. І якщо кожен з вас біля школи чи своєї домівки посадить дерево, а на клумбі - квіти, то згодом наша держава Україна перетвориться у квітучий сад. Намагайтесь не кривдити "братів наших менших", допомагати, якщо якась пташка чи тварина опиниться в біді, і взимку звірам і птахам треба допомагати: зайчику покладіть під кущик кілька морквинок і листочок капусти, птахам насипте зерен у годівничку. Не забруднюйте ріки, озера, парки, вулиці, ліси. Не ламайте кущі, гілки на деревах,не рвіть квіти, особливо ті, які занесені до "Червоної книги", не залишайте в місцях відпочинку сміття. Пройдуть роки і, можливо, хтось із теперішніх учнів стане господарем і охоронцем лісу, а може, просто доброю людиною, яка поведе своїх дітей на природу і навчить її любити.

Учень:      Вмійте природу любити, 

                   Вам у походи  ходити  і  мандрувать, любі діти,

                   Вмійте ж природу любити,  кожній стеблинці радіти 

                   В полі, у лісі, над яром -  квіти, дерева і трави. 

                   Цвіту не вирви задаром, Гілки не рви для забави. 

                   Оберігайте ж повсюди  шлях і стежиночку в гаї,

             Все те окрасою буде нашого рідного краю!

Учень:  Поглянь на світ – це дивовижна казка! 

              А квіти – це , мабуть, душа землі.

         У кожній з них струмить любов і ласка, вони,неначе діточки малі.

              Яка Земля! Чарівна, пречудова! Вона нам мати. Ми – її дитя!

         Летить на Землю весняна обнова, бурлить, вирує на Землі життя.

Галактичний Астронавт:  Ну тепер ми спокійні за вашу планету Земля. Якщо всі діти –земляни так люблять і прагнуть зберегти багатства своєї планети, то буде  на вашій Землі   життя вічним!

Вчитель: А ми давайте виробимо пам’ятку поведінки людини в природі.

Не смітити; не розпалювати вогнище;

не забруднювати ріки та озера;

не ловити тварин; не рубати дерева;

не ламати гілки на деревах та кущах; не топтати квіти;

любити і берегти природу.

 

Люди майбутнього! Будьте дбайливі, ви маєте досвід тисячоліть!

 Природа й людина - єдине ціле   їх неможливо ділить.

 Вчіть і досліджуйте рідну природу, і для нащадків своїх збережіть.

 Не зупиніть шлях історії людства на жоден крок, жодну мить.

 Ми чисті річки, чисті озера хочемо вам залишить,

 Щоб на планеті Земля ніколи не пролунало: - "ДОПОМОЖІТЬ!"