Про твортчість та життя Сухомлинського. А головне його книги присвячені головним чином вихованню і навчанню молоді, педагогізації батьків, методиці викладання мови і літератури в середніх школах тощо.
Народився 28 вересня 1918 року в селі Василівці Василівської облості Олександрійського повіту Херсонської губернії (тепер Онуфріївський район Кіровоградської області) в бідній селянській сім'ї. Тут минули його дитинство й юність. Він вчився в рідному селі у школі і в 1933 закінчив семирічку. Влітку 1933 мати провела молодшого сина Василя до Кременчука. Спочатку вчився в Кременчуцькому медичному технікумі, але незабаром пішов звідти, вступив на робочий факультет, достроково закінчив його і його прийняли у педагогічний інститут. З 1935 почався педагогічний шлях. У 17 років він став вчителем заочної школи недалеко від рідного села. Перевівся до Полтавського педагогічного інституту заочником і закінчив його в 1938. Закінчивши інститут, повернувся в рідні місця та працював викладачем української мови та літератури в Онуфріївській середній школі. У 1941 під час Другої світової війни добровольцем пішов на фронт. У січні 1942 молодший політрук Сухомлинський був важко поранений, захищаючи Москву у битві під Ржевом. Осколок снаряду залишився в його грудях назавжди. Після довгого лікування у шпиталі селища Ува, що в Удмуртії, він просився на фронт, проте комісія не визнала його навіть умовно здоровим для військової служби. У червні 1942 року його призначили директором сільської середньої школи, де він пропрацював до березня 1944. 9 лютого 1943 подав заяву про вступ до ВКП(б)[1]. Як тільки рідні місця були звільнені, він повернувся на Батьківщину і став завідувачем районного відділу народної освіти. Проте вже в 1947 просився назад до школи. У 1948 став директором Павлиської середньої школи і беззмінно працював протягом 23 років до кінця своїх днів. В 1948 це була звичайна, пересічна школа. 23 роки стали найпліднішим періодом його науково — практичної та літературно—публіцистичної діяльності. Звичайну сільську школу він перетворив у справжню педагогічну лабораторію, де видобував скарби педагогічної мудрості.
У 1955 захистив кандидатську дисертацію на тему «Директор школи — керівник навчально-виховного процесу». З 1957 — член-кореспондент Академії педагогічних наук РРФСР. 1958 — заслужений вчитель УРСР. 1968 — нагороджений званням Героя Соціалістичної Праці. Цього ж року обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук СРСР. Ставив і розв'язував проблему формування в молоді національного й естетичного світогляду. Про один із шляхів успішного розв'язання цієї проблеми він писав, що у душі дітей мають увійти найкращі народні традиції та стати святим законом, бо не можна уявити народ без імені, без пам'яті, без історії. В дусі українських культурно-історичних традицій вчитель констатував, що мудрість є найважливішою прикметою людини. У його працях часто знаходимо вислови «мудра людська любов», «мудрість жити», «гідність — це мудрість тримати себе в руках». Педагог цілеспрямовано формував у кожного вихованця вміння бути маленьким філософом, осмислювати світ через красу природи. Для нього формування естетичного почуття дитини, її емоційної культури — було основним завданням гуманістичного виховання. А сприйняття й осмислення прекрасного — основа естетичної культури, без якої почуття лишаються глухими до всього високого й благородного. Книга «Серце віддаю дітям» мала привселюдне зізнання і підтверджене трудами та щоденними діяннями великого вчителя. Він писав: «Що було найголовнішим у моєму житті? Не роздумуючи, відповідаю: Любов до дітей». Помер 2 вересня 1970.
ТВОРЧІСТЬ Василь Олександрович Сухоминський написав 48 монографій, понад 600 статей, 1500 оповідань і казок для дітей. У квітні 1970 року він закінчив роботу «Проблеми виховання всебічно розвинутої особистості» — доповідь для захисту докторської дисертації за сукупністю робіт, яку він не встиг захистити через смерть. Всі праці Сухомлинського дають переконливе уявлення не тільки про різносторонність педагогічних підходів Сухомлинського, але і про цілісність всього його педагогічного мислення. Твори В. Сухомлинського видані 53-а мовами світу, загальним тиражем майже 15 млн примірників. Книга «Серце віддаю дітям» перекладена на 30 мов світу і витримала 54 видання. У період з 1945 по 1970 роки надруковано 463 статті; у 1971—1986 рр. — 105 статей. Країни, де видавали твори В. Сухомлинського: Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Грузія, Естонія, Казахстан, Киргизстан, Латвія, Литва, Молдова, Таджикистан, Татарстан, Узбекистан, Чувашія. А також: Англія, Болгарія, Іспанія, Китай, Монголія, Німеччина, Польща, Румунія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехословаччина, Югославія, Японія.
МЕТОДИКА Його книги присвячені головним чином вихованню і навчанню молоді, педагогізації батьків, методиці викладання мови і літератури в середніх школах тощо. Пропагуючи в засаді виховання колективізму в учнів, Сухомлинський рішуче відкидав принцип виховання індивідуума через колектив як засаду, «яка може завдати духової травми вихованцеві». Віддаючи належне трудовому вихованню в школі, виступав проти ранньої спеціалізації (з 15 років життя), передбаченої «Законом про зміцнення зв'язку школи з життям». Роботи Василя Сухомлинського — це особливий матеріал в аспекті гармонізації сімейного виховання учнів. Навіть побіжного погляду досить, щоб зрозуміти основну дилему, яку вирішував учитель-патріот у родинах павлиських селян: або подолання анархії в сімейно-шкільному вихованні молоді, або поступовий розпад існуючих соціальних відносин, як мінімум, на рівні селища. Але ж це загроза для держави! Всебічний розвиток особистості можливий лише там, де два вихователя — школа й сім’я — діють одностайно, поділяють одні й ті ж переконання, виходячи з тих самих принципів. При цьому не допускається розходження ні в меті, ні в суті, ні в засобах виховання. З учителями Павлиської школи Василь Олександрович вибудував таку систему роботи з батьками, яка допомогла їм оволодіти основами батьківської педагогіки, мистецтва виховання. Чи не вперше в державі тут діяла школа для батьків, де проводилися лекції та бесіди з педагогами та психологами, спрямовані на практику виховання. В. Сухомлинський вважав, що дитячий егоїзм, жорстокість, хамство, невдячність, байдужість, лицемірство породжуються вадами сімейного виховання. «Моє піклування про успіхи в навчанні, — писав В. Сухомлинський, — починаються з піклування про те, що їсть і як спить дитина, яке її самопочуття, як вона грається, скільки годин протягом дня буває на свіжому повітрі, яку книжку читає і яку казку слухає, що малює і як висловлює в малюнку свої думки й почуття, які почуття пробуджує в її душі музика природи, яка улюблена казка є у дитини, наскільки чутливо сприймає вона радощі й негаразди людей, що вона створила для інших і які почуття пережила у зв’язку з цим». Педагог вважав, що перед кожною дитиною, навіть найважчою, вчитель повинен відкрити ті сфери, де вона зможе досягти своєї вершини, сформувати свою людську гідність, свою душу. Тому й створив «Азбуку моралі», котра вчила осягати суть добра і зла, честі й безчестя, азбука стала засобом подолання емоційної необхідності відкривати здатність відчувати стан інших, вміння ставити себе на місце іншої людини.
ПРАЦЯ. Педагогічні праці 1. Сухомлинський В. О. Шлях до серця дитини / В. О. Сухомлинський. – Київ: Молодь, 1963. – 91 с. В. О. Сухомлинський, на багатьох прикладах із своєї багаторічної педагогічної практики доказує, як вихователь шукає і знаходить стежку до серця своїх вихованців, як, здавалось би, безнадійні учні виростають справжніми людьми, гідними своєї Батьківщини. 2. Сухомлинський В. О. Моральні заповіді дитинства і юності / В. О. Сухомлинський. – Київ: Рад. школа, 1966. – 232 с. Книга присвячена проблемі формування життєвих переконань, рис характеру підростаючого покоління. Автор книги пропонує читачеві моральні правила-заповіді у вигляді прямого звертання до учнів, і після кожного правила розкриває відповідну методику виховної роботи та досвід колективу загальноосвітнього навчального закладу.
3. Сухомлинський В. О. Методика виховання колективу / В. О. Сухомлинський. – Київ: Рад. школа, 1971.– 208 с. Талановитий педагог В. О. Сухомлинський, який присвятив благородній справі навчанню і вихованню учнівської молоді понад 30 років свого життя, виклав у книжці думки й переконання, що склалися в нього на основі тривалого вивчення і глибокого аналізу та теоретичного осмислення навчально-виховної роботи в школі, порушив ряд педагогічних проблем та зробив спробу розкрити їх. 4. Сухомлинский В. А. Рождение гражданина / В. А. Сухомлинский. – М.: Мол. гвардия, 1971. – 336 с. У книзі розкрито проблему громадянського виховання дітей, формування в них національної самосвідомості, патріотичних поглядів і переконань, любові до Батьківщини. 5. Сухомлинский В. А. Сердце отдаю детям / В. А. Сухомлинский. – изд. 2-е. – Киев: Рад. школа, 1972. – 243 с. В. О. Сухомлинський знайомить читача з тим, як упродовж багатьох років, з того дня, коли маленька людина вперше переступає шкільний поріг, до закінчення початкової школи, він вводив своїх вихованців у світ пізнання довкілля дійсності, допомагав оволодівати знаннями, будив розумові здібності і благородні почуття
6. Сухомлинский В. А. Мудрая власть коллектива (методика воспитания коллектива) / В. А. Сухомлинский. – М.: Мол. гвардия, 1975. – 270 с. Автор книги розкриває педагогічні таємниці виховання дітей та молоді, вплив шкільного колективу на формування духовного та морального виховання підростаючого покоління. 7. Сухомлинський В. О. Вибрані твори : в 5 т. / В. О. Сухомлинський. – Київ: Рад. школа, 1976. – 654 с. До першого тому входять твори «Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості», «Духовний світ школяра» та «Методика виховання колективу». В них висвітлено теоретичні й практичні проблеми педагогіки. До другого тому входять праці «Як виховати справжню людину» та «Сто порад учителеві». Твори, що ввійшли до третього тому, є своєрідною трилогією, в якій порушуються проблеми виховання дітей, підлітків і юнаків: «Серце віддаю дітям», «Народження громадянина», «Листи до сина». До четвертого тому входять твори «Павлиська середня школа» і «Розмова з молодим директором», в яких узагальнено досвід навчально-виховної роботи в середній школі. До пятого тому ввійшли педагогічні статті автора, які були надруковані в періодичній пресі у 1952–1970 роках. У статтях розглядаються проблеми виховання і навчання учнів.
8. Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка / В. О. Сухомлинський. – Київ: Рад. школа, 1978. – 263 с. Книга присвячена дослідженню поглядів видатного педагога В. О. Сухомлинського щодо сімейного виховання. Висвітлюються актуальні проблеми виховання дітей у сім’ї, питання спільної роботи школи, сім’ї та громадськості. 9. Сухомлинский В. А. Родина в сердце / В. А. Сухомлинский. – М.: Мол. гвардия, 1978. – 175 с. В основу книги покладено проблему виховання людини-громадянина, людини-патріота своєї Батьківщини, свого народу, його культури, формування у дитини любові до рідної природи, своїх батьків. 10. Сухомлинский В. А. Павлышская средняя школа: обобщение опыта учебно-воспитательной работы в сельской средней школе / В. А. Сухомлинский. – 2-е изд. – М.: Просвещение, 1979. – 396 с. Розкрито досвід роботи Павлиської школи як живильного джерела духовності, що грунтується на гуманістичних ідеях В. О. Сухомлинського з розвитку творчої особистості.
11. Сухомлинский В. А. Избранные педагогические сочинения : в 3 т. / В. А. Сухомлинский. – М.: Педагогика, 1979-1981. У вибраних творах перед читачем постає постать видатного педагога світового рівня, педагогічна спадщина якого може використовуватися в сучасній практиці виховання та навчання молодого покоління. До першої книги ввійшли найважливіші праці «Сердце отдаю детям» та «Рождение гражданина». До другого тому ввійшла найвідоміша праця В. О. Сухомлинського «Павлышская средняя школа: обобщение опыта учебно-воспитательной работы в сельской средней школе». Третій том містить «Разговор с молодым директором школы», «Мудрая власть коллектива», а також статті, що присвячені сімейному вихованню. 12. Сухомлинский В. А. Потребность человека в человеке / В. А. Сухомлинский. – 2-е изд. – М., 1981. – 93 с. Ця книга складена з висловів вченого-педагога В. О. Сухомлинського, з яких читач отримає уявлення про педагогічні концепції директора сільської середньої школи, познайомиться з його думками про формування моральності.
13. Сухомлинский В. А. О воспитании / В. А. Сухомлинский. – 4-е изд. – М.: Политиздат, 1982. – 270 с. Ця книга складена незвично: по сторінці, по абзацу, по рядку тут зібрані уривки з численних книг і статей В. О. Сухомлинського. Читач має можливість ознайомитися з його думками про виховання дітей в сім'ї та школі, про формування моральності. 14. Сухомлинский В. А. Книга о любви / В. А. Сухомлинский. – М.: Мол. гвардия, 1983. – 191 с. Книга висвітлює проблеми любові, що пов'язані з її актуальними соціальними та ідеологічними питаннями, з актуальними педагогічними проблемами, з необхідністю формування активної життєвої позиції молодої людини. 15. Сухомлинский В. А. Об умственном воспитании / В. А. Сухомлинский. – Киев: Рад. школа, 1983. – 205 с. У книзі видатного українського педагога зібрано і систематизовано матеріал з основних праць про проблеми розумового виховання підростаючого покоління.
16. Сухомлинский В. А. Сердце отдаю детям. Рождение гражданина. Письма к сыну / В. А. Сухомлинский. – Киев: Рад. школа, 1985. – 557 с. У книгу ввійшли широко відомі твори В. О. Сухомлинського – «Сердце отдаю детям», «Рождение гражданина», «Письма к сыну». Назви творів, що увійшли до книги, тематично пов'язані між собою і складають своєрідну трилогію, в якій автор порушує актуальні проблеми виховання дитини, підлітка, юнака. 17. Сухомлинский В. А. Письма к сыну: книга для учащихся / В. А. Сухомлинский. – 2-е изд. – М.: Просвещение, 1987. – 120 c. У книзі «Письма к сыну» талановитий педагог Василь Олександрович Сухомлинський веде розмову про високий громадянський обов'язок, моральність, розпочату ним у книгах «Сердце отдаю детям», «Рождение гражданина». Обравши жанр батьківського повчання, автор звертається до всієї молоді, яка обирає свій життєвий шлях.
18. Сухомлинский В. А. Мудрость родительской любви / В. А. Сухомлинский. – М.: Мол. гвардия, 1988. – 304 с. Книга містить твори з педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського, відомого педагога, подвижника, який присвятив своє життя вихованню людини. Сім'я – основа всього людського і основа нашого суспільства. Сімейна педагогіка завжди хвилювала В. О. Сухомлинського, який не відділяв шкільне виховання від сімейного і вважав, що «немає складнішої мудрості, ніж батьківська і материнська мудрість вихователів людини». Як виховати справжню людину – ось головне питання його творчості.19. Сухомлинський В. О. Розмова з молодим директором / В. О. Сухомлинський. – Київ: Рад. школа, 1988. – 284 с. У книзі висвітлюються питання організації навчального процесу в школі та керівництва ним. Автор, видатний український педагог, ділиться з молодими керівниками шкіл досвідом роботи, своїми думками про виховання і навчання учнів, розкриває особливості творчої праці учителя, педагогічного колективу.
20. Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві / В. О. Сухомлинський. – Київ: Рад. школа, 1988. – 304 с. У книзі подаються поради з питань організації, змісту, форм, методів і прийомів навчально-виховної роботи, самовиховання учнів, формування та виховання громадянського обов’язку. 21. Сухомлинский В. А. Как воспитать настоящего человека / В. А. Сухомлинский. – М.: Педагогика, 1990. – 286 с. Проблему морального виховання В. О. Сухомлинський вважав найголовнішою в роботі школи. У книгу включені бесіди про виховання патріотизму, ідейності, громадянськості, любові до близьких, природи. 22. Сухомлинский В. А. Хрестоматия по этике / В. А. Сухомлинский. – М.: Педагогика, 1990. – 303 с. Книга містить оригінальні твори: розповіді, новели, притчі, написані В. О. Сухомлинським. Вони можуть бути використані вчителями та батьками для проведення етичних бесід з дітьми про добро і зло, працьовитість, любов до близьких, про ставлення до товаришів.
23. Сухомлинский В. А. Поющее перышко. Рассказы и сказки / В. А. Сухомлинский. – М.: Дет. лит., 1974. – 32 с. У книзі опубліковано казки та оповідання видатного громадського діяча і педагога В. О. Сухомлинського для дітей молодшого шкільного віку. 24. Сухомлинський В. О. Гаряча квітка: оповідання та казки для молодшого шкільного віку / В. О. Сухомлинський. – Київ: Веселка, 1978. – 103 с. До книжки увійшли невеликі оповідання видатного педагога і письменника, про те, як діти відкривають для себе навколишній світ, про взаємовідносини між дітьми, про доброту і чуйність, а також повчальні казки про природу. 25. Сухомлинський В. О. Казки Школи під Голубим Небом / В. О. Сухомлинський. – Київ: Освіта, 1991. – 191 с. Книга знайомить з творчою спадщиною Василя Олександровича Сухомлинського, а саме цікавими оповіданнями і казками, що зароджують у дитячій душі високі моральні, гуманістичні почуття – любов до батьків, повагу до людей похилого віку, милосердя до немічних.
26. Сухомлинський В. О. Вічна тополя: Казки. Оповідання. Етюди / В. О. Сухомлинський. – Київ: Ґенеза, 2004. – 272 с. Збірка «Вічна тополя» В. Сухомлинського є продовженням посмертних публікацій літературної спадщини видатного педагога, ім’я якого широко відоме в Україні та поза її межами. 27. Сухомлинський В. О. Вогнегривий коник: казки, притчі, оповідання / В. О. Сухомлинський. – 2-ге вид., стер. – Київ: Вікар, 2008. – 200 с. Ця книга – збірка мудрих і повчальних казок, оповідань, притч, новел, написаних для дітей педагогом і письменником Василем Сухомлинським.
НАГОРОДИ ТА ВІДЗНАКИ За свою педагогічну працю його нагородили:двома орденами Леніна, багатьма медалями СРСР.з 1958 року Сухомлинський — член-кореспондент Академії Педагогічних Наук РРФСР,з 1958 р. Заслужений вчитель УРСР.у 1968 року йому присвоїли звання Героя Соціалістичної праці.у тому ж році його обрали членом-кореспондентом Академії педагогічних наук СРСР.