В.Винниченко "Федько-халамидник"

Тема: В.Винниченко. Життя і творчість письменника. Оповідання «Федько- халамидник»

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю письменника, змістом оповідання; розвивати навички виразного читання, коментування прочитаного й висловлення особистого ставлення до нього;виховувати інтерес до творчості В.Винниченка, формувати національну свідомість.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет В.Винниченка,підручник

Методи та прийоми роботи: розповідь, бесіда, «мікрофон»

Випереджувальне завдання :прочитати оповідання, підготувати розповіді про В.Винниченка

Теорія літератури : оповідання

 Хід уроку

І Організаційний момент. Емоційне налаштування на урок.

Слово вчителя.

Вітаю вас, любі діти!

Усміхнімось один одному,

погляньмо ласкаво,

побажаємо кожному добра!

ІІ Повідомлення теми, мети уроку.

1.Слово вчителя

На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з життям і творчістю Володимира Винниченка, дізнаємося за що його, в дитячі роки,  не любили в гімназії, але так полюбили читачі. Зрозуміємо, чому оповідання «Федько-халамидник» називають автобіографічним. І чи дійсно герой твору так схожий на автора. Почнемо працювати над змістом твору. Тож вирушаємо за новими знаннями!

ІІІ Основна частина.Вивчення нового матеріалу

1.Слово вчителя.

Ви мали випереджувальне завдання – прочитати оповідання і познайомитися з персонажами твору. І декілька учнів нашого класу об'єдналися в групу «Біографи», підготували розповіді про  життя  письменника. Запрошую до виступу групу «Біографи»

2.Виступи учнів

1 учень.

Володимир Кирилович Винниченко народився 26 липня 1880 року в місті Єлисаветграді (нині м.Кіровоград) . Його батько був селянином-наймитом, переїхав із села до Єлисаветграда  й одружився з удовою Євдокією Павленко. Від першого шлюбу мати Винниченка мала трьох дітей: Андрія, Марію й Василя. Від шлюбу з Кирилом Винниченком народився лише Володимир.

Хлопчик рано навчився читати, змалку проявив великий інтерес до книжок. У народній школі Володимир звернув на себе увагу своїми здібностями , і через те вчителька переконала батьків, аби вони продовжили освіту сина. Незважаючи на тяжке матеріальне становище родини, по закінченню школи Винниченка віддали до Єлисаветградської гімназії. У ті часи в ній навчалися лиже діти заможних людей, і через те,що хлопець  відрізнявся від них, не соромився того, що селянин, розмовляв українською мовою, над ним стали глузувати.

2 учень.

Щоб висловити свій протест проти приниження прав, Володимир відмовився вчитися, сподівався, що за це його відрахують з гімназії. Але цього не сталося і хлопця залишили на другий рік на повторне навчання. І вже тоді почалося протистояння Винниченка з учителями. Згодом, за національну гордість й «мужицтво» гімназійне начальство відрахувало хлопця з гімназії.

3 учень.

Однак думок про навчання В.Винниченко не залишав. Одягнений в українське вбрання, в сивій шапці і з кийком у руці прийшов на здавання іспитів екстерном у Златопільську гімназію. Успішно отримав диплом. Будучи студентом університету, створив таємну революційну організацію «Студентська громада», за що й був заарештований. Згодом, за браком доказів, його випустили.

4 учень.

1903 року при перевозі нелегальної літератури з Галичини до Києва на кордоні В.Винниченка знову заарештували. Відбував ув’язнення у київській фортеці. Тут написав низку літературних творів.

З 1917 року очолив уряд Української Народної Республіки. У вересні 1920 року Володимир Винниченко залишив Україну назавжди. Його оголосили «ворогом народу».

Письменник відійшов від політики й повністю віддався літературній творчості і малярству. В невеликому французькому містечку Мужені Володимир із дружиною купили стару садибу «Закуток», як назвав її сам письменник.

5 учень.

6 березня 1951 року В.Винниченка не стало. Як згадує його вірна дружина й друг Розалія Ліфшиць, це сталося так: «Він помер несподівано, у тихий весняний вечір, під квітучим деревом. Коли я положила його  голову на подушечку, - перші краплі дощу і білі пелюсточки почали падати на його обличчя. Ми положили його на Мужинському кладовищі, де він буде лежати до того часу, поки Україна не зможе його прийняти до себе».

Слово вчителя.

Ось  про таке нелегке, невеселе життя довідались ми завдяки нашим «Біографам». Дякуємо вам!

• Діти, щойно ми прослухали інформацію про письменника. А тепер підсумуймо, які риси характеру були притаманні В.Винниченку?

2.Метод «Мікрофон» .

Кожен учень називає ту рису характеру, яку він відкрив у автора ( чесність, сміливість, щирість,рішучість і т.д)

Слово вчителя.

Перше знайомство читачів з оповіданням «Федько-халамидник» відбулося  1912 року. Письменникові на той час було 32 роки і мешкав він тоді у Франції, тому і кажуть, що Федько має французьку «прописку».

До речі, діти, що таке оповідання? Запишемо в зошити

Оповідання – це невеликий прозовий твір, сюжет якого будується на одному, інколи кількох епізодах з життя одного або кількох персонажів.

«Федько-халамидник» вважається автобіографічним твором. Збереглися, записані дружиною Винниченка, спогади його матері,в яких є деталі, які ми знаходимо в оповіданні.

3. А тепер складімо паспорт твору

4.Робота над змістом твору

Евристична бесіда

1.Хто головний герой оповідання?

2. Назвіть другорядних героїв твору.

3. Яке перше враження у вас склалося про Федька, судячи з його прізвиська – халамид ник?

4. Розкажіть про батьків Федька і Толі.

IV Закріплення знань, умінь і навичок. Підсумки уроку

-Діти, ми прочитали тільки половину твору. Якби, на цьому етапі,  ви зустрілись із Федьком і Толиком, що б ви сказали героям?

Федько,послухай…

Толик, хочу звернутись до тебе і сказати…

V Домашнє завдання 

Дочитати оповідання. Скласти сенкан до образу Федька