Вчимося з минулого задля майбутнього. День пам’яті жертв Голодомору

Про матеріал

сценарій проведення дня вшанування жертв Голодомору; матеріал ознайомить учнів з трагічними сторінками історії українського народу, та спонукає з’ясувати характер та наслідки Голодомору 1932-1933 років для українського народу;

Перегляд файлу

Тема: Вчимося з минулого задля майбутнього. День пам’яті жертв Голодомору

Мета: ознайомити учнів з трагічними сторінками історії українського народу, пояснити причини та з’ясувати характер та наслідки Голодомору 1932-1933 років для українського народу;

шанувати пам’ять жертв штучного масового голоду та берегти пам’ять про загиблих, сприяти емпатії;

розвивати критичне мислення та сприяти формуванню власної позиції учнів щодо історичних подій; вдосконалювати вміння аналізувати, узагальнювати інформацію;

виховувати патріотизм та розуміння спільної відповідальності щодо запобігання подібних трагедій.

Обладнання: комп’ютер, проектор, вишитий рушник, свічки, колоски, хліб, зернини з паперу, зображення колоска на дощці.

Хід заняття

Вступ

Учень

Знов прокинулись ранки холодні.
Дощ хрестами в сніжинках застиг.
Поминаючи мертвих сьогодні,
Ми рятуєм майбутнє живих.

Наталя Погребняк

Слово вчителя

Традиційно в четверту суботу листопада в Україні і по всьому світу ми згадують про мільйони українців, життя яких були безневинно загублені в роки Голодомору в Україні. Трагедія надзвичайних масштабів торкнулася своїм чорним крилом майже кожної родини, яка жила в ті страшні роки. Минули роки, десятиліття, а смуток і скорбота об’єднує всіх живих. Сучасні покоління мусять пам’ятати минуле, розуміти його, щоб трагічні події не мали місця зараз та не повторювалися в майбутньому.

Учень

День жалю... День скорботи, печалі
Запалив нашу пам’ять. Свічки –
Це ті душі, листочки опалі,
Хто став тінню в голодні роки.

Наталя Погребняк

Тож давайте запалимо свічки в пам’ять про знищенні покоління українців в роки 1932 – 1933 років.

(Учні запалюють свічки і ставлять на стіл біля хліба та колосків)

Вчитель

На вшанування світлої пам’яті жертв голодомору в Україні 1932 - 1933 роках оголошую хвилину мовчання.

(Звук метронома)

Пам’ять про страшні сторінки історії України має жити в кожному з нас вічно, щоб не допустити повторення трагедії, щоб кожен з нас був впевненим та надійним громадянином своєї держави з світлою, мудрою головою та благородним серцем.

Актуалізація знань. Вправа «Хмара слів»

Що ж таке Голодомор і чому він мав місце на території України, яка і сьогодні вважається одним з найбільших експортерів зерна, житницею Європи?

Розгляньте хмару слів та згадайте, що вам відомо з уроків історії та наших годин спілкування про цю трагічну подію і історії українського народу?

(Додаток 1)

Вчитель

Давайте згадаємо ті історичні події та умови, які призвели до мосової загибелі мільйонів безневинних українців.

Учень

В Україні довелося пережити три масових голоди. Страшними цифрами в історії нашої держави вписані роки 1921 – 1923, 1932-1933 та 1946-1947 роки. Але наймасштабнішим та найстрашнішим став Голодомор 1932-1933 років, який названо геноцидом українського народу. Голод було створено штучно керівництвом Радянського союзу, щоб підкорити свободолюбний український народ, який почав пручатися колективізації та утискам «совєтів».

Політика радянської влади була спрямована на знищення українців як нації. Через свідомі рішення загинули мільйони людей. Сьогодні голодомор називають одним із найбільших злочинів проти людства.

Учень

Знищення українського народу відбувалося планомірно, один за одним приймалися закони, за якими в населення забирали все більше і більше вирощеного зерна та інших продуктів. То ж давайте прослідкуємо хронологію подій та злочинів радянської влади, які були спрямовані на тотальне знищення українського народу.

Історична довідка. Лінія часу

3 1929 року розпочалася примусова колективізація.

Квітень 1930 року – прийнято закон про хлібозаготівлі, який передбачав стягування четвертої частини всього зерна на благо держави.

 Початок 30-х років – відбуваються виступи селян прости такої політики. Украхнці намагаються саботувати насильницьку колективізація і навіть покидають колгоспи, забираючи своє майно, худобу.

 7 серпня 1932 року – «Закон про п’ять колосків», повна назва якого «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності». За цим документом людям заборонили збирати залишки на полях після збору урожаю. Навіть за кілька колосків чи гнилі овочі загрожував розстріл або ув’язненення на 10 років.

 1932 р - план хлібозаготівель для України зріс до 356 мільйонів пудів зерна, яке потрібно було зібрати до 1 січня 1933 року. Разом з тим заборонили видавати продукцію в колгоспах та зобов’язали повернути видане раніше для харчування працівниців.

 Листопад 1932 р. – запроваджено натуральні штрафи, що означало вилучення всіх харчів у селян.

 1 грудня 1932 року Раднарком УСРР – заборона торгувати картоплею в тих селах та районах, які не змогли виконати норми встановлені радянською владою.

 6 грудня 1932 року – з’явилися «чорні дошки» з переліком населених пунктів, які «саботують» ( не виконують) норми хлібозаготівель. Село брали в оточеннями військами. В’їзд та виїзд, доставка продовольства були заборонені. Люди просто вмирали в своїх будинках цілими сім’ями. На «чорну дошку» потрапило більше третини сіл України.

 22 січня 1933 року - Директива ЦК ВКП(б) і РНК СРСР «Про попередження масових виїздів голодуючих селян за продуктами». Документ розповсюджувався на жителів Радянської України та Кубані, що вкотре підтверджує навмисне знищення української нації.

 16 лютого 1933 року – з метою замовчування масової загибелі було прийнято дерективу про заборону фіксувати випадки смерті на ґрунті голоду.

 Червні 1933 року – найвищий показник смертності в Україні. За деякими даними голодна смерть забрала життя 800 тис – 1 мільйон осіб.

 Точну кількость загиблих і до сьогодні не знає нічто. За деякими даними в 1932-1933 роки голод забрав від 3 до 3,5 мільйонів жителів України. По території СРСР ця цифра сягає 7 мільйонів.

 У 2010 році Апеляційний суд міста Києва у своєму рішенні оголосив про геноцидний характер Голодомору і намір керманичів СРСР Сталіна, Молотова, Кагановича, Постишева, Чубаря, Хатаєвича, Косіора знищити частину української нації.

Віртуальна екскурсія до наймоторошнішого ресторану “Uncounted 1932.2022”

Вчитель

Їжа – стала зброєю геноциду. Але навіть в ті важкі, чорні часи українці намагалися допомагати один одному та ділитися тим, що мали. Ліс, долини та луки стали джерелом поживи та порятунком для знесилених голодом селян. Вони збирали все, що можна було споживати або використати для приготування страв та готували для своїх родин «дивні наїдки».

Випускники Української академії лідерства створили найгірший ресторан у світі “Uncounted 1932.2022” і продемонстрували «меню», завдяки якому виживали українці у часи штучно створеного голоду у 1932-33 роках.

Робота в групах

Щоб зрозуміти наскільки моторошні були часи, пропоную переглянути зображення страв. Спробуйте підібрати до назви фото та склад.

(Додаток 2)

Ціна цих страв – врятовані тисячі життів, яким вдалося вижити в страшні роки голодомору.

Створення інфографіки

Через непокаране зло геноцид продовжується. Тепер Росія чинить жахливі воєнні злочини і намагається знову знищити український народ. Це все відбувається у ХХІ столітті на очах в усього світі.

Опрацюйте дані та створіть інфографіку про Голодомор в Україні в 1932-1933 рр.

(Додаток 3, 4)

Підсумок. Інтерактивна вправа «Колосок надії»

Вчитель

Через непокаране зло геноцид українського народу триває. Вже 10 років Росія чинить жахливі воєнні злочини і не полишає думки знищити українців як націю.

Що можемо зробити ми, щоб такі трагічні події як Голодомор 1932-1933 рр не повторився ніколи? Напишіть свої думки, ідеї та можливі кроки, що допоможуть запобігти повторенню схожих подій.

Можливі відповіді учнів:

вивчення історії;
інформаційна грамотність;
національна свідомість та свідоме громадянство;
нові технології в сільськогосподарському секторі;
продовольча безпека;
міжнародне партнерство та співпраця.

Загальний успіх у запобіганні таким трагедіям залежить від спільних зусиль громадян, громадських організацій та влади для створення стійкого та справедливого суспільства.

Сьогоднішня зустріч нагадує нам про необхідність пам'ятати, вивчати і розуміти минуле, аби побудувати майбутнє, де гідність, емпатія та солідарність стануть основними цінностями. Кожен з нас несе відповідальність за те, щоб такі трагедії не повторювалися. Пам'ятаймо і діймо разом, щоб майбутні покоління жили у світі, де людське життя та гідність завжди стоять на першому місці.

Дякую за увагу

Використані джерела:

Додаток 1

Додаток 2

Трав’яники

випечений хлібець з натертої трави, замішаний на гарячій воді з додаванням насіння льону

Хлібці

запечена кришена солома разом із просяною й гречаною половою, макухою з конопляного сім’я, товченого в ступі

Коржик

перетерта в борошно кора дуба, подрібнене коріння очерету і лободи

Палянички

випечені подрібнені картоплинні відходи з залишками зернят, замішані на гарячій воді

Суп «Бур’ян»

зварений качан кукурудзи та трава

Товченики

перетерта з сіллю дрібна рибка, запечена в чавунках

Затеруха

запечене тісто з борошна, кори берези та води

Хліб

тісто з перетертої кори зі жменькою висівок та листям лободи

Додаток 3

Доказами штучності трагедії стали наявність значних запасів зерна, які силою відбирали в селян, нереальні плани хлібозаготівель, розкуркулення, колективізація, заборона на виїзд голодуючих селян за продуктами, відсутність голоду на західних територіях країни (перебували в складі Румунії, Чехо-Словаччини, Польщі), відмова Союзу від допомоги з-за кордону.

За даними перепису 1926 року населення України становило – 29,02 млн. осіб, 23, 3 млн з яких – селяни.

Голодомор забрав життя 4,5 млн. українців, що становили 13 відсотків від загальної чисельності населення. Серед жертв 93% сільського населення, 1 млн - діти молодше 10 років, а також близько 600 тис. ненароджених немовлят.

Найбільше постраждали від голоду Київська та Харківська області, де втрати сільського населення - 23 і 24% від загальної кількості населення. У Вінницькій, Дніпропетровській, Одеській – 10-13%, а в Чернігівській та Донецькій – 5-9%.

У Київській області загинули 1 млн 110 тис. 800 осіб, у Харківській – 1 млн 37 тис. 600, у Вінницькій – 545 тис. 500, у Дніпропетровській – 368 тис. 400, у Одеській – 326 тис. 900, у Чернігівській – 254 тис. 700, у Донецькій – 230 тис. 800 осіб.

Станом на жовтень 2023-го Голодомор 1932–1933 років в Україні визнали актом геноциду на державному рівні парламенти 28 держав.