Вечір пам’яті «Герої не вмирають…Просто йдуть…»

Вечір пам’яті

«Герої не вмирають…Просто йдуть…»

 

Мета: · пригадати події, які відбувалися в країні і на Майдані Незалежності у 2013 році, розширити знання учнів про революцію Гідності та Свободи; розвивати почуття національної самосвідомості та громадянської активності; формувати розуміння єдності і цілісності України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави, готовність служити Батьківщині та стати на захист державних інтересів країни. Вшанувати пам'ять загиблих Героїв.

 

Хід заходу:

 (https://www.youtube.com/watch?v=3X_pfX5Voos

Вони співали «Ще не вмерла…» і вмирали…

Земля тремтіла… під ногами ж твердь…

Їм янголи обличчя прикривали…

А ті під вибухи гранат ішли на смерть…

 ( за сценою) Ведуча 1: Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, спить у незнаних і безіменних могилах – присвячується! 

Ведучий 2: Цвіту нашого народу, його славним синам і донькам, які у розквіті сил віддали свою молодість, і, найдорожче, життя – присвячується!

Небесний загін відлетів у небеса

Їх душі вже світять зорею.

У відблиску сяйва ранкова роса

Нас живить вогнем Прометея.

Колесо історії тільки вперед

Нові підминаєте милі 

Новітня історія пише сюжет

Від ваших сердець легкокрилих.

Герої у вічності… Кожен їх крок

Торує шляхи без упину

Герої ведуть нас до нових зірок

Во славу і честь України!                          

Ведуча 1: Україна! Країна краси і радості, різних звичаїв та обрядів, гучної української пісні, чарівної природи.

 Ведучий 2: Це країна добрих, щирих, привітних, веселих і гостинних людей, які ніколи не поневолювали інші народи, а лише вміло захищалися від ворога.

Ведуча 1: Запорізька Січ! Козацтво – легендарне минуле українського народу, що упродовж століть протидіяло спробам турецьких султанів, кримських ханів, польської шляхти поставити український народ на коліна.

Ведучий 2: Продовжили героїчну історію України Січові Стрільці, які мужньо боролися за її волю. Це були молоді хлопці. Кожен з них любив матір, рідний край, але понад усе бажав незалежності своїй Батьківщині.

Ведуча 1: Бій під Крутами належить до однієї з найтрагічніших подій нашої історії. Під Крутами загинув цілий студентський Курінь – триста студентів – цвіт української молоді, цвіт української Нації. Трагедією було те, що під Крути пішли лише триста і лише молодь. Вони принесли в жертву Батьківщині своє життя.

Ведучий 2:  Українська Повстанська Армія. Це партизанський рух опору, який був добре організований. Самовіддана боротьба воїнів УПА надовго залишиться в пам’яті народу. Ці герої-воїни за Українську Державність віддали своє життя без вагань.

 Ведуча 1: Здавалось, доля нарешті подарувала нам унікальну можливість стати незалежною Європейською державою, але історія повернула ще одні Крути.

Ведучий 2: І знову молодь, студенти, школярі вийшли на майдан, виборюючи свою гідність. Нація потребує активності, єдності, самопожертви.

А як все починалось?

Відео (початок Майдану)

Ведуча 1. 

21 листопада 2013 року за кілька днів до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, український уряд радикально повернув курс держави від євроітеграційного до курсу, спрямованого на розвиток  співпраці з державами-членами СНД.

 

Ведучий 2.

Обурена таким рішенням  уряду України  молодь виходить на Майдан Незалежності у Києві.  Невдоволення підтримують по всій Україні.  Це був початок Революції Гідності.

 

Ведучий 2. 

До кінця доби 21 листопада 2013 року на       Євромайдан у столиці збирається понад 1500 чоловік. З'явилась міліція, посилені загони «Беркуту». Із другої половини наступного дня кількість людей зростає, відбулися перші сутички з міліцією.

 

 

 

Ведуча 1. 

У ніч проти 30 листопада близько четвертої  години ранку, коли на Майдані Незалежності залишалося до 400 протестувальників, їх оточили озброєні бійці «Беркуту» та здійснили розгін мирного протесту, примінивши силу. 

Події 30 листопада стали переломним моментом в українських подіях кінця 2013 року

 

Ведучий 2. 

Збурення в суспільстві наростає.

Відбуваються масові провокації так званих «тітушок». Почався наступ спец призначенців із масовим побиттям журналістів та протестувальників.

 

Відео

І протестувальник  

Палає Київ у вогні,

горять сталеві БТРи

там на межі-передовій,

народ боронять волонтери.

Палають шини і серця,

ніхто не хоче помирати.

Перед екраном матері

і там, і там їхні солдати…

 

ІІ протестувальник. 

Всіх щільно взяли у кільце,

здається ось наш дух зламають,

та хтось із права затягнув

Вкраїни Гімн… усі співають.

Тримати крепко треба щит,

бо там позаду наші діти,

батьки стоять і матері,

нема куди нам відступити.

 

Ведуча 1.

Активісти  закликали киян і всіх українців відзначити новорічні та Різдвяні свята на Майдані Незалежності. Тисячі людей святкували Новий 2014 рік разом.

 

Ведучий 2.

Події, що відбулися з 19 по 22 січня 2014 року на Майдані, ще називають «Кривава водохреща», або «Вогнехреща». Це була найгарячіша фаза у протистоянні народу і влади.

 

Ведуча 1.

22 січня на вулиці Грушевського перші загиблі. Із вогнепальної зброї вбито Сергія Нігояна та Михайла Жизневського, білоруса з Київщини. За тиждень від ран у лікарнях помирають Роман Сеник зі Львівщини та волинянин Олександр Бадера.

 

Ведучий 2

У лісосмузі, поблизу Борисполя, знайшли мертвим, викраденого і замордованого невідомими, львів’янина Юрія Вербицького. Вони стали першими з Небесної сотні, хто поліг на Грушевського, пожертвувавши собою як заради тих, хто відстоював на Майдані власну гідність, так і задля гідного майбутнього кожного українця.

 

Ведуча 1.

Фінальним і найбільш драматичним етапом революції стали події у Києві 18-20 лютого, в ході яких загинуло більше сотні кращих наших синів і дочок. 

Ведучий 2

Розгони Євромайдану відзначилися брутальним побиттям сотень людей, десятків журналістів. Поступово ці «штурми та розгони» переросли у велетенські акції спротиву, били дзвони всіх церков, а кожен штурм сприймався в Україні як «боротьба не на життя, а на смерть». 

 

Відео про Небесну Сотню.

 

Ведуча 1. Тисячі поранених і майже 100 вбитих снайперами та бійцями спецпідрозділів міліції. Серед них – науковці, викладачі, студенти, вчителі, художники, архітектори, театральні режисери, громадські активісти. Кров цих людей стала вироком для злочинної диктатури.

Ведучий 2.

Ця «Небесна Сотня» своїм життям викупила свободу для мільйонів українців і дає шанс збудувати нову демократичну правову державу. Безсмертні душі вбитих і закатованих відійшли у небеса, але вони вічно житимуть в народній пам’яті, бо «Герої не вмирають!»

 

Я пишаюсь тобою, мій рідний народе,

Бо заради Вкраїни, за гідність й свободу,

Прості люди безстрашно опліч устали,

Проти звірства і хамства влади повстали.

 

Слава нашим героям – небесної сотні!

Слава тим, хто країну з пітьми та безодні

Своїм прикладом зрушив у напрямку світла,

Шанс для здійснення мрій надав заповітних!

 

Українці, прошу вас, не дайте зламати

Свою гідність і честь, не дайте топтати

Своє прагнення жити достойно в державі,

В пам’ять тих, хто загинув. Вічна їм слава!

 

Ведучий 2

Революція 2013-2014 років, на моє переконання, це не протистояння Заходу й Сходу, не протистояння України й Росії – це протистояння між тими, хто має гідність, і тими, хто не тільки не має її, а й взагалі не розуміє, що це означає.

Тільки той, хто має гідність, може знайти в собі сили робити те, що вважає за потрібне, незважаючи на страх. Страх померти.

Учениця

Я бачила  гідність в очах жінок, що відправляли своїх чоловіків у ніч на Майдан і плакали, бо відпускати страшно, а не відпустити ще страшніше. Бо як потім поважати чоловіка, котрий спить удома тоді, коли інші боронять свободу? Ми бачимо матерів, жінок, коханих, які відпускають своїх чоловіків на захист України. Ми бачимо жінок, які воюють. Ми бачимо волонтерів, які, завдяки своїм зусиллям, при підтримці народу, всього світу створили армію України, якої уже майже не було.

Учень

Ми бачимо робітників заводів, які цілодобово ремонтують, створюють нове озброєння. Ми бачимо наших учених, медиків, артистів, які теж захищають свій народ. Ми теж своїми листами, малюнками, благодійною допомогою робимо усе можливе для збереження , відвойовування миру.

Але я не бачив гідності в тих, хто, сидячи вдома, казав: "А, нічого не зміниться, все куплено, все прораховано, все вирішено за нас, навіщо витрачати сили?"

Учень

Я бачив гідність у волонтерах-медиках, що виносили поранених під кулями.

Але я не бачив гідності в тих представниках "правоохоронних" органів, котрі прицільно стріляли в Червоний Хрест.

Учень

Я бачила гідність в очах хлопців, що без бронежилетів, у пластикових касках, прикриті тільки дерев'яними щитами, захищали барикади на Інститутській, Європейській, Прорізній. І я не бачив гідності в тих, хто маючи на руці годинник за 600.000 доларів США, платив по 200 гривень тітушкам, що пробивали голови молотками захисникам демократії в Україні.

Учень

Я бачив гідність у людях, котрі, незважаючи на мороз і блоковане метро, несли їжу й медикаменти на Майдан і в шпиталі. Я бачив гідність українського офіцера, котрий беззбройний ішов на озброєних окупантів. Я бачив гідність журналістів і операторів на Майдані,

Учень

Я бачив гідність кримських мусульман, котрі запропонували православним українського патріархату правити служби в своїх мечетях, я бачив гідність у священиках, які повернули мені віру в те, що Церква може бути разом з народом.

Учень

 Що є негідно?  Негідно – роздягати людину на морозі.  Негідно – викрадати людей із лікарень, вивозити в ліс і катувати.  Негідно – убивати людей тільки тому, що вони спілкуються державною мовою й носять на собі символіку країни, у якій проживають. Негідно – зневажати народ, частиною якого є ти. Подумай про це.

Ведуча 1

80 днів і ночей… Тривожних, заплаканих і вимолених… Нерівною була ця боротьба. Влада, сила і гроші – проти гарячого серця. Зло – проти добра. Куля – проти мрії.

Ведучий 2.

 За цей короткий проміжок часу ми прожили цілу історичну епоху. Три місяці, залишивши свої родини, тисячі людей стояли на вулицях, день і ніч, у морози, заради одного – щоб домогтися свого, щоб їхній біль хтось почув.

 

Не люди по Майдану – Боги ходять,

Ці хлопці тілом й духом визначні

Слова в них щирі й красномовні –

Вони Вкраїни славнії сини!

 

Спасибі вам усім звитяжні браття,

Низький уклін від серця до землі,

Ви розпалили не на вулиці багаття,

А в серці кожного жагу до боротьби!

 

Спасибі вам за кожен день й хвилину,

Яку ви на Майдані провели!

Ви захищали весь народ й країну

Від чорної ядучої чуми.

 

Спасибі вам, що ви стояли міцно,

Стояли, бо не знали вороття…

Спасибі раненим й загиблим,

Бо не ховали ви від куль свої життя!

 

Спасибі всім, хто був тут на Майдані

Й хто руки свої досі не зложив

Спасибі й тим, хто думкою за нами

Хто плакав гірко, вірив і молив…

 

Спасибі серцем і душею,

Я щиро це і палко говорю!

Як крикнуть: «Слава Україні!»

«Навіки слава!» – я завжди скажу!

 

Ведуча 1.

Революція Гідності не тільки сколихнула країну хвилею нечуваного патріотизму, а й показала важливість національної ідеї. Нині саме за неї триває боротьба на сході України

Ведучий 2.

А на війні, як на війні: втрати, поразки, перемоги, відчай, розпач і сподівання…Ціле плетиво людських емоцій та бажань. Серед яких одне, мабуть, найбільш вагоме — перемогти та вижити…

Ведуча 1

Серед учасників військового конфлікту на Донбасі є і жителі нашого району. Кожен із них, як і ми з вами мають свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну Україну.

Ведучий 2.

На жаль, не всі повернулись живими додому. В бою за волю України, за честь і гідність свого народу загинули 

Мосійчу́к Олег Валентинович,

 проживав в селі  Рубченки. Загинув 9 липня 2014 р. внаслідок підриву БМП-2 на фугасі в районі прикордонних сіл Червона зоря та Дмитрівка (Донецька область). 

Ведуча 1.

Бублієнко Роман Володимирович

Проживав в смт. Володарка. Загинув 1 лютого 2017 р. під час обстрілу в районі м. Авдіївка Донецької області.

 

Ведучий 2.

Ковальський Тарас Володимирович

Проживав в с Завадівка.  Загинув 29 жовтня 2015 р під час пожежі, яка сталася внаслідок вибуху боєприпасів на польовому складі ЗСУ у місті Сватове Луганської області.

Ведуча 1.

Указом Президента України «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджені орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Ведучий 2

 Вони не були героями. Вони були звичайними людьми. І в останню мить віддали нам найдорожче – своє життя. За нас віддали. Аби ми жили. Долюбили за них, пісень за них доспівали. Вони згасли як зорі.

 

Пісня «Герої не вмирають» (Таранюк)

 

 Ведучий 2

 Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови.

 

Горить свіча і пам’яті сльоза

додолу з неї краплями стікає.

Земля ридає, плачуть небеса –

Майдан героїв з почестю ховає.

 

Їх взяв Господь, щоб ангелом в раю

В його садах довічно проживати.

Вони завжди залишаться в строю,

Про них народ пісні буде співати.

 

Небесна сотня білих журавлів,

душа яких летить під небесами.

Ніхто із вас вмирати не хотів,

Хай вічна пам’ять лишиться за вами.

 

Сьогодні туга душу розпина

Багато з вас в коханні не признались.

Надворі скоро втішиться весна.

Чому ж її ви, хлопці, не діждались?

 

Горить свіча і пам’яті сльоза

додолу з неї краплями стікає.

Земля ридає, плачуть небеса –

Героїв Україна пам’ятає.

 

Ведуча 1

Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов   від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!
Ведучий 2

Хвилиною Пам’яті, хвилиною мовчання вшануємо вічну пам’ять тих, хто віддав своє життя,  відстоюючи ідеали миру, добра, справедливості.  В глибокій скорботі згадаємо тих, хто  загинув за нашу Україну, пом’янемо всіх героїв, що полягли під час Революції Гідності та війни на сході.

( хвилина мовчання, метроном… а потім –під мелодію слова:)

Пам’ятайте про тих, хто безвісти пропав,

Пам’ятайте про тих, хто не встали, як впали,

Пам’ятайте про тих, хто згоріли, мов зорі,-

Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.

Пам’ятайте про тих, що за правду повстали.

Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.

Пам’ятайте про тих, що  лягали під танки…

Є в місцях на Вкраїні невідомі останки…

Є в лісах, є у горах, і є під горою

Менше в світі могил, ніж безіменних героїв…

Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні

Хай відомими стануть всі герої безвісні…

Ведучий 2

Нові часи, нові завдання, нові вимоги… Незалежність України дає можливість кожному з нас стати справжнім господарем своєї землі. Сьогодні ми є свідками великих перетворень-перетворень, що відбуваються в нашій країні. Ми – майбутнє України. То ж своїми знаннями, працею, здобутками піднесімо її культуру, своїми досягненнями славімо її.

Ведуча 1

Будьмо гідними своїх предків, бережімо волю і незалежність України, поважаймо свій народ і його мелодійну мову. Шануймо себе і свою гідність, і шановані будемо іншими. Нема життя без України, бо Україна - це доля, яка  випадає раз на віку, бо Україна – це мати, яку не вибирають, як і долю, бо Україна - це пісня, яка вічна на цій землі.

ВИХОДЯТЬ дівчина в образі УКРАЇНИ і козак.

 

Дівчина – Україна :

Ми є. Були. Ми будем вічно жити 

І прославляти український рід,

З якого всі ми, звідки є ми діти –

Вкраїни - неньки найдорожчий цвіт.

Козак :

Ми є. Були . Ми завжди будем.

Не малороси ми, а нація, народ

Наш гордий дух і волю не прогнути

Ніяким „ градам ” й армії заброд.

Дівчина – Україна :

Ми є. Були. І будем вічно жити,

І з нами Україна – рідний край – 

Розквітне в мирі й злагоді велично,

Немов весняний сонячний розмай.

Пісня «Я не хочу  війни» (Ніколо, Бучинська)

Ведучий 2:

На завершення хочеться сказати : «Люди, бережіть серця свої, щоб не стали каменем! Розбудуйте в душах Божий храм, щоб не повторити великий гріх!»

Ще раз хочемо подякувати всім , що прийшли до нас , щоб разом згадати наших Героїв, Героїв України!