Вечір "Подорож космічними стежками"

                     Астрономічно - фізичний вечір   «Подорож  космічними  стежками»

Ведучий 1: Сьогодні наша подорож присвячується Дню космонавтики. Ми відвідаємо найвіддаленіші куточки всесвіту, відчуємо космічну обстановку, можливо познайомимося з Мешканцями інших світів.

Ведучий 2: Ми повинні підготуватися про всяк випадок і до зустрічі з інопланетянами , а щоб поспілкуватися з ними нам доведеться вивчити мову жестів.

Ведучий 1: Наші шкільні винахідники сконструювали «машину часу» і ми з вами зможемо стати свідками багатьох цікавих історичних подій, пов'язаних із мрією Людей про польоти.

Ведучий 2: Ми пересвідчимося також в тому, що потойбічні сили, духи дійсно існують, хоч це не зменшить наших матеріалістичних переконань.

Ведучий 1: Отже, просимо винахідників допомогти нам здійснити цікаву подорож

            Ведучий 2: включити «машину часу»! ( звучить «неземна» музика)

         Володар Часу: Людину завжди височінь манила. Вона подумала - і причепила крила,       

                                 (вибігають Дедал та Ікар)

Дедал: Можливо ви не знаєте, але вперше  подолати земне тяжіння і піднятися в небо спробували саме ми: Я - Дедал та мій син Ікар. Я зробив дві пари крил: великі для себе та менші для мого сина. Ми летіли на крилах мов птахи; спостерігаючи яка чудова наша Земля з висоти.

Ікар: Але мені здалося, що летимо ми занадто низько. Я захотів піднятися вище - поближче до Сонця. І я зробив це - я наблизився до нього…

Дедал: Але трапилося нещастя: сонячні промені розтопили віск, яким було скріплене пір'я на його крилах. І мій улюблений син упав з великої висоти і розбився.

Володар Часу: Икары гибнут на лету, но через гибели удары несокрушимую мечту несут крылатые Икары.

Ведучий 2: Мрію людства про космічні польоти особливо цікаво втілювали в життя письменники-фантасти. Англійський письменник Герберт Уельс у своєму романі «Перші люди на Місяці» описав оригінальний спосіб подорожування з планети на планету.

Кевор: Я - герой цього роману Кевор. Я винайшов особливу речовину, яка має дивовижні властивості - непроникність для сили тяжіння. Якщо на таку речовину помістити якийсь предмет, то він звільниться від земного тяжіння і притягнеться іншим небесним тілом. Цю речовину я назвав кеворитом, зробив із нього космічний корабель і здійснював міжпланетні подорожі.

Володар Часу: Много лет назад мечтали люди по небу летать и науку постигали, как же небо покорять?

Ведучий 2: Не менш оригінальний спосіб запропонував французький письменник Сірано де Бержерак. Він описав цікаву літальну машину, дія якої ґрунтується на магнітній взаємодії.

 Сірано: Я звелів виготовити легкий залізний візок, вмостивщись у ньому зручно на сидінні я почав підкидати високо над собою магнітну кулю. Залізний візок зразу ж піднімався, наближаючись до кулі. Після багаторазового підкидання кулі і підняття візка я наблизився до Місяця і примісячився на нього.

Ведучий 1: Не можна забувати і про найкмітливішого і найправдивішого на світі барона Мюнхаузена.

Барон: О, звісно! Мене знають всюди, (співає) « На Мадагаскаре, в Коломбо й Сахаре я всюду побывал! Я видел белый свет! В Финляндии й Греции, в Лапландии и Швеции Вам скажут, что находчивей Мюнхгаузена нет!»   Юні колеги! Оскільки ви всі дуже кмітливі, я поділюсь із вами одним із своїх винаходів для подорожі на Місяць, Берете звичайну гармату, сідаєте на ядро, ваші асистенти вистрілюють вас - ф-ю-ю-ють, і через кільканадцять хвилин ви на Місяці.   Випробувано мною - апарат працює безвідмовно.

         Володар Часу: Проходили век за веком, опыт подгонял прогресс, подчинилось человеку покорение небес,              

                          (виходять  два космонавти) 

Космонавт 1: Негайно припиніть це шарлатанство. Всі ці «літальні апарати» не дадуть вам можливості ні потрапити на Місяць, ні навіть вийти на орбіту Землі, оскільки вони суперечать  елементарним законам фізики..

Космонавт 2: Краще спрямуйте  Свою «машину часу» в Росію в місто Калугу в 1903 рік.

Володар Часу: Дом Циолковского в Калуге - здесь, средь пятнистых тополей, мудрец чертил в тетрадях школьных проекты звездных кораблей.

Ціолковсъкий: Пароплав відштовхує воду, дирижабль і аероплан - повітря, людина і кінь - земну кулю. Такі взаємодії ми часто спостерігаємо на землі; А чому летить повітряна кулька? (пускає повітряну кульку). Ось де пояснення! Під час витоку газу з кульки утворюється реактивна тяга, яка збільшує швидкість кулі. Так можна виготовити ракету – апарат, який дозволить людині стати "громадянином Всесвіту". Людство не залишиться вічно на Землі, але  в погоні за світлом і простором спочатку несміливо проникне за межі атмосфери, а потім завоює собі весь навколосонячний простір.

Володар Часу: Жаль, ему не хватило жизни на последний рывок к мечте; но на смену спешит сподвижник, смело рвущийся к высоте.             

Космонавт 1: І цим сподвижником був Сергій Павлович Корольов - піонер  освоєння космосу. 3 1947 по 1966 рік він був Генеральним конструктором ракет і космічних кораблів. Під його безпосереднім керівництвом було здійснено запуск космічних кораблів з першим та іншими штучними супутниками Землі, з першими космонавтами. Саме завдяки йому було прокладено дорогу в космос.

Корольов: Найкращим технічним рішенням, що дозволило б необмежено широко розгорнути наукові дослідження в космічному просторі, було б створення постійної, населеної, тобто пристосованої для життя людей, Міжпланетної станції у вигляді штучного супутника Землі. Зв'язок із Землею міг би підтримуватися за допомогою спеціальних ракет, що доставляють людей, вантажі, запаси палива й все необхідне. Використання сонячної енергії дозволило б вирощувати на міжпланетній станції рослини й овочі для живлення її жителів. Створення постійної міжпланетної станції біля Землі незмірне далеко просунуло б дослідження навколосонячного простору.

Ведучий 1: Пора повертатися у свій час, саме в ньому ми можемо здійснити справжній космічний політ.

Ведучий 2: Але для космічного польоту у нас не вистачає ракети, космічного корабля, та й страшно так відразу у космос летіти, адже там і перевантаження і невагомість.

 Космонавт 1: Не так усе й страшно. В наше бурхливе XXI століття, коли все відбувається дуже швидко, ми допоможемо вам у здійсненні вашої мрії.             

Космонавт 2: А поки що нам необхідно підібрати екіпаж для польоту. Це повинні бути люди фізично здорові, освічені й сміливі, а ще вони повинні добре орієнтуватися під час польоту.

Ведучий 1: Пропонуємо вам перевірити себе на орієнтування в просторі, (змагання учнів: перекладання шапок із зав'язаними очима)

Ведучий 2: Наше наступне випробування: необхідно приклеїти ніс клоуну.

Ведучий 1: Випробування на влучність - кинь мішечок на стіл (з відстані).

Ведучий 2: Майбутнім космонавтам треба мати блискавичну реакцію. За моєю командою ми відпустимо лінійки, а ви повинні будете встигнути притиснути їх до стіни.

     Ведучий 1: Існує думка, що ми не одні у Всесвіті. А як на вашу думку виглядають інопланетяни? Намалюйте їх. (Малюнок із зав'язаними очима)

Космонавт 1: Екіпаж підібрано. Чудово! А зараз ми виберемо із вас космонавтів і дублерів; Для цього доведеться перевірити як ви знаєте фізику, астрономію, бо в польоті потрібні не тільки здоров'я, але й знання.   

Космонавт 2: Коли і як виникає невагомість? Які існують правила переміщення в кабіні космічного корабля в умовах невагомості?

Космонавт 1: Як почувають себе космонавти в умовах перевантажень? Які є способи зменшення впливу перевантаження?             

Космонавт 2: Якою буде ваша вага на Місяці?

 Космонавт 1: Як космонавт зможе повернутись на корабель, якщо він випадково від нього «відійшов»?

Космонавт 2: Чи можна на Місяці користуватися компасом?

Космонавт 1: Що значить слово «космонавтика»?

         Космонавт 2: Що означає слово «планета»?

Космонавт 1: Що таке астероїди? '

Космонавт 2: Яка дата є початком космічної ери? 

Космонавт 1: Коли і чому відзначають день космонавтики?

 Космонавт 2: В чому відмінність зорі і планети?

Космонавт 1: Назвіть планети Сонячної системи.

Космонавт 2: Назвіть зодіакальні сузір'я.

Космонавт 1: Чи зможуть космонавти, які перебувають у відкритому космосі розмовляти міх собою звичайним способом?

Космонавт 2; Скільки часу буде горіти свічка на Місяці?

Космонавт 1: Тепер ви можете зайняти місце в космічному кораблі, а дублерам слід іще раз уважно вивчити всі фізичні явища та закони, щоб для них теж відкрився шлях у космос.

Космонавт 2: А зараз ми з вами проведемо невеличку екскурсію в історію космонавтики. Минуть роки, могутньою стане космічна техніка і люди помчать до далеких планет, та пам'ять про перших підкорювачів космосу завжди буде з нами.

Ведучий 1: Двадцатый век, к Галактикам взлетая, несет нам всем торжественную весть: есть космонавт - профессия такая, уже такая должность есть.             

Ведучий 2: Ах, этот день двенадцатый апреля, как он пронесся по людским сердцам! Казалось, мир невольно стал добрее, своей победой потрясенный сам. Какой гремел он музыкой  вселенской, тот праздник, в пёстром пламене знамён,: когда безвестный сын земли смоленской Землей-планетой был усыновлен.

Ведучий 1: 12 квітня 1961 року світ облетіла звістка - Людина в космосі. Космічний корабель-супутник "Восток" з космонавтом на борту Юрієм Гагаріним зробив один оберт навколо Землі за одну годину сорок вісім хвилин із швидкістю двадцять вісім тисяч кілометрів за годину і успішно приземлився в заданому районі. Він першим побачив материки і океани з космічної далечі і приніс людству нові знання.             

Гагарін: Відразу ж по виходу на орбіту наступила невагомість - стан, незвичний для жителів Землі. Незабаром я звик до цього стану, освоївся й продовжив виконання заданої програми. У ході всього польоту я вів плідну роботу із Програми. Підтримував радіозв'язок із Землею , спостерігав за роботою устаткування корабля. Земля з космічної висоти була видно добре. Чітко були видні гірські масиви, берегова лінія, острови. Облетівши Землю на кораблі - супутнику я побачив, яка прекрасна наша планета. Люди! Будемо оберігати і примножувати цю красу, а не руйнувати її.

Володар Часу: В ряду десятилетий каждый год мы метим новыми космическими вехами. Но помним: к звездам начался поход с Гагаринского первого  «Поехали».

Космонавт 1: Під час перших польотів у космос не обійшлося без курйозів. Першому космонавту Юрію Гагаріну довелося ловити кілька секунд олівець, який «поплив» по кораблю як тільки космонавт за земною звичкою поклав його на стіл. З тих пір олівці прив'язують до бортового журналу, а кришечки до тюбиків з їжею.

          Космонавт 2: Павло Попович спробував вийти з пілотського крісла. Він рвучко піднявся з нього і відразу ж його тіло «спливло» догори і головою він вдарився об стелю кабіни корабля. Це був урок того, що в космосі треба бути обережним.

Космонавт 1: Розповідає Андріян Ніколаєв. В космосі є одна цікава особливість: коли жуєш їжу, не можна розмовляти, бо разом з повітрям, яке видихаєш, з рота може вилетіти кусень м'яса абр хліба. Потім доводиться ловити його руками або ж просто треба зробити сильний вдих і їжа, що плаває в повітрі, мов жива, разом з повітрям влітав тобі прямо до рота. Ось і виходить, що до невагомості найкраще-пасує народне земне прислів'я: «Гуляєш - кричи, а сів їсти - мовчи».

Космонавт 2: Згадує космонавт Валерій Жолобов - наш земляк з Херсонщини: «Людям, які не були в космосі, важко уявити, що таке невагомість, її дуже важко описати, тому що на Землі такого немає. Це нагадує стан, коли ти занурився у воду, не тонеш і не спливаєш, така стійка рівновага. Правда, у воді ти можеш повернутися, існує певна реактивна дія, а в космосі скільки не сіпайся, з місця не зрущиш, будеш висіти, поки не доторкнешся до якоїсь опори рукою чи ногою. Спочатку, після виведення  корабля на орбіту, коли настає невагомість, навіть приємно, що зникло перевантаження, виникає відчуття легкості. Потім невагомість проявляється у вигляді головного болю, у декого виникає «морська» хвороба, а у нас з напарником Борисом Волиновим було відчуття сильного припливу крові до голови. Пам'ятаю, коли ми вже освоїлись на кораблі, переодяглися, я глянув на Бориса, а у нього обличчя роздулося, набуло синюшного відтінку. «Щось ти не дуже фотогенічний» - сказав я йому, «Ти на себе подивись» - була відповідь.

Ведучий 1: Стільки незручностей внаслідок цієї невагомості. Для чого отак довго літати і мучитися?

Космонавт 1: Космонавти в космічному кораблі виконують численні експерименти, які можливі лише в умовах невагомості. Там виготовляють шарикопідшипники дуже точної кулястої форми, одержують скло, виготовляють сплави з таких матеріалів, які не з'єднуються в земних               умовах, виготовляють напівпровідникові кристали для електронного та лазерного устаткування, вирощують різні лікарські препарати. Велика кількість приладів, створених для космічних  досліджень, тепер використовуються в земній медицині і біології, наприклад: крокуючі інвалідні коляски, зроблені по типу «місяцеходу», барокамери, гермошлеми.

Ведучий 1: Добре, що космонавти підготовлені до польотів. А щоб вони робили, якби зустрілись з НЛО?

Ведучий 2: Я думаю, що для цього зовсім необов'язково летіти в космос. НЛО тепер можна зустріти і на нашій планеті. Навіть на Херсонщині вони трапляються. А інакше хто ж то викрадає каналізаційні люки, вирізає дроти електромереж, викидає «космічне» сміття у Біле озеро? Наші ж люди до такого не додумаються, еге ж?

Ведучий 1: Я, звичайно, в цьому сумніваюсь. Але настав час повертатись нам на Землю. Все-таки дома й інопланетяни не такі страшні; вдома, як то кажуть і стіни допомагають.

Ведучий 2: Але до зустрічі з інопланетянами варто бути готовими. Є бажаючі з ними зустрітися? Тоді запрошуємо пройти випробування. Перша перевірка на уважність. Ми їдемо в автобусі. Я - водій, ви - пасажири. Покажіть, яким буде ваше положення в автомобілі, якщо я різко почну рух? Поверну наліво? Направо? Автобус попав у канаву? Різко загальмую? Приїхали.

Ведучий 1: Друга перевірка на почуття гумору. Наближались іспити. На лекції з математики студенти поцікавились у викладача змістом екзаменаційної роботи. Професор відповів: «Задачі будуть цікаві. Одну з них розв'язує вся кафедра. Якщо розв'яже, то ми цю задачу включимо до екзаменаційної роботи.»

   Ведучий 2: - Чому це ти, синку, провалив іспити? Ти ж знав усі питання! - Так,мамо, питання я знав, та не знав відповідей.

Ведучий 1: - Скажи, Петренко, що важче, на твою думку, кілограмова гиря чи кілограмова подушка? - Гиря, звичайно!   - Чому? Вага ж у них однакова. - Ага, то, мабуть, вам ніколи гиря на ногу не падала...

Ведучий 2: На питання, якими якостями повинні володіти космонавти, учень відповів; «В першу чергу невагомістю»

Ведучий 1: Вчитель: Завдяки закону всесвітнього тяжіння,  відкритого Ньютоном, люди тримаються на землі.  

                  Учень: А як же вони тримались, поки цей закон не було відкрито?

Ведучий 2: Ну і останнє випробування на спритність і чемність. Бажаючих просимо спробувати сісти на стілець._: (атракціон із стільцями)

Ведучий 1: Прекрасно всі справились з випробуваннями. Отже ми готові до зустрічі з інопланетянами. Але на якій мові ми з ними  спілкуватися будемо? Іноземну ми знаємо слабенько, інопланетної не знаємо взагалі, Можливо, мова жестів нас виручать?             

Ведучий 2: Пропоную бажаючим продемонструвати, а присутнім відгадати фізичне явище. (демонструються різні фізичні явища, наприклад, інерція, дифузія, невагомість, перевантаження, реактивний рух, деформація тощо)

- Інопланетянцн: (мовою жестів демонструє свою привітність, повагу до залу і готовність до. дружби і співробітництва з землянами).             

Володар Часу; Жить и верить - это замечательно. Перед вами небывалые пути. Утверждают космонавты и мечтатели, что на Марсе будут яблони цвести

Інопланетянин: (пригощає космонавтів, ведучих яблуками)

Ведучий 1: Небо зорями рясніє, таємниче і глибоке, Всесвіт нам бентежить мрії, спонукаючи до дії, розум радує і око.

Ведучий 2: Оксамитова безодня так, притягує до себе! Пригадали ми сьогодні, тих, кому скорилось небо…

        Ведучий 1: Про супутники космічні ми говоримо буденно. Допомогою їх звично користуємось щоденно.

Ведучий 2: щира шана тим землянам, що на Місяці колись,
прапори землі на славу  встановити спромоглись.

Володар Часу:  З космосу - Земля тендітна, невелика і блакитна, і кордони непомітні- ніби спільно всі живуть... Мабуть так колись і буде, бо як в космос вийшли люди, й на Землі лад наведуть!