Вечорниці -знання про звичаї, обряди, традиції українців;

Про матеріал

Методична розробка позакласного заходу у формі виступів дослідників дасть можливість учням глибше познайомитися з організацією обряду вечорниць, особливостями створення громад хлопців та дівчат у минулому; розширить знання про звичаї, обряди, традиції українців; формуватиме поважне ставлення до українського народу, його звичаїв; виховуватиме любов до України та її цінностей, почуття гордості за український народ.

Перегляд файлу

Сценарій свята „ Андріївські вечорниці” 7 клас

Класний керівник Ронсевич О.С. 2019-2020н.р.

Добрий день дорогі друзі. Ми раді вітати Вас в нашій господі.

Наближається одне із зимових свят, Андрія Первозванного, або в народі кажуть Андрія.

Воно улюблене серед молоді. Це свято відзначають 13 грудня. В цей день молодь збиралася на вечорниці, щоб повеселитись ,потанцювати, співати, а дівчата пов'язати, повишивати ,а ще поворожити на свою долю. Тож пропонуємо Вам побувати на наших вечорницях, які підготували учні нашої школи, (зал прикрашений у стилі української хати, хазяйка застеляє стіл і говорить.)

Господиня: Ну от, наче все готово. Скоро дівчата прийдуть, хлопці... Як подумаю коли ми дівували, зачули де-небудь вечорниці, та гайда аж тини тріщали. Сходились всі... А весело було... Он скоро треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ні, що не кажіть, а світ перемінився...

Мамо! Мамо! Не кажіть такого. Прислухайтеся, чуєте: он уже дівчата йдуть... Зараз буде весело нам усім!

Пісня «Світи, світи місяченьку».

Чутно сміх, стук у двері. Господиня схоплюється з місця, запрошує дівчат у хату.

Господиня. Прошу! Прошу! Заходьте будь ласка!

Заходять дівчата. Усі одягнені у святкове українське вбрання, несуть миски з пампушками, млинчиками, яблуками, вергунами, горіхами.

2-а дівчина (кланяється господині).

Добрий вечір у вашій хаті! '

Ой веселі вечорниці в нас на Україні,

Чули, будуть вечорниці і в оцій хатині!

Добрий вечір!

Добрий вечір, любі гості!

Щиро просимо у хату,

І привітну, і багату. .

Від зірниці до зірниці

Хай лунають вечорниці!

3-я дівчина.

Гей, на наших вечорницях

І сумний розвеселиться!

Жарти, танці, небилиці —

Гарні будуть вечорниці!

4-а дівчини.

Стрічайте нас пирогами

Білими, смачними,

Бо прийшли ми із піснями

Дзвінко-голосними.

Дочка. Мамо! Гості вже в хаті, і дівчата прийшли. Тож заспіваймо вашу улюблену «Зеленеє жито, зелене...».

Господиня тим часом сідає за прялку, а за нею дівчата, починають вишивати. Невдовзі чується стук у двері.

1-ий хлопець. Пустіть нас до хати!

3-я дівчина. Гарненько попросіть!

Хлопці знову стукають.

1-а дівчина. Агов! Хто такий?

Хлопці (разом).

Пес рябий!

Баран круторогий!

Ведмідь клишоногий!

Пустіть-но до хати!

2-а дівчина. Не пустимо в хату, дуже вас багато!

2-ий хлопець. Пустіть, бо гірше буде!

4-а дівчина. Як чемно не попросите, не пустимо!

3-ій хлопець. Дівчатонька-голуб'ятонька, та ми ж прийшли не битися, та ми ж прийшли миритися, і гостинця принесли, і музик привели, пустіть, будьте ласкаві

Господиня. Заходьте, заходьте, послухайте пісень наших. Хоч не знаємо, звідки ви, чи з півдня, чи з півночі в нашу хату зайшли, просимо сідати й з дівчатами пісню заспівати. Чути стукіт у двері;

Дівчата разом.

Ой хто там ? Ми нікого не чекаємо в таку пізно.

Входить ворожка.

Добрий вечір! Я тут ішла дорогою попри вас, тай почула, що у вас вечорниці.

Може кому поворожити ?

Господиня .Заходьте, сідайте. Замовляєте чи лікуєте хвороби, чи на картах ворожите ,чи на долоні?

Ворожка. Все умію господине. І на долоні , і на картах і на зорях,і на кісточках, і на воду замовляти вмію.

ІІ Дівчина. А приворожити когось можете?

Ворожка . Можу дівоньки. Можу золотенькі

(Починає ворожити учням)

Ходи сюди, я тобі до місяця приворожу , до зіроньок ясних.

Місяцю мій , ти високо літаєш, ти все бачиш, ти все чуєш, як невільники плачуть за отцем матірю, як корова за телям як ослиця за ослям.

Даруй же так, Господи , щоб так за мною , хрещеною рабою Божою, Грицько плакав.

Хлопець. Пропав ти , Грицько , ні за цапову душу. Краще тікай звідси!

Ворожка . Колись уміли чаклувати. Змії засушували, у траву підсипали, щоб когось заворожити. А вже які страви вживали! І любисток і мяту і чортополох і відьомське зілля.

Господиня. Для дівчини почути мало ,що вона вийде заміж; вона ще хоче почути чи буде вона в парі зі своїм судженим.

Ворожка. Я навчу як треба робити .

Пізно ввечері ,коли вже стемніє дівчина набирає в пелену насіння коноплі , виходить з хати ,сіє на снігу і приспівує:

Андрію,андрію

Конопельки сію

Спідницею волочу

Заміж вийти хочу

Потім набирає жменю снігу , там де сіяла коноплі, вносить до хати , коли сніг розтане , лічить насіння: якщо кожна зернина має пару – добре, якщо ні – поганий знак.

Гриць. А якже вареники.Казали ж що будуть.

ІІ дівчина. А ти нам допоможи піч затопити, дров нарубати. А ми і вареничків зваримо.

Пісня : « Грицю,грицю до роботи »

Господиня. Ой, як хороше танцюють! А ще наш народ полюбляв жартувати. Тож давайте і ми пожартуємо.

ЖАРТИ

Дівчина От так диво – дивина:

Виріс ріг у кабана,

Льоха вбралася у пір’я,

Пси порили все подвір’я.

Хлопець А лаписько в курнику

Заспівав: «Ку-ку-рі-ку!»

Лізуть горобці на квочку,

Щоб сховатись в холодочку.

Дівчина А ягнята, мов коти,

Геть обсіли всі плоти.

Віл на яворі пасеться,

Кіт у кошику несеться.

Хлопець А індики на воді

Плавають, мов лебеді.

А тепер скажіть мені –

Де тут правда, а де ні?

Всі Та тут все переплуталось!

СЦЕНКА «НЕ МОЇ НОГИ!»

(Один хлопець читає слова, а другий показує пантоміму)

Серед лісу, серед гаю у неділешній обід

Заснув мужик у чоботях, а проснувся без чобіт.

Прокинувся, протер очі, разів кілька позіхнув.

Разів кілька босі ноги з подивлянням повернув.

- Не мої се – каже, - ноги! Присягаюсь на чим світ. –

Бо мої в чоботях були, а ці босі, без чобіт.

СЦЕНКА «МРІЯ»

А ще мрію ось про що.

Коли б я був полтавський соцький,

Багато б дечого зробив!

Зробив би так, щоби жилося

Всім людям добре. Напримір,

Поставив би я скрізь дерева

З медових пряників самих,

І ніжки з холодцю свинячі,

Щоб з часником росли на них,

Замість лози росли ковбаси,

А листя все було б – млинці,

Земля була б з самої каші

Та з добрих свіжих потрухів!

Хлопець. Слухайте, дівчата, я розкажу вам, що зі мною колись було, та тільки цур — не перебивати і «брешеш» не казати, а то покину розповідати.

Гуморески.

Було це тоді, коли мого батька ще на світі не було, а з дідом удвох на п'єцу жили, на комині хліб сіяли, на припічку молотили та півнями до млина возили.

От дав мені дід здоровенний гріш, отакий, як голова, та й каже: «Піди на ярмарок та купи кобилу, а на здачу — сокиру».

Полетів я на півневі на ярмарок, купив отакенного оселедця та бубликів в'язку, поснідав гарненько, купив кобилу смирненьку. Загнуздав її, до хвоста сокиру прив'язав та їду собі додому.

Моя кобила трьох-трьох, а сокира цюк-цюк — та й відрубала кобилі ногу. А я хлопець не дурний. Зліз з кобили, зрубав вербу теньгу, приладнав кобилі гарненько і тільки рушив їхати, як верба раз — і зачепилася за небо. Що ж тут робити? Поліз я по вербі, щоб відчепити, тай заліз на небо.

Дивлюся, а там циган лопатою гроші віє. Я привітався до нього та йду собі далі. Аж до краю дійшов, а там річка сметани тече. Над річкою дерева, замість листя – гречані вареники: пухкі та свіжі, ніби щойно з печі. Під тими деревами люди лежать, і як тільки котрий їсти захоче - рота роззявив, а вареник з дерева та в сметану - бовть! Винирнув, перевернувся, а тоді прямісінько в рот, тільки встигай жувати. Вирішив я і собі пристати до них. Підходжу до крайнього - таке розпаслось, що й дихати йому важко, питаюсь: « Чи не можна, пане-брате, й мені коло вас тут прилягти?»

А він - луп очима та й каже: «А ти хто такий, твій батько чим займався?»

- Та звісно, хлібороб. А він як визвіриться на мене: «Іди звідси, тут самі нероби лежать».

2 хлопець: Це ти про рай розказував, а ось послухайте про пекло! Іду я, іду, дійшов до самісінького пекла. Дивлюсь: скрізь темно і смола ніс забиває. Давлюся: сидять чоловіки і смола в них із носа, і з рота сиплеться. Я питаю, що це з вами. А один каже: «Це через те, що на тім світі абак курив і полюбляв сміятися». Аж виджу: кум Грицько, який торік помер, у казані сидить, а там смола кипить. «Здорові були, куме, а чи не змерзли?» — питаю. «Та, що ви, куме, тут так ладно, як вдома на п'єцу». «Ой, — думаю собі, — куме, мусите так казати. За те вам така кара, щось те горівку дудлили», — і пішов собі далі.

А далі ще гірше. Тут людей стільки, та все в казанах зі смолою вариться, а сморід такий іде, що аж в носі крутить. «За що вам така кара?» - питаю. « А через те, що колись брехали, уроки в школі пропускали, людей старших не поважали». Я як злякався, так одразу і прокинувся, та скоріш до вас, на вечорниці. 3-я дівчина. От так молодці! Спасибі вам, що розвеселили наше товариство.

Виконується пісня «А мій милий вареничків хоче».

Господиня. Як же смачно заспівали! Аж їсти захотілося. За хороші пісні, за дотепні жарти, Дочко, пригощай всіх варениками!

Дівчата: Частують хлопців пиріжками, хлопці їдять і говорять жартуючи.

1-хлопець: Ой, який твердий, можна й зуба зламати.

2-хлопець: А в мене кислий, як помідор.

3-хлопець: Я з’їв пересолений. А ти?

4-хлопець: А я гіркий, як перець.

5-хлопець: А я, цілу купу соди з’їв.

Дівчина: То виростеш, як пончик.

6-хлопець: Тихо хлопці. А мені попався самий смачненький. Рум’яний, як ваші личка дівчата, а солодкий як мед.

Дівчина. А що ж це за вечорниці без ігор?

Агов, хлопці і дівчата хто і спритніший? Котрий гурт переможе, то отримає в'язанку великих бубликів

1 конкурс Колись дівчата сиділи біля віконця та виглядали хлопців

гру « Дивогдядки »!

Для цього створимо дві команди хлопців і дівчат по п’ять учасників .

2.конкурс .Щоб визвати дівчину на досвідки , з хати потрібно було попасти у віконце. Зараз перевіримо хлопців чия дівчина вийде а чия ні. Ось корзина з горіхами .Ось ціль з чиєї команди більше влучить в неї та і переможе. Почерзі грає команда хлопців , а потім команда дівчат.

3 конкурс. Сьогодні всі чепурилися на вечорниці. Один учасник з кожної команди. Потрібно дівчині вдягти одяг хлопця. Хлопцю одяг дівчини – на швидкість.

4 конкурс.