"Вечорниці на Андрія". Сценарій розваги. Старший дошкільний вік.

                           Вечорниці на Андрія

                Сценарій розваги для дітей старшого дошкільного віку.

Мета: Познайомити  дітей з традицією святкування вечорниць в Україні. Прищеплювати любов до народної пісні, таночку, гри.  Берегти та пам’ятати звичаї рідного краю.

Обладнання:  Декорація хатини, піч, стіл, лави, прялка, рушники, скатертини, портрет Т.Шевченка.

                                     Хід розваги:

Діти під пісню «Вечорниці» заходять до залу, сідають на стільчики.

      Господиня:     Дорогі діти, щиро вітаю вас у своїй господі. Сьогодні я вас запросила відсвяткувати День Андрія Первозванно­го. Це свято припадає на 13 грудня. Стародавня християнська легенда каже, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнство у самому Царгороді, на узбережжі Чорного моря та у околицях нашої столиці — Києва.   У староукраїнському літописі, що датується XIII століттям знаходимо такий переказ: «Андрій навчався у Синопі. Коли прийшов до Корсуня, побачив, що з Корсуня близько до Дніпрового гирла. І пішов у Дніпрове гирло. Відтіль поплив вгору Дніпром та прийшов і став під горами на його березі. Вставши вранці, сказав до учнів, що були з ним: «Чи бачите ці гори? На цих горах засяє ласка Божа і буде великий город і Бог збудує багато церков! І вийшов на ці гори, поблагословив їх і поставив хрест, і, помолившись Богові, зійшов із цієї гори, де опісля був Київ. І поплив угору Дніпром…».

    Хоч Андрій Первозванний — християнський святий, але у народній традиції звичаї та обряди у день святого мають стародавній, дохристиянський характер: угадування майбутньої долі, закликання, ритуальне кусання калити.

    З усього циклу зимових традиційних свят День Андрія Первозванного — найцікавіший. Від нього віє чарівною староукраїнською стихією.

    Свято Андрія та Катерини (7 грудня) об’єднуються у «андріївські вечорниці», бо обидва пов’язані з гаданням та ворожінням.

     У нас у гостях є бабуся Ганна. Послухайте її розповідь про святого Андрія.

Бабуся Ганна:      12 грудня ввечері дівчата сходилися до хати, де проводили вечорниці, ворожили. І перше, що воно робили — це пекли калиту і балабушки. Калита — це круглий з діркою корж з білого борошна, притрушений маком, а балабушки — невеличкі пампушки з білого борошна. Воду на тісто мали дівчата наносити від криниці ротом. Старалися це робити, щоб хлопці не бачили, бо розсмішать. Але хлопці ще вдень біля кожної криниці вартових ставили. Тому й просилися дівчата:

— Ідіть собі, хлопці, ми води наберемо. А хлопці:

— Макітру вареників — і тоді підемо.

Дівчата змушені були погоджуватися, щоб наносити води.

     Калиту місили всі дівчата, навіть підлітки. Коли калита була готова, її зберігали до наступного дня для кусання. А з балабушками у цей же вечір проводили гадання.

Господиня:     Дякуємо тобі бабусю за цікаву розповідь. То ж будем розпочинати наші вечорниці.

Дитина:           Всіх шановних гостей

                          Щиро ми вітаємо,

                          І годину вечорниць

                          Вже розпочинаємо.

Дитина:          Гей, на наших вечорницях

                         Хто сумний – розвеселиться!

                       Співи й танці, небилиці –

                        Гарні будуть вечорниці.

Господиня:   Просим всіх у нашу хату,

                        Превелику, пребагату!

                        Від зірниці до зірниці

                        Хай лунають вечорниці.

                        за нашим звичаєм – це, як годиться,

                        Завжди варенички на вечорниці.

                        Стіл накритий рушниками,

                        Ось і миска з пампушками

                        Є й засмачна паляниця!

                        Нумо ж, будем веселиться!

                        Зручніше сідайте

                        Та й пісню заспівайте.

                  Пісня ( дівчатка ) «Гоп, гоп, черевики»

Дівчина:       Ой, чогось зовсім невесело без хлопців. І де вони  забарились?       Може не прийдуть ?

                        Встають хлопці.

 Хлопець:       Добрий вечір добрим людям!

                        Чи приймаєте нас до гурту ?

Дівчина:         До нас, до нас парубочки,

                         Бо в нас, гарні вечорниці.

                         А в нашої господині

                         Рум’яні паляниці.

Господиня:    Припасла я для вас забав

                        На різний смак, кому – казку,

                        Кому – правду, кому – пісеньку.

Хлопець:       Дівчата! Нумо позмагаємось,

                        Хто кого переспіває?

                            Пісня «Ти ж мене підманула»            

Хлопець.:      Ой, заграйте, музики,

                        В мене нові черевики.

                        Танцювати я мастак

                         Український наш гопак.

                    Діти виконують укр. таночок.

Після таночку всі сідають на лави. Виходить Гриць.

Гриць:           Оце треба було так горлати?

                        Не дали мені й поспати.

                        На печі так зручно лежати,

                         Що не хочеться й вставати.

   ( До господині )  Що тут відбувається ?

Господиня:   А у нас вечорниці!  Грицю, а як тобі спалося?

Гриць:          Розбудили, а їсти не дали! А мені якраз вареники снились.

                       Ох і люблю ж я їх!

Дівчина:       Будуть тобі, Грицю, вареники. Але спочатку розкажи щось

                       смішне.

Гриць:          Гаразд. Слухайте!

            Їхав я конячкою на базар. А вона ж, поганенька, їхала-їхала… та й стала. Так я сам запрігся, а її прив’язав до воза, та й кажу: – Не хотіла їхати, то йди пішки!

         ( Двоє дівчат )

-      Ой, кумо, зима люта буде.

-      Невже ?

-      Страшенні морози будуть !

-      Та ну !

-      Так буде холодно, що аж ну !

-      А звідки ти знаєш ?

-      Бо у мене кожуха нема !

Хлопець. Ой-ой-ой! Торохтіла сорока, як діжка з горохом!

Хлопець.  Вихвалялася кума, що пироги пекла, бо й ворота в тісті.

Дівчата.  Тринди – ринди з маком борщ!

Дівчина.  Хлопці, нащо вам музики, коли у вас довгі язики?

Хлопці.  Їм кажеш – ячмінь, а вони тобі – гречка. 

Хлопець.  Нехай буде гречка, аби не суперечка. Згода, дівчата?

Дівчата. Та вже згода!

Хлопці.  Досить жартувати! Нумо веселої співати!

               Пісня – інсценівка «А мій милий вареничків хоче»

 Господиня:  Ось погляньте, діти,

                        Сонце вже заходить,

                        Сонце вже заходить,

                        А калита сходить.

                        Славна та ясна,

                        На весь світ прекрасна,

                        Добрий вечір з калитою,

                        Будьте всі здорові!

                        З калитою золотою,

                        З пресвітлим празником Андрія!

                    ( Вклоняється всім гостям )

Діти (хором).  Ой калита, калита,

                       Із чого ж ти вилита?

Дівчина ( за калиту ):    Ой я з жита сповита

                                           Та й сонцем налита –

                                           Для красного цвіту

                                           По білому світу.

( Дорослі беруть калиту, прив’язують до неї червону стрічку. Призначають до калити вартового-хлопчика і дають йому другий кінець стрічки. Це пан Калитинський. Йому також дають великого квача з чорної тканини, начебто намащеного сажею. Проводиться гра «Пан Калитинський і пан Коцюбинський» ).

-      Я, пан Калитинський, прошу пана Коцюбинського калиту кусати!

( Один із хлопчиків бере коцюбу поміж ноги і під’їжджає, мов на коні, до вартового. Між ними відбувається розмова).

-      Добрий вечір, пане Калитинський!

-      Доброго здоров’я, пане Коцюбинський! Куди їдете ?

-      Їду калиту кусати!

-      А я буду по писку писати!

-      А я вкушу!

-      А я впишу! І якщо Пан Калитинський не розсмішить Пана Коцюбинського, другий кусає (без допомоги рук) калиту. Якщо ж розсміється, то Калитинський пише сажею по обличчю. Андрієм стає той, хто найбільший кусок калити вкусить. І він роздає калиту дівчатам даремно, а хлопці платять йому гроші.

                          Гра «Кусання калити».

( Сперечаючись, пан Калитинський намагається розсмішити противника – жартує, сміється, пританцьовує, розповідає смішне. Присутні можуть допомагати йому )

                         Пісня ( танок ) «А на нашім святі»

Дівчина:        Скільки б не співали, а кінчати час,

                         Кращі побажання ви прийміть від нас.

Хлопчик:       І в вас, і в нас хай буде гаразд,

                        Щоб ви і ми щасливі були.

Дівчина:       Хай у всіх буде – в місті і в селі –

                        Радісно на серці, повно на столі.

Хлопчик:      Хай біда і горе обмине ваш дім,

                        Доброго здоров’я зичим вам усім.

Дівчинка:     Прощавайте, друзі, вам низький поклін

                        Щастя вам бажаєм всі ми, як один.