Вечорниці ( позакласний захід)

Мета. Закріпити уявлення дітей про традиції українського народу; виявити знання українських народних пісень, ігор; розвивати драматичні здібності. Створити гарний веселий настрій.

Обладнання. Класна кімната прибрана рушниками, килимами, ряднами.

 

(Господиня в хаті ліпить вареники біля столу. Чується дівочий сміх. Заходять до хати дівчата).

Дівчина.  Добрий вечір, господине!

Дівчина.  А чи можна до вас на вечорниці?

Господиня.  Поспішайте, дівчаточка

                  Все приготувати ,

Бо пора вже вечорниці

Всім нам починати.

                  Ось наліпим вареничків

Гарненьких, смачненьких

Тай запросим до нас в гості

Козаків гарненьких.

Щоб вони разом з нами

                  Гарно погуляли

Українські вечорниці

З нами святкували.

(За дверима чується стукіт)

Дівчина.  Про кого промовка… і наші хлопці тут як тут!

Господиня.  Та це вам почулося, дівчата.

(Знову стукіт у двері)

                      Ану подивіться , хто там грюкає.

(Дівчата ідуть дивитися. Відчинивши двері, ловлять одного з козаків і ведуть до хати)

Гриць.  Дівчата, відпустіть.

Дівчина.  Ви бачите, хотів нам двері зав’язати , щоб ми не вийшли з хати.

Дівчина.  А, так це ти хотів нам шкоди наробити. (Хоче вхопити хлопця за вухо).

Дівчина.  Дівчата, а давайте покараємо його.

Дівчина.  Але як, як? Що йому таке придумати?

Дівчина.   А давайте вкинемо його у воду!

Хлопець.  Дівчатоньки, голубоньки! Змилуйтеся, відпустіть! Я ж тільки      пожартувати хотів.

Дівчина.  От як відгадаєш наші загадки – відпустимо, а як ні – вкинемо у воду, (разом) так і знай!

Хлопець.  Здаюсь, загадуйте!

Дівчина.  Поле не міряне, вівці не лічені, пастух рогатий. Що це?

Хлопець.  Небо, зорі і місяць.

Дівчина.  Ану бо таку: скорчиться – в кішку, розгорнеться – в доріжку. Цю точно не вгадаєш.

Хлопець.  Якби не так. Це ж мотузка.

Дівчина. А спробуй-но мою відгадати. Складеш – клин, розкладеш – гриб. Ну вгадуй, вгадуй!

Хлопець.  (Падає на коліна) Здаюсь! Дівчатонька! Голубоньки, відпустіть! Я вам гарних хлопців цілу хату приведу.

Дівчина.  А правда приведеш?

Хлопець.  Їй богу приведу (хреститься). Тільки відпустіть.

Дівчина.  Дивись не підведи.

(Хлопець виходить)

Господиня.  Що то молодість. Цілу ніч гуляв би, аби музика та пісні. І то споконвіку так ведеться. І я колись, як згадаю… Літа, літа! Летять наче орли сизокрилі.

Дівчина. І то правда. Промайнули літечка, як тая водичка. І не повернуться ніколи.

(Чути народну пісню «Розпрягайте, хлопці, коні», потім стукіт у двері. З’являються хлопці).

Хлопець.  Добрий вечір. З цим святом будьте здорові!

Дівчина.   Спасибі, будьте й ви здорові!

Хлопець.  Ми прийшли до вас погуляти.

                   З вами, дівчата, потанцювати.

Дівчина.   Як в суботу на роботу

                  Так ноги боліли,

                  А в неділю на музики

                  Мало не злетіли.

Хлопець.  А дівчата які гарні! Як намальовані!

                  Здрастуйте, щебетушечки!

Дівчина.   Здрастуйте й ви, коли кращі не прийшли.

Хлопець.  Ой ти ж чорнобрива, як кропива.

Господиня. Та й язички ж у вас. Проходьте вже та сідайте.

(Хлопці сідають. Один хлопець підходить до дівчини)

Хлопець.  Здорова була, красунечко. А як тебе звуть?

Дівчина.  Як крупи деруть.

Хлопець.  Чи можна біля тебе постояти?

Дівчина.  Про мене… стій хоч і до ранку.

Хлопець.  То може й поговорити з тобою вийде?

Дівчина.   Про мене… роби, як знаєш.

Хлопець.  Та й зубата ж ти. А чого ти на мене сердишся?

Дівчина.  А чого мені на тебе сердитися?

Хлопець.  Хочеш, я тобі щось таке розкажу, таке… Тут такого ніхто зроду не чув.

Дівчина.  Ой-ой-ой! Ніхто таки зроду. А ти ж звідки знаєш?

Хлопець.  Сорока на хвості принесла. Ось послухай.

                  Йшов Панас, впав у квас

                  Перекинув діжку, виломив ніжку

                  Узяв підводу, пішов по воду

                  Прийшла Палажка , наварила бражки.

                  Старий кінь напився та й омолодився

                  Пішов запрягати, Панаса поганяти

                  Панас впрягся у віз, та й побіг униз

                  На горі спіткнувся, на дуб навернувся

                  Ой так чи не так, чи то шпак, чи то грак.

Дівчина.    Ото нагородив. Якась нісенітниця.

Хлопець.   І правда нісенітниця – вгадала.

Дівчина.    Дівчата, хлопці! А давайте краще заспіваємо!

Хлопець.   А чом би й ні! Давайте!

(Діти виконують українську народну пісню «По дорозі жук»)

Дівчина.   Хлопці, а ми вас переспівали!

Хлопець.  Гарно ви співаєте!

Господиня.  А жартувати ви вмієте?

Дівчата  (разом).  Вміємо!

(Виходять двоє дівчат)

1-а дівчина.    Скільки буду я казати?

Скільки дорікати?

Поки будуть твої кури

Мій буряк з’їдати?

2-а дівчина.    Ти мене не допікай

                         Бо люди сміються

Я ж не суперечу,

Що твої кури у мене несуться.

1-а дівчина.    Ось послухай мене, Христе,

Бачила я вчора

Дядька з трьома головами

Де ото комора.

2-а дівчина.    Чи ти в умі своїм, Катре,

Отаке казати

Як же може один дядько

Три голови мати?

1-а дівчина.    Три. Так, так, Христино!

Ти не віриш, бачу.

Вкрав телячих дві з комори

                         І одну свинячу.

Хлопець.   Ой, веселі ж ви які! Дивлюсь я на вас і думаю: всі дівчата такі гарні.

                    Але чому ви всі такі вреднющі?

Дівчата (разом).  Що? Що?

Хлопець.  Правду кажуть. Від солодкого серця наїсишся гіркого перцю!

Дівчина.   Ото завів! А ти знаєш, скільки прислів’їв та приказок склав народ про

                  дівочу красу?  Дівчата, анумо, пригадаємо!

1-а дівчина.   Гарна дівчина! Хоч з лиця води напийся.

2-а дівчина.   Гарна дівчина! Як у лузі калина.

3-а дівчина.   Чорнобрива, білолиця – любо, мило подивиться.

Хлопець.      Ох уже і хвастухи. А що ви на таке скажете… Ох і гарна господиня,

                     три городи – одна диня.

Дівчина.      Хай тобі грець! Тотак ти про дівчат думаєш?Та в твоїх словах стільки

                     стільки правди, скільки в решеті води.

Господиня.  Хлопці, дівчата! Не сваріться та помиріться, та гарну пісню заспівай-

                       те разом.

Дівчина.   А от і не буду я миритися.

Хлопець.    І я не буду.

Господиня.   Та негоже в таке велике свято сваритися. Ану швиденько помиріться.

Дівчина.    Ну давай помиримось.

Хлопець .   Ну давай.

Разом.    Мир – миром, пироги з сиром, варенички в маслі, ми з тобою красні -

                      помиримось.

(Вклоняються один одному). 

Господиня.   А тепер гарну пісню заспівайте. Дівчата, заводьте!

(Дівчата співають українську народну пісню «Грицю, Грицю»)

Господиня.   Співаєте ви гарно. А хтось із вас на народних прикметах знається?

Разом.   Звичайно, знаємося.

Господиня.   Тоді скажіть, до чого праве око свербить?

Хлопець.   Того, кого хотів побачити, думав про нього, обов’язково побачиш.

Господиня.  Правильно. А коли ліве?

Дівчина.   Ой, то погана прикмета: до сліз кажуть.

Господиня.   Правда. А до чого вія випадає?

Хлопець. До дарунка, ніби.

Господиня.   І це так. А що відбувається, коли ліве вухо горить?

Хлопець.   Я чув, що коли праве вухо горить, то хтось тебе дуже хвалить.

Господиня.   Звідки ж ти про це знаєш? Не чула, щоб тебе хтось хвалив дуже  за твою поведінку.

Хлопець.   Та мені бабуся якось про це розповідала.

Господиня.   Ну добре, що запам’ятав. А коли ліве вухо горить, то це до чого?

Хлопець.   І моя бабуся мені розповідала, що коли ліве вухо горить, то хтось на тебе наклепи зводить, або оббріхує.

Господиня.   Бачу, що на народних прикметах ви добре знаєтесь. А чи знаєте ви, як дівчата та хлопці раніше святкували зимові свята?

Разом.   Ні, не знаємо, розкажіть.

(Господиня розповідає проте, як раніше святкували зимові свята).

Дівчина.       А заграйте, но музики

В мене гарні черевики

Починайте скоріш грати ,

Бо хочеться танцювати.

(Виконується український народний танок)

Хлопці.   Дівчата, а чи готові вже ваші вареники?

(Виконується українська пісня «Вареники)

Дівчина.   А ми сьогодні ще в гру не грали.

(Діти грають у народну гру «Перстень)

Господиня.   Розвеселили ви мене. І я забула про вареники.

                       Прошу гості, прошу сісти

                       Вареники будем їсти

(Виконується пісня «Скільки б не співали…»).

Господиня.   Прощавайте в добрий час

                    Та приходьте ще до нас!

Разом.   Бувайте здорові.