Веснянки, своєрідність їх виконання

                                                        Урок№7                           Дата:27.09

Тема: Веснянки, своєрідність їх виконання

Мета уроку: з’ясувати головні календарні обряди українців весняного періоду, ознайомити учнів із веснянками як жанром календарно - обрядових пісень, їхніми особливостями; вдосконалювати  вміння самостійно працювати з підручником, робити  висновки, зіставляти; розвивати пам'ять, культуру зв’язного мовлення, вміння грамотно, послідовно, логічно висловлювати  власні думки, почуття, спостереження; прищеплювати почуття пошани, поваги до фольклорної спадщини наших предків.

Обладнання: тексти веснянок

                                                              ХІД УРОКУ

 Організаційний момент

 Актуалізація опорних знань

 Виразне читання напам’ять веснянок

  Оголошення теми та мети уроку

 Мотивація навчальної діяльності школярів

Складіть асоціативне гроно до слова «весна» (запис в зошит)

Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Розповідь вчителя: За народними віруваннями, 15 лютого, на Стрітення, зима зустрічалася з весною. Вони сперечалися між собою, кому йти, а кому вертатись. Якщо до вечора ставало тепліше – перемагала весна. Та справжня весна наставала пізніше. Вважалося, що її приносили на крилах птахи. 30 березня, на день Теплого Олекси, наші предки зодягалися у святкове вбрання, вітали один одного з весною і теплом. Господині випікали обрядове печиво у вигляді птахів – жайворонків, голубів. Діти, співаючи, носили його по селу, провіщаючи і закликаючи весну.

 Благослови, мати, весну закликати, зиму проводжати.

          Пісні на честь приходу весни називали веснянками.  Вони в різних регіонах України мали й інші назви: гаївки, гагілки, ягілки, яголайки, маївки, рогульки. Веснянки були закличними піснями, бо закликали весну, а також величальними, адже возвеличували цю пору року.

 Коли луги покривалися травицею, сільська молодь влаштовувала традиційні весняні ігри. Вибиралася найвродливіша дівчина, її прикрашали вербовими котиками, хрещатим барвінком і, взявшись за руки, водили хоровод.

              Так, багато веснянок співалося під час танців та ігор. До пісень-ігор належить і «Кривий танець», який існує в багатьох варіантах, виконується в різних місцевостях по-різному. Крім того, були ще поширені такі пісні-ігри: «Просо», «Льон», «Довга лоза» та інші. Окремі танцювальні рухи нагадували оранку, сівбу руками, поління, косіння, а слова пісні пояснювали рухи: «Ми просо сіяли, сіяли», «Скажи ж мені, моя мати, як той льон вибирати?».

 Це були пісні, що прищеплювали любов до праці, пошану до хліборобського ремесла. Інші пісні-веснянки закликали дівчат до охайності, чепурності; допомагали ближче познайомитися, виявити симпатію та обрати майбутню пару («Ой ягіл, ягілочка», «Царівна», «Король», «В хороводі були» та інші).

  Веснянки прийшли до нас ще з дохристиянських часів. У їхній основі лежать вірування пращурів у магію слова. Отож вивчайте традиції свого краю, збагачуйтесь і освячуйтесь піснею, не дайте замулитись і пересохнути духовним національним джерелом.

 Веснянки — жанр весняного циклу календарно-обрядової творчості

  Отже, веснянки, як бачимо з самої назви, — це пісні на честь приходу весни, — календарно-обрядові пісні весняного циклу, які мають закличний характер і сприймаються як звертання до весни, до істот та речей, що асоціюються з нею. Веснянки складають один з найцікавіших за змістом, найбагатший емоційно фольклорно-пісенний

 цикл, тісно пов’язаний з календарем сільськогосподарських робіт і родинним побутом трудівників.

  Теорія літератури

Народна пісня — невеликий музично-поетичний твір строфічної форми, автором якого є народ.

 Анафора (гр. аnaphora — піднесення), єдинопочаток — повторення однакових звуків, складів чи словосполучень на початку віршованих рядків чи строф.

 Рефрен (фр. refrain) — повторення групи слів, одного чи кількох віршованих рядків наприкінці строфи чи рядка.

Хай мужніє ваше тіло.

Хто старався присідати,

Може вже відпочивати.

 Опрацювання пісень весняного календарного циклу

  «Ой весна, весна — днем красна».

 Прослуховування пісні ще раз у музичному супроводі або її виразне читання (за потреби).

  Тема: зображення приходу весни, без якої не буде літа, а значить, і тепла, врожаю.

  Ідея: уславлення необхідності приходу весни, її бажаного очікування.

  Основна думка: весна — пора року, коли все у природі оновлюється, оживає; саме вона є сподіванням людей на добрий урожай, приплід худоби, достаток.

  Композиція: поезія побудована у формі діалогу. Формулюється двічі питання: «Що ж ти, весно, принесла?», на яке подаються докладні відповіді.

  Обговорення змісту поезії

  «Ой кувала зозуленька».

 Тема: зображення тривалого часу кукування зозулі (неділя, понеділок, вівторок,..).

  Ідея: прохання людей до зозулі, щоб вона якомога більше їм накувала.

  Основна думка:

 Співай, співай, товаришко,

 Бо вже не будемо,

 Та не знаєм, товаришко…..

Заповнення учнями таблиці «Художні засоби у веснянках».

Підсумок

«Художнє малювання» (учні обирають веснянку і  до кожного слова в  рядку малюють асоціацію)

Домашнє завдання. Вивчить веснянку; підготувати повідомлення про колискові пісні