Від маленької зернини до пухнастої хлібини

Про матеріал
Ознайомити учнів з історією виникнення хліба, звичаями, обрядами українського народу, прикметами пов’язаними з хлібом. Розширити уявлення дітей про голодомор, виховувати бережливе ставлення до хліба. Сформувати думку про хліб як про найбільшу цінність у житті людини.
Перегляд файлу

 

 

Виховний захід «Від маленької зернини, до пухнастої хлібини».

 

Опис методичного матеріалу:

Ознайомити учнів з історією виникнення хліба,  звичаями, обрядами українського народу, прикметами пов’язаними  з хлібом. Розширити уявлення дітей про голодомор, виховувати бережливе ставлення до хліба. Сформувати думку про хліб як про найбільшу цінність у житті людини.

Мета: розширити уявлення учнів про значення хліба в житті української родини про історію його виникнення, виховувати любов до праці й повагу до людей праці, бережливе ставлення до хліба.

Обладнання: хліб на вишитому рушнику, у вазі  колоски, грона калини, маски мишки та півника, малюнок «чарівного колоска», горщик з грунтом,  зерно пшениці, зелена пшениця у горшку, мука, вода, дріжджі для замішування тіста.

         Ми хлібом сіллю друзів зустрічаємо,

         Хай в світі буде більше нас братів,

          Хай в кожній хаті будуть короваї,

         Щоб люд ніколи хліба не просив.

Вихователь

Сьогодні ми, діти, поведемо з вами розмову про велику святість народу про хліб наш насущний.В усі часи, в усі віки, в усіх народів на землі було найбільшою святістю, коли лежав хліб на столі. З покоління в покоління народ наш виховує  у людей пошану до хліба. Сьогодні ми зібралися на виховну годину « Від маленької зернини до великої хлібини», щоб більше дізнатися про хліб, навчитися шанувати і цінувати його.

Діти, я йшла до школи і у дворі знайшла колосок. Та  його зернятка розсипалися. Я зібрала всі зернята і принесла до вас, щоб ви мені допомогли скласти колосок, але виявилося, що це незвичайні , а чарівні зернятка. І кожне зернятко має для вас своє завдання. Якщо ми дружно виконаємо всі завдання, то лише тоді зможемо скласти колосок.

 

(На дошці прикріплене  стебельце до якого  до якого будуть прикріплюватися  зернятка)

Ви хочете зібрати цей колосок? Тоді давайте візьмемось до роботи.

                            

                                         Казкове зернятко.

Ось я візьму перше зернятко, « казкове».

Діти, пригадайте, хто підмітав двір  і знайшов колосок? То, напевно, це зернятко хоче , щоб ми інсценізували  цю казку.

                                         

                                     Інсценізація казки « Колосок»

Дійові особи: двоє мишенят , півник, автор.

Жили собі двоє мишенят Круть та Верть і півник Голосисте Горлечко.Мишенята було тільки й знають, що танцюють та співають. А півник удосвіта встане, піснею всіх розбудить та й до роботи береться.

Ото якось підмітав він у дворі  та й знайшов пшеничний колосок й гукає:

Круть, Верть,   а гляньте_но,що я знайшов!    Поприбігали мишенята та й кажуть:

     Його треба обмолотити:

     А хто молотитиме?

    Не я!    пищить Верть.

    Не я      пищить Круть.

     Я обмолочу.     каже Півник.

І взявся до роботи. А  мишенята граються.От обмолотив  та й  знову гукає:

      Гей, Круть, гей, Верть, гляньте, кільки зерна я намолотив!

Поприбігали мишенята.

       Треба, зерно до млина віднести та борошна намолоти.

     А хто понесе?

   

 

   

 

 Не я    пищить Круть.

Не я     пищить Верть.

     Ну, то я однесу. Узяв на плечі мішок та й пішов. Намолов борошна і знов кличе мишенят:

      Гей, Круть, гей Верть! Я борошно приніс.

Поприбігали мишенята, пораділи:

      Вже тепер треба тісто місити та пиріжечки спекти.

      Хто ж міситиме?    Питає півник.

А мишенята й знов за своє:

       Не я!       пищить Круть.

       Не я! пищить Верть.

Подумав, подумав півник та й каже:

Доведеться мені ,мабуть. От замісив він тісто, розпалив в печі, пиріжків напік і на стіл поставив. А мишенята вже й тут.

       Ох, і голодний я!     каже Круть.

        А  я який голодний!     Каже Верть.

Та й посідали до столу. А півник каже:

         Стривайте, стривайте! Ви мені перше скажіть, хто знайшов колосок.

         Ти,    кажуть мишенята.

         А хто його обмолотив?

        Ти ,     вже тихіше відповіли мишенята.

        А тісто хто місив? Піч топив? Пиріжки пік?

       Ти         вже зовсім нищечком кажуть мишенята.

 

 

      А що ви робили?

Що мали казати мишенята? Нічого. Стали  вони тут вилазити з за столу,а півник їх і не тримає. Хто ж таких лінюхів пиріжками пригощатиме?

Вихователь:

      Діти, а чому ж півник не пригостив мишенят пиріжками?

(Відповіді дітей)

 

                                      «Легендарне зернятко»

Вихователь:

Для того, щоб прикріпити натупне зернятко, потрібно прослухати « Легенду про перше тісто».

                                           

                                       «Легенда про перше тісто»

Людина побачила на березі річки плоский камінь, присіла перед ним, насипала на камінь жменю зерна  і почала розтирати його. Вона із самого каменю почала злизувати їстівний порошок. Розтирала зерна ще і ще, змітала їх у долоню, висипала з долоні в рот. Жувати було набагато краще. А води можна було напитися з річки, що хлюпала поблизу. Через багато років людина помітила , що в тому камені утворилася заглибина, в якій після дощу залишалася вода. Одного разу,насипавши в заглибину зерна,розтерши і розмішавши його з водою, людина вперше одержала тісто. Воно було жорстке. Це було перше у світі тісто.

Якось восени , коли не було на небі сонця, людина підсушила своє тісто на вогні. Воно спеклося , було гаряче  і виявилося смачним. І тоді розум людині підказав, що тісто треба класти на камінь і пекти на вогні.

Коржик , печений на гарячому камені ,  ото й був перший печений хліб на світі. Відтоді й пішов хліб по землі.

Вихователь:

 

 

      Чи сподобалася вам легенда? Прошу прикріпити чарівне зернятко.

                                 

                                   «Подорожуюче зернятко»

      Хто розповість з чого починається подорож хліба? Як він на стіл прийшов? Неблизька дорога  від зернин малих до хліба золотого, до смачного окрайчика.

Це ми дізнаємося, коли переглянемо презентацію «Від зернини до хлібини»

Ось такий довгий шлях проходить зернина.

 

                                         «Посівне зернятко»

Нас чекає посівне зернятко. Отже його потрібно посіяти. Того хто сіє, як називають? Ми сьогодні станемо сівачами. Що потрібно, щоб це зерно виросло? Візьміть по кілька зернин і посійте.

( Вихователь підносить горщик з ґрунтом, діти висівають зернятка.)

Пригадайте, що потрібно для росту рослини:

 Щоб гріло і світило сонце;

Поливав дощик;

Співав жайворонок;

Шумів пісню вітерець;

Зернятка проснулися, проклюнулися крізь землю, підняли свої тендітні листочки,  щоб стати колосками у яких достигне зерно .

(Вихователь пропонує дітям розглянути пророщі сходи пшениці, погладити їх руками)

 

 

 

 

              Зернина «Я  хлібопекар»

 

От ми посіяли пшеничку, виростили , а  зараз замісимо тісто. Для  цього нам потрібно посудину для замішування, вода,  сіль, олія, дріжджі, мука. Спочатку ми зробимо  опару, разом замісимо тісто, а коли тісто підійде, то спечемо у шкільній їдальні.

Чи сподобалося вам місити тісто?(Відповіді дітей)

Ось ми прикріпили наступне зернятко.

                                         «Зернина поетична»

Про хліб написано багато творів. Зараз послухайте оповідання «Хліб і золото»

Пекли в пекарні хліб. Одна паляниця схопилася і покотилася дорогою.  Прикотилася до воріт одного пана. Почала стукати у двері й говорити:

   Прийміть мене до себе! Усі будете ситі!...

   У нас і калачів досить!   Каже пан.

Хлібина покотилася далі. Докотилася вона на край села,  до хати бідняка.

Надворі бавилися діти. Побачили її, вхопили в обійми і радо понесли до хижі. Тут же діти почали її краяти ножем і їсти. З’їли майже все, залишився тільки окраєць. А з окрайця виросла нова хлібина, і так у хаті бідного був ,і не було більше голоду.

Одного разу з високої гори відірвалося золото. Покотилося золото й зупинилося перед хатою бідняка. Стукає у двері й просить, щоб його прийняли. Вийшов бідняк, подивився і каже:

У нас  тепер є що їсти. Нам тебе не треба.

Покотилося золото далі й зупинилося перед палацом багача. Багач із радістю відчинив двері. З того часу діти пана почали погано вчитися, земля не родила, а слуга що не робив      усе було погано.

Не стало в пана хліба. Як не шкодував, а взяв кусень золота і поніс до бідняка, щоб поміняти на хліб. Бідняк не взяв золота, але відрізав кусок хліба. А в бідного знов хлібина виросла.

                                « Зернятко мудрості»

В наш час деякі народні традиції, пов’язані З ВИПІКАННЯМ ХЛІБА, ЗАБУТІ, АЛЕ ЛЮБОВ ДО ХЛІБА СУПРОВОДЖУВАТИМЕ ЛЮДЕЙ ЗАВЖДИ.

Існує безліч висловів  та приказок про хліб :

Без солі, без хліба   немає обіда.

Без хліба  не обід, без капусти   не борщ.

Весна днем красна, а на хліб пісна.

Давайте, що попало, як не хліб ,то сало.

Де оре сошка, там хліба трошки.

Житнів хліб     пиргів дід.

На чорній землібілий хліб родить.

Глибше орати    більше хліба мати.

 

 

 

Ось , ще одне зернятко є на нашому чарівному колоску.

 

                                 «Зернинка  цікавинка»

Хліб    один з багатьох продуктів, який вживають щодня у всьому світі. Ми ставимося до хліба, як до чогось звичайного і навіть буденного.  Втім недарма є приказка «Хліб   усьому голова». Цікаві факти про цей продукт    далі в матеріалі.

 

1. Старовинні римляни дуже цінували хліб і людей, які його випікають. Саме тому раби, які вміли випікати хліб, коштували , як вправні гладіатори. Хліб був настільки важливий для єгиптян, що його використовували  як готівку, а Стародавні греки вміли випікати  понад  80 видів, ще 2500 до н.е.

2. На островах  Океанії важливе джерело їжі    хлібне дерево. З сушеної м'якоті  плодів хлібного дерева роблять тіто і випікають своєрідні млинці.

3. З одного зернятка отримуємо приблизно 20 мг борошна, для випікання одного буханця потрібно борошна приблизно з 10 000 зернят.

4. Загальний об'єм води, яку використовують для вирощення для вирощення пшениці та виготовлення  однієї хлібини,   понад 1600 літрів.

5. За різними підрахунками, люди у світі з'їдають понад  9 млн. хлібин щодня.

6. Якщо їсти бутерброд на сніданок, обід і вечерю, вам знадобиться  понад два місяці, щоб з'їсти кількість хліба , виготовленого з 10 кг зерна.

7. Сучасний комбайн за 5 сек. Збирає кількість пшениці, достатньо для випікання понад 35 хлібин.

8. Білий хліб з очищенного борошна містить значно менше білків, клітковини ,  втамінів та матеріалів , ніж  хліб з цільих зерен.

 

 

 

                                                 «Історичне зернятко»  

Останнім зернятком в нашому колоску буде історія про нашу Україну. Це було у 1933 році. Українців хотіли винищити голодом. Цілими сім'ями , цілими селами вимирали люди страшною, лютою і повільною  смертю     від голоду. І ніякої думки не було  у головах людей, окрім як про хліб. Це була людська трагедія. Її назвали Голодомор. Цю трагедію народ добре запам'ятав, зберіг у своїй пам'яті й передає від покоління до покоління. Різали хлібину ниткою, щоб не кришилася.Тому сьогодні ми повинні про це пам'ятати і берегти хліб наш насущний, цінувати його та людську працю.

 

От і склали  ми незвичайний колосок.  Складіть комплімент колоску.

   Діти, отже про що ми говорили сьогодні говорили на уроці?

   Люди яких професій задіяні в тому, щоб хліб потрапив до нас на стіл?

    Які вислови про хліб ви запам'ятали?

   Як потрібно поводитися з хлібом?

   Які традиції і звичаї ви запам'ятали?

   Отже, шануймо хліб, бо він всьому голова!

Я вірю, що в кожне ваше серденько потрапило зернятко добра, і як з зерна виростає хлібний колос, так вашому серці нехай виросте колосочок добра. Нехай ваша душа буде такою ж великою, як безкрає пшеничне поле.

 

               

 

docx
Додав(-ла)
Войтко Марія
Пов’язані теми
Я досліджую світ, Сценарії
Додано
13 січня 2025
Переглядів
412
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку