Від виразного читання до ораторського мистецтва

Від виразного читання до ораторського мистецтва

       Виразне читання, декламування (як різновиди риторики) є головними засобами впливу на всебічний гармонійний розвиток дитини. Учитель повинен налаштовувати молоде покоління на чітке усвідомлення щодо необхідності розвивати і вдосконалювати навички виразного читання, ораторські здібності. Бо вміння розмовляти з людьми, вільно висловлювати власну думку, переконувати співрозмовника та впливати на численну аудиторію слухачів належить до найважливіших якостей сучасного фахівця у будь-якій сфері діяльності.

      Учитель повинен усвідомлювати, що виразне слово допомагає ефективно застосовувати методи педагогічного впливу на учнів, розвивати їхню пізнавальну діяльність, тому  майстерність мовлення та виразного читання самого вчителя завжди повинні бути бездоганними.

Виразне читання гуморески Павла Глазового

 «Як ми з кумом полювали»

        Робота з виразного читання – творчий процес, що включає елементи учнівських пошуків, вимагає враховувати можливості кожного учня, його уподобання.

       Учні класу поділені на групи. Кожна група отримала завдання заздалегідь:

1 група – крилаті вислови щодо виразного читання та ораторського мистецтва;

2 група – цікаві факти з життя Павла Глазового, «біографічна розвідка»;

3 група – видавнича діяльність Павла Глазового;

4 група – робота з текстом гуморески: партитура, поділ тексту на частини, коментар до тексту, обговорення інтонації, техніки мовлення (дихання, голос, дикція, орфоепія), логіки читання та емоційно-образної виразності.

5 група – «художники» - виконання замальовок, малюнків, ілюстрацій до тексту гуморески.

        Наприкінці уроку кожна група обирає  представника – це нова група, яка узагальнює увесь напрацьований матеріал і виготовляє інтерактивну папку – лепбук. Людина завжди потребує гри, така наша природа. Адже гра є безпечним тестом наших можливостей. 

       На жаль, шкільна програма не дозволяє «зануритись» у світ виразного читання, ораторського мистецтва так, як би цього хотілось. У нашому ліцеї проводяться індивідуально-групові заняття з виразного читання та розвитку ораторських здібностей учнів. Результат цих занять – І місце в 2018/2019 навчальному році учениці 11 класу Халєєвої Марії у міському етапі конкурсу виразного читання (гумореска Павла Глазового «Як ми з кумом полювали») та ІІ місце в обласному етапі конкурсу ораторського мистецтва на тему «Я знаю: мова мамина – свята, в ній вічний незнищенний дух свободи…».  У 2019/2020 навчальному році ІІ місце посів учень 10 класу Капон Богдан в обласному етапі конкурсу ораторського мистецтва на тему «Людина завжди повинна пам’ятати, звідки вона пішла в життя».

      Крім цього, щороку проводимо конкурс серед науковців-початківців. Учні 2-11 класів готують цікаві доповіді, наставниками виступають учні - учасники, переможці Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт малої академії наук України та вчителі-предметники.

       На канікулах вчителі ліцею на семінарі також були захоплені виготовленням лепбуку – кожна кафедра за своїм напрямом.

      Успіхи, перемоги наших учнів – джерело наснаги для роботи вчителя. Тож, бажаю всім отримувати якомога більше позитивних емоцій від творчої праці з вашими учнями. Діти всі талановиті, тільки їм треба трошки допомогти!

Додаток 1

Я знаю: мова мамина - свята, 
в ній вічний незнищенний дух народу…

Виступ учениці 11 класу ХЛ №107 ХМР ХО Халєєвої Марії на фестивалі ораторського мистецтва (2018/2019 навчальний рік, ІІ місце в обласному етапі конкурсу)

        Я звертаюсь до кожного з вас: любіть Землю, яка народила мудрий український народ, наділила його розумом і силою, добрим серцем і щирою душею, величезними талантами і роботящими руками, терпінням і любов’ю, гостинністю і щедрістю.

            Чи може когось залишити байдужим легкокрила українська пісня і чарівна солов’їна мова?

Рідна мова моя українська,
Наче пісня вона материнська.
Як почую її - так привітно
Стає серцю, приємно і світло,
Бо говорить на ній моя ненька.
І татусь, і бабуся рідненька.

            Тисячолітній досвід людства переконливо доводить важливу роль мови у житті кожного народу. Існує логічний взаємозв'язок: мова формує націю, нація будує державу, держава береже мову й піклується про її розвиток. Змініть мову, спотворте її національну самобутність, і ми не впізнаємо себе ні в наших пращурах учора, ні в наших нащадках завтра. Втративши минуле, не матимемо майбутнього, перестанемо існувати як нація!

               На мою думку, сьогоднішня наша зустріч – прекрасна нагода наголосити на тому, що у вигляді мови людині дано великий дар. Не тільки користатися ним, рідним словом, але й натхненно ростити, оберігати його коріння й леліяти його цвіт, ось тоді воно й буде запашним та співучим, сповненим музики й чару, життєвої правдивості й поетичності».

             Мої і Ваші взаємини з мовою постійні й украй необхідні. Бо з усім великим і неосяжним світом єднає нас слово. У безкрайому океані звуків неповторно звучить його мелодія. Але це не тільки предивні звуки, це й найтонші відтінки думок і переживань, щедро приготовані для нащадків. І кожне слово - немовби  виплекана народом-дивотворцем квітка з неповторним ароматом, з неповторними барвами.

             Дивуюся дорогоцінності нашої мови!!! Вона – БЕРЕГИНЯ УКРАЇНИ!!!

              Вдосконалюйте свою мову, бережіть своє добре ім’я і честь змолоду. Завжди пам’ятайте про те, що шабля ранить голову, а слово — душу. Подружіться з мудрістю і, коли захочете щось сказати, то сім раз одмірте, а один раз відріжте. Усвідомте, що досконале володіння мовою – запорука успіху, адже нам пощастило мати вогонь в одежі слова!!!

               Я працюю над самовдосконаленням наполегливо, щоденно, неустанно і відчула, що мені не хочеться бути непомітною або такою, як усі. Я стала впевненою, сильнішою, ціную дух свободи.  Прагніть і Ви  до великого, до найкращого і здобудете його обов’язково!

Любіть свою мову, вона джерело,
Що поїть людину у спрагу.
Дарує їй Силу, Любов і Тепло,
Надію і Віру…

                                                                                                                   Додаток 2

Людина завжди повинна пам’ятати, звідки вона пішла в життя

Виступ учня 10 класу ХЛ №107 ХМР ХО Капона Богдана на фестивалі ораторського мистецтва (2019/2020 навчальний рік, ІІ місце в обласному етапі конкурсу)

Що нас ріднить в життєвім морі,

Дає наснагу на роки,

Що є святинею й сумлінням,

Беззаперечно – це батьки.

              Рідна домівка… Тут виростає наша доля, гартується наше майбутнє. Адже людина народжується на світ з кришталево чистою душею. Люблячі батьки щедро та старанно наповнюють її любов’ю, турботою та добротою, діляться набутими знаннями та безцінним досвідом так, щоб дитина тягнулася до добра, як квітка до сонечка, і з кожним днем все більше розквітала!

               Пам’ятаєте? Ідуть три жінки, несуть важкі відра води, а назустріч їм – сини-красені. Підбігли, привіталися та й попростували далі. Тільки один не поспішав за ними, а взяв відра у своєї мами й доніс їх додому. Тож, зростаючи, не розгубіть безцінний дарунок батьків – велич своєї душі!

               Що значить бути добрими дітьми для своїх батьків? На мою думку, приносити в родину тільки мир і спокій, радість і щастя. Не завдавайте батькам тривоги, горя, прикрості, ганьби! Уникайте факторiв, якi здатнi затьмарити розум до такої мiри, що людина забуває навiть найближчих людей, забуває про сутнiсть моральних цiнностей!

               А ще, друзі, хочу Вам сказати: «Не дуже гнівайтесь на батьків, пам’ятайте, що вони були вами, і ви будете ними»!

               Знайте, родина, рiд – є непохитним фундаментом, опорами, що допомагають нам стати особистостями. Сім’я – маленька держава, яка має свої закони, права і обов’язки. А рідний дім там, де твоє серце. Ця думка була висловлена ще Плінієм старшим, але проблема актуальна і сьогодні!

           Майже три з половиною тисячi років тому на кам’яних скрижалях, якi отримав пророк Мойсей на горi Сiнай, були вирiзьбленi слова:  «Шануй батька свого i матiр свою, щоб добре тобi було та щоб довголiтнiм ти був на землi». Запам’ятайте i пронесiть через усе життя цю святу заповiдь, яка передається iз роду в рiд. Нехай горить вона на вашому шляху яскравим вогником, остерiгаючи вiд байдужостi та безсердечностi.