Видатні жінки-програмісти

Тема: Видатні жінки-програмісти

Мета: розширити знання учнів про жінок-програмістів; розвивати пізнавальний інтерес; виховувати прагнення до безперервного вдосконалення своїх знань; показати необхідність знань в житті кожної людини; виховувати гендерну рівність між жінкою та чоловіком.

Обладнання: проектор, презентація «Жінки-програмісти», відео.

Хід заходу

Немає більш ефективного інструменту розвитку,

ніж розширення прав і можливостей жінок

 Кофі Аннан

Ведучий 1.  Доброго дня, шановні глядачі!

Ведучий 2.  Доброго дня!

Ведучий 1. Як ти думаєш, що таке інформатика?

Ведучий 2. Ну, інформатика – це комп’ютери, програми, інформація  та ще багато інших речей, часом зрозумілих, а часом - не дуже.

Ведучий 1.  Але ж погодьтесь, що інформатика – це не тільки комп’ютери й програми, це ще й ті люди, які нею займаються, ті люди, які вкладають всю душу в її розвиток.

Ведучий 2.  Я  продовжу твою думку словами видатного шотландського фізика Д. Максвелла: "Наука захоплює нас тільки тоді, коли, зацікавившись життям великих дослідників, ми починаємо стежити за історією їх відкриттів".

Ведучий 1. Звичайно, видатних програмістів, які розвивають цю науку, відомо багато. Серед них багато красивих і щасливих жінок, які насправді займаються наукою, і наукою непростою, а тією, від якої у багатьох біжать мурахи по шкірі.

Ведучий 2. Невже? Адже жінка натура тендітна. І довгий час вважалося, що жінка має готувати, поратися по домогосподарству, виховувати дітей.  

Відео «Софія Кримовська "Жінка"» https://www.youtube.com/watch?v=Ayjslh8eqYE

Ведучий 1. Сьогодні поговоримо про жінок, які трудяться в сфері інформаційних технологій, яка завжди вважалась чоловічою. Якщо ви наберете в Google «відомі програмісти», то отримаєте колекцію з фотографій переважно білих чоловіків. Дійсно, відомі жінки технологічних спеціальностей - дивовижна рідкість.

Ведучий 2. Жінки-програмісти, винахідники, вчені, які змінили індустрію, але залишилися непоміченими. Тому сьогодні, на початку весни, напередодні жіночого свята, ми будемо говорити про них. А чи знаєте ви жінок-програмістів?

Вихід учнів

Розповідь учнів супроводжується показом презентації «Жінки-програмісти»

Учень1. Перше ім’я жінки, яке зустрічається в історії програмування, Августа Ада Кінг – перший програміст планети. Леді Лавлейс по праву називають першим програмістом планети. Вона удостоїлася цього звання через те, що перевела і вдосконалила опис принципу роботи обчислювальної машини, розробленої Чарльзом Беббіджем. Ада внесла ряд конструктивних пропозицій в описову частину «Аналітичної машини Беббіджа», яку тепер називають першим на землі комп’ютером, а також запропонувала кілька робочих термінів, таких як «робоча комірка» і «цикл», що міцно увійшли в лексикон програмістів через сторіччя.

На честь Ади Лавлейс названа перша універсальна мова програмування «Ада», а днем ​​її народження проголошений свято, присвячене участі жінок у науці, технології, інженерії та математики.

Відео «Краткая биография леди Ады Августы Лавлейс» https://www.youtube.com/watch?v=l1o3UZhTu5s

Батько Ади Лавлейс писав:

Дочко моя, пташенятко миле!

На матір чи схожа ти, єдино рідна?

В день тієї розлуки мені могла сяяти

В твоїх очах надія блакитна.

Спив колисці солодко, без хвилювання;

Я через море, з гірської висоти

Тобі, коханій, шлю благословення,

Яким могла б ти стати для мого томління! 

Учень 2. Катерина Ющенко – українка, що першою у світі створила мову програмування для комп'ютера. Саме її розробка, щоправда, із не надто милозвучною назвою "адресна мова програмування" випередить мову Фортран на 2 роки, Кобол на 3 і і Алгол на 5.

В те, що уродженка містечка Чигирин одного дня працюватиме у лабораторії з першими комп'ютерами, важко було повірити.

Вона донька ворога народу. Її батько, вчитель історії, мав необережність провести дітям екскурсію місцями козацької бойової слави. Так званому українському буржуазному націоналісту випишуть 10 років позбавлення волі. А доньку - першокурсницю фізико-математичного факультету Київського університету – виженуть вже наступного дня.

Прийняти на навчання неблагонадійну ученицю ризикнуть лише в Узбецькому університеті.

Ось цi проникливо-пронизливi рядки написанi в травнi 1939 року, коли Катя закiнчувала перший курс унiверситету, провiвши цiлий рiк вдалинi вiд батькiвщини:

 Журба по Українi.

Я знаю, що таке журба по рiднiй, милiй Українi,

Я знаю, як рида душа в далекiм краї, на чужинi.

Я знаю, тяжко зустрiчать пору весняну за горами

Зiтхать i мрiять, як дзюрчать струмки веснянi пiд ногами.

Зима змiшалась з лiтнiм днем, цвiте урюк, дощ не змовкає

I на сирий, слизький дивал, вiтер пилюсточки збиває...

Не чути запахiв квiток i соловейка в темнiм гаю

Не чути гуркiту рiчок, як то бувало в рiднiм краю.

О краю рiдний, щирий мiй, ти, краю вiрний, серцю милий

Нащо ж шукаю я собi другого мiсця для могили?

Нi, не залишила тебе, я тут - душа моя з тобою

I раз вернувшись назавжди вже не розстанусь я з тобою...

На рідну землю повернеться тільки після 2-ї світової.  В той час У Львові відкривають філію Інституту математики і Катерина потрапляє у відділ теорії ймовірностей.

А тим часом у Феофанії, передмісті Києва, у приміщенні старого монастиря тридцять науковців розробляють перший на всій континентальній Європі комп'ютер. Подібні машини на той час були тільки у Великобританії та США.

Назва цього творіння МЕСМ – мала електронна обчислювальна машина. Втім "мала" – це жартівливе слово, бо займав цей комп'ютер 60 квадратних метрів.

Вздовж стін простягались фанерні макети, в які вмонтували 6000 тисяч радіоламп, конденсатори та резистори. Машина ніколи не працювала вдень. Найменший стрибок напруги переривав довгі обрахунки, та й тягнула МЕСМ стільки енергії, що ці стрибки були неминучі. Пам’ять машини дуже мала — якихось сотні байт.

Так от батька першого ЕОМ Сергія Лєбєдєва переводять у Москву для нових розробок, а комп'ютерного первістка передають науковцям з Інституту математики, до якого переводять Катерину Ющенко. Тут і зійшлись їхні шляхи. Спочатку для комп'ютера створювали найпростіші програмки.

Та Ющенко розуміла, що можливості ЕОМ значно розширяться якщо використовувати універсальну мову програмування більш високого рівня. Так поступово з'явилась адресна мова. Винахід Ющенко допоміг писати програми, що не залежали від місця в пам’яті комп’ютера і розташування масивів даних.

Те, що колись в Союзі називалось лженаукою тепер допомагало вирішувати численні проблеми. Завдяки адресній мові програмування комп'ютери почали вести розрахунки траєкторій польоту балістичних ракет, ядерної зброї, обчислювали параметри боєголовок.

Сучасне програмування, бази даних та засоби штучного інтелекту – усі ці сфери й досі застосовують засоби, які більше півстоліття тому вперше реалізувала українка.

Відео «Про автора першої в світі мови програмування високого рівня: Адресної мови програмування!» https://www.youtube.com/watch?v=K7--MTdxjEs

Учень 3. Грейс Хоппер (США) (1906–1992). Молодший лейтенант ВМС США Грейс працювала в Гарвардському університеті, де на той час був встановлений комп'ютер Mark-1. Вона втілила в практику ідеї Ади Лавлейс, створюючи програми для Mark-1. В 1951р. створила перший в світі компілятор, а в 1959р. розробила першу мову програмування КОБОЛ. “Бабуся КОБОЛА” в 79 років стала контр-адміралом. В 80 років пішла у відставку, але продовжувала консультувати, викладати та виступати по всьому світу з лекціями.

Відео «Grace Hopper» https://www.youtube.com/watch?v=BttvTL_O31g

Учень 4. Бетті Холбертон і ЕНІАК

ЕНІАК (електронний цифровий інтегратор і обчислювач) - перший електронний цифровий комп'ютер загального призначення, який був створений в рамках секретного проекту Армії США у Філадельфії під час Другої світової війни.

То був час, коли сфера програмування була ще не зовсім «чоловічою», і жінок наймали допомагати на військових об'єктах. Правда, тоді оперування обчислювальними машинами вважалося «жіночою роботою» як просте натискання на кнопки.

Інженери-чоловіки найняли групу з шести жінок, яких називали «ENIAC Girls», для асистування в програмуванні ЕНІАК. Ніяких книг і самовчителів тоді не було. Шістка ЕНІАК вивчила програму без будь-яких мов або інструментів, але, закінчивши, вони змусили машину вираховувати балістичні траєкторії за лічені секунди.

ENIAC Girls були навчені розуміти внутрішні схеми комутації і могли визначати джерело проблеми, аж до окремо взятої вакуумної трубки. Так як вони знали і додаток, і машину, то навчилися діагностувати проблеми, що виникають так само, як інженери. У певних моментах знання і навички цих жінок змогли зробити значний вплив на дизайн ЕНІАК і інші комп'ютери. Програміст ЕНІАК Бетті Холбертон згадує особливо важливий епізод, коли їй вдалося переконати Джона фон Неймана додати кнопку «stop instruction». Спочатку він поставився до цієї ідеї скептично, але в підсумку визнав необхідність такої функції.

ЕНІАК був представлений громадськості в 1946 році, проте його творці так і залишилися невідомими. Але незважаючи на це, перед смертю в 2001 році Холбертон сказала: «У мене було фантастичне життя. Все, що я робила, було початком чогось нового».

Учень 5. Ерна Шнайдер Гувер

Якщо ви коли-небудь додзвонювалися в техпідтримку і вам все-таки відповідав оператор - за це потрібно дякувати Ерні Шнайдер Гувер. Вона революціонізувала сучасні комунікації - винайшла систему з управлінням по записаній програмі (stored program control). З її допомогою комп'ютер автоматично регулює швидкість прийому виклику - це допомагає уникнути перевантаження ліній. У той час здійснювався перехід комутаційних вузлів з електронних на комп'ютерні, і у систем була дратуюча звичка зависати, якщо на лінію надходило багато дзвінків.

Доктор Гувер була однією з перших, хто отримав патент за розробку програмного забезпечення, і її технологія до цих пір використовується в колл-центрах по всьому світу. Без Ерни Гувер ви б нізащо не додзвонилися в який-небудь Київстар.

Учень 6. Карен Спарк Джонс

Справжній піонер індустрії вносить вклад в те, без чого ми сьогодні не змогли б уявити своє життя. Карен Спарк Джонс розробляла технології пошуку і видачі інформації (information retrieval, IR), які дозволили користувачам працювати з комп'ютерами, використовуючи звичайні слова замість рівнянь і кодів. Цей прорив мав критичне значення для подальшого розвитку пошукових машин. Результати цього прориву ми можемо сьогодні спостерігати в тому ж Google.

Її робота наповнила змістом більшу частину технологій, з якими ми зараз працюємо щодня, від вищезазначених пошукових систем до усного пошуку документів.

Проте, у Вікіпедії її робота резюмована декількома короткими рядками. А на ресурсах на кшталт Search Engine History її імені і зовсім немає. Так що іронічно і трохи сумно звучить її відомий вислів: «Я думаю, що дуже важливо залучати в область комп'ютерних технологій більше жінок. Це занадто важливо, щоб залишати все чоловікам».

Учень 7. Перший гіпертекстовий роман

У 1992 році критик New York Times назвав молодого автора Майкла Джойса «прабатьком повноформатних гіпертекстових романів». Його книга називалася «Полудень» і була випущена на дискетах в 1987. Однак роком раніше, в Кремнієвій долині, програміст-самоучка, концептуальна художниця і мати-одиначка Джуді Маллой написала і запрограмувала перший гіпертекстовий роман «Дядя Роджер». У ньому читач міг кликати і переміщатися між фрагментами в будь-якому порядку, що змінювало хід розвитку історії.

Маллой винайшла нову систему баз даних для свого роману, і досвід, який отримував читач, був абсолютно новаторським для того часу.

Проте, в той час як деякі чоловіки-піонери гіпертекстів ставали професорами, Маллой і інші жінки не могли знайти роботу в академічному середовищі або домогтися надбавки до зарплати. Це тільки один з багатьох випадків, коли чоловік отримав визнання замість жінки-винахідника: жіночий внесок в дослідження ДНК, ядерного розпаду, сигнальних ракет і навіть створення настільної гри Монополія також стертий з історії.

Учень 1.  Радія Перльман - мати інтернету - протокол остовного дерева.

У технологічних колах Радія Перльман відома як «мати інтернету» - вона сама цей титул не любить, наполягаючи на тому, що немає окремої людини, який би заслужив всі лаври за це досягнення. Однак якщо скористатися всемогутнім Google, то ми знайдемо чимало статей про те, що інтернет створили «батьки-засновники» - природно, всі чоловіки.

Перльман винайшла протокол остовного дерева (spanning tree protocol, STP), який є фундаментальним для роботи мережевих мостів.

«Інтернет не був винайдений якоюсь особистістю. Багато людей хочуть отримати за це всі лаври, і їх зводить з розуму, якщо хтось інший хоче того ж, тому найрозумніше - залишитися в стороні від всього цього. Однак через це рішення «залишитися в стороні», заслуга Перльман була забута історією. Як пише Уолтер Айзексон в своїй книзі «Інноватори», проблема полягає в тому, що «міф створення робить героїв з індивідуумів, а не з групи».

Учень 2. Евелін Бойд Гранвілл - одна з перших афро-американок, які отримали PhD, працювала в NASA

У 2011 році CNN Money запросили у 20 компаній Кремнієвої долини дані по річних звітах для Equal Employment Opportunity Commission (EEOC). Тільки три з них відповіли на запит - Dell, Intel і Ingram Micro (великий дистриб'ютор технологічних продуктів). З цих цифр була складена статистика: 68% з 44 тисяч співробітників виявилися білими, і тільки 33% виявилися жінками. Таким чином, технологічна індустрія страждає від сексизму точно так же, як і від расизму. Небілою жінці прорватися тут в два рази важче.

Евелін Бойд Гранвілл - одна з перших афро-американок, які отримали докторську ступінь з математики. Вона вчилася в Єлі за часів расової сегрегації. Протягом своєї кар'єри вона розробила програми, які були використані для аналізу траєкторії проекту Меркурій (перша пілотована місія США в космосі) і проект Аполлон (американські астронавти на Місяці).

Якщо пошукати інформацію про Гранвілл, можна знайти кілька біографічних фактів, але не об'ємне дослідження її вкладу. Це «стирання» досліджень і робіт чорних жінок (і жінок в цілому) в минулому - попередник поточних проблем. Андре Брук, професор університету Айови, сказав в інтерв'ю:

- Таке ставлення поширюється на всю індустрію: інвестори, фінансисти, корпоративні магазини, будинки розвитку, виробники, ЗМІ про технології - навіть аудиторія страждає від упереджень. Інформаційні технології сприймаються як чоловіче і переважно «біле» заняття. Це стає очевидним, якщо ви подивитеся на блоги про відеоігри. Коли автори начебто Евана Нарциса або Патрісії Ернандез піднімають питання раси і статі в іграх, коментарі наповнюються образами, зневагою і матом.

Інтерв'ю він дав у 2012 році. Уявіть, з чим Евелін Бойд Гранвілл доводилося стикатися за часів законів Джима Кроу (широко поширене неофіційну назву законів про расову сегрегацію в деяких штатах США в період 1890 - 1964 років).

Учень 3. Хеді Ламарр - винайшла радіокеровану торпеду.

Хеді Ламарр безумовно не виглядає як людина, що захоплюється комп'ютерами, якщо говорити про стереотипи. Вона стала кінозіркою і секс-символом, поставши оголеною в сцені фільму «Екстаз» 1933 року. Багато американців згадають її обличчя, але мало хто знає про її винахід - технології розширеного спектру. Маніпулюючи радіочастотами з нерегулярними інтервалами між передачею і прийомом, їй вдалося сформувати нероскривающийся код, захищений від перехоплення ворожими службами.

У 1942 році вона запатентувала систему, що дозволяє на відстані керувати торпедами. Після новини про потоплений евакуаційний корабель, на якому загинуло 77 дітей 17 вересня 1940 року, разом зі своїм другом і композитором Джорджем Антейл, Хеді Ламарр приступила до винаходу радіокерованої торпеди, яку не можна перехопити або заглушити. Ідея Ламарр полягала в наступному - якщо дистанційно повідомляти координати цілі керованої торпеді по одній частоті, то ворог може легко перехопити сигнал, заглушити його або перенаправити торпеду на іншу мету, а якщо використовувати на передавачі випадковий код, який буде змінювати канал передачі, то можна синхронізувати такі ж частотні переходи і на приймачі.

У серпні 1942 Ламарр і Антейл отримали патент під номером 2 292 387 «Секретна система зв'язку (Secret Communication System)».

Відкриття співслужило хорошу службу військовим кораблям, а також послужило основою для сучасних комунікаційних технологій розширеного спектру - таких як Bluetooth, COFDM (використовується в Wi-Fi-мережах) і CDMA (використовувався в бездротових телефонах).

Однак її здобутки не були віддані широкому розголосу до недавнього часу, хоча і використовувалися дуже широко.

Незважаючи на свою зовнішність, Ламарр заперечувала красу як єдину річ, за яку людина повинна бути визнана.

«Будь-яка дівчина може бути чарівною. Все, що їй потрібно робити - це стояти і прикидатися дурепою», - говорила Ламарр.

Учень 4.  Софі Вілсон - отримала 59 патентів, розробила ARM-процесор

Microsoft не так давно підмочив свою репутацію - CEO Сатья Наделла в промові на Grace Hopper Celebration of Women In Computing сказав, що жінки не повинні просити збільшень до зарплатию.

Мова йшла  насправді не про підвищення зарплати, а про знання і віру в те, що система сама дасть вам потрібні надбавки в міру просування. Це може бути однією з «суперсил», якій, якщо говорити відверто, мають жінки, які не потребують підвищення зарплати.

Нетактовність Сатья Наделла ілюструє останні тенденції сексизму у всіх індустріях - очікування того, що жінка повинна бути лагідною і покірною. Але в технологічній сфері є як мінімум одна жінка, яка не покладалася на долю - Софі Вілсон. За 35 років своєї кар'єри отримала 59 патентів і є невизнаною героїнею 21 століття.

Її внесок включає розробку одних з найперших комерційно успішних персональних комп'ютерів і створення оригінального ARM-процесора, нащадки якого в даний час стоять всередині більшості мобільних пристроїв.

Якщо Радію Перльман - мати інтернету, то Вілсон - мати смартфонів і планшетів.

Говорячи про свою роботу, Вілсон розповідала:

- Більшість інженерів люблять йти від кроку А до кроку Б, слідуючи логіці. Я - рідкісний інженер, я говорю: відповідь, очевидно, Z - тому ви, хлопці, будете працювати над проміжними кроками. Це робить мене не найстабільнішим співробітником в IT, але досить корисним.

Учень 5. Карла Менінскі - гейм-дизайнер Atari

Багато хто ще пам'ятає Gamergate - онлайновий анти-феміністичний рух, який хоче виключити феміністок з діалогу про розробку ігор та індустрії в цілому. Ідея про те, що відеоігри «належать» чоловікам, - основний уїдливий аргумент геймер-гейтерів, хоча дослідження показують, що більшість гравців - жінки. Члени цього руху можуть бути переконані, що жінка, залучена в розробку ігор - це щось нове, але насправді жінки були залучені в це з самого початку.

Карла Менінскі, наприклад, була найнята гейм-дизайнером для ігрової консолі Atari 2600 на початку 80-х років, хоча її ім'я ніде не значиться. Дона Бейлі також працювала інженером в Atari, проте пішла з індустрії через тиск і критики з боку колег-чоловіків. На жаль, мало що змінилося з того часу. Розробник Брианна Ву була змушена тікати з дому через загрозу Gamergate.

Учень 6. Кімберлі Брайант - засновник Black Girls Code

Кімберлі Брайант поки не була стерта з історії технологічної індустрії, однак все ще бореться за належне визнання. Брайант - ФАУНДЕР Black Girls Code, організації, яка прагне прищепити дівчатам-представницям меншин інтерес до інформатики. Проблема різноманітності досить проста: афроамериканки складають тільки 2% серед усіх працівників цієї індустрії США, в той час як білі чоловіки - 51%. В Google серед співробітників технічних посад - 17% жінок, у тому числі 1% - афроамериканки.

Учень 7.  Як пише газета The Independent, американські дослідники виявили, що комп'ютерний код, написаний жінками, як правило, отримує вищі оцінки, ніж написаний чоловіками. Проте винятково за умови, що тому, хто оцінює, невідома стать програміста.

Дослідження було проведено студентами Політехнічного університету штату Каліфорнія та Університету штату Північна Кароліна на основі аналізу поведінки понад мільйона користувачів GitHub – провідного веб-сервісу для хостингу ІТ-проектів та їх спільної розробки.

Як з'ясувалося, пропозиції про внесення правок у код, зроблені жінками, приймалися замовниками більш охоче, ніж зроблені чоловіками (78,6% проти 74,6% випадків) – однак тільки тоді, коли статева приналежність користувача, який вніс пропозицію, не піддавалася ідентифікації. Якщо ж замовнику вдавалося ідентифікувати, що рекомендацію про правки вносить жінка, правки приймалися лише в 9,3% випадків.

Відео «PROnet. Женщины - тоже программисты» https://www.youtube.com/watch?v=6pks_0V4hms

Ведучий 1.  Всі жінки, про яких ми розповіли в нашому огляді, випереджали свої епохи. Вони йшли швидше часу і тому виходили за рамки запропонованого. Розплатою за це була недовіра інших, відсторонення, агресія, імена багатьох піддалися забуттю.

Ведучий 2.  Так давайте прагнути до створення такого світу, в якому кожна жінка має право і свободу самовираження. Світ, в якому не буде місця сумніву і невпевненості, в якому віра в себе ніколи не покине. І коли ми читаємо історії про жінок, які своїм прикладом надихають і захоплюють нас, нехай прийде усвідомлення того, що представниці прекрасної статі дійсно можуть змінити світ.

Ведучий 1.  У світі, де жінкам кажуть бути хорошими дівчатками і слухняно чекати збільшення, яку вони заслуговують; де їх називають жорсткими і зарозумілими за лідерські якості, де чоловіків підвищують за той же набір якостей; де загрожують смертю просто за існування в індустрії, яка вважається чоловічою, де їх внесок в технології забувається; ми повинні пам'ятати про те, що на цих жінок не можна закривати очі, а їх досягнення повинні бути записані, відзначені і возвеличенні.

Ведучий 2.  Шеріл Сендберг, головний операційний директор Facebook, сказала в інтерв'ю, що суспільству необхідно віддавати належне жінкам за їх заслуги: «Шлях до цього - ретельне документування тієї ролі, яку жінки зіграли на зорі технологій». Сподіваємося, що список жінок, яких ми пригадали сьогодні, трохи в цьому допоможе.