: Відбудова промисловості: джерела та ресурси (праця мобілізованих, військовополонених, репатріантів, в’язнів виправно-трудових таборів). Становище сільського господарства.

Тема: Відбудова промисловості: джерела та ресурси (праця мобілізованих, військовополонених, репатріантів, в’язнів виправно-трудових таборів). Становище сільського господарства.

Мета: Розкрити зміст процесу відбудови та його складності, нові злочини сталінського режиму. Показати героїзм українців у відбудові народного господарства. Виробляти вміння критично ставитися до різних історичних джерел. Прищеплювати навички порівнювати і зіставляти однотипні історичні події, процеси, виділяючи на цій основі головні ознаки певного історичного періоду. Виховувати  в учнів інтерес та повагу до своєї історії.

 Обладнання: презентація та відео до уроку, таблиці.

Тип  уроку: засвоєння  нового  матеріалу.

ХІД УРОКУ

І.   ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

ІІ.  МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ.

ІІІ.  ОГОЛОШЕННЯ, ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТЕМИ, ОЧІКУВАЛЬНИХ   НАВЧАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ.

Вправа «Займи позицію»

    Викладач  звертає увагу  на   проблемне запитання  написаних на дошці.

 Чи згідні ви із твердженням, що успіхи у повоєнній відбудові господарства України не відповідали темпам  зростання  рівня життя населення».

Так/ ні доведіть свою думку

ІV.  ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Словникова робота

Відбудова

   Повоєнна Україна у багатьох важливих відношеннях виявилася дуже відмінною від тієї, якою була раніше. Значно розширились кордони, зросла політична й економічна вага в СРСР, докорінно змінився склад населення і, що найважливіше, вперше за багато століть всі українці опинилися в межах однієї держави.

Перегляд відео

https://www.youtube.com/watch?v=r-fd8vWVKbU

• Які збитки завдала війна?
• Чим утискувалося селянство? (Податками)
• Кому і яку підтримку надавав СССР? (Країнам східної Європи, зерно)
• Які наслідки допомоги країнам східної Європи? (Голод , цю тему більше ми дізнаємося на наступному уроці)

Проблеми відбудови

Перегляд відео

https://www.youtube.com/watch?v=r-fd8vWVKbU

     У післявоєнний період кількість політичних в’язнів-українців, більшість із яких становили представники національно-визвольного руху, у таборах ГУТАБу, за підрахунками дослідників, зросла у 2,4 разу й досягла 20 % усіх ув’язнених.

В’язні-українці зробили вагомий внесок у боротьбу в радянських концтаборах для противників влади.

     За даними українських дослідників, у 1946—1956 рр. у таборах

ГУТАБу відбулося 47 повстань, у яких українці взяли найактивнішу

участь. Крім вимог полегшити режим утримання, повстанці висували політичні вимоги: перегляд справ в’язнів, звільнення невинно засуджених, припинення репресій і ліквідація

системи концтаборів для політв’язнів.

  У лютому 1950 р. через зраду провокатора підготовка повстання припинилася. Українські підпільні повстанські структури існували в «Озерлагу»

(м. Тайшет) та «Речлагу» (м. Воркута). Підготовлені українцями-в’язнями

повстання відбулися в містах Печора (1948 р.), Салехард (1950 р.) та Екібастуз (1951 р.). Ці та інші повстання закінчилися поразками, але вони відіграли важливу роль у наближенні кінця системи ГУТАБу.

Яку інформацію про роль жіноцтва у  відбудовчих процесах у  республіці можна отримати за ілюстрацією?

Особливості відбудови

Як здійснювалася грошова реформа 1947 р.

Перегляд відео

https://www.youtube.com/watch?v=SdEgZPLlItc

Обмін грошей міського населення 

• Гроші, накопичені населенням в ощадкасах у розмірах до 3 тис. карбованців, обмінювалися в пропорції 1:1.

• Суми заощаджень, що перевищують 3 тис. карбованців, обмінювался так: від 3 до 10 тис. карбованців зі скороченням заощаджень на 1/3; від 10 тис. карбованців і більш - зі скороченням на 2/3.

• Обмін грошей, що зберігалися в населення будинку, здійснювався в пропорції 1:10.

Обмін грошей сільського населення 

•  У селах установи Ощадбанку були відсутні і селянам обмінювали гроші в пропорції 1:10, фактично ограбувавши їх.

V.ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Разом учні заповнюю порівняльну таблицю «Підсумки відбудовчого періоду в промисловості та сільському господарстві України: позитивні та негативні сторони»

Позитиві сторони:

• У 1948 р. завдяки зростанню виробництва сільськогосподарської продукції були скасовані продовольчі картки, зникла погроза голоду.
• Відбудовано зруйновані в роки війни промислові підприємства, шахти, електростанції, транспорт.
• Зросли обсяги промислового виробництва в порівнянні з довоєнним рівнем. У 1950 р. обсяг промислового виробництва перевищив довоєнний рівень 1940 р. на 15%, що було більше запланованого.
• Засновано нові галузі промисловості – автомобілебудування, телерадіотехнічна, приладобудування
• Побудовано великі заводи (Київський авіаційний завод, Одеський автоскладальний, Харківський підшипниковий, Запорізький трансформаторний та ін.). Був введений в експлуатацію газопровід Дашава - Київ довжиною 520 км. У Західній Україні почалося освоєння нових родовищ нафти, газу, вугілля, сірки, будівництво нових заводів.

Негативні сторони:

•  Відбудова промисловості 'не передбачала (за рішенням керівництва СРСР) її модернізацію, як це відбулося в західно-європейських країнах.
• Зростання виробництва сільського-сподарської продукції було досягнуте не тільки за рахунок збільшення капіталовкладень, але й у результаті безжалісної експлуатації сільських жителів,твердий контроль за виробленням мінімуму трудоднів, депортації в Сибір.
• Легка і харчова промисловості були відбудовані не в достатній мірі (80% довоєнного рівня 1940 р.).
•   Значні кошти поглинала «гонка озброєнь». Підприємства України були перевантажені замовленнями на розробку і виробництво зброї, включаючи атомну.

    Іншим негативним наслідком стало остаточне розорення сільського господарства. На селян, що отримували мізерну платню, не поширювались соціальні гарантії, вони були позбавлені права мати паспорт, а відповідно — вільно пересуватися. Також їм доводилось сплачувати великі податки, що були накладені на присадибне господарство. Для інтенсифікації праці колгоспників сталінське керівництво продовжувало використовувати примусові та репресивні методи. Так, 21 лютого 1948 р. Президія Верховної Ради СРСР прийняла таємний Указ «Про виселення з Української РСР осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності в сільському господарстві і ведуть антигромадський паразитичний спосіб життя». За цим Указом було репресовано 12 тис. колгоспників.

    Крім того, державна влада «порекомендувала» колгоспникам «продати» державі їх власну дрібну худобу: кіз, свиней, овець. Не бажаючи віддати за безцінь своє майно, селяни влаштували масовий забій худоби (на всій території СРСР було забито 2 млн голів дрібної худоби).

Виїхати з села до міста було неможливо: селяни не мали паспортів. Єдиний вихід був у молодих хлопців, які відслужили армію: вони могли влаштуватися на роботу в місті.

Бесіда за запитаннями.

1. Коли почалась відбудова господарства УРСР?

2. Що ускладнювало процес відбудови?

3. Які галузі господарства відбудовувалися в першу чергу?

4. Чим був зумовлений голод 1946-1947 рр.?

5. Яких демографічних втрат зазнала Україна?

6. Коли в основному було завершено відбудову?

ОЦІНЮВАННЯ

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати текст підручника, вивчити конспект

VІІ. ПІДСУМКИ УРОКУ

  Хоча у війні Україна і зазнала значних збитків (зруйнований економічний потенціал, значні людські втрати), завдяки героїчній і наполегливій праці її громадян у короткий термін було відновлено промисловий потенціал. Але українцям, як і в 1930-ті роки, довелось пережити голод, нові експерименти над селом, яке, здавалось, сталінський режим вирішив знищити вщент.