Види зачісок залежно від форми обличчя. Засоби для догляду за волоссям.

Дата:                                                                                                         8 клас

Тема. Види зачісок залежно від форми обличчя. Засоби для догляду за волоссям.

Мета: ознайомити учнів з історією зачісок, видами зачісок залежно від форми обличчя; формувати навички догляду за волоссям за допомогою спеціальних засобів; розвивати пам'ять, мислення , спостережливість, уважність; виховувати культуру гігієни та естетичний смак, охайність.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Дидактичне забезпечення: фото зачісок, таблиця «Види зачісок», мультимедійна презентація, зразки засобів догляду за волоссям.

Матеріально-технічне забезпечення: зошит, ручка, комп’ютер, проектор.

Хід уроку

І. Організаційна частина

Привітання. Перевірка присутності учнів.

ІІ. Вступне слово учителя. Повідомлення теми та завдань уроку

Волосся завжди було однією з головних прикрас людини. Історія перукарського мистецтва почалася від того моменту, коли в людини з’явилося бажання прикрасити себе, виділитися серед інших. Первісна людина побачила своє відображення і вирішила, що її волосся буде виглядати набагато краще, якщо перехопити його смужкою зі шкіри. Результат був того вартий, адже така перша зачіска відрізнялася своєю практичністю та оригінальністю серед кудлатих голів оточуючих. Вражені люди вирішили прикрасити своє волосся такими ж стрічками. Можливо, саме так з’явилася мода на зачіски.

За припущеннями вчених, людина почала зачісуватися раніше, ніж навчилася писати. Саме тому ми не знаємо, які зачіски носили первісні люди. Однак про зачіски Давньої Греції ми маємо уявлення за збереженими витворами античного мистецтва. Жінки в Давній Греції носили пишні чубчики, що спускалися хвилями або дрібними локонами на лоб. Це було модно, оскільки вважалося, що в жінок мають бути низькі лоби. Тому кожна дама намагалася в ім’я краси прикрити свій лоб волоссям, створивши ілюзію, що він низький (мал. 18.1).

У часи Давнього Риму моду зазвичай диктувала імператриця, а всім іншим жінкам тільки залишалося брати з неї приклад.

Мода на зачіски формувалася під впливом релігії, вимог суспільства, клімату та інших чинників. Поняття красивої зачіски значно змінювалося протягом століть: що було певний час модним і прекрасним, пізніше вважалося чимось жахливим. Однак незмінним залишилося одне — бажання людини стати краще, виділитися в натовпі, бути оригінальною (мал. 18.2, с. 156).

- Тому на сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з видами зачісок та вчитимемося добирати собі зачіску за формою обличчя.

ІІІ. Засвоєння нових знань

1. Розповідь учителя

Види зачісок залежно від форми обличчя. Коригування форми обличчя за допомогою зачіски

Зачіска — одна з головних прикрас людини, але при її виборі крім зовнішності слід ураховувати колір, структуру та початкову довжину волосся. Вибір зачіски залежить також від характеру, темпераменту, звичок, віку, стилю одягу, але, насамперед, від типу обличчя.

Розрізняють сім типів обличчя: овальне, кругле, прямокутне, квадратне, трикутне, грушоподібне, ромбовидне (мал. 18.3).

Для правильного добору зачіски важливо визначитись із формою обличчя. Для цього потрібно волосся гладенько зачесати назад і зафіксувати стрічкою, резинкою чи хусткою, щоб обличчя було повністю відкритим. Дивлячись у дзеркало, обвести контур обличчя на склі. У результаті можна побачити, яку форму має обличчя.

Різні види зачісок або стрижок можуть скоригувати обличчя — підкреслити переваги та приховати недоліки. Так, до овального обличчя пасуватиме майже будь-яка зачіска (мал. 18.4).

Для круглої форми обличчя, щоб воно виглядало вужчим, підійде висока зачіска, не дуже об’ємна з боків. Слід уникати стрижок з довжиною волосся до підборіддя, через що кругле обличчя виглядатиме ще круглішим. Волосся має або не доходити до підборіддя, або опускатися нижче від нього. Якщо волосся довге — рекомендується носити його розпущеним, це частково приховає округлість обличчя (мал. 18.5).

 Особливістю грушоподібного обличчя є вузькі чоло й вилиці разом з більш широкими щоками і масивною щелепою. Волосся має бути підстрижене так, щоб створити якомога більший об’єм біля вершини голови.

Пасма волосся на щоках мають бути значно менш об’ємними, або взагалі відсутні. Це візуально збільшує лоб. Так обличчя за допомогою зачіски набуває досконалішої форми (мал. 18.6).

Для трикутного типу обличчя характерними є занадто масивні вилиці й гостре підборіддя. Приховати недоліки й підкреслити переваги допоможе скошений чубчик із чіткими прямими лініями, обов’язково подовжений. Добре виглядають короткі стрижки, що дозволяють додати об’єму волоссю в ділянці мочок вух (мал. 18.7). У жодному разі не варто обирати довгі зачіски та робити гладкі за-чіски-пучки.

Для обличчя квадратної та прямокутної форм слід підкреслювати центральну частину чола, верхню частину вилиць і кінчик підборіддя для додання обличчю цілісності. Для таких типів обличчя акцент у зачісці має бути зроблений на лоб, щоб якнайбільше візуально підняти його. Волосся, що спадає на лоб і щоки, візуально змінює форму обличчя, робить його вужчим і надає м’якості. Асиметричні зачіски також пасуватимуть до цієї форми обличчя (мал. 18.8).

Для ромбовидного обличчя чудово підходять зачіски, що додають певної повноти нижній частині обличчя (мал. 18.9). Класичний округлений «боб» зі спадаючим до підборіддя чубчиком є чудовим вибором. Це врівноважує вузький лоб і вузьке підборіддя, через що обличчя здається овальнішим.

Фарбування волосся. Натуральні рослинні засоби для зміцнення волосся та зміни його кольору

Колір волосся — це дуже важлива деталь при виборі зачіски. Він здатний як освіжити, так і повністю «вбити» фарби обличчя.

Гарний відтінок волосся робить жінку привабливішою, покращує колір обличчя, допомагає позбутися сивини. Асортимент фарб для волосся настільки широкий і різноманітний, що іноді складно зробити вибір. До того ж не всі вони безпечні для волосся. Навіть найякісніші, дорогі фарби не гарантують збереження здоров’я волосся.

Усі косметичні засоби зі зміни кольору волосся поділяють на фарби, що містять у своєму складі амоніак, фарби, що не містять амоніаку, тонуючі засоби та натуральні природні барвники. Усі фарбники мають як позитивні, так і негативні властивості (табл. 29).

Таблиця 29. Переваги та недоліки фарбників для волосся

Отже, саме амоніак забезпечує інтенсивність і яскравість кольору. Тому отримати привабливий, яскравий, насичений колір волосся можна тільки при використанні фарби, у складі якої міститься амоніак. Такий засіб забезпечить стійкість фарбування від півтора до трьох місяців. Також слід зазначити, що волосся із сивиною якісно зафарбувати без використання амоніаку майже неможливо.

Можна дещо змінити або відновити відтінок волосся, використовуючи натуральні засоби: хну, басму, лушпиння цибулі, квітки ромашки. Хоча використання натуральних барвників є, насамперед, не забарвленням волосся, а доглядом за ним. Найпопулярніші натуральні барвники — це хна і басма (мал. 18.10). Вплив подібних речовин на волосся полягає не тільки у фарбуванні, але й у зміцненні, відновленні волосся та наданні йому блиску.

Слід пам’ятати, що фарбування волосся — це складна і відповідальна процедура, тому довіряти її варто лише справжньому професіоналу. Недбале фарбування вдома часто призводить до дуже неприємних наслідків: небажана якість кольору, нерівномірне забарвлення, пошкоджене й зіпсоване волосся. Дуже важливо правильно визначити (з урахуванням власного типу волосся) колір фарби, дібрати концентрацію окиснювача, визначити всмоктуючу здатність волосся. У домашніх умовах без навичок визначити це дуже складно, а в перукарні чи в салоні все це зробить майстер.

Хну виготовлюють з висушеного листя рослини лавсонія. Використовується хна у вигляді порошку. При фарбуванні вона обволікає волосся і барвник поступово проникає всередину, надаючи рудого відтінку. Хна зміцнює волосся, перешкоджає випаданню, робить його густішим. Хна впливає на волосся тривалий час, тому після фарбування хною не рекомендується користуватися іншою фарбою — рудий колір не зникне.

Існує безліч варіацій використання хни для отримання різних відтінків рудого кольору.

Басму виготовляють з листя рослини індиго сфера. Використовується вона тільки разом з хною, інакше волосся може набути зеленого кольору. Існує кілька способів фарбування волосся басмою. Перший полягає в попередньому фарбуванні волосся хною, а потім відразу басмою, а другий — у змішуванні цих двох порошків у потрібному співвідношенні з подальшим фарбуванням цією сумішшю. Басма зміцнює волосся, робить їх густішими.

Вплив фарбників на стан волосся

Коли саме починати фарбування волосся — це особистий вибір кожного. Але навіщо робити це без потреби? Приміром, молоді дівчата прагнуть змінити колір волосся, тому що це модно, але не всі з них знають, що натуральність завжди була поза модою, вище за моду.

Фарбувати волосся можна з будь-якого віку. Проте варто пам’ятати, що цей процес дуже погано впливає на структуру волосся.

Виробники фарб для волосся запевняють, що їхня продукція цілком безпечна, не псує структуру, живить волосся. Жодна жінка, яка систематично фарбує волосся, не може сказати, що її волосся абсолютно здорове, блискуче, з ним не виникає жодних проблем. При будь-якому способі фарбування доводиться постійно витрачати кошти на засоби для зміцнення та відновлення волосся, тож виробники цих товарів ніколи не залишаться без прибутку, поки жінки фарбують волосся.

Ви вже знаєте, що всі стійкі фарби містять у своєму складі амоніак, завдяки якому колір не змивається кілька тижнів або місяців. Амоніак розкриває лусочки волосся, і фарба вкраплюється в їх структуру. Як наслідок волосся стає крихким і ламким.

Крім того, часте використання фарби впливає на шкіру голови, вона починає лущитися, з’являються хронічні дерматити і лупа, якої майже неможливо позбутися.

Фарба для волосся може спричинити тяжкі алергічні реакції і не рекомендується жінкам, схильним до алергії.

Найменшої шкоди завдають тонуючі засоби, шампуні, пінки, муси, бальзами. Фарбник затримується лише на поверхні волосся, не проникаючи в його структуру, і майже не впливає на стан волосся.

ІV. Закріплення матеріалу

Самостійна практична робота учнів

Визначення типу обличчя та добір відповідної зачіски

Інструменти та матеріали: ручка, зошит.

Послідовність виконання роботи:

1. Зачесати гладенько волосся та зафіксувати його позаду резинкою, щоб обличчя було повністю відкритим.

2. Підійти до дзеркала та обвести контур свого обличчя на склі.

3. Відповідно до малюнка визначити форму та тип свого обличчя.

4. Замалювати в зошиті свій тип обличчя.

5. На основі вивченого матеріалу дібрати собі зачіску.

V. Підведення підсумків уроку

Бесіда

1. Які існують типи обличчя? Як їх визначити?

2. Які засоби найкраще використовувати для зміни кольору волосся?

3. Який впливають фарбники на стан волосся?

Творче завдання

Визначте, які типи обличчя зображені на малюнку. Поміркуйте та намалюйте в зошиті, які зачіски найкраще пасуватимуть даним типам обличчя.

VІ. Оголошення домашнього завдання

- Опрацювати записи у зошиті.

- Підготувати повідомлення види одягу та взуття.*