Відкрита година спілкування "Квіти людської душі"

ВІДКРИТА ГОДИНА СПІЛКУВАННЯ

 

Тема: «Квіти людської душі».

 

Мета: формувати у школярів найвищі людські цінності: доброту, вдячність, турботу, милосердя, людську гідність, чуйність, товариськість, любов і повагу до ближнього, патріотизм;

виховувати почуття людської гідності, бажання духовно вдосконалюватися;

сприяти розвитку в учнів мотивації до добрих та гуманних вчинків

розвивати творчу уяву, мислення, пізнавальний інтерес.

Обладнання: комп’ютер, фонограми пісень та мелодій, добірка прислів’їв, вислови про людські цінності, моделі квітів, роздатковий матеріал.

 

Вислови:   Раз добром нагріте серце вік не охолоне (Т.Г.Шевченко)

Перед розумним треба схилити голову, а перед добрим серцем треба стати на коліна (Гете)

Фізична краса не постійна, моральна – відносна, духовна краса – вічна (Песталоцці)

І дерево, і скеля, і людина – все сподівається на доброту твою (П. Осадчук)

 

ХІД ЗАХОДУ

 

І. Організаційний момент.

 

Вчитель: Добрі люди, зустрічаючись, вітаються:

 

• Добрий день! – мовим за звичаєм,

Доброго дня всім зичимо.

Бо ж недаремно мовить істина проста:

Людина починається з добра!

 

Першими сідають дівчатка, бо вони – краса, а краса врятує світ. За ними – хлопчики – це сила. А щоб бралася охота і щоб скорилась робота, один до одного поверніться, усміхніться, бо кажуть, що з теплою усмішкою краще і працювати.

 

Учениця:  Добрий день, тобі, Сонечко ясне!

  Ти святе, ти ясне-прекрасне;

  Ти чисте, величне й поважне;

  Ти освітлюєш гори і долини,

  І високії могили, -

  Освіти й нас перед усім миром –

  Добротою, красою, любощами й милощами!

 

П. Повідомлення теми.

 

Вчитель: Недарма, діти, саме такими словами ми розпочинаємо нашу годину спілкування. Адже з приходом весни від тепла сонячних промінців земля починає пробуджуватись, вкриватися килимом барвистих квітів. Цьому теплу радіє все живе.

 Ми, люди, є частинкою цього прекрасного світу. Але людина вирізняється з-поміж інших Божих створінь тим, що у неї є душа. Душа – це сховище таємниць, почуттів, спогадів, усього доброго та злого. Це внутрішній світ людини.

Поверніться, будь-ласка, один до одного, покладіть свої долоні на долоні своєму товаришу. Ви відчуваєте тепло його руки. Це тепло його серця і тепло душі. Воно зігріває Вас, так як і багатство Ваших душ може зігріти ближнього.

 

 Від сердечного тепла в душах людей можуть розквітати чудові, прекрасні запашні квіти. А коли цього тепла немає -  квіти будяка або чортополоху.

 А які квіти може виплекати кожен із нас у своїй душі ми сьогодні й дізнаємось на нашій виховній годині «Квіти людської душі». Із цих незвичайних квітів ми складемо букет людських цінностей.

 

Учениця:  Давайте поговорим про життя.

Отак зберемося і поговорим,

Поділимося радістю і горем,

Давайте поговорим про життя.

Давайте поговоримо про світ,

Про ліс і поле, океан і сушу.

Давайте поговоримо про світ,

Давайте поговоримо про душу.

 

Ш. Основна частина.

 

Вчитель: Здавна на Землі цінувалося праведне життя – життя чесне, щире і правдиве. Завжди користувалися повагою люди, готові прийти на допомогу. Добрі, привітні, ввічливі, чесні, вдячні, терплячі, щедрі.

 

• Діти, чи можемо ми в наш час зустріти таких людей?

 

• А як ви гадаєте, що найбільше цінують у людині? (Доброта …..)

 

• Що ж таке доброта? (Чутливе, дружнє ставлення до людей,

привітність, ласка, прихильність)

 

• Яка вона – добра людина? (У доброї людини очі випромінюють тепло,

радість, співчуття. Добра людина поводиться відповідно: гарно, чемно, не проявляє агресії до інших, не б’ється, не вживає поганих слів, тому що розуміє людей і зважає на їх настрій, потреби. І погані почуття в людини проявляються в очах і поведінці, навіть у виразі обличчя, в її міміці).

 

• Кого із своїх товаришів-однокласників ви можете назвати добрим?

У чому це проявляється?

 

Вчитель. Давай­те подивимось, як каже про доброту народна байка.

 

Інсценування народної байки «Сонце і Блискавка».

Звучить музика. Наперед виходять Сонце та Блискавка.

 

Вчитель. Якось зустрілись на небі Блискавка та Сонце

Блискавка (звертаючись до Сонця). Скажи, Сонечко, чо­му люди тебе люблять, а мене ні? Твоїй появі радіють, а моєї лякаються? Адже я така ж яскрава, як і ти.

Сонце. Хіба ти не знаєш, що і тварина, і людина тепло  любить та ласку.

Блискавка. Якщо я вдарю у сухе дерево і воно спалахне, людям також буде тепло від полум'я. Та це їх не влаштовує.

Сонце. Річ у тім, Блискавко, що твого тепла вистачає лише на короткий спалах, та й він більше лиха приносить, ніж користі. А моє тепло тривале, і від нього все квітує й радіє.

Вчитель (звертаючись до учнів). А ви, друзі, кому сим­патизуєте: Блискавці чи Сонцю? Чому?

 

Учні висловлюють власні думки щодо запитання.

 

Вчитель: І хоч ви ще маленькі, але у серці кожного із вас уже встигли прорости зерна доброти. Тож давайте разом із вами з ваших добрих вчинків створимо квітку Доброти. А допоможе нам у цьому гра. 

 

 Гра «Я не хвалюсь, але я…» (Діти передають один одному квітку, називаючи при цьому свої добрі вчинки. Наприклад, Ось я почну: «Я не хвалюсь, але  я сьогодні вранці поливала квіти» Останній учасник гри ставить квітку Доброти у вазу).

 

Вчитель: Давайте з’ясуємо, яка ж квітка буде наступною у нашому букеті. Чи можемо ми назвати доброю людиною ту, яка не є вдячною і не поважає своїх найближчих, найдорожчих людей? Батько й мати, бабуся й дідусь – це люди, чиєю любов’ю і вічною турботою ми завжди зігріті.

 

• А чи завжди ми пам’ятаємо про них, платимо їм за це увагою?  (Відповіді дітей)

 

Робота над оповіданням.

А серце тобі нічого не наказало?

  Андрійко прийшов зі школи і побачив заплакану матір. Він поклав книжки й сів за стіл. Чекає обіду. 
- А тата відвезли в лікарню, - каже мати. - Занедужав батько.

Вона чекала, що син занепокоїться, стривожиться. Та син був незворушний, спокійний. 
Мати великими очима дивилась на Андрійка. 
- А нам завтра до лісу йти, - каже Андрійко. - Завтра ж неділя. Учителька наказала, щоб усі прийшли до школи о сьомій ранку

- То куди ж ти підеш завтра? - запитала мати. 
- До лісу... Як наказала вчителька. 
- А серце тобі нічого не наказало? - спитала мати й заплакала.

Обговорення

• До яких роздумів спонукає вас це оповідання? Чого воно вчить? (Любити і піклуватися про рідних, робити гарні, добрі справи)
• Які поради ви б дали Андрійкові?

Робота в групах. «Я піклуюся про тебе»

Розділити дітей на групи і попросити їх подумати, яку турботу можна виявити до різних людей у наступних ситуаціях:

- мама занедужала;

- у бабусі день народження;

- друг прийшов у гості;

 - тато повернувся з роботи втомлений.

  Наприклад: «Якщо мама погано себе почуває, треба допомогти їй лягти у ліжко, принести чай з малиновим варенням та медом. Потім потрібно відкрити кватирку, щоб у кімнаті було свіже повітря, поставити мамі градусник» та ін.

Вчитель: То ж які квіти тепер ми поставимо у вазу? (Любов, Вдячність, Турбота, Повага)

Вправа на саморегуляцію «Врятуй пта­шеня»

Звучить легка музика

 

  Вчитель: Уявіть, що у ваших долонях безпо­радне пташня. Зігрійте його. Повільно, по одному пальчику складіть долонь­ки, сховайте у них пташеня, подихайте на нього, зігріваючи рівним спокій­ним диханням. Прикладіть долоні до своїх грудей, віддайте пташеняті до­бро і ласку свого серця і дихання. А тепер розкрийте долоні — і побачите, що пташеня радісно злетіло. Посміх­ніться йому і не сумуйте — воно ще по­вернеться до вас.

Вчитель:  Дуже часто ми чуємо слова «чуйність», «милосердя», і навіть вживаємо їх у мовленні, не відчуваючи всієї глибини їхнього змісту. Милосердна людина не залишається байдужою до чужого горя. Вона обов’язково допоможе чи то матеріально, чи підтримає словом. На безкорисливі вчинки, звичайно, здатні не всі. Але саме такі вчинки збагачують нашу духовну скарбницю.  Напевне, треба менше говорити про добро, а просто проявляти милосердя до тих, кому воно потрібне. 

• А чи можете ви сказати, кому в наш час потрібне милосердя? (старі самотні люди, люди з фізичними обмеженнями, діти-сироти, бездомні тваринки).

Вчитель: У нашій школі існують давні традиції доброчинності. Давайте пригадаємо, як ви долучалися до таких акцій.  (збір продуктів для дітей-сиріт, збір продуктів, теплого одягу та виготовлення листівок для воїнів  у зоні АТО, проведення благодійного ярмарку, фінансова допомога для хворих дітей).

Вчитель: Вже понад дві тисячі років існує вічна книга людства – Біблія, що дає поради про те, як людині жити, що вона повинна робити і чого уникати. Давайте звернемось до неї і прочитаємо про сім діл милосердя, які ви повинні запам’ятати і виконувати. До них ми ще неодноразово будемо звертатись на наших виховних годинах.

1. Голодного нагодувати.
2. Спраглого напоїти.
3. Голого зодягнути.
4. Подорожнього в дім прийняти.
5. Недужого відвідати
6. В’язня відвідати.
7. Померлого поховати.

  Вчитель: Прикладом втілення милосердя і любові до ближнього, мужності й незламності, стала для мільйонів людей маленька скромна жінка, черниця, відома всьому світові як Мати Тереза. В Бейруті вона зупинила бойові дії двох фронтів , щоб вивести дітей із зони обстрілу Мати Тереза створювала пересувні госпіталі, будувала притулки. Вона заснувала першу клініку для хворих на СНІД. Нею захоплювалися, перед нею схиляли свої голови, її обожнювали. Мати Тереза ніколи не прагнула бути популярною. Вона просто робила людям добро і залишила нам свої повчання.                           

Запам'ятай!

Крик – народжує грубість.

Обман – народжує недовір’я.

Непрощення – народжує  озлобленість.

Посмішка – розтоплює лід.

Покаяння – пом’якшує покарання.

Відкритість викликає довіру.

Турбота наповнює життя змістом.

Посієш бажання – пожнеш вчинок.

Посієш вчинок – пожнеш звичку.

Посієш звичку – пожнеш характер.

Посієш характер – пожнеш долю.

Вчитель: А зараз  я пропоную вам переглянути невеличкий відеоролик про милосердя. (Перегляд відео)

Вчитель: Окрасою нашого букета стануть квіти Милосердя, Чуйності, Співчуття, Безкорисливості, Людяності.

Діти ставлять квіти у вазу.

Вчитель: Добра людина ставиться до інших відкрито, по-товариськи, дружньо. Давайте дізнаємось, наскільки товариським є кожен із вас. Проведемо гру «Гарячий стілець».

Гра «Гарячий стілець».

Як ви будете поводитися у таких випадках?

1. Твій друг травмував коліно і йому боляче.
2. Ти ненароком штовхнув дівчинку.
3. У тебе є велосипед, а у твого друга немає.
4. Товариш просить сказати неправду.
5. Товариш просить дати списати домашнє завдання.
6. Твої друзі бігають по коридору.

Вчитель: Наш народ склав багато прислів’їв про людські цінності та чесноти. Давайте спробуємо доповнити їх.

Робота на дошці.

1. Правда і в морі …    (не тоне)
2. Добре імя краще всякого …  (багатства)
3. Шабля ранить голову, а слово … (душу)
4. Злий плаче від зависті, а добрий … (від радості)
5. Де є добрі люди, там біди …  (не буде)

 

Вчитель: Чи можемо ми  додати до нашого букета ще одну квітку? Як ви гадаєте, яку назву матиме ця квітка? (Товариськість, дружба)

Вчитель: У нашому букеті вже багато чудових квітів. Але ми не можемо не згадати про ще одну цінність людської душі – це любов до Батьківщини.

Сьогодні  ситуація в країні дуже складна. Всі  люди, від дітлахів до старших людей, щиро й болісно переймаються долею України.

Важкі часи настали для нашої держави. Нас хочуть розділити , але ми – українці – сильна нація, і Україна – єдина країна. Незважаючи на усі негаразди, ми прагнемо одного – спокою, миру та чистого блакитного неба над головою.

-Діти, які приклади прояву патріотизму в сьогоднішній час ви можете навести? (Герої Небесної сотні, воїни АТО, Надія Савченко, журналісти та волонтери, всі, хто допомагає українській армії)

- А що треба робити вам, діти, щоб відчути, що ви патріоти, громадяни, що також допомагаєте нашій Україні відстоювати свою цілісність і незалежність?

Учні відповідають. (Добре вчитися, бути активними у житті класу, школи; любити природу, берегти і примножувати її багатства; берегти історичні і духовні пам’ятки свого народ;  не руйнувати, а вивчати історію рідного краю; наполегливо вивчати рідну мову, бо це мова народу нашого, державна мова України; знати традиції свого народу; гартувати свою силу і волю тощо)

 

Вчитель: І от на грунті любові до Батьківщини у нас розцвіла квітка патріотизму. (Квітку ставлять у вазу)

Кожен з нас має любити свій народ, його культуру і традиції, як це робили ті, хто загинув за нашу незалежність на Майдані та на полі бою.

 

 

Учениця:

Не розчаровуйсь в Україні.

Немає єдності у нас,

То наша головна провина

За весь неволі довгий час.

Не розчаровуйсь в Україні.

Вона – свята, а грішні – ми.

В її недолі часто винні

Її ж бо дочки і сини.

Не розчаровуйсь в Україні,

А розумій її печаль.

 Що робиш ти для неї нині –

У себе спершу запитай.

Не розчаровуйсь в Україні,

Ідеї волі певним будь,

Бо тільки той є справжнім сином,

Хто вміє неньки біль збагнуть.

Не розчаровуйсь в Україні,

Вір, що мине важка пора,

Розквітне пишний цвіт калини

В садах достатку і добра.

 

ІУ. Підсумок.

 

Вчитель: Ось і зібрали ми наш букет із цінностей людської душі.

 Нелегко нам всім сьогодні. Багато горя і біди є довкола, але мусимо жити, сіяти добро в людських душах, бути милосердними. Не шкодуйте своє добро роздавати родичам, друзям, незнайомим. Віддані людям тепло і душевна доброта обов’язково повернуться до вас.

 І нехай ніколи не зів’януть у ваших душах квіти, які ми сьогодні зібрали.

 

Пісня