План-конспект відкритого заняття на тему: "Надання першої долікарської допомоги потерпілим в надзвичайних ситуаціях" з використанням інтерактивних технологій
Картка №1
Основне запитання:
З метою надання першої допомоги необхідно розрізняти два види утоплення — мокре (справжнє або “синє”) і сухе (“біле”), в залежності від того, чи наповнились легені постраждалого водою чи ні.
Мокре утоплення трапляється найчастіше, вода при цьому обов’язково потрапляє в легені.
Сухе утоплення зустрічається в менше ніж чверті випадків. Воно стається при рефлекторному звуженні голосової щілини, при цьому людина гине від механічної асфіксії (виникає у зв'язку з недостатністю кисню в крові і тканинах) або внаслідок первинної зупинки серця та дихання, що виникли через травму, різке охолодження, переляк. Таке утоплення частіше зустрічається у жінок та дітей під впливом різкого раптового охолодження, сильного емоційного потрясіння, але відомі випадки утоплення в таких ситуаціях навіть спортсменів, що займалися водними видами спорту. При цьому виді утоплення результати рятувальних дій є завжди кращими, ніж при мокрому утопленні.
Перша медична допомога
ПМД треба надавати негайно на місці нещасного випадку. Якщо потерпілий притомний, його треба заспокоїти, дати гарячий чай, каву.
Якщо потерпілий без свідомості, але у нього збережені задовільний пульс і дихання, то його слід уложити таким чином, щоб голова була опущена, очистити при необхідності дихальні шляхи, насухо витерти і зігріти.
Потерпілому, у якого відсутня свідомість, немає самостійного дихання, але зберігається серцева діяльність, після попередніх заходів, які спрямовані на звільнення дихальних шляхів, потрібно якомога швидше почати штучне дихання.
Якщо ж потерпілий непритомний з ознаками “сухого” утоплення (бліді шкірні покрови, відсутня піна з рота) у нього відсутній пульс, дихання, розширені зіниці, необхідно якнайшвидше приступити до СЛР – штучної вентиляції легень і закритого масажу серця.
При “мокрому” утопленні або синій асфіксії у постраждалого шкіра синюшного відтінку, з рота виділяється рожева піна, відсутній пульс та дихання, розширені зіниці, перш за все необхідно видалити воду із верхніх дихальних шляхів і шлунку. Для цього потерпілого покладіть животом на своє зігнуте коліно. Зробіть 5-6 поштовхоподібних натискувань на його спину, після чого вода із дихальних шляхів і шлунку виллється назовні. На це треба витратити не більше 10-15 секунд. Після цього потерпілого негайно кладіть на спину, голову нахиліть назад і починайте заходи з СЛР.
Після відновлення життєвих функцій можливі повторні порушення дихальної та серцевої діяльності аж до їхньої зупинки, тому госпіталізація таких хворих обов’язкова.
Додаткове запитання:
При тепловому ударі спостерігається висока температура тіла (40 С і вище), яка є головною ознакою теплового удару, спрага, почервоніння шкіри, прискорене дихання, серцебиття, може бути пульсуючий головний біль, рідше спостерігаються, галюцинації, втрата свідомості. Передувати розвитку теплового удару можуть теплові судоми, першими ознаками яких є: багате потовиділення, втома, спрага, м’язові судоми в області живота, в ногах і руках.
Для запобігання першим ознакам теплового удару, таких як м’язові судоми, рекомендується пити більше рідини, поєднувати фізичне навантаження з відпочинком, працювати в добре провітрюваному або кондиціонованому приміщенні.
Внаслідок теплового удару може розвинутися таке ускладнення, як шок. Першими ознаками шоку при тепловому ударі є: слабкий пульс (зниження артеріального тиску), синюшність губ та нігтів, втрата свідомості, шкіра стає холодною і вологою. Всі ці зміни в організмі ведуть до розвитку набряку внутрішніх органів і мозку, що може привести навіть до смертельного результату.
Допомога.
Якщо тепловий удар стався на вулиці заведіть потерпілого в прохолодне кондиціоноване приміщення. Такими приміщеннями можуть бути торгівельний центр, кінотеатр тощо, або затінене добре місце, що добре провітрюється. Зніміть тісний одяг, розв’яжіть краватку, зніміть взуття, оберніть постраждалого вологим рушником, простирадлом або включить вентилятор, за можливості необхідно прийняти прохолодний душ, ванну, скупатися у природній водоймі (в неглибокому місці) або прикладати до області шиї, спини, пахв і паху мішечки з льодом, випити один літр води з додаванням 1-2 чайних ложок солі, в жодному випадку не пити алкогольні напої.
Картка №2
Основне запитання:
Типові симптоми вивиху:
Не дозволяється вправляти вивих. Це може викликати додаткову травму. Не дозволяйте хворому рухати ушкодженою кінцівкою. Оскільки може виникнути больовий шок. Якщо в області вивиху є рана, то потрібно накласти стерильну пов’язку.
Перша допомога:
Додаткове запитання:
Отрути бджіл, ос і джмелів можуть викликати алергічні реакції у людини та діяти токсично на нервову систему.
Перш за все, в місці укусу виникають біль, паління, почервоніння і набряк. Крім таких місцевих реакцій можуть з’являтися і загальні: нездужання, запаморочення, нудота, болі в суглобах, підвищення температури (іноді, досить значне), утруднення дихання або навіть, втрата свідомості.
Розглянемо основні правила надання першої допомоги при укусах бджіл, ос, джмелів:
1. Відразу ж після укусу бджоли необхідно, обережно видалити пінцетом або навіть нігтями жало з ранки (не роздавлюючи отруйну бульбашку на жалі), дайте постраждалому антигістамінні препарати з аптечки (діазолін, цетиризин, супрастин тощо)
2. Якщо людина знепритомніла, намагайтесь привести її у свідомість, потерши скроні нашатирним спиртом або давши понюхати його.
3. Добре промийте місце укусу водою з милом.
4. Зробіть пов’язку з нашатирного спирту, розведеного водою в співвідношенні 1:5.
5. При сильному болі, прикладіть до місця укусу розчин кухонної солі (половина чайної ложки на півстакана холодної води) або просто накладіть компрес з холодної води, пузир з льодом.
6. Давайте потерпілому від укусу пити багато рідини, щоб швидше нейтралізувати отруту.
7. При високій температурі прийміть жарознижуючі засоби і викличте лікаря.
Увага! Треба терміново звернутися до лікаря, якщо оса або бджола укусила в око, губи, рот або язик, оскільки набряк в цих місцях може бути небезпечним для життя. До приїзду лікаря слід охолоджувати місце укусу.
Картка №3
Основне запитання:
Типові симптоми перелому:
- швидкий і надмірний набряк;
- в постраждалій області з’являється деформація;
- пошкоджена кінцівка далі від місця перелому набуває синюшного відтінку та з’являється відчуття оніміння при дотику;
- навіть невеликий рух або контакт з пошкодженою областю викликає значний біль;
- самостійні рухи ушкодженою кінцівкою практично неможливі.
Перша допомога:
Наберіть 1-0-3! Якщо у постраждалого немає станів, що загрожують життю (кровотеча, втрата свідомості, зупинка дихання, зникнення пульсу) відразу ж починайте знерухомлення зламаної кістки шиною. Функціональні шини можуть бути виготовлені майже з будь-якого матеріалу (дерево, пластик і т.д.), який є достатньо жорстким і більшим за розміром, ніж зламані кінцівки. Покладіть шину вздовж зламаної кістки і прив’яжіть її до кінцівки бинтом, марлею або будь-якою тканиною, починаючи з більш віддаленої від тіла точки. При накладенні шини пам’ятайте, що обов’язково повинні бути зафіксовані два суглоби (вище та нижче перелому), а при переломі стегна чи плечової кістки – три суглоби. Не фіксуйте шину занадто сильно, оскільки це може порушити кровообіг.
Якщо стався перелом кісток передпліччя, легко оберніть його журналом або товстою газетою і знерухомте кінцівку за допомогою косинкової пов’язки, ременя, смужки бинта. Знерухомлюйте таким же чином будь-який перелом верхньої кінцівки чи ключиці.
У випадку, якщо є кровотеча, то в першу чергу зупиніть її шляхом прямого тиску чистою тканиною, накладенням тугої пов’язки, а при артеріальний кровотечі накладенням джгута чи пальцевим притисканням. Сильна кровотеча загрожує життю постраждалого, тому саме її треба ліквідувати в першу чергу.
Не намагайтеся рухати зламаною кінцівкою або її частинами, так як це може ускладнити перелом.
Не давайте нічого їсти або пити постраждалому, так як це може привести до блювоти.
Тримайте потерпілого в теплі, це дозволить зменшити вірогідність виникнення шокового стану.
До прибуття швидкої, наскільки можливо, оберігайте постраждалого від переміщень, дайте йому знеболювальне.
Пам’ятайте мнемонічне правило ICE:
“I” (ice – лід) - якщо можливо застосовуйте лід або кубики льоду в області перелому. Це дозволить запобігти набряку і зменшити біль.
“C” (compression-тиск) - якщо рана кровоточить, застосовуйте прямий тиск чистою тканиною, щоб зменшити втрату крові.
“E” (elevation-підняття) - намагайтеся тримати травмовану область вище рівня серця, наскільки це можливо. Це дозволить зменшити приплив крові до травмованої області і звести до мінімуму набряки.
Додаткове запитання:
Колоті рани. Коли собака тільки проколює шкірний покрив, але не встигає розірвати його, рана називається колотої. Чим лікувати укус собаки в цьому випадку: зупиніть кровотечу, застосувавши тиск. Далі якомога швидше почніть обробляти рану антисептиком. Ретельно промийте рану від бруду. Укус слід обробити бетадином, далі нанести мазь з антибіотиками і накласти марлеву пов’язку.
Рвані рани. Якщо собака все-таки встигла порвати шкірний покрив, випадок серйозніший. Терміново доставте потерпілого до лікаря. Швидше за все, доведеться накласти шви. Після таких ран дуже часто залишаються шрами.
Картка №4
Основне запитання:
Перша допомога:
Наберіть 1-0-3! Якщо у постраждалого немає станів, що загрожують життю (кровотеча, втрата свідомості, зупинка дихання, зникнення пульсу) відразу ж починайте знерухомлення зламаної кістки шиною. Функціональні шини можуть бути виготовлені майже з будь-якого матеріалу (дерево, пластик і т.д.), який є достатньо жорстким і більшим за розміром, ніж зламані кінцівки.
Покладіть шину вздовж зламаної кістки і прив’яжіть її до кінцівки бинтом, марлею або будь-якою тканиною, починаючи з більш віддаленої від тіла точки Не фіксуйте шину занадто сильно, оскільки це може порушити кровообіг.
Перелом ноги вимагає двох шин, по одній на кожній стороні ноги. Якщо відповідний матеріал для шини не доступний, ви можете використовувати здорову ногу жертви в якості імпровізованої шини. Переломи стегна відносяться до важких ушкоджень, що відбувають при падінні, особливо з висоти, на вулиці - під час ожеледі, при автомобільних і інших значних аваріях. У людей похилого віку (частіше в жінок) навіть при порівняно невеличкій травмі може відбутися перелом у верхній частині стегна (перелом шийки).
Ознаки. У момент ушкодження виникає дуже сильний біль, неможливо підвестися на ногу або підняти її в лежачому положенні. Можливі вигини ноги в місці перелому або неправильне положення стопи (повернена назовні). Можливий шок.
Перша допомога. Помічник береться за тил стопи і п'яткової області, згинає стопу під прямим кутом і повільно витягає і піднімає ногу постраждалого. При переломі стегна фіксують три суглоби – кульшовий, колінний і гомілковостопний (мал. №8).
Для цього можна використовувати і 2 звичайні дошки. Довгу дошку накладають на зовнішню поверхню тіла від стопи до пахвової западини, коротку – на внутрішню поверхню (від стопи до промежини). Якщо немає ніякого підручного матеріалу і шин, то пошкоджену ногу прив’язують до здорової.
Перша допомога при ушкодженні колінного суглоба – накласти здавлюючу пов’язку на місце пошкодження, іммобілізувати кінцівку, покласти холод на суглоб.
При падінні на вулиці під час ожеледі, при неловких стрибках, падінні з висоти, автомобільних аваріях, при падінні на ногу важких предметів виникають переломи гомілки кісток стопи. Ознаки. Біль при опорі на ногу і рухах, припухлість у місці ушкодження або синець
Перша допомога. Транспортувати постраждалого краще в положенні лежачи після накладення шинної пов'язки, що повинна захоплювати гомілковостопний і колінний суглоби. Можна пошкоджену ногу прибинтувати до здорової, тоді здорова нога виступить у ролі шини.
Якщо перелом відкритий або має місце кровотеча, то спочатку зупиняють кровотечу і накладають на рану стерильну пов’язку, а поверх неї – шину.
Шини накладаються на одяг і взуття. Між шиною і кінцівкою необхідно прокласти шар вати або м’якої матерії. Якщо на кінцівки є кісткові виступи, їх захищають від тиску прокладкою з вати.
Додаткове запитання:
При наявності в рані стороннього предмета зафіксуйте його валиками з бинта, пластиром або пов'язкою. Витягувати з рани сторонні предмети на місці події забороняється!
Навіть лікар швидкої допомоги ніколи не буде витягувати чужорідний предмет з глибокої рани. Справа в тому, що при витягуванні гострого предмета відбувається додаткова травматизація рани, існує ризик пошкодження судин і органів (при пораненні в черевну порожнину). Тому такі маніпуляції проводяться тільки в умовах операційної, щоб мати можливість відразу ж надати необхідну допомогу, перетиснути судину і т.п.
Пораненого у живіт необхідно негайно госпіталізувати. Потерпілим забороняється давати пити і їсти. Внутрішньом'язово можна ввести знеболюючі. Транспортувати поранених в живіт необхідно в лежачому положенні із зігнутими ногами в колінах і припіднятою верхньою частиною тулуба. Таке положення зменшує біль і попереджує поширення загального процесу у всі відділи живота.
При пораненнях перша допомога полягає в вирішенні двох завдань:
Перше завдання – зупинка кровотечі будь-яким з можливих способів! Причиною більшості смертей при пораненні є гостра крововтрата!
Друге завдання – захист рани від забруднення та інфікування! Правильна обробка рани охороняє її від ускладнень, більш ніж вдвічі прискорюючи її загоєння! (Обробляють рану перекисом водню або розчином йоду. Рану не можна промивати спиртовими розчинами чи водою!)
Картка №5
Основне запитання:
Типові симптоми вивиху:
Перша допомога:
Додаткове запитання:
Якщо потерпілий при ДТП без свідомості, дихання і серцебиття треба діяти швидко і чітко у такій послідовності:
- звільнення дихальних шляхів;
- штучне дихання методом «рот у рот»;
- зовнішній масаж серця.
Якщо потерпілий без свідомості, але дихає і пульс в межах норми, треба постаратися привести його до тями, давши понюхати нашатирний спирт.
Послідовність дій при наданні допомоги потерпілим повинна бути наступна:
1. Організація виклику «швидкої допомоги». Одного із присутніх потрібно послати до найближчого телефону із завданням повідомити в лікувальну установу і відділення міліції про характер і місце дорожньо-транспортного випадку, кількості потерпілих.
2. Витягування потерпілих з розбитого автомобіля. Дорожньо-транспортні випадки на дорогах часто супроводжуються складними переломами, черепно-мозковими травмами, ушкодженнями хребта. У потерпілого може бути відразу кілька травм. Тому виносити його з автомобіля треба дуже обережно. Не можна смикати і згинати йому тулуб, руки або ноги, витягати їх силою. Треба постаратися усунути все, що втримує потерпілого.
Якщо людина знепритомніла і перебуває в неприродному положенні, виносити його з автомобіля потрібно вдвох або втрьох, намагаючись не змінювати цього положення. З особливою увагою варто поставитися до потерпілих при підозрі на перелом хребта, не переміщати їх без гострої потреби, тому що це може викликати параліч. Таку людину потрібно покласти на спину або живіт з таким розрахунком, щоб місце ушкодження не ущемлялося.
При непритомному стані потерпілого укладають так, щоб голова його була нижче ніг.
3. Надання першої медичної допомоги. В витягнутого з автомобіля потерпілого потрібно послабити краватку, розстебнути комір, пояс, щоб не утруднялось дихання.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно у всіх випадках накладати шини, а при їхній відсутності робити фіксацію підручними предметами (дошками, прутками); якщо в потерпілого виникла кровотеча, варто вжити заходів до тимчасової її зупинки.
Надання першої допомоги повинне проводитися швидко і не заподіювати постраждалому зайвого болю.
4. Транспортування потерпілих у лікувальну установу. Коли все можливе для порятунку потерпілих на місці події зроблено, а «швидку допомогу» викликати не можна або ясно, що вона прибуде пізно, потрібно подбати про доставку потерпілих у найближчу лікувальну установу.
Діяти треба з такою ж обережністю і увагою, як і при витягуванні їх з аварійного автомобіля. Коли виникає необхідність підняти потерпілого, варто користуватися такими способами:
- встати на коліно збоку від потерпілого, підвести руки під лопатку, голову, шию і підняти його;
- встати на коліна в головах потерпілого, підвести руки під плечі і підняти його.
Ні при яких умовах не дозволяється самостійне пересування потерпілого у випадку ушкодження нижніх кінцівок, черепа, органів грудної і черевної порожнини.
Якщо необхідно перенести потерпілого на носилках, його укладають обережно, без струсу і у зручному для нього положенні. Носилки ставлять поруч із потерпілим з боку ушкодження. Два чоловіки встають поруч із хворим на одне коліно, один з них підводить руки під голову, шию і спину, інший - під хрестець і гомілки. Третя людина посуває під потерпілого носилки. Піднімати носилки потрібно обережно і одночасно, іти обов'язково в ногу, короткими кроками, злегка згинаючи ноги в колінах. При підйомі в гору потерпілого переносять головою вперед, при спуску з гори - ногами вперед, за винятком випадків ушкодження нижніх кінцівок. Завжди потрібно намагатися зберегти потерпілому горизонтальне положення.
1
Міністерство освіти і науки України
Індустріально –педагогічний технікум
Конотопського інституту Сумського Державного Університету
Надання першої долікарської допомоги потерпілим в надзвичайних ситуаціях
План – конспект відкритого заняття
Розробив викладач
Трегуб Олександр Сергійович
Розглянуто на засіданні циклової
комісії ________________________
______________________________
Протокол №___ від «___» ___2013р.
Голова циклової комісії
_______________________________
Конотоп 2013
Тема: Надання першої долікарської допомоги потерпілим в надзвичайних ситуаціях
Мета заняття:
Основні поняття та терміни: травматизм, рана, травматичний шок, смерть клінічна, біологічна, синець, садно, кровотеча, кома, непритомність, перев’язка, асептика, антисептика, аспірація, дезінфекція, іммобілізація.
Навчально –методичне забезпечення: стерильні та нестерильні бинти, хустки для закруток, підручний матеріал для накладання шин (іммобілізації), кровоспинний джгут, палички для закруток, конспекти занять, підручник «Захист Вітчизни».
Місце проведення: кабінет захисту Вітчизни у складі навчальної групи.
Час: 80 хв.
Тип заняття: застосування знань, умінь та навичок.
Структура заняття
Прийом рапорту від зам.ком.взводу (5 – 8 хв.)
Оголошення теми та завдань заняття.
Фронтальна бесіда по запитанням:
За видом збої, якою завдано рану:
Практична частина
Розв’язання ситуаційних задач.
В кінці заняття підводимо підсумки.
Під час відпрацювання умінь та навичок, студенти навчилися оперативно діяти в різних життєвих ситуаціях. Вони відпрацювали на практиці основні прийоми з надання першої долікарської допомоги при: кровотечах, переломах, зупинці серця та різних побутових травмах. І хоча дані ситуації були штучно змодельовані, але, в майбутньому, це допоможе їм не розгубитися і правильно прийняти рішення в діях щодо надання першої долікарської допомоги.
Повторити будову скелета людини. Скласти алгоритм дій при СТЗ (синдромі тимчасового здавлювання).
Виписати у конспект і вивчити певні поняття та терміни (ЗВ ст. 315 – 317)
Скласти ситуаційні задачі до СТЗ, побутових травм.
Картка №1
Основне запитання:
Додаткове запитання:
Картка №2
Основне запитання:
Додаткове запитання:
Картка №3
Основне запитання:
Додаткове запитання:
Картка №4
Основне запитання:
Додаткове запитання:
Картка №5
Основне запитання:
Додаткове запитання: