Відкрите заняття з використанням інноваційних технологій на тему: "Основи стрільби із стрілецької зброї. Внутрішня балістика стрільби"

Міністерство   освіти  і  науки України

Індустріально –педагогічний   технікум

Конотопського  інституту   Сумського  Державного   Університету

Матеріали відкритого заняття

Група: 711

Спеціальність: Інженерія програмного забезпечення

Дисципліна: Захист Вітчизни

Тема: Основи стрільби зі стрілецької зброї. Внутрішня балістика стрільби.

Тип заняття: засвоєння нових знань

Викладач: О.С. Трегуб

Методична мета: використання елементів інноваційних технологій під час

     вивчення дисципліни

                                                                    Розглянуто на засіданні  циклової

                                                                    комісії ________________________

                                                                              ______________________________

                                                                              Протокол  №___ від «___» ___2018р.

                                                                              Голова  циклової комісії 

                                                                              ___________________ Бадьор В.М.

2018

Тема 1: Основи стрільби із стрілецької зброї. Внутрішня балістика стрільби

Мета:

навчальна:

• знати: будову стрілецької зброї, її тактико – технічну характеристику, способи заряджання та застосування;
• вміти: застосовувати зброю, проводити неповне розбирання та збирання її, змащувати;
• виховна: виховувати повагу до стрілецької зброї та дбайливе поводження з нею;
• розвиваюча: розвивати інтерес до предмету, формувати вміння швидко і чітко виконувати правила та прийоми стрільби.

МЕТОДИЧНА МЕТА:

використання елементів інноваційних технологій під час вивчення дисципліни

Тип заняття: засвоєння нових знань

ЧАС ПРОВЕДЕННЯ: 80 хвилин

МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: місце для вивчення стройових прийомів (вступна частина, тренування), аудиторія «Захисту Вітчизни»

ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ: теоретичне

ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ: «мікрофон», «мозковий штурм», «закінчити

     речення очікувань»,  «акваріум»

ОБЛАДНАННЯ ТА НАОЧНІСТЬ: плакати з вогневої підготовки, пневматична

гвинтівка, макети патронів

ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ: екран, проектор, ноутбук

Навчальна література:

1. Захист Вітчизни М.М.Бака, Ю.О.Квашньов. – К.: «Вежа», 2006. – 447 с.
2. Захист Вітчизни 10 клас І.О. Герасимів, М.О. Фука. – Т.: «Астон», 2011. – 280 с.
3. Захист Вітчизни 11 клас І.О. Герасимів, М.О. Фука. – Т.: «Астон», 2011. – 280 с.
4. Допризовна підготовка М.М.Бака, Ю.О.Квашньов. – К.: «Вежа» 2005р.
5. Конотопенко Я.І., Томчук М.І «Організація та методика допризовної підготовки» Навчально-методичний посібник для викладачів допризовної підготовки та студентів. - К.: «Вежа», 1996. - 416 с.
6. Робоча навчальна програма складена на підставі навчальної програми дисципліни, затвердженої Міністерством освіти і науки України ( Наказ МОН України від 23.10.2017 р. № 1407)

МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ: фізика, хімія, біологія, історія, географія

«Страх зброї – є ознака неповного

розумового і емоційного розвитку»

Зігмунд Фрейд

Хід заняття:

І Вступна частина

а) Привітання та доповідь викладачу

б) Шикування особового складу (двошеренговий стрій).

в) Перевірка готовності до заняття.

г) Тренування особового складу:

   одношереговий, двошеренговий стрій, вихід зі строю,стройові прийоми на місці.

ІІ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Організація заняття

Опитування особового складу (узагальнення знань отриманих на минулому занятті)

1.      Види сучасної військової служби, її особливості (фронтальна бесіда)

2.      Сучасні знаки розрізнення (військові звання) в ЗСУ? (індивідуальне опитування)

3.      Коли виникла стрілецька зброя?

4.      Розкажіть про впровадження нарізної зброї.

III МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:

Явища пострілу та періоди пострілу (слайд 4):

Пострілом називається викидання кулі з каналу ствола зброї енергією газів, що виникають під час згорання порохового заряду. Явище пострілу характеризується такими особливостями^ великою величиною тиску газів (2-3 тис. і більше атмосфер); високою температурою порохових газів (2500-3500°); малим терміном дії (0,001-0,06 сек.); горінням порохового заряду в об'ємі, який швидко змінюється.

Постріл відбувається в дуже короткий проміжок часу (0,001­0,06 сек.). Під час пострілу виділяють чотири послідовних періоди: Попередній період продовжується від початку горіння порохового заряду до повного врізання оболочки кулі в нарізи ствола. Перший або основний період продовжується від початку руху кулі до момента повного згорання порохового заряду відбувається в об'ємі, який швидко змінюється.Другий період починається від моменту повного згорання по­рохового заряду до моменту вильоту кулі з каналу ствола. Третій період або період наслідків газів триває від момента вильоту кулі з каналу ствола і до момента припинення впливу порохових газів на кулю. Найбільшої (максимальної) швидкості куля досягає в кінці третього періоду на віддалені кількох десятків сантиметрів від дулового зрізу ствола. Цей період закінчується в той момент, коли тиск порохових газів на дно кулі буде урівноваженим опором повітря.

      Початкова швидкість кулі (слайд 8):

Початковою швидкістю кулі називається швидкість, з якою куля залишає канал ствола, тобто швидкість руху кулі біля точки вильоту (біля дульного зрізу). Початкова швидкість кулі вимірюється вметрах на секунду (м/с).

Початкова швидкість кулі — одна з найважливіших характе­ристик бойових властивостей зброї. Збільшення початкової швидкості збільшує дальність польоту кулі, дальність прямого пострілу, убивчу й пробивну дію, зменшує вплив зовнішніх умов на її політ.

Величина початкової швидкості кулі залежить від:

—   довжини ствола;

—   маси кулі;

—   маси, температури, вологості порохового заряду;

—   форми й розмірів зерен пороху;

—   щільності заряджання.

Віддача зброї (слайд 10):

Віддачею називається рух зброї (ствола) назад  під час пострілу. Віддача відчувається як поштовх у плече, руку, ґрунт. Дія віддачі характеризується  величинами швидкості та енергії. Швидкість віддачі зброї приблизно в стільки разів менше початкової швидкості кулі, в скільки разів куля легше від зброї. В автоматичній зброї, яка має газовивідний отвір в стволі, внаслідок тиску газів на передню стінку газової камери дульна частина зброї під час пострілу трохи відхиляється в бік, протилежний розташуванню газовідвідного отвору. Сполучення впливу вібрування ствола, віддачі зброї та інших причин призводить до утворення кута між напрямком осі каналу ствола перед пострілом і її напрямком в момент вильоту з каналу ствола. Цей кут називається кутом вильоту. Кут вильоту вважається позитивним, коли вісь каналу ствола в момент вильоту кулі вище її положення перед пострілом і негативним, коли вона нижче. Вплив кута вильоту на стрільбу у кожного зразка зброї усувається при приведенні його до нормального бою. З метою зменшення шкідливого впливу віддачі на результати стрільби в деяких зразках стрілецької зброї використовуються спеціальні пристрої-компенсатори. Гази, що витікають з каналу ствола, вдаряючись об стінки компенсатора, трохи опускають дульну частину ствола ліворуч й униз.

IV Вивчення нового матеріалу:

Демонстрація слайду. Повідомлення теми та мети заняття (слайд 1, 2)

Навчальні питання (слайд 3):

1. Постріл та його періоди
2. Правила та прийоми стрільби
3. Техніка безпеки при поводжені зі зброєю

1. Постріл та його періоди

Пострілом називається викидання кулі з каналу ствола зброї енергією газів, що виникають під час згорання порохового заряду. Явище пострілу характеризується такими особливостями^ великою величиною тиску газів (2-3 тис. і більше атмосфер); високою температурою порохових газів (2500-3500°); малим терміном дії (0,001-0,06 сек.); горінням порохового заряду в об'ємі, який швидко змінюється.

Постріл відбувається в дуже короткий проміжок часу (0,001­0,06 сек.). Під час пострілу виділяють чотири послідовних періоди: Попередній період продовжується від початку горіння порохового заряду до повного врізання оболочки кулі в нарізи ствола. Перший або основний період продовжується від початку руху кулі до момента повного згорання порохового заряду відбувається в об'ємі, який швидко змінюється. Другий період починається від моменту повного згорання по­рохового заряду до моменту вильоту кулі з каналу ствола. Третій період або період наслідків газів триває від момента вильоту кулі з каналу ствола і до момента припинення впливу порохових газів на кулю. Найбільшої (максимальної) швидкості куля досягає в кінці третього періоду на віддалені кількох десятків сантиметрів від дулового зрізу ствола. Цей період закінчується в той момент, коли тиск порохових газів на дно кулі буде урівноваженим опором повітря.

2. Правила та прийоми стрільби

Щоб навчитися влучно стріляти, необхідно виробити стійкі навички виконання прийомів стрільби. До цих прийомів належить: приготування до стрільби, прицілювання і спуск курка.

Приготування до стрільби.

Правильне приготування до стрільби передбачає стале положення і того хто стріляє і зброї. Це має вирішальне значення для влучності стрільби.

Найзручнішим положенням для стрільби є положення лежачи, бо воно забезпечує найкращу сталість для стрільця і зброї.

Приготування до стрільби включає такі моменти: прийняття положення для стрільби, заряджання зброї та прикладка зброї.

При стрільбі стоячи стрілець знаходиться в півоберта до лінії стрільби, ліве плече вперед носки ступень злегка розведені, ступні розташовані приблизно на ширині плечей, стопа лівої ноги знаходиться біля лінії стрільби, а середина

правої стопи розташовується на лінії стрільби. Ноги випрямлені в колінних суглобах, а тулуб трохи відхилений назад, щоб компенсувати вагу гвинтівки і лівої руки стрільця. Ліва рука, що сприймає основну вагу гвинтівки, зігнута в лікті таким чином, щоб утворювати тупий кут. Рука підтримує гвинтівку за цівку знизу, що повинна лежати на долоні – ближче до основи великого пальця. Утримувати її всіма пальцями слід без особливого напруження. Існує спосіб утримання, коли цівка просто лежить на випрямленій долоні. Права рука утримує шийку приклада, притискаючи його до плеча. Лікоть правої руки не слід притискати до тулуба – його варто підняти приблизно на 40-50°. Голова прямо, не нахиляти її вперед, вправо або вліво – щоб уникнути надмірної напруги м'язів шиї і очей. Щока більш щільно, ніж при стрільбі лежачи і з коліна, притискається до гребеня приклада.

При швидкісній стрільбі лікоть правої руки утримується на рівні приклада і навіть вище. При використанні опори для гвинтівки необхідно завжди пам'ятати, що опора не повинна бути твердою і не можна зброєю торкатися до жодної частини опори. Майже завжди проміжною, більш м'якою опорою служить рука стрільця, яка у свою чергу спирається на тверду і звичайно

нерухому основу, наприклад ствол дерева, камінь, стіну, коліно стрільця та ін. Опора повинна бути міцною, стійкою як при прицілюванні, так і під час

стрільби. Допускається спиратися цівкою гвинтівки (ні в якому разі не стволом ) на мішок з піском, м'яку землю та ін.

Заряджання малокаліберної гвинтівки проводиться так: відкривши і відвівши затвор узяти патрон за голівку великим і вказівним пальцями правої руки і підштовхнути його вперед поки закраїна гільзи не наштовхнеться на торець ствола, закрити затвор.

Прикладка малокаліберної гвинтівки здійснюється таким чином. Лікоть лівої руки підводиться точно під гвинтівку, передпліччя цієї ж руки просувається вперед настільки, щоб цівка лежала не на пальцях, а на долоні лівої руки між великим і вказівним пальцями. Правою рукою взяти приклад і встановити його на плече так, щоб відчувалося прилягання до плеча усього затильника, а його середина упиралася у виїмку плеча. Далі кистю правої руки без напруження охопити шийку приклада, а вказівний палець покласти першим суглобом на спусковий гачок і лікоть вільно опустити на землю. Голову трохи нахилити вперед і, не напружуючи шию, праву щоку прикласти до верхньої частини приклада. Закінчивши прикладку, прицілитися, потім заплющити на декілька секунд очі, після чого, розплющивши праве око подивитися, як спрямована гвинтівка відносно цілі.

Прицілювання – це надання каналу ствола напряму, необхідного для того щоб уразити ціль. Прицілювання виконується за допомогою прицілу та мушки.

При стрільбі з відкритим прицілом для прицілювання необхідно зажмурити ліве око, а правим дивитись крізь проріз прицілу на мушку і встановити її таким чином, щоб її верхівку було видно в центрі прорізу прицілу на одному рівні з краями. Таке положення мушки називається рівною мушкою. Головну увагу приділяють правильному положенню мушки в прорізу прицілу

При стрільбі у ціль із чорним кружком («яблучком») рекомендується прицілювання здійснювати з невеликим просвітом, щоб під час прицілювання можна було чітко бачити обріз «яблучка» (мішені) і верхівку мушки. Величина просвіту залежить від особливостей зору стрільця і має бути однаковою при кожному пострілі. Характерні помилки в прицілюванні: отже, за рівної мушки кулі потрапляють у ціль. Якщо мушка дрібна, то кулі підуть нижче; якщо мушка велика, то кулі підуть вище; якщо мушка спрямована вправо, то кулі підуть управо; якщо мушка спрямована вліво, то кулі підуть уліво. Коли гвинтівка завалюється в той чи інший бік, то відповідно у той бік і вниз буде відхилення.

На влучність стрільби істотно впливає дихання стрільця. Якщо не затримати дихання під час спускання курка, зброя матиме значне коливання

по вертикалі і горизонталі, бо приклад при видихові опускається, а ствол піднімається, а при вдиху — навпаки. Щоб цього не відбувалося, необхідно в момент прицілювання і спуску курка затримати дихання. Перед спуском курка треба зробити вдих, а потім неповний видих і затримати дихання на 7-10 секунд. Цього часу цілком достатньо, щоб правильно прицілитися і зробити плавний спуск курка.

Спуск курка. Вказівний палець слід накладати на гачок першим суглобом, а сила тиску пальця повинна бути рівномірно спрямована вздовж осі каналу ствола. Прицілившись після затримки дихання плавно і рівномірно натиснути на спусковий гачок, одночасно стежачи за правильним положенням мушки в прорізу і точкою прицілювання.

Для того щоб положення зброї не змінювалося під час спуску курка, необхідно, узявши рівну мушку, затамувати подих і підвести її до точки прицілювання, одночасно з цим плавно і рівномірно натискати на спусковий гачок доти, поки курок непомітно (як би сам собою) не зірветься з бойового взводу, тобто поки не відбудеться постріл. Точне виконання цього правила - результат влучної стрільби.

При навчанні спочатку потрібно показати і пояснити, що вказівний палець на спусковий гачок накладається першим суглобом і натискати на гачок треба плавно і прямо назад

3. Техніка безпеки при поводжені зі зброєю

Для того, щоб не допустити нещасних випадків і гарантувати безпеку тих, хто стріляє і тих, хто перебуває на стрільбищі або в тирі

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

Вести стрільбу з несправної зброї.

Брати на вогневому рубежі зброю, торкатися її, підходити до неї без дозволу керівника стрільб.

Цілитися і спрямовувати зброю на людей, тварин, птахів, або у протилежний від мішені бік.

Виносити заряджену зброю з лінії вогню.

Перебувати на лінії вогню тим, хто не входить до зміни, що стріляє.

Розбирати патрони, запали до ручних гранат, запресовані та завальцьовані деталі зброї.

Залишати на лінії вогню заряджену, або з відкритим затвором зброю.

Проводити стрільбу і заряджати зброю без команди керівника стрільб.

Слід запам’ятати, що стрільба негайно припиняється при порушені заходів безпеки за командами: «Стій!», «Припинити стрільбу!» , або при підійманні білого прапора на командному пункті.

Після закінчення стрільби розрядити зброю, доповісти викладачеві і чекати на його команду, залишаючись на лінії вогню.

Розгляд матеріалу відбувається в процесі демонстрації слайдів із застосуванням мультимедійних засобів навчання.

V УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НОВИХ ЗНАНЬ:

а) Перевірка ступеню засвоєння нового матеріалу студентами:

1. Що називається пострілом?
2. Періоди пострілу?
3. Від чого залежить початкова швидкість кулі?
4. Від чого залежить живучість ствола?
5. Які ви знаєте правила стрільби?
6. Які ви знаєте прийоми стрільби?
7. З яких положень ведеться стрільба?
8. Які ви запам’ятали правила безпеки поводження зі зброєю?

б)  Закінчити речення очікувань:

 «Рівна мушка – це …», «Прийоми стрільби – це …», «Правила стрільби включають в себе…», «Зброю солдат може віддати в таких випадках …»

VI ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ЗАНЯТТЯ:

-  Наголошення на темі заняття та відсоток  досягнення поставленої меті.

-  Оголошення оцінок, особисті зауваження, щодо відповіді студентів та виконання ними стройових прийомів, терміни усування недоліків.

 VII ОГОЛОШЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Опрацювати підручник Захист Вітчизни М.М.Бака, Ю.О.Квашньов. – К.: «Вежа», 2006. ст.132 – 135, конспект.