« Засоби індивідуального захисту органів дихання».

Про матеріал

« Засоби індивідуального захисту органів дихання».

Розповісти про засоби індивідуального захисту органів дихання. Навчити правильно їх підбирати. e:AR-SA'>Засоби індивідуального захисту органів дихання».

Перегляд файлу

УРОК № ___.

ОЦЗ. Тема: « Засоби індивідуального захисту органів дихання».

Навчальна група (класс): _____________

Час проведення:__________________________

Місце проведення:________________________

Мета: Розповісти про засоби індивідуального захисту органів дихання. Навчити правильно їх підбирати.

Обладнання: підручник, методичні матеріали, схеми.

План уроку

1 Фільтруючі протигази

2.Простіші засоби захисту органів дихання.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, спів Гімну України, огляд зовнішнього вигляду, виконання стройових вправ, захід у клас, розміщення.

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Відпрацювання основних питань.

IV. Контрольне опитування.

V. Підведення підсумків.

VI. Домашнє завдання.

Розповідь вчителя.

1.Фільтруючі протигази

Засоби індивідуального захисту призначаються для захисту людини від радіоактивних, отруйних речовин та бактеріальних засобів. До засобів індивідуального захисту органів дихання відносяться : протигази, респіратори, проти пилові тканини, ватно-марлеві пов’язки.

Фільтруючи протигази є основним засобом захисту людини. Принцип захисної дії заснований на очищенні повітря, що вдихаємо, за допомогою фільтрів від різних шкідливих домішок.

На сьогодні в системі Цивільної оборони України дорослим населенням використовуються протигази ГП-5(ГП-5М),ГП-7(ГП-7В).

Протигази ГП-5(ГП-7) (мал.194,195) призначені для захисту органів дихання, очей і обличчя людини від отруйних речовин, радіоактивного пилу, бактеріологічних аерозолів та інших шкідливих домішок.

мал. 194 Протигаз ГП-5:

1 – протигазова коробка; 2 – непотіючі плівки; 3 – шолом-маска; 4 – сумка.

мал. 195 Протигаз ГП-7: 1 – лицьова частина;
2 – фільтрувально-поглинаюча коробка;
3 – трикотажний чохол; 4 – вузол клапана вдихання; 5 – переговорний пристрій (мембрана);
6 – вузол клапана видихання

Шолом-маска протигазів ГП-5 має п’ять розмірів: 0,1, 2, 3, 4. Для правильного підбору шолом-маски проводиться замір вертикального обхвату голови, визначається необхідний розмір.

В протигазі ГП-5 тренована людина може перебувати до 6 годин, в масці ГП-7-до 8-10 годин.

Фільтруючий протигаз ГП-7 (мал.196) порівняно з ГП-5 має низку переваг. Так, використання обтюратора (тоненький підгорнутий край маски) зменшує тиск на обличчя, що дозволяє користуватися протигазом людям, які не мають відповідної підготовки. Зменшений опір коробки дихання. Трикотажний чохол відіграє роль аерозольного фільтра. Крім того, маска забезпечена переговорним пристроєм та пристроєм для прийому води з фляги без знімання шолом-маски.

Підбирання розміру лицевої частини протигазів ГП-7, ГП-7В здійснюється згідно з табл. 12 (мал. 197)

Таблиця 12 Визначення необхідного розміру лицевої сторони протигазів ГП-7 та ГП-7В

Сума вимірів, см	Необхідний розмір	Розмір лямок наголовника
Сума вимірів, см	Необхідний розмір	лобний	скроневий	шоковий
До 118,5	1	4	8	6
119,0-121,0	1	3	7	6
121,5-123,5	1	3	7	6
124,0-126,0	2	3	6	5
126,5-128,5	2	3	6	5
129,0-131,0	3	3	5	4
131,5 та більше	3	3	4	3

Ізолюючи протигази є спеціальними засобами захисту органів дихання, очей, обличчя від усіх небезпечних речовин, що містяться у повітрі. Вони дозволяють працювати навіть там, де повністю відсутній кисень.

До ізолюючих відносяться також ранцеві протигази, в яких необхідна для дихання повітряна суміш під тиском зберігається у балоні і через редуктор подається під маску.

Шлангові протигази використовуються при виконанні робіт легкої або середнього ступеня важкості, при цьому чисте повітря подається з відстані до 10 м від робочого місця. При використанні повітродувки роботи можуть проводиться на відстані 20 м, а при необхідності – 40 м.

Для захисту від СДОР можна користуватися звичайними фільтруючими протигазами але з використанням додаткового патрону ДПГ-1 або ДПГ-3.

У народному господарстві використовується безліч хімічних сполук. Багато які з них шкідливі для здоров'я людей, У випадку аварії на виробництві або транспорті вони можуть бути розлиті або викинуті в атмосферу.

У комплект додаткових патронів входять сполучна трубка і вставка. З лицьовою частиною протигаза патрон зв'язаний за допомогою сполучної трубки, для чого на один з кінців навертається горловина. У дні патрона нарізане внутрішнє різьблення для приєднання до фільтруючо-поглинаючої коробки ГП-5 або ГП-7.

Усередині патрона ДПГ-1 два шари шихти - спеціальний поглинач і гопкалит. У ДПГ-3 - тільки один шар поглиначу. Маса патрона ДПГ-1 не більш 500 г ; ДПГ-3 -350 г.

Гопкалитовый патрон - теж додатковий патрон до протигазів для захисту від окису вуглецю.

По конструкції аналогічний ДПГ-1 і ДПГ-3. Споряджається він

осушувачем і власне гопкалитом. Осушувач являє собою силикогель, просочений хлоридом кальцію. Призначений для захисту гопкалита від вологи, що утрачає свої властивості. Гопкалит - це суміш оксиду марганцю з окисом міді, відіграє роль каталізатора й окисляє окис вуглецю до двоокису вуглецю.

На гопкалитовом патроні вказується його вага. При збільшенні ваги, за поглинання вологи на 20 м і більш патроном користуватися не можна. Час захисної дії патрона при відносній вологості повітря 80% біля двох годин. При температурі, близької до -15°С и нижче майже припиняється. Маса патрона складає 750 -800 г.

Час захисної дії додаткового патрону ДПГ-1 або ДПГ-3 при обсязі легеневої вентиляції 30 л/хв. для різних СДОР наведено у табл. 13

Таблиця 13

Час захисної дії додаткових патронів

СДОР	Концентрація, мг/л	Час захисної дії, хв.
СДОР	Концентрація, мг/л	ДПГ-1	ДПГ-3
Аміак	5,0	30	60
Хлор	5,0	80	100
Сірководень	10,0	50	50
Соляна кислота	5,0	30	30
Тетраетил свинцю	2,0	500	500
Окис етилену	1,0	25	-
Нітробензол	5,0	70	70
Фенол	0,2	800	800
Фурфол	1.5	400	400
Двоокис азоту	1,0	30	-

Примітка. Для дитячих протигазів час захисної дії збільшується в 2 рази.

2.Простіші засоби захисту органів дихання

Респіратори призначені для захисту органів дихання від радіоактивного пилу при діях на місцевості зараженій радіоактивними речовинами і у вторинній хмарі бактеріальних засобів (мал. 198).

Респіратор Р-2 – фільтруюча напівмаска, має два клапани вдиху та один видиху з запобіжним екраном, наголовником із лямок та носовим затискачем. При вдиханні повітря проходить через усю поверхню респіратора фільтрується та через клапан дихання потрапляє в органи дихання. Відпрацьоване повітря виходить через клапан видихання. Виготовляється трьох розмірів. Підбір здійснюється за виміром висоти обличчя. Розмір 1-до 109 мм, 2-109-119 мм, 3-від 119 мм та більше.

До респіраторі одноразового використання відносяться респіратори типу „Пелюсток” і „Кама” (мал.199). В якості фільтрів в них використовуються тонковолокнисті фільтрувальні матеріали.

На даний час для захисту органів дихання при концентрації отруйних речовин не більше 10-15 гранично допустимої дози використовуються протигази-респіратори РПГ-67 (мал.200) і РУ-60М.

Вони складаються з гумової напівмаски і змінних фільтрувально-поглинаючих патронів,пластмасових манжет з клапанами вдиху, клапана видиху з запобіжним екраном, трикотажного обтюратора, а також наголовника для кріплення респіратора на голові.

Ватно-марлева пов’язка є замінником респіратора і виготовляється самостійно з куска марлі довжиною 100 см і шириною 50 см. Його розстилають на столі, на середину кладуть вату розміром 30х20 см і завтовшки приблизно 2 см. Вільні кінці марлі по всій довжині шматка з обох сторін згортають, закриваючи вату. Після цього на кінцях марлі роблять розрізи довжиною 30-35 см, які утворюють дві пари зав’язок. Накладають пов’язку на обличчя так, щоб був закрити низ підборіддя, а верхній край закривав ніс і доходив до очних ям. Нижні кінці зав’язують на тім’я, а верхній на потилиці за вухами. Для захисту3 очей обов’язково використовують проти полові окуляри.

Протипилова маска (мал. 180-б)складається з корпусу і кріплення. В корпусі робляться оглядові отвори, в які вставляють скло або пластинки з плексигласу, целулоїду або іншого прозорого матеріалу. Маски виготовляють семи розмірів в залежності від висоти обличчя. Корпус маски складається з 4-5 шарів тканини.

Цікаво знати: фільтруючі протигази вперше були використані під час першої світової війни 1914-1918 роках. Спочатку це були найпростіші марлеві багатошарові вологі пов’язки, потім вологі маски з очами змочені розчином для захисту від хлору та фосгену. З появою інших отруйних речовин вологі маски стали непридатними. Російський вчений М.Д.Зелинський у 1915 році запропонував новий спосіб захисту від отруйних речовин за допомогою активного вугілля. Так був створений сухий фільтруючий протигаз.

Ватно-марлева пов’язка – це самий простий засіб захисту органів дихання, яке застосовується у разі забруднення повітря. Напевно, всі ми проходили у школі заняття, на яких нас вчили робити і користуватися таким пов’язками, але сьогодні ми знову повертаємося до цієї теми і розберемо, як пошити ватно-марлеву пов’язку.

Як зшити ватно-марлеву пов’язку?

Для того, щоб зшити пов’язку слід приготувати наступні матеріали та інструменти:

Марля

Вата

Біла нитка

Голка

Схема. Ватно-марлева пов’язка.

Потрібен шматок марлі 90 на 20 сантиметрів. Також нам знадобиться шматок вати 20 на 20 сантиметрів, бажано, щоб її товщина була не менше ніж 1 сантиметр.

1. Розкладаємо перед собою шматок марлі в повний розмір.