Відкритий урок з літературного читання на тему: «Сторінками історії. О.Олесь "Ярослав Мудрий".»

Відкритий  урок з літературного читання  для  4 класу  на тему: «Сторінками  історії. О.Олесь "Ярослав Мудрий".»

Підготувала:

вчитель початкових класів

Чоботар Таміла Юріївна

 

Тема: «Сторінками історії. О.Олесь "Ярослав Мудрий".»

 

Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Олександра Олеся, з уривками із його книги «Княжа Україна»; розширювати уявлення про історичне минуле, про мудрість і розважність князя Ярослава Мудрого; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; збагачувати словниковий запас школярів; навчати самостійно давати характеристики дійовій особі; формувати оцінні судження; виховувати любов і повагу до історичного минулого нашої держави.

Обладнання. Портрет Ярослава Мудрого, ілюстрації Золотих воріт, церкви Св. Софії, Києво-Печерської Лаври, фонохрестоматія, відео сюжет про Ярослава  Мудрого, презентація.

Очікувані результати: учні знають твори О. Олеся про давньоруських князів, уміють їх виразно читати й аналізувати, порівнювати з літописними оповідями, зіставляти з проблемами сучасного життя.

Теорія літератури: літописи.

Тип уроку: комбінований. 

Хід уроку

І. Організація класу. Сл.1

Друзі , дружно за парти сідайте,

Урок читання швидко починаймо.

ІІ. Вправи на підвищення швидкості читання і розвитку мислення. Сл.2

1.Читання чистомовки

Ну-ну-ну завітаймо в давнину,

Зі-зі-зі коли правили князі,

Іх-іх-іх найважливіший усіх,

Лав-лав-лав сильний Мудрий Ярослав.

Ли-ли-ли прадіди заповіли,

Ти-ти –ти спільно йти нам до мети.

Ир-ир-ир найважливіше – це мир,

Се-се-се єдність всіх понад усе.

2. Мовно-логічне завдання. Робота в парах.

— Користуючись текстом, доповніть розповідь про слов'ян потрібними словами.

Слов'яни жили над _______, ___________, на ___________

                       , на ________                        , на                                                . Оселялися вони ______, а роди складали ____________.

 Родом керував _______і____ .

Кожне ___________ вибирало ________.

Перевірка за Сл.3

(Слов'яни жили над озерами, річками, на горах, у степах. Оселялися вони родом, а роди складали племена. Родом керував найстарший і наймудріший. Кожне плем'я вибирало князя.)

--Прочитайте уривок з твору.

IІІ. Мотивація знань учнів

1. - Коли ми читаємо історичні тексти, книги чи дивимось історичні фільми , ми

відчуваємо гордість за наших предків. Ось вислови видатних людей, про історичне минуле нашого народу.

Сл.4Хто забуває минуле, той не має права на вічність. Роман КОВАЛЬ

(укр..письменник початку ХХ ст..)

Сл.5. Шлях у майбутнє завжди лежить через минуле. Іммануїл Кант (німецький

філософ)

Сл.6. 2. Гра "Незвичайна математика".

• Виконайте дії і прочитайте утворений результат.

Книга-га — и + я + зь = ... (Князь.)

Яр + оса—а + лавка—ка =... (Ярослав.)

Мед—ед + уд + риба—ба + й =... (Мудрий.)

СЛ.7. 3. Читання деформованого тексту з дошки.

— Прочитайте текст, роз'єднуючи слова. З нього ви дізнаєтесь про князя який

правив нашою державою в ХІ столітті.

ЯрославМудрийпродовживсправусвогобатькаВолодимираВеликого.Вінборо

нивукраїнськуземлювідполяківіпеченігів.ЗачасівЯрославаКиївставшебільшимібагатшим. Ярославупорядкувавіуклавпершіукраїнськізакониіназвавїх"Руськоюправдою".

Перевір себе:

Ярослав Мудрий продовжив справу свого батька Володимира Великого. Він

боронив українську землю від поляків і печенігів. За часів Ярослава Київ став ще більшим і багатшим. Ярослав упорядкував і уклав перші українські закони і назвав їх " Руською правдою".

СЛ. 8. 4. Обговорення прочитаного.

- Про якого князя ви прочитали текст? Що ви дізналися про нього? Що ви ще

знаєте про нього?

5. Відео про Ярослава Мудрого

• Що нового ви дізналися?

ІV. Повідомлення теми та мети уроку. Сл.9

— Сьогодні на уроці ми продовжимо мандрувати сторінками історичного минулого  нашої держави, будемо читати уривок з книги "Княжа Україна" Олександра Олеся «Ярослав Мудрий».

V. Опрацювання твору Олександра Олеся "Ярослав Мудрий".

Сл. 10 - Що ви знаєте з біографії О.Олеся

Кандиба Олександр Іванович (Олександр Олесь)

Біографія

Олександр Олесь (справжнє прізвище — Кандиба) народився 4 грудня 1878 року в м. Білопілля Сумської області в чумацько-селянській сім’ї. Дід по матері орендував маєток у селі Верхосулі, де минали молоді роки Олеся. Батько, Іван Федорович, працював на рибних промислах в Астрахані, де й потонув у Волзі, коли Сашкові було 11 років.

Мати Олександра з трьома дітьми повернулася до Білопілля. Виховувала дітей у любові. У чотири роки Сашко вже вмів читати. Незабаром перед ним почала відкриватися чарівна поезія Шевченкового «Кобзаря». Олександр Олесь закінчив початкову школу й двокласне училище, а віком 15 років (1893) вступив до хліборобської школи в містечку Дергачі, що неподалік від Харкова. Там Олександр брав участь у випуску рукописних журналів «Комета» та «Первоцвіт», у яких побачили світ його перші вірші.

Згодом Олександр став вільним слухачем агрономічного відділення Київського політехнічного інституту, але через матеріальні нестатки змушений був залишити його. Працює в херсонських степах.

1903 року Олесь вступив до Харківського ветеринарного інституту. Опісля працює на Дарницькій скотобійні.

1905 року альманах «Багаття» вперше публікує твори Олександра Олеся.

Визначальним фактом у житті Олександра Олеся стала поїздка на відкриття пам’ятника І. Котляревському в Полтаві. У цей час він познайомився з Борисом Грінченком, Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою.

Творчість Олеся виразно поділяється на два періоди — в Україні (1907–1918) та в еміграції (1919–1944).

Становлення поета припадає на часи революційного піднесення визвольного руху. За сприяння відомого історика Олександри Єфименко, яка високо оцінила вірші молодого автора, на кошти українського громадського діяча Петра Стебницького 1907 року виходить його збірка поезій «З журбою радість обнялась» під псевдонімом Олександр Олесь. Творами талановитого поета-лірика захопилася освічена громадськість, із нетерпінням очікуючи нових видань.

1909 року вийшла друком збірка «Будь мечем моїм!..» авторська назва була знята цензурою, тому книжка вийшла під заголовком «Поезії. Кн. ІІ»).

1911-го — третя збірка «Книжка третя».

Подорож Гуцульщиною 1912 року збагатила поета незабутніми враженнями. Описуючи храмове свято в с. Криворівня, він із захватом згадує барвистий одяг верховинців, які спускалися з гір у долину. Зустріч із Гуцульщиною відбилася в поемі «На зелених горах» (1915): у ній «країна див» асоціюється з вільним духом українського народу. Тоді ж, 1912 року, О. Олесь познайомився з І. Франком та провів з ним кілька днів у Карпатах. Великий каменяр справив на Олеся «надзвичайно файне враження»). Також О. Олесь познайомився з В. Гнатюком, О. Кобилянською, М. Коцюбинським.

1913 року Олександр Олесь відвідав Італію, написав низку віршів («Мов келих срібного вина…», «Італійська ніч підкралась…», «В долині тихий сон летить…»), які збагачують українську мариністичну лірику, тобто пов’язану із зображенням морських пейзажів.  В «Юнацькій пісні» (1915), присвяченій синові Олегу, що згодом стане відомим поетом Олегом Ольжичем, Олександр Олесь передбачав крах імперії, адже сини України піднімалися в кожну епоху на священну боротьбу.

1917 року Олександр Олесь видає нову книжку поезій, в якій особливу увагу привертає цикл «З щоденника. Р. 1917».

Після жовтневого більшовицького перевороту Олесь опиняється за кордоном (1919). Еміграція стала трагедією життя митця. Після виїзду за кордон він оселяється й періодично живе в Будапешті, Відні, Берліні, Празі. Олесь видає там низку збірок, основна тема яких — туга за Україною:

Він також слідкує за літературними процесами в радянській Україні. Ознайомившись із творами, написаними Павлом Тичиною на замовлення партії, Олександр Олесь відгукнувся віршем-докором «І ти продався їм, Тичино…».

Поет хоче відвести душу в сивій давнині, він багато пише про міжусобиці княжої доби, які призвели Київську Русь до занепаду. Певно, ця тема була навіяна кривавою громадянською війною в Україні (так з’являється збірка «Минуле України в піснях», видана 1930 року у Львові).

Поета-вигнанця хвилюють жахливі вісті про голодомор 1933-го в Україні, про арешти й розстріли української інтелігенції, зокрема про розправу над особистим приятелем — письменником Антоном Крушельницьким та його дорослими синами Іваном і Тарасом у грудні 1934 року. січень 1935 року драми «Земля обітована».

Тяжкими були останні роки Олександра Олеся. У вересні 1939 року спалахнула Друга світова війна. Поета не покидають тривожні думи про сина Олега — активного учасника руху Опору. Восени 1941-го юнак побував у Києві, мріючи про відновлення української державності. Та боротьба була нерівною: нацисти схопили Олега Ольжича і в червні 1944-го закатували в концтаборі Заксенгаузен. Так передчасно обірвалося життя відомого вченого-археолога і талановитого поета.

22 липня 1944 року Олександр Олесь помер у Празі, невдовзі після того, як одержав повідомлення про загибель сина Олега Ольжича. Похований на Ольшанському кладовищі в Празі.

2010 року в м. Білопіллі було встановлено пам’ятник Олександру Олесю.

Основні твори

•    Збірка «З журбою радість обнялась»

•    «Княжа Україна», драматична поема

•    «Ніч на полонині»

•    «По дорозі в Казку», драматичний етюд

- Щоб зрозуміти текст, проведемо підготовку.

1.Словникова робота. Сл. 11

— Прочитайте з дошки колонки слів. Поясніть серед них малозрозумілі,

Вал  жийте  Царгород

мур  оздобив  подастеся

берло  посланці  чужоземні

дбав  вигнанці  тинятиметесь

 вал - висока земельна насип для захисту населеного пункту;

мур - висока кам’яна або цегляна стіна навколо чогось ;

берло - палиця, оздоблена коштовним камінням і різьбою; символ, знак влади.

Посланець - особа, яку посилають з яким-небудь терміновим дорученням, повідомленням

— Які з цих слів пояснюються після твору? Прочитайте ці тлумачення.

— Прочитайте слова, які утворюються з двох. Що це за слова?

(Цар+город, чужа+земля).

— Доберіть синоніми до слів дбав(турбувався, піклувався, опікувався),

оздобив (прикрасив).

— Які із слів мають наступні значення?

1)Ті, кого вигнано, вислано кудись із певної території, місцевості.(вигнанці)

2)Високий земляний насип навколо поселення, міста чи фортеці для захисту

від ворога.(мур)

3)Люди родом з чужих земель, представники чужої країни, держави;(чужоземці)

2. Знайомство з текстом. Сл.12

- А зараз ми з вами попадемо на мить в минуле. Так виглядав Київ за часів

Ярослава Мудрого.

1.) Прослуховування аудіозапису.

— У якому місті князював Ярослав Мудрий?

- Чому народ та посли з інших країн його поважали?

2.)Тестування

1. Ярослав Мудрий — це:

 а) князь Київської Русі;

 б) воєвода полян;

 в) правитель гуннів.

2. В якому місті правив Ярослав?

 а) В Москві;

 б) в Києві;

 в) в Царгороді.

3. Чим оточив своє місто Ярослав?

 а) Валами;

 б) колючим дротом;

 в) кам’яними стінами.

4. Як відносився до свого міста Ярослав Мудрий?

 а) Він про нього дбав;

 б) йому було байдуже до нього;

 в) він віддав його ворогам.

5. Хто часто навідувався до управительських палат?

 а) Бідні люди;

 б) родичі;

          в) чужоземні посланці.

6. Де сидів князь, зустрічаючи посланців?

 а) В розкішнім кріслі;

 б) на пишнім троні;

 в) на підлозі.

7. Як до князя ставились посли інших держав?

 а) Вони його ненавиділи;

 б) боялися;

 в) кланялися і приносили дари.

8. Якої честі від Ярослава хотіли удостоїтись європейські правителі?

 а) Служити йому;

 б) бути похваленими;

 в) поріднитись з ним.

9. У чому була мудрість Ярослава?

 а) У будівництві та владі;

 б) в його вбранні;

 в) в грошах.

10. Ярослав не хотів воювати, бо:

 а) боявся бути убитим;

 б) не хотів нищити свого народу, народного майна;

 в) не хотів покидати рідне місто.

11. Кого перед смертю покликав до себе Ярослав?

 а) Синів;

 б) дочок;

 в) бідних людей.

12. Який заповіт залишив своїм нащадкам Ярослав Мудрий?

 а) Жити у злагоді;

 б) завоювати більше земель;

 в) побороти чужоземців.

3.) Повторне читання вірша вголос «ланцюжком»

— Що дізналися про князя Ярослава Мудрого?

4.) Аналіз змісту твору з елементами вибіркового читання

— Як дбав Ярослав про Київ?

— Які захисні споруди збудував? Прочитайте словами тексту.

—Як до Ярослава Мудрого ставились посли інших держав? Прочитайте.

—Прочитайте, у чому мудрість Ярослава.

—Що заповів Ярослав Мудрий своїм синам? Давайте прочитаємо уважно цю

заповідь.

—Поміркуйте над її змістом. Яка основна думка заповіді?

—Знайдіть у тексті і перечитайте речення, в якому передається ця основна думка.

5.Фізхвилинка

6.) Гра "Чи були такі речення у творі?"

Читаю речення. Учні відшукують його в тексті.

• "Оточив його мурами, ровом, валами обвів". (Ні.)

• "За князя, за Ярослава, Київ — Царгородом став". (Є.)

• "До палат ішли невпинно посланці із чужини". (Ні.)

• "І, допущені у Київ, низько кланялись посли". (Ні.)

• "Пролетіли дні короткі…". (Є.)

• "А незгода, наче вітер, все по світу рознесе". (Ні.)

«У Європі честю мали..» (Є)

7.) Гра "Хто швидше"

- Прочитайте текст і підкресліть слово Ярослав.(6)

8.Перегляд додаткових слайдів про Ярослава Мудрого.

Сл. 13 Ярослав не завойовував зброєю нових земель, але він

прославив себе битвою під Києвом. В 1037 році вже у котрий раз на Русь напали печеніги. Поки старший син великого князя Володимира тримав оборону, Ярослав зібрав новгородське ополчення і рушив йому на підмогу . Битва тривала цілий день. Ярослав отримав перемогу, найважливішу для Вітчизни, скрушивши одним ударом силу лютого ворога. З того часу Русь надовго звільнилася від жорстоких нападів незлагідного сусіда.

Сл. 14,15Князь Ярослав правив в Києві. Він вів війни, перемагав і сам не раз бував битим, але в історії він залишився передусім як Мудрий. Ярослав Мудрий (1015-1054) наслідував батька Володимира Великого і старався зробити Україну сильною державою. Ярослав перший на цій землі видав збірку загально прийнятих законів і порядків в державі. У 1016 р. з'явився «Статут новгородців» Тут були зібрані звичаї і судові рішення, що дозволяють нам дізнатися про життя і побут людей того часу.

Сл. 16Ярослав Мудрий піклувався про процвітання держави і прагнув зберегти

мирні стосунки з сусідами. За його правління були побудовані кам'яні стіни

навколо Києва, зведені Золоті Ворота. Вже за 20 років правління Ярославом Київ став світовим торгівельним центром. Його населення збільшилось в 3 рази, ніж населення всього Парижу. Тоді почали вирушати посли у Францію, Німеччину, Угорщину, Скандинавію, Польщу.

Сл.17. За часів Ярослава більша половина населення заробляли на життя

торгівлею хлібом, медом, воском, рибою, янтарем, золотом, ковальськими

виробами. Особливо відомими були вироби гончарів і кожум’яків.

Сл.18.В народі Ярославу не даремно дали прізвисько Мудрий. Він був великим

любителем книг і багато уваги приділяв просвіті. В державі відкривались школи, активно велась робота по навчанню грамоти серед всього населення країни. Першу в Європі школу для дівчаток було організовано в Києві. Там вчилася донька князя Ярослава Анна, майбутня королева Франції.

При монастирях організовувались книжні майстерні. Сам Ярослав знав

кілька мов, тому в державі широко велась робота по переписуванню та перекладу книг на слов’янську мову. У зведеному, на честь великої перемоги над печенігами, Софійському соборі була створена перша бібліотека на Русі.

Сл. 19Правління Ярослава Мудрого тривало 35 років. Перед смертю Ярослав

поділив Україну між синами, а найстаршого з них Ізяслава, назначив

київським князем на своє місце. Головним наказом було – жити всім в

злагоді.

Помер князь у віці сімдесяти п’яти років. Дуже сумував люд за

Ярославом. За мудре княжіння, яке привело до розквіту, слави і визнання

Київської Русі, за зусилля щодо грамотності люду, народ прозвав Ярослава -

Мудрим.

Сл.20. Похований Ярослав у церкві Святої Софії у Києві.

- Що нового ви дізналися про Ярослава Мудрого?

VІ. Підсумок уроку.

1. Гра «Так чи ні?»

1) Ярослав Мудрий був правителем Київської Русі 35 років. (так)

2) Ярослав Мудрий любив воювати та захвачувати інші землі?(ні)

3) Час князювання Ярослава Мудрого – це розквіт Київської Русі. (так)

4) В пам'ять про перемогу над печенігами було побудовано Софійський собор.

(так)

5) При Софійському соборі була заснована перша школа. (ні, перша бібліотека)

6) Ярослав Мудрий уклав перший збірник законів «Руська правда» (так)

7) Щоб не допустити ворожнечі між синами за право наслідування, Ярослав

поділив землі між синами ще за своє життя. (так)

8) Ярослава Мудрого поховано на території Криму. (ні, в

Софійському соборі)

Діти «пишуть» так «ні». Самоперевірка зі Сл 21.

2. Сл. 22 Пам’ятники Ярославу Мудрому на Україні.

—Що нового ви дізналися на уроці?

—Чи погоджуєтесь з думкою, що слова Ярослава Мудрого є повчальними і для

нас — його далеких нащадків?

3. Д/з. ст. 38-39, виразно читати, вивчити заповіт Ярослава

Мудрого.

          Джерела:

1. Інтернет-ресурси;
2. Вікіпедія (Веб-сайт);
3. Історична довідка.