Сьогодні ми з вами поговоримо про одне з народних свят, святкування якого випадає на останній тиждень перед великим постом, найчастіше останні дні лютого – початок березня. Це свято – Масляна. За традицією наші пращури святкували її 7 днів. Масляна, масляна, маслечком помащена, Приходь раненько, зустрінемо тебе добренько
Оладком, сиром, масельцем та рум'яним млинцем
ДПТНЗ «Мазурівський АЦ ПТО»
Відкритий виховний захід
Підготувала: викладач Квачко Ірина Василівна
Мета: розширити уявлення учнів про народні свята; розвивати інтерес до традицій рідного краю; виховувати любов до народних звичаїв.
Обладнання: тематичні малюнки, роздатковий матеріал.
Хід виховної години
І. Організаційна частина
ІІ. Вступна частина
Вступне слово учителя:
Сьогодні ми з вами поговоримо про одне з народних свят, святкування якого випадає на останній тиждень перед великим постом, найчастіше останні дні лютого – початок березня. Це свято – Масляна. За традицією наші пращури святкували її 7 днів. Масляна, масляна, маслечком помащена, Приходь раненько, зустрінемо тебе добренько
Оладком, сиром, масельцем та рум’яним млинцем.
ІІ. Основна частина
Кожен день тижня на Масляну мав свою назву та обряд. Зараз ми з вами про все дізнаємося докладніше.
(Учитель роздає учням роздатковий матеріал і пропонує по черзі зачитати).
1. Понеділок – «Зустріч Масляної»
Молодь звечора поливали гірку водою, робили добрячу ковзанку. В понеділок усі виходили зустрічати Масляну, веселились, спускались з гірки, ліпили снігову бабу і теж спускали її з гори на санях. Їздили по вулицях на санях запряжених кіньми, вквітчаними стрічками, дзвониками і вигукували.
2. Не спіть, не дрімайте,
Спішіть, поспішайте!
Всією сім’єю, всією ріднею
Свято усі зустрічайте!
В понеділок традиційно пекли пшеничні млинці (Учитель показує учням пшеничні млинці).
3. Вівторок – «Заігриш»
В цей день робили з соломи, сіна, пруття та різного ганчір’я велике опудало. Воно символізувало зиму. Опудало возили кіньми вулицями, а іноді возили сусідніми селами з жартами та піснями.
4. Люди ми прийшли до вас
Донести оцей наказ
Кожен рік цього числа,
Людям міста і села
Виходити на свято,
Зиму проводжати.
У вівторок полюбляли пекти гречані млинці (Учитель показує учням гречані млинці).
5. Середу називали «Ласункою»
Кожна господиня старалась до традиційних для середи вівсяних млинців приготувати ще й птицю, печену, смажену, копчену, та інші м’ясні страви та рибні страви. Веселі куми закутували макогона і справляли йому родини, збиралися у когось у хаті, зносили страви. Потім ішли до іншої хати справляли хрестини та інші події, припрошуючи:
6. Це скуштуйте, те скуштуйте в добрий час.
Все смачненьке ми розставили для вас.
Ось млинці, молоко, сметана, -
Свято зустрічаєм ми – іде до нас краса Масляна.
7. Четвер «Розгуляй»
Ввечері у четвер збиралися парубки з дівчатами на вечерниці. Та й вигадували різні забави з жартами, піснями, танцями. Наприклад: хто найшвидше з’їсть вареники та інші витівки.
У четвер готували на вечерниці вареники, вмочали їх у сметану. Пекли пшеничні млинці. 8. Просимо музик заграти.
Танець – не робота
Хто не хоче танцювати
Тому – срамота.
9. П’ятниця «Тещині вечірки»
У цей день зяті водили своїх тещ до шинку, щоб ті промочили горло, бо воно «Охрипло» з зятем сваритись. Зять тещі замовляв музик і вони разом танцювали.
10. Ой зятю мій любий, хороший,
Закопала під грушею гроші
Якщо будеш мою дочку любити
Будеш мої гроші лічити.
Традиційні для п’ятниці млинці з прісного тіста.
11. Субота «День гостей»
Не минайте, гості, ганку,
Веселімось до світанку,
Будем разом ми співати
Весну красну прославляти.
В суботу готували млинці із кислого тіста.
12. Неділя «Прощений день»
У цей день усі вибачали один одному образи. Діти просили пробачення у батьків, молоді у старших. Потім ішли на край села після обіду палити опудало зими і закликати весну.
Уже зима усім набридла
Та всім присутнім вже огидна!
Йдем за село зиму палити.
Треба весну гідно зустріти
Вже сонце загляда до двору,
Запасів з’їли ми комору!
Ми Зиму спалим і тепло
Прийде до нас, а з ним й добро!
Учитель:
Опудало підпалювали, навколо нього водили хороводи, співали, дивились на дим, бо якщо він підіймався вгору, всі вірили, що це до гарного врожаю. Смеркало, гомін поступово затихав навкруги і святу приходив кінець. Раніше говорили, чим веселіше свято, тим швидше розтане сніг. Весна приносить нам щастя, радість мирної праці, крилату пісню, багато яскравих квітів, і щиру любов.
Тож давайте, забудемо усе зло, вибачимо один одному образи, та із святом Масляної привітаємось, і весну до себе закличемо.
Весна прийди з милістю,
З великою радістю.
З соловейком, горобейком, перепілочками,
Голубочками, ластівочками.
Гей дівчата у намисті
Гукніть весну в полі чистім
Загукайте красне сонечко,
Щоб світило нам у віконечко.
Запитання до учнів:
1. Які млинці зазвичай пекли в перший день Масляної? (пшеничні млинці)
2. Яку назву мав другий день Масляної? («Заігриш»)
3. Які страви готували в середу на Масляну? (до традиційних для середи вівсяних млинців готували ще й птицю, печену, смажену, копчену, та інші м’ясні страви та рибні страви)
4. Яку назву мав п’ятий день Масляної? («Тещині вечірки»)
5. Чим займалися в суботу на Масляну? (приймали гостей)
6. Що просили у неділю на Масляну? (пробачення)
ІV. Підбиття підсумків
Тож шануйте Весну, усюди засівайте добірне зерно радості, бо без радості праці немає щасливого життя.