Мета відкритого західу «День пам'яті та примирення» полягає: виховувати в учнів мужність, почуття патріотизму, любов до Батьківщини, до історії свого народу, пошану до ветеранів Другої світової війни; ознайомити їх з подіями Другої світової війни в Україні та на території нашого краю.
Також ознайомити учнів з героїчними сторінками історії нашої країни, формувати патріотичні почуття гордості за старше покоління, воїнів, які перебували або перебувають в зоні АТО на Сході нашої України, Героїв Небесної Сотні. Виховувати любов до рідної землі, повагу один до одного.
Відкритий захід. До Дня Пам’яті і Перемоги 8 травня.
1-й учень:
Хто б це вгадав і по якій причині
На скільки літ розтягнеться війна?
І звісно всім: земель багато в світі,
А рідна, батьківська, лише одна.
2-й учень:
Гримить гроза війни. Іде розплата.
Покладено життя на терези.
Але коли ж порадує солдата
Веселий грім весняної грози.
3-й учень:
Вкраїну хоч із краю в край сходи
Усі роздоли, всі її простори, -
Навряд чи знайдеться десь двір, куди
Не внадилося ненависне горе.
4-й учень:
Ми пам’ятаєм, хто в лиху добу
В броні важкій віддав останні сили
Ми зараз квіти і терпку журбу
Приносим на засмучені могили
Парний танець. ( Хлопці та дівчата, чотири пари)
Ведучий 1.Друзі, 8 травня — День пам’яті та примирення. Це ТОЙ день, коли ВСІ МИ згадуємо і шануємо українців, які боролися за мир і віддали свої життя для того, аби ми з вами зараз жили. І якби не ВОНИ, то й Перемоги б не було.
Ведучий2.Друга світова війна зайшла до кожної української сім’ї, забрала мільйони українських життів, зруйнувала тисячі українських міст і сіл. Таку жертву не забувають – її пам’ятають і несуть в душі. Бо надто дорогою ціною заплатили за мир.
Ведучий 1.Біль об’єднує, українці завжди мають триматися гуртом, аби таке горе, як Друга світова війна, більше ніколи не повторилося.
Ведучий 2.Сьогодні, в День пам’яті та примирення, ми згадуємо і вшановуємо всіх, хто віддав у війні ТОДІ і віддає ЗАРАЗ своє життя, аби НАШЕ З ВАМИ тривало.
Вшануємо пам'ять загиблих хвилиною мовчання.
Вірш Л.Костенко (учень вдягнутий у воєнну форму).
Мій перший вірш написаний в окопі
Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите на війні.
Лилась пожежі вулканічна лава.
Горіла хата. Ніч здавалась днем.
І захлиналась наша переправа
через Дніпро - водою і вогнем.
О перший біль тих не дитячих вражень,
який він слід на серці залиша!
Як невимовне віршами не скажеш,
чи не німою зробиться душа?!
той перший віршик, притулившись скраю,
щоб присвітила поночі війна.
Який він був, я вже не пам'ятаю.
Снаряд упав - осипалась стіна. (Єрьоміна Н.)
Відеоряд. Пісня.(на екрані).
Ведучий1.Війна 1939 – 1945 років... Скільки вона наробила горя, скільки життів забрала в небуття, скільки страждань змусила винести?
Ведучий2.В кожній сім’ї пам’ять про цю війну буде жити завжди, адже в кожній з них, чи то прадід, чи то прабабуся, брали у ній участь. Скільки разів доводилося слухати розповіді про страшні події, і завжди вони вражають. У нас в гостях сьогодні діти війни, яких шанують і поважають:__________________________________________________________
Ведучий.. І знову цвітуть маки ...Як пишно цвітуть маки в степах України скроплених кров’ю солдат . Символом Дня примирення – квітка маку. Це символ , який затверджений ООН та всією Європою.
Ведучий 2.Всі європейські народи опинилися в страшному жахітті війни проти фашистської Німеччини.. Україна в ці роки вела визвольну боротьбу за Незалежність .
Перегляд документального фільма.
Діалог між матір’ю та сином.
Учениця (вдягнута в національний костюм).
Вийшла в степ широкий мати посивіла,
Виплакала очі від журби вона,
Біля квітів маку стала, заніміла,
І згадалась знову матері війна.
І почула голос сина над житами –
То зітхнула мати, то вогонь палав:
«Я прийшов до тебе, я вернувся, мамо
Я своєю смертю смерті потоптав»
На моїй могилі нині квітів море,
Та в думках до мене линеш з далини,
І твоє невтішне материнське горе,
То прокляття вічне паліям війни».
Учень. (вдягнутий у воєнну форму).
Матінко рідна, матусю ласкава!
В горі пекучому, в любій журбі,
Бродиш ти десь по дорогах кривавих,
Ждеш, виглядаєш розради собі.
Вранці виходиш у степ, на долину,
Де похилилися верби на шлях.
Згадуєш як попрощалися з сином,
Щастя йому побажала в боях.
Довга дорога прослалася звідти,
Тяжчого шляху не знати мені.
Глянь, як схилились обпалені віти,
Ніби заклякли у чорному сні.
Чорна стіна, зловорожа, проклята,
Ще й на дорозі потвора- змія.
То за ногою фашистського ката
Кров’ю сплива Україна моя.
Танець «Ми за волю ми за мир!»
Ведучий 1. Ніхто не забутий, ніщо не забуте! Ми сьогодні згадаємо та вшануємо пам’ять про всіх убієнних в ті роки людей-жителів планети Земля, всіх хто загинув у зоні АТО в наші дні.
Ведучий 2.Нехай свічка запалена нами зігріє їхні душі. Герої не вмирають, вони повертаються на небо.