О.М. Кизименко, учитель української мови та літератури, С.В. Кодацька,
учитель трудового навчання ЗОШ № 142, м. Харків
Виховний захід
«Відродження українських оберегів. Мак – символ пам’яті».
Мета: ознайомити учнів із давнім символом українського народу – маком, з історією символу «Червоний мак пам’яті»; поглиблювати знання учнів у галузі декоративно-ужиткового мистецтва; виховувати шанобливе ставлення до звичаїв і традицій українського народу, культури Батьківщини, почуття патріотизму, усвідомлення своєї національної неповторності; розвивати почуття прекрасного, художній смак, образне мислення, творчі та комунікативні здібності; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Обладнання: мультимедійна презентація «Мак – символ пам’яті у світі», виставка-показ виготовлених брошок, записи українських пісень, інструкційні картки.
Інструменти та матеріали: червона атласна стрічка, чорний фетр (будь-яка чорна товста тканина, можна замінити бісером, ґудзиком, бусиною), ножиці, свічка; нитка з голкою (або клей).
ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (на дошці записано тему й епіграф заходу)
Коли побачиш влітку в полі
Червону квітку – символ волі,
Згадай синів безстрашних України,
Що полягли на землях Батьківщини.
Вони себе не вберегли,
Але край рідний захистили.
У полі маки зацвіли
Там, де герої ці спочили.
Твоє життя безхмарне нині.
За це їм дякуй, пам’ятай:
Герої захистили Україну
Колись і зараз твій боронять край.
Марія Устинчук
Звучить пісня Н. Май «Маки червоні»
ІІ. ВСТУП
Учитель. Червоний мак як символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році. Дизайн розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам’яті та Національної телекомпанії України. Спочатку червоний мак був символом пам’яті жертв Першої світової війни, а згодом – жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, починаючи із 1914 року.
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
2) Виступ групи учнів-дослідників
1-ий учень. В українській міфології мак має дуже багато значень. Це символ сонця, безкінечності буття й життєвої скороминущості, пишної краси, волі, гордості, сну, отрути, оберегу від нечистої сили, а також хлопця-козака, крові, смерті. Ця квітка часто згадується в українських народних піснях та думах, особливо козацької доби: «Ой, з могили видно всі долини, – сизокрилий орел пролітає: стоїть військо славне Запорізьке – як мак процвітає...». У відомій пісні «Ой, ти, Морозенку, славний козаче», мак згадується поруч зі смертю козака: «…Обступили Морозенка турецькії війська. По тім боці запорожці покопали шанці; Ой, впіймали Морозенка у неділю вранці. Ой, недаром ранесенько той мак розпускався, – Ой, уже наш Морозенко в неволю попався…» Образ маку нерідко символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну.
2-ий учень. У наших предків було дві улюблені рослини – калина і мак. Українці пов’язували значення маку з молодістю і красою. Якщо квіти калини вишивали на сорочках для старших жінок, то маками прикрашали вишиванки незаміжніх дівчат. Мак також вважався символом роду, так як в його голівці поміщається сімсот, сімсот дві або сімсот три зернини. Саме завдяки ідеї родючості мак часто використовували як обрядовий атрибут у сімейних і календарних святах.
3-ій учень. Мак червоний означає красу, молодість та їхню скороминущість. Макові пелюстки швидко і легко обсипаються. Вінок із червоних маків – то вираз дівочої цноти і чистоти, які такі ж легко ранимі та вразливі, як і маків цвіт. Має мак і магічну силу, спрямовану проти усякого зла – і проти відьми, і проти наврочення, і на виклик дощу, і на врожай… Найяскравіше таке значення символу виявляється у різдвяному обряді приготування ритуальної страви – куті, де макові зернята символізують безконечну множинність зірок Всесвіту.
4-ий учень. Вінок із червоних маків – символ дівочої чистоти, його порівнюють з білим світом:
Ой мій світку, білий світку, як маковий квітку,
Нащо тебе зав’язали в білую намітку.
У фольклорних пісенних текстах молода розсипає мак з рукава, коли їде до вінця; сіє-посіває чорний мак, щоб родив червоний. Макові квіти, як і калинові, символізують здоров’я, радість, дівочу красу і чистоту, а водночас – сон і смерть. Квіти маку вплітали у косу, щоб голова не боліла і щоб волосся було пишним. Віддавна люди вірили, що мак захищає від усілякого зла. Освяченим маком на Маковія (14 серпня) осівали людей і худобу.
5-ий учень. З квітучим маком порівнюють і юнака-молодця. Незрілий мак дурманить голову, а тому став натяком на глупоту: «Їж, дурню, бо це з маком». Мак має чарівну силу, яка захищає від усякого зла. «Як мак незчисленний – так рої бджіл вкриватимуть усі дерева», – кажуть, коли подають страви з маком.
Вишивальниці особливо любили зображувати макові квіти на жіночих сорочках. Їх також часто поєднували з іншими популярними в Україні квітками – волошками. Червоні маки на білому або чорному полотні виглядають дуже яскраво, святково, жіночно, тому не дарма сьогодні дівчата прагнуть купити вишиванку з маками.
6-ий учень. З народної творчості мак у такому символічному значенні перейшов у художню літературу. В Івана Франка: «Гей, Січ іде, красен мак цвіте! Кому прикре наше діло, Нам воно святе». Легенду про мак обробив і Михайло Стельмах у творі «У долині мак цвіте»: «…Ординці воїна скришили, на землю впало тіло біле і, наче зерно, проросло, а влітку маком зацвіло…» Одна із героїнь роману Олеся Гончара «Прапороносці» гине в долині червоних маків.
7-ий учень. Мак – символ безконечності й незчисленності зоряного світу, Всесвіту, і, водночас, сну і забуття. Він має силу і вплив, якщо не розпилюється. Окрема макова квітка не приваблює, а від всіяного маковим цвітом лану не можна відірвати очей. Одна макова зернина нічого не варта, а жменя маку – і куті смаку додає, і пирога з неї можна зробити. Тож мак стверджує, що і дрібненьке та маленьке, якщо воно в єдності та в спільноті, має велику силу.
8-ий учень. Наші бабусі вважали, що обов’язково у хаті повинен бути мак – видун, щоб видувати з хати злих духів. Святим маком посипають усі кутки і промовляють такі слова: «Маком хату посипаю, злу силу з хати виганяю». Святять його на свято Маковія (14 серпня). І обов’язково, як оберіг дому, маки вишивають на рушниках, серветках.
9-ий учень. У народі існують повір’я про мак. Коли не було дощу, то люди збирались біля криниці, кидали туди маківки, щоб викликати дощ. А ще кидали мак і горох, щоб ішов дощ великими краплинами.
Народ склав багато загадок про мак. Давайте пригадаємо їх.
Не злічити порівнянь, в яких опоетизована краса макового цвіту, що із дівочою вродою зіставляється: «Дівчина, як маківка», «Повна, як маківка», «Цвіте, як маківка», «Червоніє, як маків цвіт».
10-ий учень. Український народ має багатий фольклор. І, звичайно, було б дивним не почути сьогодні легенду про мак.
Легенда про мак
Було це давно-давно, коли ще на нашу землю нападали вороги. В одному місті жили дуже вродливі дівчата. Хороводи водили, пісень співали. Побачили це вороги і вирішили захопити їх у полон. Зрозуміли дівчата, що їм прийшов кінець і вирішили врятуватися, втекти з міста через підземний хід. Вийшли вони на широке зелене поле і кинулись тікати до лісу. Та побачили їх вороги і оточили з усіх сторін. І звернулася тоді дівчина із проханням до матінки-землі:
– Матінко-земле, врятуй нас від неволі, від життя страшного у ворогів. Допоможи нам знищити їх!
І зглянулася земля-матінка на сльози дівчат-полонянок. Тільки доторкнеться до дівчини чужинець, як вона стає квіткою-маком, червоною, як жар і красивою, як самі дівчата. Так і не змогли вороги захопити в полон жодної дівчини. Потомилися вороги і вирішили спочити. Та тільки розсідлали коней і лягли на землю, як поснули непробудним сном. Це дівчата наслали на них сон-дрімоту.
Рано-вранці поверталися із походу українські воїни. І побачили вони червону, як жар, долину маків, а біля них сплячих ворогів. Кинулися вони на них, побороли всіх. А коли здолали останнього ворога, кожна квітка маку ожила і стала дівчиною. У руках дівчата тримали червоні квіти маку і подарували їх воїнам-визволителям.
Земля-матінка залишила на згадку про цей бій квіти маку. Вони щороку виростали на цій долині і радували око людям своєю красою. А коли хтось гинув у боротьбі з ворогами, то цвіт маку вплітали у вінок – він був символом печалі й туги.
11-ий учень. Мак – символ пам’яті у світі. Його появу пов’язують із віршами двох людей: канадського військового лікаря Джона Мак Крея та представниці Християнської асоціації молодих жінок Мойни Майкл. Перший під враженням боїв у Бельгії у 1915 році написав твір «На полях Фландрії», що починався словами: «На полях Фландрії розквітли маки між хрестами ряд за рядом». Друга – 1918 року написала вірша «Ми збережемо віру», в якому обіцяла носити червоний мак у пам’ять про загиблих. Саме Мойні Майкл у листопаді того ж року причепила червоний шовковий мак на пальто. У 1920 році Національний Американський легіон прийняв маки як офіційний символ, а в 1921-му вони стали емблемою Королівського Британського легіону. В Польщі червоні маки є символом перемоги 11-18 травня 1944 року Другого корпусу генерала Андерса в боях за гору Монте-Кассіно в Італії.
12-ий учень.
Дизайн українського червоного маку розроблено за сприяння Українського інституту національної пам’яті та Національної телекомпанії України; автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі. Поруч з квіткою зазвичай розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни (1939 та 1945) та гасло «Ніколи знову».
ІV. ПРАКТИЧНА РОБОТА
Для виготовлення червоного маку знадобляться наступні матеріали:
- червона атласна стрічка шириною 8 см. завдовжки 16-24 см. (на один мак), можна замінити на креп-сатин;
- чорний фетр (будь-яка чорна товста тканина, можна замінити бісером, ґудзиком, бусиною);
- ножиці;
- свічка;
- нитки з голкою (або клей).
Учитель. Зараз ми розпочнемо майстер-клас виготовлення маку – символу пам’яті.
Учитель контролює та допомагає учням. |
V. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Учитель аналізує виконані учнями роботи, звертаючи увагу на їхню оригінальність, демонструє кращі роботи.
VІ. ПІДСУМКОВЕ СЛОВО ВИТЕЛІВ
8 травня ми відзначаємо День пам’яті про тих людей, які мужньо стояли перед натиском ворога багато років тому. Квітка червоного маку набула нового значення – це символ пам’яті, який вшановує всіх героїв, які віддали життя і готові віддати життя за краще майбутнє нашої держави. Видається доцільним популяризувати цю символіку та використовувати у подальшому під час вшанування пам’яті жертв тероризму та війни. Ми пам’ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона – запорука неминучості нашої перемоги сьогодні. Хай червоний мак на грудях у кожного буде свідченням того, що ми ніколи не забудемо жертв війни.
І живуть у пам’яті народу
Його вірні дочки і сини,
Ті, що не вернулися з походів
Грізної, великої війни.
Їх життя, їх помисли високі,
Котрим не судилось розцвісти,
Закликають мир ясний і спокій,
Як зіницю ока, берегти.
В. Симоненко
Звучить пісня Н. Бучинської «Перемога, свята перемога!»
ЛІТЕРАТУРА
1. Антонович Є.А. Декоративно-прикладне мистецтво: Навч. посібник для пед. ін-тів. – Львів: Світ, 1992 . – 272 с.
2. Антонович Є.А. Художні техніки у школі. – Київ: ІЗМН, 1997. – 86 с.
3. Булашов Г. Український народ у своїх легендах та віруваннях. – К.: Довіра, 1992. – 414 с.
4. Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. – Харків: Фоліо, 2005. – 508 с.
5. Дмитренко М.К., Дмитренко Г.К. Уроки з народознавства. – К.: Редакція газети «Народознавство», 1995. – 222 с.
6. Кравець О.М. Сімейний побут і звичаї українського народу: історико-етнографічний нарис. – К.: Наукова думка, 1966. – 198 с.
7. Лозко Г.С. Українське народознавство. – 3-є вид. – X.: Видавництво «Див», 2005. – 472 с.
8. Лукашенко Т. Українські обереги своїми руками. – Харків: Віват, 2015. – 224 с.
9. Потапенко О.І., Кузьменко В.І. Шкільний словник з українознавства. – К.: Український письменник, 1995. – 292 с.
10. Українське народознавство. Навчальний посібник / За ред. С.П. Павлюка, Г.Й. Горинь, Р.Ф. Кирчіва. – Київ: Знання, 2004. – 570 с.
11. https://uk.wikipedia.org/wiki/Мак_(символ_пам%27яті)
12. http://www.memory.gov.ua/page/mak-yak-simvol-dnya-pamyati-ta-primirennya
13. https://sodb.sumy.ua/News/news283.php
14. http://about-ukraine.com/mak-447/
15. https://tsn.ua/ukrayina/chervoniy-mak-zvidki-pohodit-simvol-i-yak-yogo-varto-nositi-1152171.html
17. https://kourier.in.ua/423-chervoniy-mak-yak-simvol.html
Додаток № 1
Вимоги безпеки під час роботи:
- дотримуйтесь порядку і чистоти на робочому місці;
- будьте уважними, не відволікайтеся і не заважайте іншим;
- не розмахуйте рукою з інструментом, не кладіть його на край столу;
- світло на вашу роботу повинне падати з лівого боку;
- положення тіла при роботі повинне бути зручним, відстань до виконуваної роботи повинна бути 25-30 см.
Вимоги безпеки під час роботи з ножицями:
- кладіть ножиці праворуч від себе із замкнутими лезами, направленими від себе;
- стежте за тим, щоб ножиці не опинилися під виробом, оскільки, беручи виріб, їх можна упустити і поранити себе або працюючого поряд;
- передавайте ножиці колечками вперед, із замкнутими лезами;
- не підходьте під час роботи з ножицями до інших учнів.
Вимоги безпеки під час роботи з клеєм:
- не брати клей до рота;
- слідкувати, щоб не потрапив до очей;
- на виріб багато не наносити;
- користуватися пензликом для клею;
- залишки клею промокати серветкою.
Вимоги безпеки під час роботи з голкою:
- голки і шпильки тримати у спеціальних коробках, при шитті користуватися подушечкою для голок;
- забороняється брати голку до рота, заколювати голку у власний одяг, або залишати її у виробі;
- щоб не поколоти палець при проколюванні голкою тканини, користуватися наперстком;
- не використовуйте голку замість шпильки;
- передавати голку разом з ниткою, зав’язаною у вузлик;
- не беріть нитку довше, ніж 80-90 см.
Вимоги безпеки після закінчення роботи:
- приберіть робоче місце;
- інструменти і матеріали зберіть і складіть;
- сміття і відходи зберіть і складіть у спеціальний ящик.
Додаток № 2
Інструкційна картка виготовлення