"Відродження українських оберегів. Мак – символ пам’яті".

О.М. Кизименко, учитель української мови та літератури, С.В. Кодацька,

учитель трудового навчання ЗОШ № 142, м. Харків

Виховний захід

«Відродження українських оберегів. Мак – символ пам’яті».

Мета: ознайомити учнів із давнім символом українського народу –  маком, з історією символу «Червоний мак пам’яті»; поглиблювати знання учнів у галузі декоративно-ужиткового мистецтва; виховувати шанобливе ставлення до звичаїв і традицій українського народу, культури Батьківщини, почуття патріотизму, усвідомлення своєї національної неповторності; розвивати почуття прекрасного, художній смак, образне мислення, творчі та комунікативні здібності; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Обладнання: мультимедійна презентація «Мак –  символ пам’яті у світі», виставка-показ виготовлених брошок, записи українських пісень, інструкційні картки.

Інструменти та матеріали: червона атласна стрічка, чорний фетр (будь-яка чорна товста тканина, можна замінити бісером, ґудзиком, бусиною), ножиці, свічка; нитка з голкою (або клей).

ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (на дошці записано тему й епіграф заходу)

Коли побачиш влітку в полі

Червону квітку – символ волі,

Згадай синів безстрашних України,

Що полягли на землях Батьківщини.

Вони себе не вберегли,

Але край рідний захистили.

У полі маки зацвіли

Там, де герої ці спочили.

Твоє життя безхмарне нині.

За це їм дякуй, пам’ятай:

Герої захистили Україну

Колись і зараз твій боронять край.

Марія Устинчук

Звучить пісня Н. Май «Маки червоні»

ІІ. ВСТУП

Учитель. Червоний мак як символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році. Дизайн розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам’яті та Національної телекомпанії України.  Спочатку червоний мак був символом пам’яті жертв Першої світової війни, а згодом – жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, починаючи із 1914 року.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.               Перегляд мультимедійної презентації «Мак – символ пам’яті у світі».

2)  Виступ групи учнів-дослідників

1-ий учень. В українській міфології мак має дуже багато значень. Це символ сонця, безкінечності буття й життєвої скороминущості, пишної краси, волі, гордості, сну, отрути, оберегу від нечистої сили, а також хлопця-козака, крові, смерті. Ця квітка часто згадується в українських народних піснях та думах, особливо козацької доби: «Ой, з могили видно всі долини, – сизокрилий орел пролітає: стоїть військо славне Запорізьке – як мак процвітає...». У відомій пісні «Ой, ти, Морозенку, славний козаче», мак згадується поруч зі смертю козака: «…Обступили Морозенка турецькії війська. По тім боці запорожці покопали шанці; Ой, впіймали Морозенка у неділю вранці. Ой, недаром ранесенько той мак розпускався, – Ой, уже наш Морозенко в неволю попався…» Образ маку нерідко символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну.

2-ий учень. У наших предків було дві улюблені рослини – калина і мак. Українці пов’язували значення маку з молодістю і красою. Якщо квіти калини вишивали на сорочках для старших жінок, то маками прикрашали вишиванки незаміжніх дівчат. Мак також вважався символом роду, так як в його голівці поміщається сімсот, сімсот дві або сімсот три зернини. Саме завдяки ідеї родючості мак часто використовували як обрядовий атрибут у сімейних і календарних святах.

3-ій учень. Мак червоний означає красу, молодість та їхню скороминущість. Макові пелюстки швидко і легко обсипаються. Вінок із червоних маків – то вираз дівочої цноти і чистоти, які такі ж легко ранимі та вразливі, як і маків цвіт. Має мак і магічну силу, спрямовану проти усякого зла – і проти відьми, і проти наврочення, і на виклик дощу, і на врожай… Найяскравіше таке значення символу виявляється у різдвяному обряді приготування ритуальної страви – куті, де макові зернята символізують безконечну множинність зірок Всесвіту.

4-ий учень. Вінок із червоних маків – символ дівочої чистоти, його порівнюють з білим світом:

Ой мій світку, білий світку, як маковий квітку,

Нащо тебе зав’язали в білую намітку.

У фольклорних пісенних текстах молода розсипає мак з рукава, коли їде до вінця; сіє-посіває чорний мак, щоб родив червоний. Макові квіти, як і калинові, символізують здоров’я, радість, дівочу красу і чистоту, а водночас – сон і смерть. Квіти маку вплітали у косу, щоб голова не боліла і щоб волосся було пишним. Віддавна люди вірили, що мак захищає від усілякого зла. Освяченим маком на Маковія (14 серпня) осівали людей і худобу.

5-ий учень. З квітучим маком порівнюють і юнака-молодця. Незрілий мак дурманить голову, а тому став натяком на глупоту: «Їж, дурню, бо це з маком». Мак має чарівну силу, яка захищає від усякого зла. «Як мак незчисленний – так рої бджіл вкриватимуть усі дерева», – кажуть, коли подають страви з маком.

Вишивальниці особливо любили зображувати макові квіти на жіночих сорочках. Їх також часто поєднували з іншими популярними в Україні квітками – волошками. Червоні маки на білому або чорному полотні виглядають дуже яскраво, святково, жіночно, тому не дарма сьогодні дівчата прагнуть купити вишиванку з маками.

6-ий учень. З народної творчості мак у такому символічному значенні перейшов у художню літературу. В Івана Франка: «Гей, Січ іде, красен мак цвіте! Кому прикре наше діло, Нам воно святе». Легенду про мак обробив і Михайло Стельмах у творі «У долині мак цвіте»: «…Ординці воїна скришили, на землю впало тіло біле і, наче зерно, проросло, а влітку маком зацвіло…» Одна із героїнь роману Олеся Гончара «Прапороносці» гине в долині червоних маків.

7-ий учень. Мак – символ безконечності й незчисленності зоряного світу, Всесвіту, і, водночас, сну і забуття. Він має силу і вплив, якщо не розпилюється. Окрема макова квітка не приваблює, а від всіяного маковим цвітом лану не можна відірвати очей. Одна макова зернина нічого не варта, а жменя маку –  і куті смаку додає, і пирога з неї можна зробити. Тож мак стверджує, що і дрібненьке та маленьке, якщо воно в єдності та в спільноті, має велику силу.

8-ий учень. Наші бабусі вважали, що обов’язково у хаті повинен бути мак – видун, щоб видувати з хати злих духів. Святим маком посипають усі кутки і промовляють такі слова: «Маком хату посипаю, злу силу з хати виганяю». Святять його на свято Маковія (14 серпня). І обов’язково, як оберіг дому, маки вишивають на рушниках, серветках.

9-ий учень. У народі існують повір’я про мак. Коли не було дощу, то люди збирались біля криниці, кидали туди маківки, щоб викликати дощ. А ще кидали мак і горох, щоб ішов дощ великими краплинами.

Народ склав багато загадок про мак. Давайте пригадаємо їх.

• Під одним ковпаком 700 козаків.
• Стоїть дуб, повен круп.
• Чернець-молодець у землю пішов, червону шапочку знайшов і наверх вийшов.
• Стоїть півень на току в червоному ковпаку.

Не злічити порівнянь, в яких опоетизована краса макового цвіту, що із дівочою вродою зіставляється: «Дівчина, як маківка», «Повна, як маківка», «Цвіте, як маківка», «Червоніє, як маків цвіт».

10-ий учень. Український народ має багатий фольклор. І, звичайно, було б дивним не почути сьогодні легенду про мак.

Легенда про мак

Було це давно-давно, коли ще на нашу землю нападали вороги. В одному місті жили дуже вродливі дівчата. Хороводи водили, пісень співали. Побачили це вороги і вирішили захопити їх у полон. Зрозуміли дівчата, що їм прийшов кінець і вирішили врятуватися, втекти з міста через підземний хід. Вийшли вони на широке зелене поле і кинулись тікати до лісу. Та побачили їх вороги і оточили з усіх сторін. І звернулася тоді  дівчина із проханням до матінки-землі:

– Матінко-земле, врятуй нас від неволі, від життя страшного у ворогів. Допоможи нам знищити їх!

І зглянулася земля-матінка на сльози дівчат-полонянок. Тільки доторкнеться до дівчини чужинець, як вона стає квіткою-маком, червоною, як жар і красивою, як самі дівчата. Так і не змогли вороги захопити в полон жодної дівчини. Потомилися вороги і вирішили спочити. Та тільки розсідлали коней і лягли на землю, як поснули непробудним сном. Це дівчата наслали на них сон-дрімоту.

Рано-вранці поверталися із походу українські воїни. І побачили вони червону, як жар, долину маків, а біля них сплячих ворогів. Кинулися вони на них, побороли всіх. А коли здолали останнього ворога, кожна квітка маку ожила і стала дівчиною. У руках дівчата тримали червоні квіти маку і подарували їх воїнам-визволителям.

Земля-матінка залишила на згадку про цей бій квіти маку. Вони щороку виростали на цій долині і радували око людям своєю красою. А коли хтось гинув у боротьбі з ворогами, то цвіт маку вплітали у вінок – він був символом печалі й туги.

11-ий учень. Мак – символ пам’яті у світі. Його появу пов’язують із віршами двох людей: канадського військового лікаря Джона Мак Крея та представниці Християнської асоціації молодих жінок Мойни Майкл. Перший під враженням боїв у Бельгії у 1915 році написав твір «На полях Фландрії», що починався словами: «На полях Фландрії розквітли маки між хрестами ряд за рядом». Друга – 1918 року написала вірша «Ми збережемо віру», в якому обіцяла носити червоний мак у пам’ять про загиблих. Саме Мойні Майкл у листопаді того ж року причепила червоний шовковий мак на пальто. У 1920 році Національний Американський легіон прийняв маки як офіційний символ, а в 1921-му вони стали емблемою Королівського Британського легіону. В Польщі червоні маки є символом перемоги 11-18 травня 1944 року Другого корпусу генерала Андерса в боях за гору Монте-Кассіно в Італії.

12-ий учень.

Дизайн українського червоного маку розроблено за сприяння Українського інституту національної пам’яті та Національної телекомпанії України; автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі. Поруч з квіткою зазвичай розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни (1939 та 1945) та гасло «Ніколи знову».

ІV. ПРАКТИЧНА РОБОТА

1.               Мотивація практичної діяльності

Для виготовлення червоного маку знадобляться наступні матеріали:

- червона атласна стрічка шириною 8 см. завдовжки 16-24 см. (на один мак), можна замінити на креп-сатин;

- чорний фетр (будь-яка чорна товста тканина, можна замінити бісером, ґудзиком, бусиною);

- ножиці;

- свічка;

- нитки з голкою (або клей).

V. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

1.               Учитель. Пропоную вам виконати ще одне цікаве завдання під назвою «Рекламний ролик» (Учні повинні підготувати сценарій ролика, у якому було б розрекламовано їхній виріб).

Учитель аналізує виконані учнями роботи, звертаючи увагу на їхню оригінальність, демонструє кращі роботи.

2.               Рефлексія

•                 Дайте оцінку своїх виробів.
•                 Що символізує мак, який ми сьогодні виготовили?

VІ. ПІДСУМКОВЕ СЛОВО ВИТЕЛІВ

8 травня ми відзначаємо День пам’яті про тих людей, які мужньо стояли перед натиском ворога багато років тому. Квітка червоного маку набула нового значення – це символ пам’яті, який вшановує всіх героїв, які віддали життя і готові віддати життя за краще майбутнє нашої держави. Видається доцільним популяризувати цю символіку та використовувати у подальшому під час вшанування пам’яті жертв тероризму та війни. Ми пам’ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона – запорука неминучості нашої перемоги сьогодні. Хай червоний мак на грудях у кожного буде свідченням того, що ми ніколи не забудемо жертв війни.

І живуть у пам’яті народу

Його вірні дочки і сини,

Ті, що не вернулися з походів

Грізної, великої війни.

Їх життя, їх помисли високі,

Котрим не судилось розцвісти,

Закликають мир ясний і спокій,

Як зіницю ока, берегти.

В. Симоненко

Звучить пісня Н. Бучинської «Перемога, свята перемога!»

ЛІТЕРАТУРА

1. Антонович Є.А. Декоративно-прикладне мистецтво: Навч. посібник для пед. ін-тів. – Львів: Світ, 1992 . – 272 с.

2. Антонович Є.А. Художні техніки у школі. –  Київ: ІЗМН, 1997. – 86 с.

3. Булашов Г. Український народ у своїх легендах та віруваннях. – К.: Довіра, 1992. – 414 с.

4. Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. – Харків: Фоліо, 2005. – 508 с.

5. Дмитренко М.К., Дмитренко Г.К. Уроки з народознавства. – К.: Редакція газети «Народознавство», 1995. – 222 с.

6. Кравець О.М. Сімейний побут і звичаї українського народу: історико-етнографічний нарис. – К.: Наукова думка, 1966.  – 198 с.

7. Лозко Г.С. Українське народознавство. – 3-є вид. – X.: Видавництво «Див», 2005. –  472 с.

8. Лукашенко Т. Українські обереги своїми руками. – Харків: Віват, 2015. – 224 с.

9. Потапенко О.І., Кузьменко В.І. Шкільний словник з українознавства. – К.: Український письменник, 1995. – 292 с.

10. Українське народознавство. Навчальний посібник / За ред.                               С.П. Павлюка,  Г.Й. Горинь, Р.Ф. Кирчіва. –  Київ: Знання, 2004. –  570 с.

11. https://uk.wikipedia.org/wiki/Мак_(символ_пам%27яті)

12. http://www.memory.gov.ua/page/mak-yak-simvol-dnya-pamyati-ta-primirennya

13. https://sodb.sumy.ua/News/news283.php

14. http://about-ukraine.com/mak-447/

15. https://tsn.ua/ukrayina/chervoniy-mak-zvidki-pohodit-simvol-i-yak-yogo-varto-nositi-1152171.html

16. https://tsn.ua/video/video-novini/istoriya-viniknennya-simvolu-dnya-pam-yati-ta-primirennya-chervonogo-maku.html

17. https://kourier.in.ua/423-chervoniy-mak-yak-simvol.html

Додаток № 1

Вимоги безпеки під час роботи:

- дотримуйтесь порядку і чистоти на робочому місці;

- будьте уважними, не відволікайтеся і не заважайте іншим;

- не розмахуйте рукою з інструментом, не кладіть його на край столу;

- світло на вашу роботу повинне падати з лівого боку;

- положення тіла при роботі повинне бути зручним, відстань до виконуваної роботи повинна бути 25-30 см.

Вимоги безпеки під час роботи з ножицями:

- кладіть ножиці праворуч від себе із замкнутими лезами, направленими від себе;

- стежте за тим, щоб ножиці не опинилися під виробом, оскільки, беручи виріб, їх можна упустити і поранити себе або працюючого поряд;

- передавайте ножиці колечками вперед, із замкнутими лезами;

- не підходьте під час роботи з ножицями до інших учнів.

Вимоги безпеки під час роботи з клеєм:

- не брати клей до рота;

- слідкувати, щоб не потрапив до очей;

- на виріб багато не наносити;

- користуватися пензликом для клею;

- залишки клею промокати серветкою.

Вимоги безпеки під час роботи з голкою:

- голки і шпильки тримати у спеціальних коробках, при шитті користуватися подушечкою для голок;

- забороняється брати голку до рота, заколювати голку у власний одяг, або залишати її у виробі;

- щоб не поколоти палець при проколюванні голкою тканини, користуватися наперстком;

- не використовуйте голку замість шпильки;

- передавати голку разом з ниткою, зав’язаною у вузлик;

- не беріть нитку довше, ніж 80-90 см.

Вимоги безпеки після закінчення роботи:

- приберіть робоче місце;

- інструменти і матеріали зберіть і складіть;

- сміття і відходи зберіть і складіть у спеціальний ящик.

Додаток № 2

Інструкційна картка виготовлення

1. Нарізати 2-3 квадрати 8х8 см., вирізати з них кола. Зробити одне коло з діаметром 8 см., а решту трохи зменшити.
2. Запалити свічку, піднести край кола до полум’я, обпалити десь 2-3 см. і розтягнути в різні сторони, роблячи його хвилястим.
3. Після того, як хвилясті кола будуть готові, приміряти, скільки шарів потрібно. Вирізати невелике коло з чорно фетру – це середина. Можна зробити її і з бісеру.
4. Починайте збирати! Для цього можна скористатися клеєм або нитками.
5. Наприкінці треба пришити (приклеїти) шпильку (основу під шпильку).