Вихований захід "Збережім красу природи"

Рівненський ліцей №7

Позакласний захід

«Збережім красу природи»

Підготувала

вчитель початкових класів

Максимчук Л. С.

Тема: Збережім красу природи.

Мета:Формувати уміння встановлювати взаємозв'язок між природними об'єктами;учити аналізувати, робити висновки на основі власних спостережень за довкіллям; формувати та розвивати пізнавальні інтереси учнів; сприяти вихованню в них почуття прекрасного; прищеплювати розуміння того, що людина є частиною природи і має існувати у злагоді із нею; виховувати бережливе, господарське ставлення до природи, бажання зберегти рослинний та тваринний світи від негативного впливу людей; формувати в учнів бажання бути захисниками природи, охороняти й примножувати її багатства і красу; розширювати та збагачувати знання учнів про природу та довкілля, про те що обов’язок кожної людини є охорона рідного краю; вчити милуватися чарівним світом навколишнього середовищ; розвивати інтерес до збереження багатств природи; виховувати бережливе ставлення до чарівної природи.

Обладнання: декорації лісових дерев та квітів, комах; аудіозаписи пташиних голосів; фонограми до пісень; театральні костюми дійових осіб.

Форма проведення: виховний захід.

Хід виховного заходу:

На фоні музики учні зачитують вірші.

Учень 1.

Поглянь,дитино,на бездонне небо.

А он тополі в небо потяглись.

Для щастя зовсім небагато треба,

Лише навколо себе придивись.

Учень 2.

І ти побачиш сонячне проміння,

Що поміж листя лине до землі.

І луг зелений росяний в цвітінні.

Кружляють в синім небі журавлі.

Учень 3.

А скільки звуків,щебету і співу!

Навколо все звучить, стрічає день.

Іди і ти по цій землі щасливо,

Радій,всміхайся і співай пісень!

Ведучий 1. Природа! Із дитячих років ми звикаємо до цього оточуючого нас світу.

Ведучий 2. Природа дає людині головне багатство – корисні копалини – основне джерело енергії.

Ведучий 3. Джерелом усіх благ завжди була природа.

Ведучий 1. Неоціненне значення у житті мають ліси.

Дерев люблю я древній світ,

Що шлють життя нам звідусюди,

Політ листків,хитання віт,

Як не любити цього,люди?!

Ведучий 2. Серед природних багатств неабияке значення мають водні багатства. Вода – жива кров,що творить життя.

Ведучий 3. Земля – матінка,земля – годувальниця.

Тихо звучить музика,спів пташок. Прилітає на сцену бджола,тримає жбаник із медом.

Бджола.

Трудівниця я бджола, де я тільки не була:

І на луках і в садках, і на гілках, й на квітках.

І не знала я спочинку,ні на мить, ні на хвилинку.

Скільки то було роботи,все носила меду соти,

Посиджу на квітці трішки, бо стомились крильця й ніжки.

Сідає,прилітає пташка.

Бджола. Куди ти літала?

Пташка.

Хотіла я знати,що чують тумани,

Коли понад гаєм літають з вітрами?

Про між травою,літаючи мріє

Жучок? Чому сонце радіє?

Що листячко шепче у тихому гаї?

Струмочок між квітами чом пробігає?

З’являється вітерець,танцює,співає.

Вітер.

Я – вітерець,понад землею я літаю,

Хмарки у небі розганяю.

Всі знають,що з пташками я на «ти»,

Зі мною дружать ластівки,синички,

Я можу промінь сонячний у хмарку заплести!

І можу заплести берізці я косички.

Ф*ю-ф*ю-ф*ю!!!! (Звертається до пташки і бджоли.)

Доброго вам дня! Що нового ви дізналися?Про що чули? Що бачили?

Пташка.

Коли ти,вітер, у полі колихнеш колосок,

Кожне дерево в лісі має свій голосок.

Бджола.

То сумну,то веселу пісню слухає ліс…

Затремтить,як на сполох,осиковий лист.

Пташка. Ось, послухай сам розмову дерев. Часто дерева і кущі через свою красу чи їстівні властивості страждають. А цих страждань завдає їм людина.

Бджола.Людська байдужість до краси їм віти поламала.

Пташка. (вказує на дерево)

Черемха ніжная,поглянь,як затремтіла.

Берізоньки бідні немов поніміли.

Вітер.

Що сталось,розкажіть,дерева і кущі?!

(звертається до берези)

Любі берізки,чом ви сумні?

Може,для вас станцювати мені?

З радість танцем я вас звеселю,

Я танцювати дуже люблю.

Берізка 1.

Я плакати не перестану,й веселішою не стану. –

Солодкі краплинки течуть,мов сльозинки,

Стікають додолу рікою. Сумно берізці бути такою…

Берізка 2.

Порізаний стовбур,

Понівечена кора…

Раніше,мов лебідки, ми стояли,

Шовкові коси стовбур обвивали.

В цей час підходить до берізки Миколка і хоче зрізати гілочку. Шум вітру,голос.

Берізка. Не рубай мене, не ріж мене, я тобі в пригоді стану! Напою тебе чистим соком, сховаю тебе від пекучого сонця, очищу навколо тебе повітря.

Миколка. Що за чудасія? І деревисько говорить!

Іде далі, закидає вудочку. Знов голос.

Риба. Не лови мене! Я метатиму ікру, з’явиться багато маленьких рибок. Пожалій мене. Мені і так тяжко жити і на дні, і на воді. Навкруги одні хімікати!

Миколка. Ти глянь! Друге попередження! Диво та й годі! (Кидає бляшанку в річку)

Голос. Не брудни джерельце! Пам’ятай: доведеться водиці напитися!

Миколка. Що це за голос? Чи вже в мене криша поїхала? (Чути пташиний спів. Витягає рогатку, цілиться.)

Голос. Не вбивай нас, а ліпше прислухайся до нашого співу! Ми ліси і сади від шкідників оберігаємо. Пожалій нас!

Миколка. Ти диви! Не вбивай їх. Та чого б я вас слухав?Я і вчителя не слухаю! Я нікого не слухаю. І вухом не веду! Я зараз з рогатки як вціл!То відразу замовкнете!

Голос. Будь мудрим Миколко. Не брудни мене, не ганьби мене, не знищуй мене. Ти будеш жити – допоки я жива!

Миколка. А хто ж ти? Де ти заховалася? Покажися. Що, злякалася? Вийди сюди!

Голос. Ти мене бачиш щодня, щохвилини. Я всюди, там, де зупиняється твій погляд. Я – природа. Пам’ятай – природа і людина єдині. Допоки вона житиме у мирі і злагоді, доти існуватиме життя на Землі. Добре, що не всі люди на тебе схожі, а є й такі, які мене захищають. Ось! Чуєте? Вони йдуть сюди!

Під музику з’являються учні - агітбригада.

Учень 4. Увага! Увага! Увага!

Учень 5.

Сьогодні іскристо виру наснага!

І щедрість природа дарує всякчас.

Учень 6.

Ви слухайте, слухайте, слухайте нас!

Учень 7.

Ні щебету в лісі не чутно!

Ні річок,ні гаїв, ні криниць!

Ні комах, ані звірів, ні птиць!

Ані квітів, ні трав, ні повітря.

Ні людей. Як це страшно, повірте!

Миколка. А яка ж цьому причина?

Учень 8.

Перша причина – війни на Землі. Друга – це атомні станції страшні.

Учень 9.

Третя причина – це заводи, дим,

В ріки бруд зливають рік вже не один.

Отрутохімікати всюди ллють і ллють.

Забули про природу, її не бережуть!

Учень 10. З давніх-давен природа була основою життя людини. У ній знаходила людина все своє вдоволення всіх своїх потреб: їжу, одяг, житло. Проте природа не безмежна у своїй щедрості, не залишається байдужою до проявів поганого ставлення до неї.

Учень 11. Кожна зламана гілка, кожна зірвана квітка, кожний пійманий метелик – це рана, яка нанесена природі. Якщо таку рану наносиш ти,твій товариш, а потім ще хтось – що стане з природою? Адже їй важко залікувати навіть найменші рани.

Миколка.(злякано) Досить мені дурницями займатися! Я тебе берегтиму, матінко-природо, повір мені! Друзі, я буду з вами. (підходить до дітей)

Вітер.

Яке жорстоке серце треба мати

Щоб цю красу природи руйнувати!

Бузок.

Як весною зацвітаю,

Линуть пахощі до гаю.

В квітах щастя всі шукають,

Тільки,жаль,гілки ламають.

Шипшина. Мій колючий кущ – найближчий родич садової королеви квітів троянди. Мої квіти доволі скромні, коли зацвітають,але восени я привблюю червоними ягодами. Вони дуже корисні, в них багато вітамінів. Не рвіть цвіту,не ламайте гілок!

Калина. Часто діти обривають мій цвіт для забави,плетуть вінки,а потім викидають. З цього зірваного цвіту вже ніколи не виростуть смачні плоди,які люблять і птахи, і діти, і дорослі. А вони не тільки смачні,а й корисні і цілющі!

Черемха.

В зеленому мереживі листків

Черемухи молочно-білі кисті.

Рясним дощем злітають пелюстки

І падають на трави гостролисті.

Я схожа на наречену – вся в білому квітую. Не ламайте черемхи, не знищуйте цієї краси! Помилуйтесь мною і дайте можливість відчути,побачити красу іншим. Хай я квітую на радість людям. Бо зламані гілочки черемхи довго в кімнаті не простоять, швидко зів’януть.

Пташка.

Поглянь,який прекрасний ліс,

Які дуби й ялини в пишному гіллі,

Яка краса отих зелених кіс,

В яких стоять гнучкі берези білі.

Бджола.(вказує на дерева і кущі)

Це дерева всі зелені,

Вони кисень нам дарують,

І кохають і хвилюють,

Одягають,і годують

Наші кривди-болі чують.

Вітер.

Хочу,щоб ви добре знали,

Щоб красу ви не ламали,

Доглядали їх,саджали.

Жасмин.

Дамо,друзі,шанс людині,

Щоб душа тепліша стала,

Щоб краса довкіл буяла.

Бузок.

І тоді заграє в тиші

Ніжна флейта дрозда,

Щебетання синички,

Голоси солов’я.

Калина.

Потім перші солісти

Голос спробують свій.

І не змовкне допізна

Той концерт лісовий.

Берізка.

Ви всі добрі, чуйні,милі

При здоров’ї та при силі.

Пташка.

Ти почуєш зозулю,

Сойку, спів солов’я.

Вітер.

Щедрий голос природи

Змалку слухаю я.

Пташка.

Хай вас змалку люблять всі дерева,

І розуміє бузиновий пан,

Щоб вам берізка вся від крапель кришталева,

Якось сказала: «Здрастуй!» крізь туман.

Бджола.

Стоять дерева і кущі в вінчальному вбранні,

І соловей весільну пісню їм співає,

На росяних стежках веселках грає,

Серця радіють сонцю і весні.

Дерева.

Такий світ чарівний повсюди,

Усім вам уклін добрі люди!

Учень 12.

Для нащадків збережіть природу,

Степи, моря, ліси, джерельну воду,

Дерев не рубайте, не вбивайте звіра,

Хай між вами буде любов і довіра.

Учень 13.

Не лише ресурси нам дає природа,

Ще вона дарує свою чарівну вроду,

І міцне здоров’я, й доброти безмежність.

Дуже сподіваючись на нашу обережність.

Тож мудрість нехай керує нами,

Коли ступаєте зеленими стежками!

Учень 14.

Якщо людина добре серце має,

Вона іде у світ добро творить.

В її очах добро і ніжність сяє.

Така людина сонечком горить.

Природа.

Усе на світі треба берегти –

І птаха, й звіра, й кожну бадилину.

Тим не пишайсь,що цар природи ти,

Бо, врешті, ти - лише її частина.

Усі.

Людино! Людино! Людино!

Природу свою збережи!

Риба.

Людино! Ти дійсно велика,

Ти можеш усе на Землі:

Спиняти могутні ріки

І будувати кораблі!

Пташка.

Людино! Людино! Людино!

До тебе звертаємося ми:

Ми гинемо, гинемо, гинем!

Будь ласка, ти нас збережи!

Берізка.

Не дай нам у муках загинуть,

Без нас же й тобі не жить!

Усі.

Людино! Людино! Людино!

Ми просимо: нас збережи!

Природа.

Хай будуть у нас цілі дерева,

Рослини, тварини, птахи.

Людино! Людино! Людино!

Ми просимо: нас збережи!