ВИХОВАННЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО СЕБЕ І СУСПІЛЬСТВА ЯК ВАЖЛИВИЙ КОМПОНЕНТ ВИХОВНОЇ РОБОТИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки України

Відділ освіти, молоді та спорту Веселівської РДА

КЗ «Веселівська ЗОШ І – ІІІ ст. № 2»

ВИХОВАННЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО СЕБЕ І СУСПІЛЬСТВА

ЯК ВАЖЛИВИЙ КОМПОНЕНТ ВИХОВНОЇ РОБОТИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

Автор досвіду:

вчитель історії і правознавства,

класний керівник 8 класу

Маркова Тетяна Володимирівна

ЗМІСТ

1. Вступ …………………………………………………………… 3-5

2. Основна частина …………………………………………………6 – 19

- Модель класу …………………………………………………….6 – 9

- Учнівське самоврядування в класі ……………………………  9 – 12

- Інноваційні технології та ІКТ у виховному процесі ………… 12 – 17

- Інтеграція зусиль класного керівника з батьківським комітетом

………………………………………………………………. ………… 17 – 19

- Інтеграція зусиль класного керівника з педагогами, які працюють в класі ………………………………………………………… ………………… 19

3. Висновок  …………………………… …………….. …………….20

4. Література  ………………………………………… ……………..21

5. Додатки

1. Схема «Концепція виховної роботи «В оновлене суспільство з новою людиною»

2. Схема вивчення особистості учня

3. Схема вивчення учнівського колективу

4. Приклади підготовки і захисту учнівських проектів

5. Батьківські збори – майстерня «Мій клас – моя сім´я»

6. Виховна година – майстерня «Газетне слово про шкільне життя»

ВСТУП

Актуальність досвіду. Сьогодні наша країна, а разом з нею і система освіти, переживає не найлегший з етапів розвитку. У житті суспільства відбуваються докорінні зміни, які, безперечно, істотно впливають і на освіту. Ломка стереотипів поведінки, перегляд системи цінностей – усе це фактори, які неодноразово змушують кожного з нас замислюватись над проблемами ефективного навчання та виховання молоді.

Стародавні греки вчили, що дитина – це не посудина, яку треба наповнити, а смолоскип, який треба запалити. Завдання класного керівника якраз полягає в тому, щоб запалити кожну дитину, розкрити її здібності і таланти. Ми зобов’язані виховати покоління, яке буде впевнено почуватися у будь-якій ситуації, відчуватиме себе захищеним і матиме знання, навички та розуміння необхідності вчитися впродовж усього життя.

Провідна ідея досвіду. Сучасні діти… Які вони? Хіба можна однозначно відповісти на це питання!? Адже кожна дитина – це особистість, індивідуальність, неповторність. Неповторність у мисленні, поведінці, вчинках, характері, сприйманні навколишнього світу, неповторність у власному духовному світі. Кожна дитина має своєрідні захоплення, смаки, особливості одягу та зовнішності. Перед класним керівником постає непроста проблема – проблема виховання особистості. І це зрозуміло: новому суспільству потрібна нова людина – високоосвічена, інтелігентна, національно свідома. Це людина, у якої багатий внутрішній світ, але таку людину треба виховати. Таким чином, визначено провідну ідею досвіду класного керівника: всебічний та гармонійний розвиток особистості, яка здатна до саморозвитку, самовиховання і самореалізації у суспільстві, яка керується загальнолюдськими цінностями, глибоко розуміє традиції свого народу та примножує їх. Провідна ідея досвіду знайшла відображення в методичній проблемі  класного керівника: «ЗГУРТУВАННЯ КЛАСНОГО КОЛЕКТИВУ, ФОРМУВАННЯ СВІДОМОЇ ДИСЦИПЛІНИ  ЧЕРЕЗ ВИХОВАННЯ МОРАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ».

На що ж спрямувати зусилля класному керівнику, щоб його учні стали найкращими? В чому ж повинна полягати «формула успіху наших учнів»? Напевно, дати відповідь на це запитання дуже непросто. Діти, як губка, поглинають усе, що походить від навколишнього середовища. Я переконана, що сьогодні найбільшою небезпекою, яка очікує на наше суспільство, є не розлад економіки, а руйнування особистості. Маю впевненість, що дитина не може вирости поганою, якщо щодня орієнтується на виконання моральних норм – заповідей:

Пріоритети та умови, що впливають на розв’язання зазначеної проблеми.

ХХІ століття ООН назвала «століттям Людини», тому я поставила перед собою мету – організувати таку взаємодію між учнями, яка б мала максимальний виховний потенціал, прилучала б вихованців до культури, національних та загальнолюдських гуманістичних цінностей. Таке виховання, на мою думку, повинно навчити учнів бачити Людину, її працю, її соціальні зв’язки, її почуття, цінності своєї індивідуальності. Мета, яку я поставила перед собою, визначила стратегію моєї виховної роботи – створення і розробку концепції «В оновлене суспільство з новою людиною» (див додаток 1).

Завдання виховної роботи визначаються з урахуванням провідної ідеї досвіду та його мети:

- здійснення безпосереднього спостереження за індивідуальним розвитком дитини, створення оптимальних умов для формування кожної особистості, що сприяють вільному та повному розкриттю всіх здібностей моїх вихованців;

- вивчення нахилів, інтересів, сфер, талантів учнів із метою пошуку для них таких видів діяльності, де їх чекає успіх;

- організація різнопланових видів індивідуальної, групової, колективної діяльності, яка залучає учнів до ціннісних стосунків, сприяє засвоєнню дітьми отих вищезазначених правил морального досвіду суспільства, коли дотримання їх стає першопотребою і їхньому житті;

- створення класного колективу як виховного середовища, яке забезпечує соціологізацію кожної дитини;

- організація взаємодії та співробітництва всіх виховних сил.

На мій погляд, виконання таких завдань передбачає використання і впровадження основних напрямків виховної роботи: патріотичного, національного, правового, естетичного, сімейного тощо. Опис досвіду своєї роботи я вирішила побудувати на чотирьох найважливіших, на мій погляд, кроках, які дозволяють мені як класному керівнику досягати поставлених цілей та завдань і які поєднують в собі всі напрямки виховної роботи:

• Створення моделі класу                                                                          
• Організація учнівського самоврядування в класі                                       
• Впровадження інноваційних технологій та ІКТ у виховний процес          
• Інтеграція зусиль класного керівника з батьківським комітетом та  з педагогами, які працюють в класі   

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Модель класу

У 5 класі свою виховну роботу як класний керівник я почала з вивчення індивідуальних особливостей учнів і учнівського колективу (див додаток 2, 3). Були обрані наступні методи:

Метод спостереження: розповсюджений і дієвий спосіб пізнати дитину. Але робити це потрібно непомітно для самого учня, інакше він поводитиметься не природно. Важливо помічати не тільки недоліки, а і позитивні якості і вчинки.

Метод бесіди: за допомогою ненав’язливих питань я спонукала дитину до висловлювань про навчально – виховний процес, про трудову діяльність, про відносини учня з товаришами, про відношення до оточуючих і до себе. Важливою умовою при застосуванні даного методу є проведення бесіди в природних умовах, без ознак спеціального допиту.

Метод анамнезу: вивчення історії і походження різних сторін і властивостей особистості. При цьому виявляються умови минулого життя учня, що вплинули на розвиток його особистості. До числа таких умов відносяться матеріальний і духовний рівень сім'ї, в якій він виховується, його успіхи в навчанні, дисципліна і інтереси в минулому, події, які справили на нього великий вплив.

Метод узагальнення незалежних характеристик. Даний метод полягає в зборі та узагальненні характеристик досліджуваного учня, отриманих від різних осіб, що знають його. Причому ці особи представляють їх незалежно один від одного. Зіставлення даних, отриманих від осіб, дозволяє зробити більш обґрунтовані висновки про індивідуальні особливості учня.

Метод анкетування: я запропонувала учням висловити свою думку з деяких питань життя класу з метою розробки пропозицій, щоб зробити його кращим і цікавішим.

1. Що найголовніше в житті людини (чого б ти хотів передусім домогтися):

• багато грошей;

•можливість допомагати людям;

• цікава робота;

• визнання іншими людьми;

• успіх у жінок (чоловіків);

• фізична сила і здоров'я;

• влада над людьми;

• сімейний добробут;

• духовне багатство;

• солідна посада;

• моральна досконалість;

• процвітання в бізнесі;

• інше?

2. Як ти ставишся до людей інших рас і націо­нальностей:

• з неприязню, ненавистю;

• ставлюся спокійно;

• вивчаю, цікавлюся;

• вважаю рівними з собою;

• готовий до дружби і співробітництва;

• не бачу проблеми?

3. З якими наведеними тут думками ти погод­жуєшся:

• турбота про інших людей — важлива риса людини;

• турбота про процвітання своєї країни — го­ловна риса громадянина;

• єдина турбота людини — її сім'я;

• людина має турбуватися тільки про себе?

4. З якими з таких суджень ти погоджуєшся:

• людина відповідальна за все, що відбуваєть­ся навколо;

• людина відповідальна тільки за свої вчинки;

• людина відповідальна за свою сім'ю та близьких людей;

• людина відповідальна за долю світу, довкіл­ля, всього людства?

5. Який з перелічених поглядів стосується тебе:

• я поважаю кожну людину, якщо вона не зло­чинець;

• я поважаю тільки близьких друзів;

• я поважаю тільки багатих і знаменитих;

• я поважаю тільки старших;

• я не зобов'язаний поважати будь-яку люди­ну?

6. Яке з наведених суджень ти поділяєш:

• у колективі почуваєшся сильнішим, здається, що виростають крила;

•колектив допомагає жити, вчитися, підтри­мує у важкі хвилини;

• колектив обмежує свободу людини;

• людина в колективі перетворюється на пі­щинку

7. Я в добрих стосунках зі своїми одноклас­никами:

• цілком погоджуюсь;

• погоджуюсь;

• я не знаю;

• не погоджуюсь;

8. Які проблеми тебе найбільше цікавлять у кінофільмах, книжках, у передачах ТБ:

• кримінальна хроніка;

• події в світі;

• досягнення науки, техніки;

• проблеми моралі;

• класична музика;

• політика;

• бізнес;

• спорт;

• релігія;

• рок-музика;

• фантастика, пригоди;

• комедії та шоу;

• фільми жахів;

• детективи;

• про світ тварин;

• проблеми сім'ї?

Вивчення індивідуальних особливостей учнів дозволило сконструювати бажану модель класу. Підсумовуючи результати анкети та узагальнюючи власні спостереження за вихованцями, я зрозуміла, що діти орієнтуються на демократичні цінності в суспільстві і державі. Тому мною було вибрано демократичний стиль керівництва, однак не в усіх питаннях. Наприклад, питання контролю за відвідуванням уроків та інші контролюючі функції я залишила за собою. Культурно – масові заходи класного та шкільного рівня, їх підготовка проходять під керівництвом активу класу.

Учнівське самоврядування в класі

У сучасних умовах постає соціальна потреба у наявності особистості, спроможної розв'язати і щоденні, і масштабні завдання, які забезпечують не просто виживання, а прогрес нації. Саме такою наукою управління є участь у   самоврядуванні. На мою думку, самоврядування – це реальний безперервний процес залучення учнів до громадських справ.

Починаючи з 5-го класу я намагаюсь створити дієву схему роботи учнівського самоврядування в класі. Щоб це було не лише на папері, а допомагало у згуртуванні та роботі класного колективу. Вищим органом класного самоврядування є класні збори. На зборах діти вирішують найважливіші питання життя свого класу: визначають перспективи та основні напрямки його розвитку, вибирають актив класу, визначають звіти активу, аналіз виконання прийнятих рішень, приймають нові рішення.

Керують класним самоврядуванням авторитетні учні, сильна команда активістів. Тому класному керівникові необхідно використовувати результати соціометричних досліджень, проведених шкільним практичним психологом. Лідери мають знати, що вони отримали не тільки певні права, а й несуть велику відповідальність перед своїм класом за те, яким буде його життя.

Самоврядування в класі передбачає виконання учнями доручень. Для того, щоб визначити, які доручення будуть виконувати учні в класі, можна спочатку визначити сферу застосування своїх сил. Для цього на дошці учні пишуть слова, які є знаковими для визначення майбутніх доручень. Наприклад, бібліотека, їдальня, спортивний зал, рада школи, редколегія школи чи класу, громадські організації, концерти, інтелектуальні марафони і т. д. Потім діти визначають, з яким словом вони хочуть пов'язати виконання доручень у класі і яке постійне доручення вони хотіли б виконувати:

Чергові по класу, по школі

                   Бібліотечна служба

                                     Репортерська група

                                                     Господарська служба

                                                                     Служба озеленення

                                                                                        Концертна група

Моїми основними завданнями в роботі з учнівським самоврядуванням є:

• навчати організаторській майстерності;
• планувати, що і як робити;
• роз'яснювати кожному важливість запланованої справи;
• призначати відповідальних за кожну ділянку спільної справи;
• дотримувати черговість в розподілі доручень;
• аналізувати результати і засоби, якими їх досягнуто;
• визначати особистий внесок кожного учня у загальну справу.

У 2015 – 2016 навчальному році за ініціативи учнівського самоврядування проведено два великих проекти. Перший – соціальний проект - «ДОМ, В КОТОРОМ МЫ ЖИВЕМ!». Учні класу, об'єднавшись в групи, виконували заплановані завдання: фотографували звалища сміття в селищі, шукали в Інтернеті інформацію про шкідливість пластику для природи, створювали відеоролики. На захист проекту учні разом з батьками пошили екологічні сумки, які представили як альтернативу поліетиленовим пакетам.          

Другий проект – «ПРОФЕСІЇ НАШИХ БАТЬКІВ», для захисту якого діти, поділившись на творчі групи, виконували свій обсяг роботи: створювали презентацію, складали казку про професії, розробляли «Абетку професій».  Найголовніше, що в створенні і захисті проектів участь приймали всі учні класу, але під керівництвом обраних самими ж дітьми керівників творчих груп.

Досліджуючи групову діяльність школярів, я встановила, що завдяки координованим навчальним зусиллям окремих членів групи, у групі встановлюється досить швидкий темп вирішення задач, стимулюється працездатність. Спільні дії справляють позитивний вплив не лише на об'єм, а й на якість роботи.

У груповій діяльності формується вміння прийти на допомогу у потрібну хвилину: пояснити, перевірити, порадити. Складаються товариські взаємостосунки.

Інноваційні технології та ІКТ у виховному процесі

Виховний процес – це безперервна складова перебування учня у школі, тому введення в повсякденне життя школи інноваційних технологій на будь – якому рівні відбивається на вихованні школярів. Для грамотного введення інновацій потрібне їх досконале вивчення перед використанням.

В цілому до процесу класного керівництва ставлюся як до процесу постійної адаптації учнів і насамперед себе до сучасності. У системі виховання використовую як традиційні (бесіда, гра, вікторина, круглий стіл тощо), так і сучасні технології (метод проектів, творчі майстерні, використання ІКТ).  Так, при здійсненні напряму з безпеки життєдіяльності  в одному ключі були проведені зустрічі з робітниками служби МНС та екскурсія мережею Інтернет «Знання з безпеки життєдіяльності в Інтернеті».

Окремо хочу зупинитися на проектній технології. Метод проектів  розвиває пам'ять, мислення,  увагу, допомагає розвинути творчі здібності учнів. Учні з великим задоволенням включаються до цієї роботи. Так, я зі своїми учнями на протязі трьох років працювала над такими проектами:

•    героїко-патріотичний «Державні символи України»; «Воїн крізь віки», «Вибрати не можна тільки Батьківщину»;
•    історико-краєзнавчий «Мій рідний край - Веселівщина»;
•    культурологічний пізнавально - дослідницький «Країна Санта Клауса», «По сторінках прочитаних книг»;
•    соціально - екологічний «Дім, в якому ми живемо»;                              
•    мотивації на здоровий спосіб життя «Наше здоров´я в наших руках», «Дізнайся, що ти споживаєш?», «Мій здоровий день»;
•    профорієнтаційний «Професії моїх батьків»;
•    соціальний «Ми за здоровий спосіб життя в сучасному світі»;
•    мотивації на безпеку життєдіяльності «Пожежа – біда для всіх». Більш детально з прикладами проектів, виконаних моїми учнями, можна ознайомитись, звернувшись до додатків.

Усі ці проекти побудовані на засадах реалістичного виховання, метою якого є уявлення про те, чого можна досягти у навчанні і вихованні в умовах конкретної школи. Досвід показує високу ефективність застосування методу проекту в нашій школі як у навчальній, так і у виховній діяльності (див додаток 4).

Важливим аспектом у роботі класного керівника є застосування у виховній роботі комп’ютера. Розглянемо застосування комп'ютерних технологій на практиці. По-перше, в щоденній роботі класного керівника часто доводиться звертатися до численних даних про учнів класу, батьків, зайнятості учнів в позаурочний час і т.д. Розробка електронних учнівських портфоліо, створення класних мультимедійних альбомів в роботі класного керівника не тільки є актуальною а й надзвичайно затребуваною. Окрім того, на класних годинах використовуються відео лекції, наприклад, присвячені профілактиці алкоголізму, тютюнопаління та наркоманії, пропаганда здорового способу життя та інші. Інформаційні технології дозволяють автоматизувати діловодство класного керівника. В комп’ютері створюється і зберігається банк даних необхідної інформації, яку можна кожен рік лише поновлювати, а не створювати заново. Наприклад:

•                  План виховної роботи;
•                  Соціальний паспорт класу;
•                  Психолого-педагогічні характеристики учнів класу;
•                  База даних учнів і їх батьків;
•                  Анкети учнів;
•                  Відомості успішності;
•                  Табель успішності;
•                  Години спілкування;
•                  Методична робота;
•                  Матеріали самоосвіти, тощо.

Завдяки електронному журналу на порталі «Мої знання» я як класний керівник маю можливість повідомляти як учням, так і батькам, важливі новини, надавати інформацію стосовно життя класу і окремих вихованців, а також слідкувати за поточними і тематичними оцінками своїх учнів.

Використання ІКТ надає широкі можливості для реалізації різних проектів. Основні «плюси» у використанні ІКТ: наочність, можливість отримати великий об’єм інформації за малий проміжок часу,  доступність і відносно низькі витрати на обладнання. Комп’ютер на будь-якому виховному заході допомагає створити високий рівень особистої зацікавленості учнів за допомогою інформації, виведеної на екран. До того ж діти на достатньому рівні володіють навичками роботи з сучасними технічними засобами. Учні приймають активну участь у підготовці такого роду заходів. Матеріал для тематичних годин спілкування діти знаходять в Інтернеті, використовуючи пошукові системи, в газетах, літературі та інших джерелах.

Використання технічних засобів (комп’ютера, проектора, планшетів) на виховних заходах сприяє:

•                  розвитку інтересу учня до цього заходу;
•                  розвитку вмінь і навиків роботи з інформаційними ресурсами;
•                  ефективному керуванню увагою учня;
•                  активізації пізнавальної діяльності;
•                  формуванню навиків дослідницької роботи;
•                  підвищенню інформаційної культури.

Учні набувають досвіду публічних виступів, підвищується самооцінка, так як вміння працювати з комп’ютером є одним із елементів сучасної молодіжної культури.

Традиційними в моєму класі стали «Походи вихідного дня», під час яких в учнів виховуються почуття любові до Батьківщини, вірності високим принципам моралі, прищеплюється  дбайливе відношення до природи й пам’ятників культури.        

Інтеграція зусиль класного керівника

З батьківським комітетом і батьками. Важливою складовою виховного процесу є взаємодія класного керівника з батьківським комітетом і з батьками взагалі. Мені дуже пощастило: починаючи з п’ятого класу батьківський комітет і батьки приділяють багато уваги заходам, що проводяться в класі. Причому слід зазначити, що взаємодія керівника з батьками носить партнерський характер. Батьки за власним бажанням допомагають класному керівнику у проведенні позакласних заходів для учнів, приймають активну участь і в житті школи. Важливу роль у взаємодії батьків і класного керівника відіграють батьківські збори, до яких я готуюсь ретельно і на яких намагаюсь застосовувати новітні технології. Хочу навести приклад батьківських зборів – майстерні, проведеної мною разом з учнями та їхніми батьками, «Мій клас – моя сім´я» (див додаток 5).

Важливо наголосити на тому, що батьківські збори проходили у формі майстерні. Тут я поєднала свої зусилля як вчителя – предметника і як класного керівника і спробувала застосувати технологію французьких майстерень, над якою я працюю як вчитель історії і правознавства, у виховній роботі. До речі, дуже вдало проходять у формі майстерні виховні години (в додатку 6 можна переглянути приклад виховної години – майстерні).

У спілкуванні з батьками я виробила власні рекомендації, яких намагаюсь дотримуватися. Проте, я чітко розумію що характер взаємин батьків і вчителів не можна представляти як повне взаєморозуміння і безконфліктну співдружність, незважаючи на спільність їхніх цілей і завдань.

Рекомендації для успішної взаємодії класного керівника з батьками:

1. Починати розмову не з проблем дітей, а з загальних приємних питань, не поспішати вирішувати проблеми;
2. Показувати увагу батькам, цікавитися їхньою роботою, будинком;
3. Обговорити емоції, що виникають із-за школи, вчителів, дітей;
4. Уважно слухати і приймати те, що кажуть батьки, не критикувати їх думку, а намагатися зрозуміти, що дозволяє їм так думати;
5. Домовитися про спільні цілі та на батьківських зборах говорити про те, що важливо всім;
6. Приділяти батькам стільки часу, скільки потрібно;
7. Мотивувати аргументи тим, що те, про що ви говорите, важливо всім і більшість вас підтримують;
8. Інформувати батьків особисто, за допомогою листів або індивідуальних бесід. Інформацію, призначену для батьків, не передавати через дітей або інших осіб.

З педагогами, які працюють у класі. В класі працюють талановиті педагоги. Вчителі створили творчі умови для здобуття знань учнями не тільки на загальноосвітньому, а й на більш глибокому рівні. Учні класу беруть активну участь в олімпіадах та учнівських конкурсах.

 Проводячи виховну роботу з учнями, я підтримую тісні контакти з учителями з метою встановлення єдиних вимог до учнів та підвищення якості навчально-виховного процесу. У яких же формах здійснюється ця робота? 
Однією з таких форм є відвідування мною як класним керівником уроків, що проводяться вчителями у моєму класі. У процесі відвідування занять я спостерігаю за роботою учнів, їх дисципліною, аналізую якість їх знань і пізнавальну активність. Одночасно з цим вивчаю питання про накопичення оцінок і використання їх стимулюючої ролі в навчанні, про дозування обсягу домашніх завдань і т.д. Основною ж формою роботи з вчителями - предметниками є індивідуальні бесіди. Вони повинні бути сплановані так, щоб не упустити важливого етапу в організації роботи вчителя з дитиною і попередити можливі труднощі і конфлікти. Важливо проводити такі бесіди, спільні роздуми, спільний пошук вирішення тієї чи іншої проблеми. Співробітництво класного керівника з учителями-предметниками дозволяє не тільки виробити єдині підходи до навчання і виховання дитини, але якісно підвищити процес освіти і виховання.

ВИСНОВОК

Мабуть, я не помилюсь, якщо припущу, що у кожного класного керівника виникає природне бажання бачити своїх вихованців мудрими, творчими, високоосвіченими, морально довершеними людьми. Це спонукає класного керівника постійно шукати нові ефективні форми роботи не тільки з учнівським колективом, але й з батьками, колегами, громадськістю. Мій клас сьогодні -  це 20 допитливих, дружніх, але не зовсім самостійних вихованців. Сьогодні всім нелегко, але якщо буде в наших серцях добро – ми виживемо. Ось що я виховую в дітях.

Якщо запитати про результати моєї роботи з класом, то можна відмітити активність учнів у громадській роботі, моральну вихованість (все-таки на підлість не здатні), виконавську дисципліну в справах, уміння працювати колективно, відповідати за свої вчинки.

Мені хочеться, щоб наші діти стали людьми з великої літери, щоб наші діти не були діловими телефонно-комп´ютерно- телевізійно пристосованими роботами без почуттів, напівтінями. А щоб їм було в кого вчитися, нам, дорослим, учителям потрібно постійно працювати над собою, удосконалювати себе, учитися разом з дітьми, завжди пам’ятати слова Л. Толстого: «Якщо вчитель має тільки любов до справи, він буде добрим учителем. Якщо вчитель відчуває тільки любов до учня, як батько, мати, він буде кращим за того вчителя, який прочитав усі книжки, але не відчуває любові ні до справи, ні до учня. Якщо учитель поєднує в собі любов до справи і до учнів, він – досконалий учитель».

ЛІТЕРАТУРА

1.                      Бех І. Законопростір сучасного виховного процесу. // Відкритий урок, - травень 2006
2.                      Гончарова І. Класне керівництво як самореалізація вчителя. // Відкритий урок, - березень 2010
3.                      Змігродська Н. Педагогічна майстерність та авторитет викладача – складові успіху. // Позакласний час, - вересень 2007
4.                      Нечипоренко І. Творчість класного керівника. // Відкритий урок, - № 10, жовтень 2010
5.                      Творчий доробок Лещенко Г. А. // Позакласний час, - № 15 – 16, серпень 2002
6.                      Система виховної роботи класного керівника Адамець Л. О. // Позакласний час, - № 18, вересень 2005
7.                      Сушко О. Два різних світи – одне ціле. // Відкритий урок, - листопад 2011
8. Учитель - не просто професія, це покликання. // https://buki.com.ua/blogs/Uchytel-ne-prosto-profesiya-tse-poklykannya/
9. Хмельницька О. Л. Опис виховної системи класу. // http://metodportal.com/node/15219