ВИХОВАННЯ ПОВАГИ ДО СТОРІНОК МИНУЛОГО

Тема:. Князь Святослав. Перемоги та подвиги. Характеристика імторичного портрету.

Мета:

• ознайомити учнів з особою князя Святослава Ігоровича та його зовнішньою  політикою;  продовжити роботу над розвитком комунікативних; історичних компетенцій: інформаційних, хронологічних, логічних та просторових;
• розвивати навички роботи з різними видами історичних джерел, висловлювати власну думку,аналізуючи  мотиви діяльності історичної особи. 
• формувати та розвивати мотиваційну діяльність учнів;
• виховувати повагу до історичного минулого свого народу та стійкий  інтерес до історії
• Навчання про:
• Минуле і сучасність
• Основні події, явища та процеси
• Устрій, спільна діяльність, основні відносини в суспільстві того часу.

Навчально-методичне забезпечення:

Тип уроку: закріплення матеріалу, комбінований урок.

                                                   Хід уроку:

Історичний диктант ( вставити пропущені слова)

 Князь Святослав

Святослав — єдиний син княгині Ольги. Про його хоробрість знали всі сусідні держави, бо князь усе своє життя провів у походах, у полі, зі своїми воїнами, які дуже любили мудрого ватажка.

На ворогів нападав не раптово, а посилав спершу посла, який переказував воєнний виклик "Іду на ви!" Таким гарним звичаєм здобув Святослав пошану навіть у недругів.

Багато воєн закінчив князь переможно, багато воєнної здобичі привіз до України. Одержував перемоги і над хозарами на Поволжі, і над болгарами на Балканах. Літописці розповідають про славний похід князя на Царгород. Хитрі греки хотіли підкупити Святослава дорогими дарунками, які він роздав своїм прибічникам, а собі взяв тільки меч. Коли посли переказали про це імператорові, то він промовив: "Це хоробрий вождь, якщо він усе роздав, а меч собі залишив; годі з ним воювати!"

Крилатими стали слова хороброго князя, промовлені воїнам під містом Коростенем: "Нема вже нам де подітися! Хоч неволею мусимо стати до бою, а не посоромимо ж землі руської та поляжемо тут кістьми, бо мертві сорому не мають. А втечемо, то буде нам сором на віки!"

Коли Святослав повертався з Болгарії до Києва, трапилося нещастя. Печеніги зрадливо напали на військо князя біля Дніпрових порогів і вирізали всю його малу дружину. Самого Святослава печеніги вбили, а з його черепа зробив собі печенізький вождь чашу, окував її золотом і пив з неї вино. На тій чаші був такий напис: "Чужого шукаючи — своє втратив!"

Загинув князь Святослав молодим (тридцятирічним). Помстилися вороги йому за те, що не тільки захищав свої землі, а й ходив на чужі.

Але його спадкоємець — син Володимир — продовжив справу батька й примножив славу України.

М. Грушевський: «Святослав – сміливий і чесний лицар-войовник, що в усіх випадках поступає одкрито і сміло, не шукає здобичі, ні багатства, цінить тільки славу воєнну і для неї одної живе. Се герой княжої дружини, її найвищий ідеал».

Є. Маланюк – український поет «Як суспільний варяг Святослав був ані дипломатом, ані навіть політиком».

Ким же був Святослав?

На ці запитання ми дамо відповіді в кінці уроку.

Сьогодні на уроці ви навчитесь:

ІІІ. Основний етап.

1. Що відомо з історичних джерел про зовнішність та характер князя Святослава.

- Подивіться на художню реконструкцію портрета князя Святослава – таким його уявляв Г.Якутович.

- А таким описав нам його візантійський історик Лев Диякон.

- Таким бачив його літописець Нестор в «Повісті Врем’яних літ» .

Діти опрацьовують уривки історичних текстів. Підкреслюють слова з тексту, що змальовують портрет князя Святослава.

2. Як  історичні джерела описують походи князя Святослава?

- Із «Повісті Врем’яних літ»: «І пішов на Оку-ріку і на Волгу. В літо 965 року пішов Святослав на хозар…І зійшлися в битві. Переміг Святослав хозарів, город їхній Білу Вежу взяв» . « І ясів переміг і касогів і до Києва повернувся».

- Погляньте на карту. Робота над формуванням картографічних вмінь. (Учні узагальнюють, що Святослав у 964-966 рр. підкорив в’ятичів, волзьким булгарам завдав поразки, розгромив Хозарський каганат).

Порівнюють територію України-Руси за Ігоря та Святослава. Роблять висновок, що Святослав об’єднав в єдиній державі всі східнослов’янські землі.

Із «Повісті Врем’яних літ» ( учні працювали в групах та індивідуально,вони пропонують  свої повідомдення)

В літо 967р. іде Святослав на Дунай воювати болгар. І в битві переміг Святослав болгарів. І взяв городів вісімдесят до Дунаю. І сів тут в Переяславці беручи дань з греків.

Із «Повісті»: «Ти, княже, чужу землю шукаєш і глянеш, а свою не захистив». Записав нам літописець Нестор.

Із «Повісті» уривок

«В літо 969р. сказав Святослав матері своїй і боярам своїм: «Не любо мені в Києві жити, хочу жити в Переяславці на Дунаї, бо то середина землі моєї, бо туди всі блага спіткають: Від греків – паволоки, золото, вино і овочі різні. А від чехів і угрів – срібло і коні, а від Русі ж – хутра, віск, мед і челядь».

«В літо 971р. прийшов Святослав у Переяславець…І взяв город приступом, сказавши: «Це город мій!». І виставили греки сто тисяч проти Святослава, і не дали дані. І пішов Святослав на греків».

«Уже нам діватись нікуди. Так не посоромимо ми землі Руської, а ляжемо тут кістьми, бо мертві сорому не ймуть. А побіжимо – то сором нам».

«І була січа велика, і одолів Святослав, а греки побігли».

«Тоді греки вирішили піднести Святославу дари».

(під час облоги Доростола в 971р. тоді був підписаний мир і зустріч на Дунаї Целісхія і Святослава)

3. Працюємо самостійно.

Із наведених літописних джерел самостійно готуємо стислу розповідь про князя-воїна.

Заслуховуємо відповіді учнів. Ще з дитинства його привчали до бойової справи. Будучи одержимою помстою древлянам за смерть чоловіка, Ольга вирушила в похід, щоб знищити їх столицю. За традицією очолити його міг лише князь, тому саме чотирирічний Святослав дав сигнал до бою дружині – жбурнув палаючий спис в Іскоростень.

Князь Святослав Ігорович

Княгиня була мудрою, відважною та справедливою правителькою, яка провела безліч державних реформ та стала першою християнкою на Русі. Тому коли у 964 році Святослав став повноправним правителем, він отримав розвинену, могутню та непохитну державу.

Згідно з літописами, Великий Князь Святослав мав могутню поставу, широкі плечі та голив голову, залишаючи на лобі невелике пасмо. На відміну від інших князів, Святослав Ігорович не був примхливим до умов проживання, тому в походах спав на голій землі із сідлом під головою, а в бою гарчав, наче звір, чим дуже ляках своїх супротивників. Проте князь не був підступним і перед боєм посилав гінців до ворога, щоб вони підготувалися. Гінці передавали славнозвісне послання: «Іду на Ви».

Перший бій Святослава

Походи князя Святослава

Відмінною рисою характеру Святослава була його сутність воїна, тому внутрішня політика так і лишилася на плечах його матері княгині Ольги. Іншою справою були походи, завоювання земель та війна в цілому. Його мало цікавили державні справи, його вела по життю війна, яка приносила славу та вигоду. Саме в цьому Святослав Хоробрий бачив сенс свого життя.

Походи князя Святослава

Стратегічно важливими для завоювання були землі на Схід від України. Ще за часів Олега й Ігоря українські племена позбулися хозарського впливу, але далі на схід землі були закриті для українських купців і торговців. Тому Святослав вирішив завершити справу, розпочату його предками, та відкрити східні торгівельні шляхи, зруйнувавши Хозарію.

Перш за все, у 964 році, київський князь Святослав звільнив в’ятичів від хозарської влади та сплати данини. Далі його шлях пролягав річкою Волга, де проживали так звані срібні болгари, які славилися своїми ринками. Їх столиця, місто Болгар, була найбільшою північною скарбницею. Хозари мали величезний вплив у цих землях і скуповували тут хутро північних звірів, срібло, яке потрапляло сюди з Уралу, а також невільників. Святослав разом зі своєю дружиною захопив Болгар та контроль над волзькою торгівлею.

Військо князя Святослава

Перша зустріч Святослава Хороброго із хозарами відбулася недалеко від міста Саркел (Біла Вежа), яке  було побудоване греками для захисту хозарських земель від нападів з України. За іронією долі, українці все ж таки його завоювали та рушили далі на столицю. Місто Ітиль знаходилось в гирлі Волги, що було перехрестям торгівельних шляхів. Саме тут арабські та перські коштовні прикраси, шовки, металеві знаряддя та зброя вирушали далі на захід, а з півночі прибували хутра та шкіра. Святослав Ігорович в запеклому бою знищив хозарську столицю, не лишивши в місті каменя на камені, та став володарем цих земель.

Дорогою до Києва дружинники Святослава здобули перемогу над кавказькими гірськими племенами ясів і косогів, а також завоювали Семендер на березі Каспійського моря, що славився своїми виноградниками.

Святослав Хоробрий приймає дари від послів

Повернувшись у столицю, довго відпочивати війську не довелося. До Великого князя київського прибув із щедрими дарунками візантійський посланець. Як довірена особа візантійського царя Никифора Фоки, він запропонував Святославу піти в похід на Болгарію, а своє прохання підкріпив пригорщею золотих фунтів. За візантійським планом, два війська мали одночасно напасти на Болгарію, знищити її та поділити землі навпіл. А землі ці були ласим шматочком, адже греки привозили сюди вино, овочі, дорогоцінні метали та тканини, угорці та чехи постачали срібло та коней, а українці везли невільників, мед, віск та шкіри. Тому князь погодився не вагаючись.

У 967 році, зібравши військо, наніс потужний удар на Болгарію. Він завойовував одне місто за іншим і за короткий строк підкорив вісімдесят міст та влаштував собі столицю в місті Переяславець, що знаходилось на південь від Дунаю. Але раптово прийшла тривожна звістка з Києва – на столицю напали печеніги. Святослав наказав зібрати всі війська та вирушати на захист рідної країни.

Святослав Хоробрий у бою

За однією з версій, раптовий напад печенігів стався за проханням Візантії. Греки були дуже занепокоєні гучними перемогами київського князя на болгарських землях, боялися, що войовничий князь не зупиниться і підпорядкує собі Візантію, яка на той момент вже три роки поспіль воювала з арабами.

Кияни хитрістю відбили ворожий наступ, але були невдоволені, що їх князь не боронить власні землі, а зайнятий постійними походами та славетними завоюваннями. Святослав Ігорович повернувся до столиці на прохання свого народу та налагодив державні справи. Але Київ йому був не любий і мріяв він жити в Переяславці над Дунаєм. Тому, щоб уникнути державних негараздів в часи своєї відсутності, князь поділив землі між синами, дав їм у поміч бояр-намісників  і почав збиратись у новий похід на Болгарію. Але довелось йому затриматись, бо захворіла княгиня Ольга і просила не лишати її із хворобою на самоті. Сильна і незламна княгиня померла у 969 році і Святослав, вшанувавши її пам’ять, вирушив у похід.

Військова нарада князя Святослава

Повернувшись у Болгарію, князю довелось вдруге завойовувати Переяслав. Болгари за відсутності Святослава повстали проти нього та зачинили місто. Це призвело до виснажливого бою під його стінами, але перемога була за українською дружиною.

Воїн дружини Святослава Хороброго

Про князя Святослава та його бойові походи грецькі письменники складали страхітливі оповіді. Князь завойовував одне місто за іншим, залишаючи після себе лише руїни і смерть. Він жорстоко карав полонених, насаджаючи їх на палі, не залишаючи нікого живим, тримав болгар в постійному страху, змушуючи до покірності.

І ось настав момент, коли князь київський вирушив на Візантію. За традицією, було відправлено гінця із посланням про майбутній напад. Але греки не були готові до війни. Країна перебувала у війні з арабами, панував голод, а на додачу щойно відбувся переворот. Новоспечений візантійський цар Іван Цимісхій вступає в довготривалі переговори із Святославом, проте князь був непохитний і вимагав щоб греки викупили свої міста та бранців, або залишали європейські землі. Ніяк не вдавалось досягти домовленості і Святослав Хоробрий рушив у наступ. Він завоював Траків і вже звідти вирушив на Царгород.

Кривавий бій розпочався весною 970 року на середині шляху під Аркадіополем. Сповнені великого завзяття, українці кинулися в бій, але греки виявилися хитрішими. Вони розділили своє невеличке військо на дві частини і одна з них прокралася в тил дружини. Напавши з обох боків, візантійці приголомшили українських вояків і у жорстокій битві перемогли.

Розчарований поразкою, Святослав Хоробрий був змушений відступити до Болгарії, але не полишав надії на завоювання грецьких земель. Князь постійно посилав у Візантію війська, які грабували та руйнували міста. В свою чергу, цар Цимісхій напав на Переяслав та спалив його до тла.

В той момент Святослав із дружиною чекав на ворога під Доростолом, де і відбувся вирішальній бій у візантійській війні. Українські війська хитрістю заманили греків у свою пастку, але на тому їх вдача скінчилась. Запеклі бої тривали не один день, вдача переходила із однієї сторони на іншу, а земля вкривалася все більшим числом загиблих. Обидва війська були змучені боями, тому Київський князь відправив до Цимісхія послів для переговорів.

Дружина Святослава після битви під Доростолом

24 липня 971 року був складений і підписаний договір примирення, згідно з яким українські війська залишали Болгарію і зобов’язувались не нападати на Візантію, а греки відпускали дружину, забезпечивши їх запасами, та не розривали торгових зв’язків з українцями.

IV. Закріплення вивченого, систематизація, узагальнення.

Вправа «Займи позицію». Учні проводять аргументи, щодо двох тверджень  які підтверджують їхню позицію.

Вправа «Три явища» ( 15 хвилин)

Використані матеріали

Літопис «Повість временних літ»

Посібник з освіти в галузі прав людини «Компас»(ст. 78-80)

Мета :

Поглибити розуміння понять :патріот; славетність; відповідальність; розуміння часу Святослава.

Інструкція

Запропонувати учням визначити індивідуально три найважлівіших (на їх думку) риси характеру Святослава.

Роздати учням малюнки, та картки з завданням. Поясніть, що ви бачите, про яку подію йде мова ,який висновок можна зробити.

Запропонувати учням працювати в малих групах, обговорити різні варіанти, спробувати прийти до єдиної,спільної точки зору, розставити пріоритети елементів.

Надати можливість пройтись навколо  та подивитись результати роботи кожної групи.

Обговорення

Чи було легко визначити пріоритети?

Якого роду розбіжності виникли?

Наскільки схожа чи відмінна була послідовність кожної групи?

Яке, на вашу думку, значення для формування прав людини мае ідея державності в розумінні Святослава?

V.   Підсумок уроку.

- Чи сподобався Вам сьогоднішній урок? Чому ви навчились на сьогоднішньому уроці?

Підведення до розуміння того, що поняття патріотизму по Святославу , е призмою, через яке ми пояснюймо життя суспільства того часу.Повагу до гідності,що згодом відобразилась  у правах людини.

Вправа «Мікрофон»

«На сьогоднішньому уроці я навчився…» (спрорбуй скласти відповідь по малюнкам.(робота в малих групах). Перший бій Святослава Військо князя Святослав Хоробрий приймає дари від послів

VI. Домашнє завдання. Опрацювати параграф підручника.