Виховна година "Чорнобильські дзвони."

Про матеріал
розширити знання дітей про Чорнобильську трагедію, наголосити про потенційну небезпеку радіації для усього живого,розповісти про ліквідаторів аварії , показати, що чужої біди немає; вчити застосовувати у повсякденному житті елементарні радіаційно-гігієнічні навички; виховувати любов до рідного краю, природи; виховувати у дітей людяність, доброту та згуртованість.
Перегляд файлу

Тема: Чорнобильські дзвони.

Мета: розширити знання дітей про Чорнобильську трагедію,  наголосити про потенційну небезпеку радіації для усього живого,розповісти про ліквідаторів аварії , показати, що чужої біди немає;

вчити застосовувати у повсякденному житті елементарні радіаційно-гігієнічні навички;

виховувати любов до рідного краю, природи; виховувати у дітей людяність, доброту та згуртованість.

Обладнання:  плакат, виставка дитячих малюнків про Чорнобиль, книги, фільм.

Епіграф:

                  Чи знаєш ти, світе, як сиво ридає полин,

                   Як тяжко, як тужно моєму народу болить!

Хід заходу

 

- Чорнобиль… Нині це слово знає весь світ. Чорнобиль – це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам’ять, це наш нестерпний біль.

 

Не можна про це казати,

Мовляв, це було вже давно.

Перед очима батько-мати,

І Україна, і Дніпро.

Не можна ні про що мовчати,

Горить тривогою чоло.

 

Птахи складають гімн весні,

Всміхаються до сонця квіти,

А пам’ять лине в моторошні дні,

Гудуть жорстокі дзвони квітня.

( Лунає сумна мелодія. Учні стоять із запаленими свічками.)

       Було собі в Україні місто Чорнобиль. Затишне, красиве. Та біля нього побудували атомну станцію. І недогледіли її. Погано збудували.

 Погано й пильнували.

       Сталася аварія на атомній станції. Багато земель України стали брудні. На них не можна сіяти, пасти худобу. На заражених  землях нікому тепер не можна жити. Ті землі треба лікувати. Чорнобиль – тепер велика рана України.

         Чорнобиль походить від назви гіркого полину чорнобилки. Спочатку

так  іменувалося давнє поселення, потім – місто, а згодом – і атомна електростанція.

І сталося це літа Божого

Тисяча дев’ятсот вісімдесят шостого.

Було тихо – тихо й погожо.

І сталося це літа Божого,

Яке запам’ятається кожному

Українцю навічно та просто – просто.

І сталося це літа Божого

1986 – го…

  26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці  Чорнобильської АЕС сталася найбільша катастрофа сторіччя.

      Це була трагедія не тільки для України, а й для всього людства.

Найбільшому радіоактивному забрудненню піддались області  України, Білорусі,Росії. Це територія з населенням  7,1млн. осіб, із них 3 млн.ді-

тей.

  • Діти, а ви знаєте, що означає слово «радіація» ?

 Слово «радіація» походить від латинського слова «радіус», що означає «промінь». Тобто те, що рухається у просторі як промінь світла.

     Аварія на Чорнобильській АЕС, смертоносне полум’я зловісної пожежі висвітлило кожного, хто там працював і жив, виділило перших із перших. Вони, ризикуючи своїм життям, кинулися до реактора, аби

своїми грудьми відвернути трагедію.

Душевні, добрі, сильні, вперті –

Змогли стихію подолать.

Комусь прийшлось назавтра вмерти,

Комусь – ще довго помирать.

Бій без траншей і без окопів…

Він увійшов у пам’ять літ.

Спасли чорнобильці Європу.

А може, цілий світ.

Біду небачену зуміли

Від долі людства відвести,

А на чорнобильських могилах

Безмовні виросли хрести.

  • Відвага… Для пожежника це професійна риса, без якої ніяк не можна.  Ось так тієї трагічної ночі пожежники виконували свою звичайну роботу. О ні! Це був смертельний бій, з якого хлопці вийшли  переможцями.

 28 чоловік двох пожежних караулів затулили собою не тільки станцію, а й Європу.6 чоловік загинули майже відразу.

 

Ті, що згоріли в огні

В перші хвилини двобою,

Землю прикрили собою.

Як наші батьки на війні.

Не залишили пости,

Мужньо стояли на герці.

Пам’ятник вознести

Їм треба у кожному серці.

 

Безумство хоробрих –

Життя  за  життя.

Щоб тільки лишилися

Мати й дитя.

Не всі виживають,

Та житиме світ –

І спів материнства,

І день – первоцвіт.

А думка людська

Пам’ятатиме вас.

А пам’ять людська

Повертатиме вас.

Безумство хоробрих –

Де вічність і мить,

Де згасли для вас

І життя, і блакить.

- Діти, зараз давайте вшануємо пам’ять загиблих хвилиною мовчання. 

ХВИЛИНА  МОВЧАННЯ.

   Герої  Чорнобиля відомі всьому світу. Їхніми іменами названі вулиці, про них написані книжки.

    У важких умовах вдалося загасити пожежу, попередити її розповсюдження на інші енергоблоки… Суворий  екзамен тримали не тільки пожежники, а й транспортники, будівельники, медики, спеціальні частини хімзахисту, вертольотчики, підрозділи охорони, міліції. Усі діяли героїчно, самовіддано.

Наша доля, наше горе,

Біль пекучий – чорний біль.

Сліз велике чорне море!

Чорнобиль.

Чорний квітень, чорні квіти,

Чорна вранішня зоря…

Не пішли до школи діти.

Ой біда!

Не на рік, і не на десять,

Не на вік, а навіки

Погоріли білі весни,

Мов граки.

Допоможи нам, Божа мати!

Дай терпіння і зусиль.

Щоб забути, щоб не знати –

Чорнобиль.

- Ліквідаторами аварії на Чорнобильській АЕС були і наші явдотівці.

Серед них Федір Бурлій, Забабурін Василь( нині покійний).

      Наша пам’ять і пам’ять багатьох наступних поколінь – знову і знову буде повертатися до трагічних квітневих днів 1986 року, коли ядерна смерть загрожувала всьому живому і неживому. Вирвавшись з-під влади недбайливих господарів, вона спричинили трагічні  наслідки.

        Чорнобильське лихо…  Радіація…  Радіонукліди… Скільки тривоги внесли ці слова у наше життя! З’явилися нові тривоги, і головна з них – майбутнє нашої планети.

Біда причаїлася скрізь: і у грунті, й у воді, у повітрі, у їжі.

          Поля і луки, ліси і озера, річки і ставки Чорнобильщини тяжко уражені невидимою чорною хворобою. Дичавіє земля, хоча ще квітують і родять сади. Ніхто не споживає тих гірких плодів, ніхто не йде до лісу за його цілющими дарами. Чорний круг невідомо скільки років залишиться незагойною  раною на лоні природи, закарбується у серцях людей, які покинули рідні домівки, обжиті, влаштовані місця, могили своїх батьків.

        На території України щонайбільше 400 тис. жителів були змушені залишити свої домівки. Понад 10 млн. людей нині проживає на радіаційно забруднених територіях.                                

Став край наш зоною, де атом

Людськії долі обпалив.

Хоч можна тут перебувати,

А жити й Бог сам не велів.

Антон Лісовський.

Що трапилось, мій краю?

Не чути вже твоїх пісень.

В садочках дітвора не грає.

Вже більш пустих стає осель

Крило Чорнобиля накрило

Домівки, луки і ліси.

Блищить ота підступна сила

В краплях досвітньої роси.

 

Та не корились ми ніколи.

А м’яла ж терниця не раз.

Іще нам усміхнеться доля.

Я вірю в той прийдешній час.

     - Офіційна довідка( середина травня 1986 року). Із зони вивезено понад 90 тисяч жителів; загублено 48 тисяч гектарів землі; виведено із ладу 14 підприємств; 15 будівельних організацій; втрачено 900 тисяч квадратних метрів житла; 10400 приватних будинків.

Радіаційна днина б’є на сполох,

Радіаційні стогнуть небеса.

Двадцять перший вік – як доля, а не спомин,

Як хліб душі, як мамина сльоза.

Двадцять перший вік –

Наш атомний, космічний,

 І ми – розвідники його життя.

Ми завжди тимчасові, а не вічні,

І як прожити – не дано знаття.

 

Через 20 років після аварії Чорнобильська зона стала унікальним  природним заповідником. Сюди повертаються рідкісні тварини.

Чорнобильська зона вже не є закритим об’єктом, іноземним туристам дозволено фотографувати на тлі саркофагу, відвідувати мертве місто Прип’ять, околиці рудого лісу.

Калинові гаї,

Які тепер сумні ви!

Немов пісні мої,

А де веселі співи?

Ішла колись весна

Квітучими гаями

З веселкою над нами…

А де ж тепер вона?

Калинові гаї,

Які ви невеселі!

Тут навіть солов’ї

Змінили свої трелі.

Метелику білий, не лети

В той бік, адже там Чорнобиль!

Бо й так не доб’єшся мети,

Лиш наберешся хвороби.

Щоб бути здоровим, треба знати елементарні радіаційно – гігієнічні навички і використовувати їх у повсякденному житті.

 

 

 

                                   

 

 

 

docx
Додано
28 жовтня
Переглядів
46
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку