Виховна година "Да Вінчі - людина-символ, людина-хоробрість" із циклу "Герої"

Про матеріал
Нашу армію люблять і пишаються нею в Європі, США, Канаді, проте чомусь в Україні, ми не знаємо своїх героїв в обличчя. Героїй України: Дмитро Коцюбайло "Да Вінчі" - фантастичний воїн, про якого мають знати старшокласники, пишатися, рівнятися на нього! Давайте, будемо розповідати про таких, як він в школі і тоді - ми переможемо.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Розгортання московитами повномасштабної війни 24 лютого 2022 року змусило влитися у лави Збройних Сил України тих, хто досі був самостійним. Мова про 1 Окрему штурмову роту і весь Добровольчий Український Корпус "Правий сектор"

Номер слайду 2

«Відтак держава делегувала нам священну місію захисту національного організму. Це ніяк не обмежує задекларовані нами у 2014-му році стартові цілі добровольчого руху, натомість розширює та реактивує їх. Сьогодні ми маємо зброю та підтримку держави. За плечима простирається звивистий шлях від добровольчої формації до штатного підрозділу ЗСУ. Сьогодні ми маємо визнання, повагу і честь втілену у символах нашого нового шеврону»Російське вторгнення 1 Окрема штурмова рота Добровольчого Українського Корпусу " зустріла на Донбасі, в лютому 2022 рота воювала поблизу Щастя на Луганщині. Навесні 2022 року штурмову роту «Вовки Да Вінчі» переформовано на 1-й окремий механізований батальйон «Вовки Да Вінчі» у складі 67-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.

Номер слайду 3

«Да Вінчі», Герой України, людина-символ, людина-хоробрість. Дмитро́ Коцюба́йло (позивний «Да Вінчі». Народився 1 листопада 1995р. в с. Задністрянське, Івано-Франківської області. Загинув 7 березня 2023 в Бахмуті Донецької області. Дмитро — український доброволець, лейтенант (посмертно) , командир 1 ОМБ «Вовки Да Вінчі» Збройних сил України. 2022 року був включений до рейтингу «30 до 30: обличчя майбутнього» від «Forbes».

Номер слайду 4

У селі Дмитра Коцюбайла згадують як дуже доброго, тихого і ввічливого хлопчину. Його класний керівник каже, що він умів слухати і влучно жартувати. А ще з дитинства знав, що таке праця. Адже у сім’ї шестеро дітей – двоє синів і чотири доньки. І мама не могла купити деякі дорогі речі, які мали інші діти. Коли після восьмого класу однокласники поїхали відпочивати у гори, Дмитро подався до дядька на Косівщину. Допомагав виготовляти надмогильні пам’ятники – карбував на них портрети. Так заробив на свій перший мобільний телефон. Саме у сім’ї Дмитро навчився любити Україну. З того щасливого, довоєнного життя у хлопця залишився лише позивний – Да Вінчі. Він мріяв бути художником і малювати гори. Вони завжди були в його серці, навіть у степах Донбасу. А дитяче риття криївок згодилося, коли його хлопці вкопувалися у донецьку землю.

Номер слайду 5

Дмитро навчався в Івано-Франківську на художника. Його позивний «Да Вінчі» пов'язаний саме з талантом — він гарно малював. З початку російсько-української війни, з 2014 року, Дмитро — командир взводу добровольців, а в 2015 — вже командир роти. Саме тоді, в Пісках Донецької області, він отримав важке поранення: в обличчя влучив уламок снаряда, розірвавши губу та вибивши зуб. Іншим уламком перебило ключицю, медикам довелося встановлювати пластину для скріплення, також були пошкоджені ребра. Але через три місяці він повернувся на фронт. У 2016 році Коцюбайло призначений командиром 1-шої окремої штурмової роти «Вовки Да Вінчі».

Номер слайду 6

Да Вінчі завжди вмів збирати довкола себе людей. До нього тягнулися й дослухалися всі — від рядового до генерала. Він вів за собою людей у бій, хоча й був офіцером і комбатом, його особистий приклад і сміливість надихали. У 2017 році він отримав від активістів неофіційне звання «Народний герой».

Номер слайду 7

Вовки Да Вінчі були дуже важливим батальйоном, який звільняв Харківщину. Операція по звільненню Харківщини була чудово спланована, продумана. Да Вінчі особисто був присутнім при плануванні, був в повній взаємодії з командуванням. Хоч він і був занадто молодий, але військові, у яких була голова на плечах, дуже до нього прислухалися, тому що у нього якась була надприродна чуйка. Він відчував, де і що ворог зробить, куди ворог буде наступати, куди бити.

Номер слайду 8

Все своє свідоме життя Дмитро Коцюбайло присвятив боротьбі. Він був на Майдані під час Революції Гідності та пішов на фронт, коли йому заледве виповнилося 18 років. Про його бойовий шлях промовисто говорить факт, що «Да Вінчі» став першим добровольцем і наймолодшим командиром, котрий прижиттєво отримав звання «Героя України». За Україну в 27 років він віддав своє життя.

Номер слайду 9

За два дні до своєї смерті Да Вінчі в'їхав на танку у ворожу посадку, а після цього повів за собою на штурм людей. І вони пішли, не роздумуючи, бо вірили своєму командирові. Наступного дня він голими руками з однією баклажкою води тушив загорівшийся танк з повним баком, в той час, коли всі боялись навіть наблизитись до нього. “Герой України. Кращий з кращих. Воїн. Друг. Легенда. Це сталось у нас на очах. Обстріл. Ти сказав нам залишитись в укритті. Вибухи, багато вибухів. За хвилину крики: Медика! Медика! Да Вінчі!», — написав фотограф, опублікувавши останні фото Да Вінчі.

Номер слайду 10

7 березня 2023 року Да Вінчі загинув у битві за Бахмут. За словами друга — Юрія Капустяка, заступника Дмитра, після втримання траси на Хромове вони повернулися до міста Часів Яр, де їх накривала ворожа артилерія. Їх було троє: Капуста, Мітчел і Да. Вінчі. Мітчел забіг в під'їзд, а Капуста з Дмитром були в дверях, коли відбувся вибух. Дмитро розвернувся і через хвилину знепритомнів. Незважаючи на швидку евакуацію поранення Дмитра було в шию і несумісне з життям"МИ МАЄМО ПЕРЕМОГТИ І ПРИЙТИ НА МОГИЛУ Да ВІНЧІ ІЗ СЛОВАМИ: "ДІМА, МИ СПРАВИЛИСЯ!" - Юрій Капустяк

Номер слайду 11

ВОЛОДИМИР ЗЕЛЕНСЬКИЙ:“Боляче втрачати наших героїв. Хоробрих, сміливих, сильних. Вірних собі і державі. Разом із Прем’єр-міністром Фінляндії Санною Марін попрощалися із Дмитром Коцюбайлом. Передав матері «Да Вінчі» Оксані Коцюбайло відзнаку «Хрест бойових заслуг», якою посмертно удостоєно її сина. Ніколи не забудемо. І будемо завжди вдячні. Вічна пам'ять!”

Номер слайду 12

10 березня відбулося прощання в Києві. Тисячі українців прощалися з Дмитром на Майдані. Дмитра поховано на Аскольдовій Могилі.

Номер слайду 13

На похороні неможливо було не помітити вродливу дівчину, яка із затуманеними горем очима йшла за труною Дмитра. Це його кохана Аліна Михайлова, яка родом із Дніпра. Їх звела війна. Вона – парамедик, він – молодий командир, познайомилися в Авдіївці. Аліна – політолог за освітою, з початку війни була волонтеркою «Армії SOS». Перше побачення пари відбувалось під час сильних боїв і завершилось їздою на танку. Після тієї першої зустрічі були шість років кохання. Уже після загибелі Да Вінчі Аліна розповіла про НИХ усьому світу. Найперше показала танець. Такий ніжний, щемливий. Він – у військовій формі. Вона – у вишиванці і з віночком на голові. Можна подумати, що це весільний танець молодих. Аліна і Дмитро не встигли побратися – відклали весілля на після перемоги. Аліна написала, що таких емоцій та відчуттів, які вони прожили з Дмитром за ці шість років, люди іноді не проживають і за сорок.

Номер слайду 14

Аліна Михайлова – керівниця медичної служби "УЛЬФ" кохана Дмитра "Да Вінчі"Аліна зробила одну з найкращих в країні медичних служб "Ульф". В підрозділі прекрасні фахівці та медичне забезпечення. Такого рівня медичної служби майже не має ніхто і заслуга Аліни. Аліна розповідає, що "Да Вінчі" завжди залишав вдома або відправляв коханій записки з написами "Будь сильна". Після загибелі коханого вона щодня пише звіти у телефоні для "Да Вінчі". "Я залишаюсь, попри певну лють на тебе, сильною. Хоча кожного цього клятого безтолкового дня, ввечері, в нас дома – я розбиваюсь на друзки. І кожного ранку я знову збираюсь. Заради тебе і того, щоб тобі за мене не було соромно. Щоб я ні в кого не викликала жалості. Щоб ти не помилився в тому, що я твоя сильна Аліна".

Номер слайду 15

"Вовки Да Вінчі" мстять росіянам за смерть свого командира снарядами з підписом "Герою слава""За Комбата, за націю, за перемогу! "Вовки Да Вінчі" артилерійським вогнем перегризають горлянки ворожій наволочі на Донбасі за свого вожака. Ніхто не втече від праведної мсти. Слава Україні"

Номер слайду 16

Спокій і відносна безпека в тилових містах – це їхній подвиг. Наша впевненість у перемозі України – це їхня стійкість і сила. Україна завжди памʼятатиме своїх героїв. Наша памʼять про них не згине. Згине цей ворог, що прийшов в Україну. Воїни, слава вашій хоробрості! Вічна памʼять усім, хто віддав життя за Україну!

pptx
Додано
10 вересня 2023
Переглядів
789
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку