Ведучий1. 6 грудня народ України святкує День Збройних Сил України. В цей урочистий день ми вшановуємо всіх, хто причетний до цього високого звання, звання єдиного для всіх: від вкритих сивиною й увінчаних нагородами фронтовиків, до молоді, яка лише нещодавно одягла військову форму. І цього зв’язку не порушать навіть найбільші зміни в сучасному світі.
Ведучий2.Ми були і є свідками радикальних змін, які відбуваються і в нас, і в усьому світі.. Але не можна забувати, відкидати все те, що цьому передувало. Священною є пам’ять про нашу перемогу і про тих, хто її виборював і платив найдорожчою ціною.
Ведучий1.Усі ті, хто є причетними до Збройних Сил України уособлюють всі етапи розвитку нашого славетного війська: ті, хто вів смертельний двобій із фашистом, брав участь у так званих локальних воєнних конфліктах, миротворчій діяльності, несе сьогодні нелегку військову службу на благо Україні.
Відео1
Ведучий2.Як зазначив Тарас Шевченко, « у своїй хаті – своя сила, і правда, і воля», тож маємо обов’язково шанувати тих, чий святий обов’язок – захищати свою хату, боронити свою правду – своєю силою і своєю волею.
А сьогодні хочемо зробити невеликий екскурс у минуле. Якою ж була наша армія в
минулому?
Ведучий1: У часи Київської держави військо складалося з дружини князя та народного ополчення. Члени дружини мали вірно служити князеві, бути готовими з ним йти на війну. Князі утримували дружинників, платили грішми, давали землі. Другою частиною війська було народне ополчення – вої. До ополчення приймали міський люд, селян-хліборобів. При цьому до боротьби з ворогом залучали всіх, незважаючи на
вік, озброєність, досвід.
Ведучий2: Починаючи з Аскольда і закінчуючи Святославом, кожен з руських князів вважав
за необхідне створити власне військо або, точніше, дружину і організувати декілька
походів на Візантію. Походи їхні були дуже вдалими, що говорить про добре організоване
військо. Святослав неодноразово здійснював військові походи ще й на Балкани, де також
мав успіх. Але й доводилося не тільки ходити у походи, а ще й захищати власні території,
як це робили Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах, Данило Галицький.
Відео 2.
Ведучий1: Україно! Важким і тернистим був твій шлях із сивої давнини і до сьогоднішніх
днів. Протягом віків численні вороги, ніби змовившись, тільки те й робили, що шматували
твої землі, топтали твої простори, грабували твої багатства, терзали твої серце і душу
Ведучий2: Після приєднання України до Московщини права і “вольності” війська
запорізького урізались і урізались. А за часів Катерини ІІ взагалі була скасована Запорізька Січ. Останнього гетьмана Петра Калнишевського було заслано у Соловецький монастир. Це сталося 1775 року. Український народ залишився без власного війська, отже – втратив свободу. Не може бути
вільним народ, який не має ким і чим себе захистити.
Ведучий1.Але пам’ять про славне козацтво , його традиції, пам’ть про Січ не вмерла. Пройшли роки, пройшли віки у неспокої та боротьбі, і практично без захисту тоді, на теренах нашого краю, наприкінці 19 століття, зародився січовий стрілецький рух. Ця назва свідчила про його зв’язок з традиціями січового козацтва.
Ведучий2. З початком першої світової війни розпочалося формування Легіону січових стрільців на засадах офіційних збройних сил для боротьби з царською Росією, за визволення України та здобуття довго омріяної самостійності. Бо жива Україна, і правда на світі жива.
Ведучий1: У 1918 році війська Української Центральної Ради були знищені разом зі спробою побудувати Українську державу. І знову, незумівши себе захистити, Україна втратила незалежність.
Ведуча2: Під час другої світової війни українці прославили себе і як оборонці рідного краю, і як патріоти, що боролися за незалежність України. І які б зараз не були суперечки, але і збройні формування і бійці Радянської Армії та учасники
партизанських загонів робили все можливе, а інколи і неможливе, для того щоб ми могли жити з вами на своїй землі в мирі. Кожне серце і сьогодні повинно берегти пам’ять про тих, кого немає більше з нами, хто поліг на полі бою.
Ведучий1.Довгим і тернистим шляхом йшла Україна до дня своєї самостійності. Багато
випробувань та негараздів випало на долю українців у боротьбі за свободу та незалежність. І завжди в цій боротьбі поруч із народом йшов воїн-солдат.
Відео 3.
Ведучий2. 24 серпня 1991 року Україну було проголошено незалежною державою. Перш за все настала потреба створення національної армії, армії держави, яка отримала незалежність і лише стала на шлях свого відродження та розвитку. 6 грудня 1991 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про Збройні Сили України». Саме ця подія і стала підставою для офіційного
встановлення свята - Дня Збройних Сил України.
28 років, які минули з того дня, вже стали надбанням історії.
Ведучий1.Україна сьогодні – незалежна держава. Українські Збройні Сили покликані охороняти
незалежність рідної землі. І служать наші хлопці сьогодні на Батьківщині. Ми любимо свою армію. Служити в ній – справа честі та обов’язку кожного справжнього патріота рідної землі.
Ведучий2.У Конституції України сказано, що служба в Збройних силах України, захист Вітчизни, її незалежності та територіальної цілісності - почесний обов'язок кожного молодого громадянина. І ми віримо,що наші хлопці і юнаки з честю виконуватимуть свій обов’язок перед Батьківщиною, і що наше українське небо буде мирним і безхмарним!
Видео 4
Ведучий1. Хлопчики, пам’ятайте, що ви не тільки майбутні інженери, лікарі, дослідники,
але й воїни. Змалку готуйте себе до військової служби. Будьте витривалими, терплячими,
не бійтеся труднощів. З дитинства вчіться бути вірними слову. Будьте благородними у
дружбі. Залишити товариша в біді – ганьба. Відмовитися від друга, якщо твій друг допустив помилку – безчесно. Якщо ви зустріли людину з медалями на грудях – поклоніться їй. Вони грудьми захищали твоїх рідних. Завдяки йому ви живете на світі - щасливі і вільні. Якщо ви зустріли офіцера, воїна України, поклоніться йому. Він захищає ваше життя. Він на сторожі вашого спокою і щастя. Армія – могутній щит і меч нашої Вітчизни. Ми не збираємося ні на кого нападати, але якщо нападуть на нас, ми повинні
знищити ворога. І завжди пам’ятайте слова Олександра Невського : «Хто з мечем до нас
прийде, від меча й загине».
Відео 5.
Дякуемо за увагу
4.https://www.youtube.com/watch?v=gYD8YysQ6_k
3.https://www.youtube.com/watch?v=RTAiY8cdc48&list=PLG77Oqvq7QvkV_9VLNljd6R5mK8qtTNbu&index=9