20 червня о 18:00Вебінар: Особливості організації навчальної діяльності учнів, що мають розлади аутистичного спектру

Виховна година для учнів 8 класу (сценарій) з теми "Під синьо-жовтими прапорами України та Європи".

Про матеріал

Матеріал виховної години "Під синьо-жовтими прапорами України та Європи" сприяє усвідомленню учнями місця України серед інших країн, особливо Європи, розширює знання учнів про Європейський Союз, країни, які в нього входять, сприяє формуванню нового європейського світогляду молоді, формує моральні пріоритети, які визначають людину найвищою цінністю. Виховує бережне і шанобливе ставлення до родини, Батьківщини, дає уявлення про переваги євроінтеграції для України, підкреслює приналежність нашої держави до європейської сім'ї народів, виховує повагу до національних, духовних, культурних надбань європейських народів, створює умови для ефективної роботи в команді, розвиває у дітей патріотичні почуття, прагнення бути свідомим громадянином України.

Перегляд файлу

Святогірська загальноосвітня санаторна школа- інтернат  І-ІІ ступенів №12

                                      Донецької  обласної ради

 

 

 

 

 

 

                       Виховна  година для учнів 8 класу

 Під синьо-жовтими прапорами   України та Європи

 

https://go2.imgsmail.ru/imgpreview?key=7b44c4891364579e&mb=imgdb_preview_1988

 

 

 

                                      Підготувала: Конорєзова Олена Олександрівна,

                                                                     учитель вищої категорії

 

 

 

 

                                               2017-2018 н.р.

 

 

 Виховна година для учнів 8 класу

 

 

 Тема. Під синьо-жовтими прапорами України та Європи

Мета.  Сприяти усвідомленню учнями місця України серед інших країн, особливо Європи, розширювати знання учнів про Європейський Союз, країни, які в нього входять, сприяти формуванню нового європейського світогляду молоді, формувати моральні пріоритети, які визначають людину найвищою цінністю. Виховувати бережне і шанобливе ставлення до родини, Батьківщини, дати уявлення про переваги євроінтеграції для України, підкреслити приналежність нашої держави до європейської сім’ї народів, виховувати повагу до національних, духовних, культурних надбань європейських народів, створити умови для ефективної роботи в команді, розвивати  у дітей патріотичні почуття, прагнення  бути  свідомим  громадянином  України.

 

Обладнання. Комп’ютер, презентація, мапа України.

 

                                           Епіграф

                                                          Ті держави здатні стати великими,

                                                              у яких великі малі люди.

                                                                                                     О. Довженко

Актуалізація опорних знань.

Учитель. Шановна наша шкільна родино! Щиро вітаю вас. А зібралися ми сьогодні не випадково. Нехай ця заустріч буде святом! Святом зустрічі з однолітками, друзями,  святом відкриття шляху до нових знаннь для життя в сьогоденні та майбутньому. А щоб життя було цікавим і захоплюючим, творчим і багатим, усім треба жити у дружбі й мирі, адже тільки у такій співпраці усім буде цікаво, комфортно і затишно. Отже, починаємо. Тема нашої класної години «Під синьо- жовтими прапорами України та Євросоюзу».

Звучить гімн України.

 Учень.Нам постійно твердять про те, що Україна вже є європейською державою, але чи це дійсно так? Напевно,  Україна зможе по  праву вважатися  такою, коли  в кожного  її  громадянина будуть європейська свідомість, європейське мислення, європейське бачення, європейська поведінка і … європейський рівень життя. Коли кожен зможе з гордістю сказати: «Я – громадянин України! Я – громадянин Європи!» Що особисто я можу зробити, щоб моя рідна країна стала ближчою до Європи? Саме своїми власними руками, а не через підписування численних декларацій. Саме своїм власним розумом, а не через сліпе слідування чужим гаслам. Саме своїм власним духом, а не через постійне повторювання заїжджених ідей. Я можу! Я можу мислити по-європейськи, робити по-європейськи, бачити по-європейськи та показувати це всьому світові, у якому місці я б не перебував.

 Учень. «Для того, щоб почати велику подорож – потрібно зробити  перший  крок»,   сказав китайський філософ  Лао-Цзи. Він не знав, що через багато років, ця фраза стане філософією Євроінтеграційної політики України, де кожен повинен усвідомити свою Європейську приналежність, тим самим  зробивши такий важкий перший крок. За своїм географічним розташуванням Україна – звичайно ж держава європейська. Навіть географічний центр Європи знаходиться поблизу с. Ділове Рахівського району Закарпатської області.

Учитель.Україна – одна з найбільших держав Європи. Довжина кордону становить 7700 км. Україна – єдина країна Європи, яка має стільки близьких сусідів. Наша Батьківщина межує з сімома країнами.

  •                Назвіть ці країни (Росія, Білорусія, Польща. Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова). Південну частину омивають води… Чорного і Азовського морів, де проходять водні  кордони

 з азіатськими країнами.

  •                Назвіть їх (Туреччина, Болгарія, Грузія ).

Отже,  майбутнє України тісно пов’язане з майбутнім Європейського Союзу.

  Кожен справжній європеєць любить та знає історію своєї країни. Святою для кожного є земля, де він народився і зробив свій перший крок. І чим дорослішою стає людина, тим глибшає її любов до батьківщини…

Тому недивно, що наші предки залишили для нас велику спадщину у вигляді віршів, картин, вишиванок, пісень, музики, пам’яток архітектури тощо.

 Пригадаймо  видатних  українських  поетів і письменників  

Відповіді дітей:   (Т.Шевченко, Л.Українка, І.Франко, М.Коцюбинський, О.Олесь, Д.Павличко, П. Грабовський…).

 

Учні:

1. Ми, українці, нація прадавня,
На цій Землі — багато тисяч літ.
Культурою й традиціями славна,
І багатющий в нас духовний світ.
В нас звичаї свої, неписані закони,
По них пізнає українця вся земля.
Своє світосприймання й заборони,
Як і свої ліси, річки й поля...
Свої казки, легенди і повір’я,
Дотепні жарти і слова ясні,
Своя хатина біла і подвір’я,
І неповторні, трепетні пісні.

2.Усе, що є в нас, в праці здобували,
Пройшли дорогу в світі нелегку.
Та завжди хлібом друзів зустрічали
На вишитому шовком рушнику.
Бо ж хлібові ціну народ наш добре знає,
Пройшов крізь голод, смерть і забуття.
Та доброту і щирість в серці має,
З теплом в душі й любов’ю йде в життя.
Народ цінує землю цю єдину,
В якій коріння наше з правіків.
Вітчизну любить і свою родину,
Бо тут народжений й життя прожив.

 

3.Й сама земля дала нам рідне слово,
Робочі руки й щирі почуття.
Й дитинну душу світлу, пелюсткову,
І мрії, що ведуть у майбуття.
Ми на своїй землі віки й тисячоліття,
Тут славний рід, родина і сім’я.
Коріння у землі, а в небо — пишне віття.
У світі — українці нам ім’я.
Іде в майбутнє рідна Україна,
У світле і високе майбуття.
І наш народ — одна свята родина,
А кожен з нас в родині цій дитя.

 

Учитель.  Наш український народ — це дуже давня нація і живе він на цій святій землі уже багато тисяч років. А тому у людей виробилися за багато тисячоліть певні звички, традиції, писані й неписані закони, за якими відразу можна впізнати українця серед сотень інших націй і народностей. Тож ці риси характеру і поведінки стали національною ознакою.  

 

   Учень.Одна з рис характеру нашого народу це працелюбність, любов до праці, бажання вчитися, все мати і все вміти. І хоч одна людина всього вміти і всього зробити не може, та в гурті, в колективі — це можливо. Ось, наприклад, українці завжди любили землю, бо вона в нас родюча, що не посієш, те вродить. То як можна таку землю не любити? Тому працювали на землі, обробляли, вчилися сіяти, збирати. Стали землеробами та ще й дуже вправними.

 

   Учень. А ще українці свободолюбний народ. Понад усе наші люди люблять волю, щоб їхній праці і життю ніхто не заважав. Бо сам народ миролюбний, цінує мир і спокій, ніколи не завойовував чужих земель, хоча сам страждав від набігів різних войовничих народів і змушений був проганяти ворогів зі своєї землі.

 

  Учень. Наш народ — добрий, гостинний і щедрий. Українці дуже постраждали від голоду у двадцяті, тридцяті, сорокові роки минулого століття. Тому завжди зустрічає друзів із хлібом-сіллю, підносить його на вишитому рушникові. Адже рушник — наш оберіг. Це вже стало нашою давньою традицією, звичаєм. Українці своїм обов’язком вважають нагодувати людину, яка зайшла до хати, дати напитися перехожому. Так повелося з давніх часів і дійшло до нас. Це говорить про високу культуру нашого народу.

 

  Учень. Наш народ дуже майстерний. Він уміє багато чого робити, може здивувати людей витворами мистецтва. Адже чого тільки наші люди не вміють робити! А все тому, що з сивої давнини українці любили вчитися і були грамотними завжди. У кожній родині цінувалися знання, кожен прагнув знати якомога більше. Було обов’язковим, щоб діти вміли читати й писати. Люди добре знали, що дитину вчити треба змалку, бо: «Чого Івась не навчиться, того Іван знати не буде». Наші люди гончарі, можуть плести з лози меблі. А жінки і вишивають, і плетуть, і прядуть. Українку по вишивках і чарівних рушниках-оберегах упізнають в усьому світі. Українська жінка і сорочку синові вишиє на щастя, і рушника на долю. Тому рушник і став синам та донькам оберегом, бо це — сама материнська любов і щира молитва, що оберігають її дітей від біди в далеких дорогах.

 

 Учен.ь Українці дуже поважають і цінують свою сім’ю, свою родину, народні звичаї та традиції. Із давніх часів повелося в українців так, що вони дуже поважають матір та батька, які дали їм життя. Навіть прислів’я таке є: «Хто матір зневажає, того бог карає». А в свою чергу матір та батько повинні привчати своїх дітей ще змалку до звичаїв, традицій та обрядів. Бо навіть є таке народне повір’я, що від тих батьків, які не дотримуються звичаїв, родяться діти, що стають вовкулаками. А вовкулака — це завжди понурий, незадоволений чоловік, який у день Святого Юрія перекидається на вовка і бігає по лісі з іншими звірами. Лише на день Святого Миколая він знову перетворюється на людину. Вовкулака, коли він у людській подобі, ніколи не ходить до церкви, з людьми не вітається і людських звичаїв не знає...

 

 Учень. Українці — світлі душею люди, мов діти. Вони вміють бачити і творити красу. Тому серед них так багато поетів, співаків, художників, казкарів... А скільки є в нашого народу казок, повір’їв, легенд, дум, прислів’їв та приказок — на всі випадки життя! От, наприклад: «Із щастя та горя скувалася доля», «До свого роду — хоч через воду», «Чоловік у домі — голова, а жінка — душа». Українських сумних та веселих пісень не перелічити — це все світла, добра і щира душа мого народу. Тож і ми давайте заспіваємо гарну  пісню про нашу рідну Україну, бо що ж то за свято без пісні!

 

Пісня про Україну.

https://www.youtube.com/watch?v=vizHymFie8k

 

Учитель. Отже, сучасний українець  завжди тішить око оточуючих. Але кожен з нас мусить слідкувати  за таким:
· спілкуванням;
· поведінкою;
· манерою вдягання;
· душевним спокоєм (тобто звертати увагу у світі не лише на гроші);
· цінністю родинного вогнища. Думаю з таким набором пам’яток, сучасний українець стане взірцем цивілізованого громадянина для всього людства [2].

http://stud-times.com.ua/blogs/994-suchasniy-ukrayinec-yakiy-vn-naspravd.html

 

ІІ. Конкурс «Україна і Євробачення»

 

Діалог учителя з учнями:

  •                Усім знайомий вислів: «І чужому навчайтесь, і свого не цурайтесь».
  •                Хто є автором цих відомих рядків? (Т.Г. Шевченко).
  •                Як ви розумієте цей вислів?

 

(Серед низки учнівських відповідей необхідно зосередити увагу на таких:

  •                для успішного розвитку України, її процвітання необхідно сумлінно працювати, любити Батьківщину,
  •                знати та поважати історико-культурні особливості держав-сусідів;
  •                вивчати досвід інших країн;
  •                український народ з його культурною спадщиною, гуманістичною ментальністю достойний зайняти гідне місце в Європі, зокрема стати членом ЄС).

 

 

     СИМВОЛИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Під час розповіді діти дивляться відео

 

Учень. Історія створення прапору починається у 1955 році.

Коло з 12 золотих зірок на блакитному тлі. Число зірок не має нічого спільного з кількістю країн-членів організації. У різних традиціях «12» є символічним числом, що означає абсолютну досконалість. Це також і кількість місяців у році, і кількість цифр на циферблаті годинника, тоді як коло є ще й символом єдності. Прапор представляє ідеал об’єднання народів Європи. На ньому сяє дванадцять зірок, як символ довершеності, повноти та єдності. Прапор залишається незмінним протягом років, незважаючи на розширення ЄС.

Учень. Гімн. У широкому значенні – це гімн не лише ЄС, але й усієї Європи. Музика гімну взята з Дев’ятої симфонії, яку Людвіг ван Бетховен написав у 1823 році. У фінальній частині своєї симфонії Бетховен поклав на музику слова «Оди радості», написаної у 1785 році Фрідріхом фон Шиллером. У цьому вірші знайшла відгук ідея братання народів, яку поділяв і Бетховен.

Звучить гімн Євросоюзу

 

Учитель. Цим  літом в нашій країні відбулася подія європейського масштабу.  З 7 по 13 травня 2017 у Києві проходив62-й Пісенний конкурс Євробачення 2017.  Україна отримала право проводити цей конкурс завдяки перемозі української співачки Джамали  в 2016-му у Стокгольмі з піснею «1944». Київ приймав Євробачення вдруге після 2005 року. Взяти участь у пісенному конкурсі 2017 року виявили бажання 43 країни. Це максимальна кількість учасників, яка до цього на Євробаченні траплялася лише двічі — у 2008 та 2011 роках.

 

 Демонструються фото українських учасників «Євробачення», а діти відгадують виконавця, рік та країну, де проходив конкурс.

 

III. Фізхвилинка

 

ІV. Конкурс «Безвіз для подорожі Європою»

Учитель .ЄС відкрив кордони для України: Рада Європи схвалила рішення про внесення України до переліку країн, громадянам яких скасовуються візові вимоги. Документ було підписано 17 травня 2017 року. Уже починаючи з літа цього року без візи можна відвідати практично будь-яку країну ЄС. Виняток – Великобританія та Ірландія, які є членом Євросоюзу, але не входять до складу Шенгенської зони. Але без «штампу» в паспорті можна буде відвідати інші країни, які не є членами ЄС, але входять до Шенгенської зони:

  •                Ісландію;
  •                Ліхтенштейн;
  •                Норвегію;
  •                Швейцарію.

 

Тим, хто захоче потрапити в Європу без візи, потрібно пам’ятати про обмеження, які накладають європейці на спрощену систему перетину кордону ЄС для українців.

  •                По-перше, без візи до Євросоюзу можна потрапити тільки з біометричним паспортом.
  •                По-друге, віза не потрібна виключно при короткострокових поїздках – до 90 днів за півроку. Якщо ви пробудете довше, то вам узагалі можуть заборонити в’їзд на територію ЄС.
  •                По-третє, безвізова поїздка виключає можливість працевлаштування в Європі. Якщо ми хочемо поїхати до ЄС, щоб знайти роботу, отримати візу таки доведеться.
  •                По-четверте, ви можете їхати на навчання до Євросоюзу без візи, тільки якщо навчання триває не довше 90 днів на півроку. Інакше знову ж таки потрібна віза.

Щоб потрапити до ЄС без візи, нам може вистачити лише біометричного паспорта. Але на практиці на кордоні у нас мають право попросити документи, які підтверджують нашу платоспроможність та належні умови перебування. Також  можуть запитати про мету поїздки.

Скільки грошей треба мати, щоб пустили без візи? У різних країнах Європейського союзу діють різні вимоги. Наприклад, щоб потрапити до Франції, може знадобитися 65 євро на добу, а ось у Німеччині може вистачити 45 євро.

  Пропоную провести конкурс «Безвіз» для подорожі Європою». Увага! Щоб отримати «Безвіз» для подорожі Європою – означає виконати завдання конкурсу. Продивившись підказку у вигляді асоціативного ряду картинок, ви маєте назвати країну.

V.Підсумок

 

Учитель. Усього на території Європи розташовано 45 незалежних країн, економіка і культура яких тісно пов’язані. Україна, маючи великий природний, економічний, культурний, інтелектуальний потенціал, спроможна посісти належне місце серед народів Європи і світу в цілому.

Кожен повинен пам’ятати, що настав час, коли все залежить від спільної взаємодії та  співпраці громадян держави Україна – дорослих і молоді.

Майбутнє залежить від кожного з нас!

 

                                   Використані  джерела 

1.Родина-родина — це вся Україна http://krasotkina.com/

2. Сучасний українець: який він насправді?http://stud-times.com.ua/blogs/994-suchasniy-ukrayinec-yakiy-vn-naspravd.html

3. Інтернет-ресурс

 

1

 

 

docx
Додано
14 червня 2018
Переглядів
311
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку