14 липня о 18:00Вебінар: Школа без дискримінації: таємниці гендерного виховання

Виховна година до дня українського козацтва "Твоєї слави козацької навік не забудемо"

Про матеріал
Мета: освітня: розширити знання учнів про історію славного українського козацтва, Запорозької Січі, гетьманів. розвиваюча: розвивати вміння аналізувати, виділяти головне, самостійно робити висновки, систематизувати, формувати гнучкість, самостійність, критичність мислення. виховна: сприяти естетичному вихованню учнів, забезпечити моральне виховання учнів, продовжувати формувати такі риси характеру, як: патріотизм, гуманізм, милосердя; виховувати правильне ставлення та любов до історії українського народу;
Перегляд файлу

Тема: «Твоєї слави козацької навік не забудемо»

Мета:

освітня: розширити знання учнів про історію славного українського козацтва, Запорозької Січі, гетьманів.

розвиваюча: розвивати вміння аналізувати, виділяти головне, самостійно робити висновки, систематизувати, формувати гнучкість, самостійність, критичність мислення.

виховна: сприяти естетичному вихованню учнів, забезпечити моральне виховання учнів, продовжувати формувати такі риси характеру, як: патріотизм, гуманізм, милосердя; виховувати правильне ставлення та любов до історії українського народу;

Обладнання: дошка, портрети гетьманів Д. Вишневецького,                     Б. Хмельницького, П. Сагайдачного, П. Дорошенка, І. Сірка, символи України, картини на козацьку тематику, виставка книг: Т. Шевченко «Кобзар»,               М. Грушевський «Ілюстрована історія України», пісні: «Ой у лузі червона калина», «Ой на горі та женці жнуть».

Підготовчий етап

  1.               Повідомлення учням теми і основних її питань.
  2.               Доручення окремим учням підібрати вірш, цитати і вибрати слова.
  3.               Підготовка теоретичного матеріалу.
  4.               Пошук наочності, підготовка обладнання.

Хід виховної години

І Вступ.

Вчитель:

Улюблена Богом перлина

Для всіх українців одна

 Козацька моя Україна

Хлібів золотих сторона

Негодами лютими бита

Віками ти йшла до мети

Тобі в небі зорею світити

І волю і долю знайти

14 жовтня щорічно відзначається День Українського козацтва (Рис. 1. Указ Президента України про День Українського козацтва)

 


Рис. 1. Указ Президента України про День Українського козацтва

ІІ Основна частина.

Вчитель:

Козацтву належить особливе місце в історії України та в історичній пам'яті українського народу. Саме козацтво було тією силою, яка активно впливала на історію України XVII – XVIII ст.

День Покрова, 14 жовтня, святкується в усіх козацьких громадах світу дуже урочисто, з молебнями про живих, з панахидами про тих хто відійшов в інший світ, з урочистими загальними зборами козаків. Як писав ще французький дипломат Жан-Бенуа Шерер у історичній праці, виданій 1788 року в Парижі, Покрова Пресвятої Богородиці було для козаків великим святом, оскільки їхню церкву було присвячено Діві Марії. Коли вони бажали обрати нових членів старшини, то збиралися саме у цей день.

Така історична традиція приурочується до дива поразки турків під Азовом у 1641 році. Гарнізон Азова в той час налічував 6 тис. донських і запорізьких козаків, а турецько-татарське військо – 227 тис. чоловік. Штурм Азова розпочався 6 червня 1641 року, але втративши близько 100 тис. чоловік, ворог відступив. У вирішальний час довгої героїчної оборони козацькому гарнізону з'явилося небесне видіння «Діви чудесної в багряній ризі», яке надихнуло козаків на новий подвиг, і до 1 жовтня 1641 року здійснилось дійсно диво: місто звільнилося від облоги.


Сьогодні світле та радісне свято – Покрова Пресвятої Богородиці (Рис. 2. Пресвята Богородиця). Від часів Хрещення Київської Русі і до наших днів це свято духовно об’єднувало наш народ, живило його вірою у повсякчасне заступництво Божої Матері за людський рід, за мир і добро на нашій землі.

Рис. 2. Пресвята Богородиця

Ведучий 1:

Добрий день Вам, друзі щирі,

Хай живеться Вам у мирі,

Не минайте нашу хату,

Бо у нас сьогодні свято.

Ведучий 2:

Сьогодні гадаєм, якраз буде вчасно,

Щоб був у Вас дійсно чудовий настрій.

Упоравшись з ділом, хіба нам не варто

Зустрітися з силою, піснею, жартом.

Учень 1:

Наша мандрівка – в історію давню і близьку, хотілося б поєднати розповідь про славну Січ Запорозьку з тими піснями і думами, що їх складав народ про своїх героїв, своїх богатирів, а почнемо з легенди ...

Учень 2:

Колись дуже-дуже давно Бог запросив до себе дітей різних народів, щоб обдарувати їх до свята. Зібралося тут багато люду та всім знайшовся подарунок.

Учень 3:

Аж ось помітив Господь, що в обшарпаній одежині стоїть ще одна дитина і гірко плаче. Це була українська дитина, яка, соромлячись свого вигляду, боялася підійти ближче. Зажурився Господь - усе ж всім роздав. Захмарилося його чоло та згодом проясніло, і подарував Він українській дитині найцінніший скарб - пісню, ту пісню, що ніхто її ще так не співав, ту пісню, що й досі береже в душі український народ.

Звучить пісня: «Ой у лузі червона калина»

Ведучий 1:

Відгомоніли століття з того часу, як в пониззі Дніпра за його порогами, мужні і вільнолюбиві лицарі заснували Запорізьку Січ. Світ звав їх козаками (Рис. 3. Козаки).

Рис. 3. Козаки

Ведучий 2:

Народ оспівав у своїх думах, піснях, легендах цих лицарів, захисників вітчизни.

Козак 1:

Гей, починалось все з дикого поля!

Вільному – воля! Полеглим тополя!

Мертві ганьби не ймуть.

Та не раз усміхалась козакам доля!

Козачка 1:

За дніпровими порогами, за південними дорогами,

За степами, за широкими, наші прадіди жили.

Мали Січ козацьку сильную, цінували волю вільную.

Україну свою рідну як зіницю берегли.

Козак 2:

Було колись в Україні – ревіли гармати,

Було колись запорожці – вміли панувати!

 

Козачка 2:

Панували, добували і славу, і волю.

Минулося... осталися могили на полі

Козак: Було колись добре жити, на тій Україні!..

А згадаймо! Може, серце хоч трохи спочине.

Ведучий 1:

В історії нашого народу є багато героїчний сторінок, та найцікавіша – це історія запорізького козацтва. Тож сьогодні ми з вами загадаємо як зародилась Січ, як козаки боронили рідну землю, про славних гетьманів.

Ведучий 2:

Причинами виникнення козацтва було польське панування, що змушувало селян втікати в степи від кріпацької неволі, та ще більшим лихом були набіги турків і татар на українській землі. В боротьбі проти турецької навали та свавілля польської шляхти український народ створив власне військо – козацтво. Втікачі селились за Дніпровими порогами і на острові Хортиці заклали першу Січ-фортецю. Козаки казали: «Січ – мати, а Великий Луг – батько».

Учень 1:

То хто ж вони – козаки? Це вільні воїни, східноєвропейські найманці, представники військового стану 15-20 століття. Через століття вчувається шелест козацьких знамен, брязкіт козацької зброї, стогін української землі від копит ординців, плач невільників і бій, як блискавка, як межа між життям і смертю. І постає в уяві образ сильних, мужніх і сміливих героїв, захисників рідної землі, православної віри.

Ведучий 1:

Перша Січ закладена на острові Хортиця близько 1554 р. Її засновником став легендарний Д.І. Вишневецький (Рис. 4. Д.І. Вишневецький). Він перший вирішив покласти край турецьким нападам на Україну, зібравши під своїм керівництвом чимале військо, Байда організував сміливі походи в Крим, громив турецькі фортеці на Чорному морі. Через зраду попав в полон до турецького султана, загинув мученицькою смертю.

Рис. 4. Д.І. Вишневецький

Учень 4:

Ой, я Байда, Байда Вишневецький,

Що колись мене повісив цар турецький.

Що у Царгороді та й мене схопили,

Тай за ребро гаком, гаком зачепили.

У раю сидів я, дуже я занидів

Бо вже України років сто не видів.

–Одпусти – на землю, – говорю Петрові.

– Там же мої діти, чи живі-здорові?

Там же мої діти в третьому коліні.

Що вони там роблять тепер на Вкраїні?

Учень 5:

Попід гору доріженька веде,

Доріженькою отаманчик іде

Отаманчик попереду іде,

Козаченьків за собою веде.

Марширують України сини

І співають всі весело вони:

Отамане, отаманчику наш!

Веди, батьку, ти на ворога нас!

Козаченьки марширують, ідуть,

Нехай буде щаслива їм путь.

Ведучий 1.

Слава козаків була в їх ватажках. Крізь бурхливі століття пронесла до нас пам’ять славетні імена.

Петро Сагайдачний належав до найосвіченіших людей свого часу. Здійснив багато морських походів. Піклувався про розвиток, науки, культури. Здобув блискучу перемогу над турками під Хотином, відбивши бажання турків стати завойовниками Європи. Помер П. Сагайдачний від рани одержаної у битві під Хотином (Рис. 5. Петро Сагайдачний).

Рис. 5. Петро Сагайдачний

Ведучий 2.

Довго терпів наш народ неволю і гніт Польщі. Богдан Хмельницький очолив Національно-визвольну війну, саме йому судилося зіграти епохальну роль у нашій історії відродити українську державу – Гетьманщину (Рис.6. Богдан Хмельницький).

Рис.6. Богдан Хмельницький

Б. Хмельницький:

– А що, козаки, дасте слово сказати?

Козаки:

– Говори, батьку!

Б. Хмельницький:

– Здоровенькі були, шановна громадо!

Бачу, зустрічаєте мене радо.

Вирішив я завітати, щоб минувшину згадати.

Ведучий 1:

Відгомоніли бурі і грози, пройшли століття і літа,

А жаль стискає серце й досі, як Берестечко пригада.

О, як летіла світом слава! Трощив панів народний гнів!

Були вже Корсунь і Пилява, Блискучий Зборів, Київ, Львів

Ведучий 2:

Богдане, Богдане ти живеш у згадках,

Ми вклоняємось тобі від усіх нащадків

Богдане, Богдане! Батьку наш гетьмане!

Твоя слава на Вкраїні повік не зів’яне!

Ведучий 1:

Важливі доручення Богдана Хмельницького часто виконував Петро Дорошенко. На початку 1660-го року він стає Чигиринським полковником. Пізніше став гетьманом Правобережної України (Рис. 7. Петро Дорошенко).

Рис. 7. Петро Дорошенко

Козак 1:

Серед визначних вождів найяскравішою постаттю був Іван Сірко (Рис. 8. Іван Сірко). 22 рази козаки обирали його кошовим отаманом. За своє військове життя І. Сірко брав участь у 55 походах і завжди, виходив переможцем. Сірка

прозвали турки «Урус-шайтаном», тобто українським чортом. Пізніше Сірко очолив повстання проти царських воєвод. За це кошовий попав у царську немилість і був засланий у Сибір.

Козак 2:

Цар не любив Сірка і побоювався його. Але коли 300 тисяч турків перешли Дунай і хмарою посунули на Україну, в цей час цар згадав про Сірка. Запорожці зажадали від царського уряду повернення на Січ грози бусурманів. Цар змушений був поступитись. Сірко з військом запорожців, завдавши ворогам величезних втрат, визволив з неволі багатьох братів.

Рис. 8. Іван Сірко

Ведучий 1:

У народі існує багато легенд про випробування прийому в козаче товариство. Розповідають, що після того, як хлопець перехреститься, його пригощали пекучим від перцю борщем. Новачок мав його з’їсти, запиваючи квартою оковитої. Опісля новачка вели туди, де на Хортиці, чи в іншому місці на Дніпрі – лежала перекинута між скелями колода: хлопець мав пройти тим «містком», не зірвавшись у воду. Подолавши цей іспит, майбутній козак повинен був пропливти певну відстань проти течії в смузі Дніпровських порогів.

Ведучий 1:

Чи кожен юнак проходив такі випробування, чи народ просто наділив їх богатирськими доблестями, – цього не відомо, достовірно одне: на Січ приймали незалежно від національності, віку та минулого, аби був вільний та нежонатий, говорив козацькою мовою, був православний, знав і приймав порядки та звичаї січового лицарства.

Ведучий 2:

Козаки розробили власну тактику бою:

галас — козаки йшли до бою в довільному порядку;

табір — військо рухалося похідним строєм;

самообкопування — засіб індивідуального захисту.

Козаки були віддані своєму товариству, любили влучне слово, дотепні жарти, вигадки й розваги, а понад усе – пісню.

Звучить пісня «Ой на горі та женці жнуть»

ІІІ Заключна частина.

Учень 1:

Козак вкраїнську любить мову

Він завжди здержить своє слово!

Учень 2:

Козак – слабкому захисник,

Цінити побратимство звик!

Учень 3:

Козак – усім народам друг

І лицарський у нього дух!

Учень 4:   

Козак – це той, хто за свободу

Хто прагне волі всім народам!

Учень 5:

Козак – чесна, смілива людина,

Найдорожча йому – Батьківщина!

Учень 6:

Воля – найкраща цінність в житті.

Вільний не може збитись в путі.

Всі ми цінуєм братерство і згоду,

Ми – вільні діти козацького роду.

Всі:

Щоб козацькому роду не було переводу

Присягаєм на вірність Вітчизні й народу!

Вчитель: 

Прийміть наші вітання і будьте опорою та гордістю нашого шкільного братства.

1

 

docx
Додано
5 березня 2019
Переглядів
666
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку