Історія рідного краю дуже важлива. Мета: виховувати в учнів свідому любов до Батьківщини, до рідного міста Кривого Рогу, повагу до героїчного минулого свого народу, криворіжців-визволителів, пробуджувати позитивні почуття і викликати засудження аморального, антигуманного, виховувати повагу до традицій свого народу, виховувати в учнів усі якості громадянина, який братиме активну участь у формуванні майбутнього своєї держави.
«Незламний дух криворіжців у боротьбі за Перемогу»
За тебе, за мене, за всю Батьківщину,
Хто фронтом йшов поруч з тобою,
Боровся з фашизмом і гинув у бою.
Хто месником смілим тоді партизанив
І ворога нищив героєм незнаним.
Згадай їх усіх, замордованих, вбитих,
І гідно живи їх життям недожитим!
І. Вступ
Учень
Криворіжці – величний народ,
У роки вітчизняної битви
В їх серцях запала любов
А в устах – нескінченна молитва.
Учень
За свободу, за землю свою,
За сестер, за братів, за кохання,
Заслуживши повагу твою,
Воювали із ночі до рання.
Учень
Тож вшануємо пам’яттю їх,
Знов до стели всі квіти поклавши,
Не забудем героїв своїх,
Що пішли із життя своє давши!
Вшануємо хвилиною мовчання усіх, хто не повернувся з війни!
Хвилина мовчання.
В.1.
Пам’ять... Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, і не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом. Дорогою ціною заплатили криворіжці за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 рр. Не щезне в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога над фашистами. Наш захід присвячений пам'яті воїнів – визволителів Криворіжжя від німецько – фашистських окупантів - це лише маленька часточка великої данини пошани полеглим.
В.2.
22 червня 1941 року фашистська Німеччина здійснила напад на Радянський Союз. Так розпочалася Велика Вітчизняна війна. 4 роки війни. 1418 днів безсмертного подвигу радянського народу. 1418 днів крові і смертей, болі втрат кращих синів та дочок Вітчизни.
Учень
Це на світанку сталося колись:
Стривожений, із муками і жалем
Світ стрепенувся, кров’ю вмить заливсь,
Неначе розпанаханий кинджалом.
Все починалося з грому небесного,
Такого жорстокого, такого нечесного.
Із ненависного, злісного грому,
Який на світанку вигнав із дому.
Учень
І шипить у ставку гаряче залізо,
І полум’я дике шугає над лісом...
І мама мовчазно-бліді, мов стіна...
І тато поволеньки кажуть: “Війна!”
Війна назустріч молодому дню
Із гуркотом, із брязкотом котилась,
Лавиною металу і вогню
На нашу долю й землю навалилась.
Учень
Тремтять гармати. Б’є на спалах дзвін.
Залізні круки вилітають з хмари.
Горить Вкраїна з чотирьох сторін
І на чужинців просить з неба кари.
Синів, дочок благає: - Захистіть! –
Страждає в муках Україна мила.
І піднімається з глибин століть
Непоборима, нездоланна сила.
Учень 4
Гримить гроза війни. Іде розплата.
Покладено судьбу на терези.
Але коли ж порадує солдата
Веселий грім весняної грози.
В.1. Солдатські душі. Вони очима – зорями дивляться на нас з небес, журавлями пролітають над нами, сумно курличучи в небесній далині.
Солдат 1
У мене днів не вистачить для того,
Щоб розказати людям про війну,
Про все, про артилерію як "бога",
Про все оте, що й зараз не збагну.
Воно в мені - забуте й незабуте,
Воно в мені - що бачив і чим жив,
Що іноді хотілося б вернути,
Що іноді здається дивом з див.
Але навколо - хлопці-побратими,
Які самі в тім пеклі побули.
Але ж із фото юними очима
Зорить твій друг з воєнної імли.
Не просто пригадалося минуле -
Крізь нього бачу знов далекі дні;
Солдатський спомин крізь гарматне дуло
У душу й серце дивиться мені.
Солдат 2
Ми в бою здобували свободу,
Ми в бою гартували її,
Ми пройшли переможним походом,
Пронесли крізь недолю-негоду
Прапор волі по рідній землї!
Зникла хмара пелехата,
Сонце, променем палай!
Волі в нас не відібрати,
Не здолати
Рідний край!
Вічно сяяти сонцю над краєм,
Бо здобули ми сонце в бою.
Танець «Журавлі»
ІІ. Окупація Кривого Рогу
Фон из к/ф «В бій ідуть одні старики»
В. 1
22 червня 1941 року відкинуло в минуле всі проблеми і тривоги мирного часу. 22 - 23 червня на підприємствах, будівництвах, в закладах відбулися сотні мітингів, в яких брали участь 52 тисячі чоловік - майже все трудове населення довоєнного Кривбасу. Такі ж багатолюдні мітинги відбулися і на всіх змінах шахтоуправління «Інгулець», де більш ніж 3000 робітників виразили готовність вступити до лав Червоної Армії.
В.2
Підрозділи радянських льотчиків запекло билися з переважаючими силами ворога, прикриваючи місто з повітря. В одній з ескадрилій почав свою фронтову службу молодший лейтенант Олексій Маресьєв, майбутній Герой Радянського Союзу.
В. 1
До останніх днів металурги «Криворіжсталі» виконували замовлення фронту - вночі домни переводились на тиху ходу. Вночі 8 серпня 1941 року наказали зупинити завод. Внаслідок чого гітлерівці не змогли використати печі. Вранці 14 серпня до Кривого Рогу увірвалися німецько-фашистські війська, які одразу ж приступили до організації місцевої влади - управи, жандармерії та поліції.
ІІІ. Діяльність радянського підпілля в Кривому Розі.
В. 1
Не скорилося ворогові населення, що лишилось на території, окупованій 14 серпня 1941 року німецько-фашистськими загарбниками. В період окупації в місті було створено 13 підпільних груп. Однією з них стала молодіжна підпільна група, створена у вересні 1941 року учнями школи №15 М. Решетняком, А. Жовтухою, О. Щербаком, М. Ходичем і Г.Романовою.
В. 2
Це були молоді люди від 17 до 22 років. За два роки група випустила 46 листівок тиражем 3000 примірників. Восени 1942 року, влаштувавшись на роботу до німецького армійського парку зв'язку, підпільники з травня по серпень 1943 року пошкодили 24 танкових рації, а всього вивели з ладу 45 рацій.
В. 1
17 серпня 1943 року всі члени підпільної групи були арештовані. Впродовж місяця німці катували героїв в брудних застінках гестапо. Юних підпільників били, труїли собаками, морили голодом. 16 вересня 1943 року фашистський суд засудив до розстрілу Решітняка, Жовтуху, Романову, Ходича, Щербака.
В.2
...Вранці 17 вересня засуджених привезли до місця страти. Комсомольців із скрученими назад руками загнали у вузький квадрат з колючого дроту, щоб вони не втекли, і стали розстрілювати.Так боролися і героїчно загинули за щастя Радянської Батьківщини молоді підпільники Кривого Рогу. Нині поховано в Комсомольському парку міста
ІV. Визволення Кривого Рогу
Відео «Визволення Кривого Рогу»
https://www.youtube.com/watch?v=yU2jN9-EYzM
В. 1
23 жовтня 1943 року війська 37-ї армії під командуванням генерал-лейтенанта М.Н.Шарохіна і 5-ї гвардійскої танкової армії, очолюваної генерал-лейтенантом танкових військ П.А.Ротмістровим, вийшли на підступи до Кривого Рогу.
В. 2
Танковий рейд до зайнятого гітлерівцями Кривого Рогу був безпрецендентний по відвазі його учасників, по драматизму подій. Вісім годин в оточенні вела бій рота Герояю Радянського Союзу Георгія Олександровича Романенко.
В. 1
Про запеклість жовтневих боїв може свідчити те, що в масованих налітах проти атакуючих частин брало участь до 100 фашистських бомбардувальників і що гітлерівці здійснювали тут до 750-850 літаковильотів за день. Хоча під час даної наступальної операції Кривий Ріг і не був звільнений, вихід великих армійських з'єднань до кордонів залізорудного басейну, захоплення широкого плацдарму на правому березі Дніпра самі по собі були великою перемогою.
В. 2
В січні 1944 року розпочалась Криворізько-Нікопольськая операція. Головного удару цього разу завдавав 3-й Український фронт (командуючий - генерал армії Р.Я.Малиновский). 17 лютого почався рішучий наступ на місто. ). В центрі була розміщена 46-а армія генерал-лейтенанта В.В.Глаголева. Наступ проходив в тяжких умовах. Всі висоти і населені пункти на останніх перед Кривим Рогом рубежах ворог перетворив в потужні опорні пункти. Однак наступальний порив радянських військ вже неможливо було зупинити. Ані вага снарядів і мін, які несли в речових мішках, викинувши нехитрий солдатський скарб, ні ночі без сну не могли зупинити мужніх воїнів.22 лютого 1944 р. наше місто було звільнене.
Вальс «Знову цвітуть каштани»
Учень
Ми пам’ятаємо всіх,
Хто віддав життя за те,
Щоб не було війни нової,
Щоб сонце сяяло золоте,
Щоб не окоп чорнів на ниві –
Хліба цвіли, мов килими.
І щоб веселі і щасливі
До школи всі ходили ми!
Учень
Ми не бажаємо війни!
Хай над містами і нивами
Сіяє сонце з вишини,
Щоб ми росли щасливими!
Ми хочемо без воїн жити.
Хай буде мир на всій землі!
Учень
Мир – це квіти у сонячних росах.
Мир – це радість малих і дорослих.
Мир – це усмішка в очах матусі.
Мир – це лани золотаво-русі.
Мир – це потоки весняні сині.
Мир – це дружній танок при гостині.
Мир-це все, що у світі найкраще
Не забувайте цього нізащо.
V. Сучасний Кривий Ріг
В. 1
Повстало з руїн і попелу рідне місто Кривий Ріг. Про пам'ять війни нам нагадують численні пам’ятники та монументи, розташовані на території нашого міста. Це – Танк 34 в районі площі Визволення, монумент Перемога, Стела Героїв, Монумент Слава та інші.
Сьогодні Кривий Ріг - це великий промисловий центр, центр розробки Криворізького залізорудного басейну, в якому розвиваються такі галузі промисловості, як машинобудування, чорна металургія, харчова промисловість, хімічна промисловість, гірничо-збагачувальна промисловість.
В.2
На території нашого міста діє величезний завод «АрселорМіттал Кривий ріг - колишній Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь».
Кривою ріг є і потужним освітнім центром, в якому налічується безліч шкіл, гімназій, ліцеїв, а також інститутів і університетів. Кривий Ріг є одним з важливих культурних центрів Дніпропетровської області. У нашому місті є театри (Театр драми і музичної комедії ім. Тараса Шевченка, Театр «Академія руху», Криворізький театр ляльок), музеї, виставкові зали, цирк.
Відео «Гімн Кривого Рогу»
https://www.youtube.com/watch?v=LA1RF5tW9qc
Учень
Нехай День визволення нашого міста від фашистських загарбників буде для всіх нас нагадуванням про великий подвиг солдата, який ціною свого життя відстояв наше право жити під мирними небом. Нехай війна, яка прокотилася по людських долях, буде останньою на нашій землі.