Виховна година до свята Дня Соборності України "Єдина країна – єдиний народ"

Про матеріал

Традиції українського народу та історія української культури ще, нажаль, мало відомі в Україні. І тому, вчителі мають обов'язок проводити виховні заходи в школах, щоб активно поширювати правду про минуле України.

Перегляд файлу

Тема: «Єдина країна – єдиний народ!»

 

Мета: поглибити знання вихованців про історію виникнення свята Соборності України; ознайомити з цікавими фактами про Україну; виховувати патріотичні почуття та повагу до державної атрибутики.

Обладнання: державна символіка, Конституція України, малюнки калини, барвінку, портрети видатних людей.

 

І. Сторінки історії України.

ІІ. Державні та 6народні символи України.

ІІІ. Державні та народні свята.

IV. Мій край – моя історія жива.

 

Хід  уроку

 

І.Орг. момент

 

Покликав нас на урок

Дзвоник, дзвонику, дзвінок,

То ж часу марно ми не гаємо,

Роботу хутчіш розпочинаємо.

 

Подивіться на дошку та прочитайте девіз нашого уроку:

Буду патріотом неньки – України,

Бо немає кращої на землі країни!

 

Ми будемо працювати сьогодні як самостійно так і в малих та великих групах, тому нам з вами  треба створити правила роботи:

  • Слухати уважно
  • Активно працювати
  • Висловлювати сміливо свої думки
  • Поважати інших
  • Правило «піднятої руки»

Вправа «Очікування»

Діти висловлюють свої думки щодо очікування від виховної бесіди.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

 

Завдання –гра «Живий ланцюг» (на килимочку розповідь вчителя про історію виникнення свята і пояснення, що таке живий ланцюг)

 

  • Сторінки історії України.

Живий ланцюг Соборності — щорічна акція, що присвячена Дню Соборності України та річниці з дня проголошення Незалежності України. Учасники акції символічно об'єднують береги Дніпра «живим ланцюгом» на мосту Патона в Києві, рухаючись назустріч двома колонами — з лівого берега (символізує Українську Народу Республіку) та з правого берега (символізує Західно-Українську Народну Республіку).

 

Так вже розпорядилась історія, що упродовж століть наш народ та землі України були розрізнені, належали до інших держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об’єднання розрізнених частин України в єдину землю однієї держави. 9 жовтня 1918 р. на засіданні австрійського парламенту майбутній глава уряду ЗУНР К.Левицький висловив загальне прагнення галицького народу до Києва. 20 жовтня 1918 р. на багатотисячній маніфестації у Львові відомий західноукраїнський політичний і громадський діяч С.Вітик закликав до негайної злуки з Великою Україною.

Українська Національна Рада, яка 3 січня 1919 року одностайно прийняла ухвалу про злуку Західноукраїнської Народної Республіки з Українською Народною Республікою.

 

День Соборності займає особливе місце в історії становлення України, оскільки саме 22 січня 1919 року у Києві на Софійській площі відбулися урочисті збори. На них був проголошений Акт Злуки (об’єднання) українських земель, засвідчений Універсалом про об’єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки в єдину державу, з єдиним державним гербом  – тризубом.

 

Історична  хвилинка:

https://www.youtube.com/watch?v=JO2bPqSMX0Q

 

Свято встановлено в Україні „…враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республікидля утворення єдиної (соборної) української держави…” згідно з Указом Президента України (Леонід Кучнма) „Про День соборності України” від 21 січня 1999року.

Офіційно в Україні День Соборності відзначається з 1999 року.

ІІ.Повідомлення теми уроку

Вправа «Асоціативний кущ» - Україна для мене це?

 

Блог вчителя початкових класів : Урок літературного читання 2 клас Калина –  символ рідної землі

Вправа «Відкритий мікрофон»

        Як ви розумієте вислів: «Єдина Україна» (висловювання дітей)

 

Словникова робота:

Незалежність (ім. до незалежний) – 1. Який не залежить від кого-, чого-небудь, не підкоряється комусь, чомусь. 2. Самостійний у міжнародних відносинах та у внутрішніх справах; суверенний.

Соборність – це об’єднання, це символ боротьби за волю, порозуміння між людьми і частинка надії і віри у майбутнє.

Єдність - тісний зв'язок, згуртованість, цілісність, неподільність. Поєднання в одному цілому, нерозривність зв'язку.

  • Державні та народні символи України.

 

Кожна країна світу обов’язково повинна мати свої три символи. Україна не виключення.

Загадки

1. Символічний знак, ключ до історії, роду, міста, держави. (Герб).

2. Грецьке слово, означає урочисту, похвальну пісню на честь богів і героїв. (Гімн).

3. Наш стяг – пшениця у степах

Під голубим склепінням неба’. (Прапор)

Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У нас це верба, калина, барвінок та ін. Про це говорить прислів’я: “Без верби і калини нема України”.

— Калина – символ кохання, краси, щастя. Навесні вона вкривається білим цвітом, а восени палахкотить гронами червоних плодів. Калиною уквітчують весільний коровай, оселю; нею лікуються.

Можливо, ви чули від ваших родичів пісню “В кінці греблі шумлять верби”? Це пісня про кохання і прекрасне, горде дерево. Окрім краси, верба дає багато користі. Вона, ніби позначка води на землі. Тому й копають криниці під вербою, бо на сухому місці це дерево ніколи не росте.

Легенда про барвінок

Ця рослина, коли ще не мала своєї назви, дуже заздрила запашній фіалці, бо та була у великій шані серед людей. І тоді вона звернулася до богині Флори, щоб та подарувала їй аромат, красу і людську любов. Але богиня не була всесильна – не могла вона нагородити рослину великою красою. Зате дала їй назву “вінка”, що означає “перемога”. І відтоді люди почали вбачати в барвінкові цілющу силу, яка перемагає тяжкі недуги. За це люди подарували рослині свою любов.

— Отже, хрещатий барвінок — символ вічності.

  • Державні та народні свята.

У різних народів свою спадщину і звичаї, сформовані впродовж століть або навіть тисячоліть. Звичаї – це обличчя народу, глянувши в яке ми відразу можемо дізнатися, який це народ. Звичаї – це ті не писані правила, яким люди йдуть повсякденно в своїх найменших домашніх турботах і найбільш важливої суспільної діяльності.

З незапам’ятних часів було трепетним ставлення до традицій. Навіть після прийняття християнства українці зберегли багато своїх народні старовинні звичаї, тільки об’єднавши їх з релігійними. І сьогодні, через тисячі років, вже непросто виявити грань, де в українських звичаях закінчується стародавня культура, а де починається християнська.

       Найбільші народні свята (перегляд презентації)

  • Покрова 14 жовтня
  • Святий Миколай 19 грудня
  • Святвечір 6 січня
  • Різдво Христове 7 січня
  • Святого Василя 14 січня
  • Водохреща (Йордан) 19 січня 2021
  • Масляна
  • Вербна неділя
  • Великдень
  • Івана Купала 7 липня
  • Покрова
  • 14 жовтня
  • Медовий спас (Маковія) 14 серпня
  • Яблучний спас 19 серпня
  • Мій край – моя історія жива.

Україна вважається молодою державою, втім, наша історія починається не в 1991 році. Узагалі держави пишаються тим, що їхня історія сягає сотень, а інколи й тисяч років, бо це, крім іншого, стверджує право на володіння певними землями, спадкоємність від інших держав та можливість бути незалежним гравцем на політичній арені.

Саме тому російські царі намагались пов’язати історію Московії з історією Русі, яка була глибшою та давала право претендувати на більшу кількість земель. І саме тому пам’ять про «Акт Злуки 1919 р.» було піддано забуттю в радянський період, який породив міф про те, що Західну Україну «подарував» українцям Сталін у 30-х роках ХХ ст.

Запитання до учнів: У чому значення свята? Чому це цінно?                   Відповіді….

Допоміжні запитання: 

  1. Чи говорить сам факт існування Акту злуки про те, що у 1991 році державність було «відновлено», а не проголошено вперше?
  2. Чи може це слугувати доказом того, що Українська держава була створена як результат бажання її народу, а не в результаті дій інших держав (наприклад, за результатами кінця Другої Світової війни, або ж створення УРСР)?
  3. Чи говорить це про те, що народ України мав власну національну свідомість та відчуття своєї відмінності від інших, сусідніх держав і народів?

Рефлексія.

Ось і закінчується наша виховна година.

Чи справдилися ваші очікування? Що нового ви дізналися? А про що ви вже знали? Що б ви хотіли побажати всім людям нашої держави? І саме ці побажання я пропоную написати на невеличкі паперові сердечка та прикріпити їх навколо нашої держави, тобто подарувати їй краплинки наших сердець. (діти пишуть побажання, озвучують їх та прикріплюють навколо карти України).

 

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Кирилова Олена
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
20 січня 2021
Переглядів
10955
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку