Виховна година "Герої не вмирають!"

Про матеріал
Виховна година допоможе формувати в учнів розуміння єдності й цілісності України, її національної ідеї розвитку вільної, незалежної, демократичної та незалежної держави.
Перегляд файлу

Державний навчальний заклад

«Херсонське вище комерційне професійне училище»

 

 

Вечір пам’яті

 

http://ia124.mycdn.me/image?t=0&bid=574510652371&id=574510652371&plc=WEB&tkn=GcilQhH2QMNrV7yWHkBfD-kmOvk

Розробила  Ейсмонтович О.М.,

викладач ДНЗ «ХВПКУ»

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!!!

Вечір пам’яті

Розробила  Ейсмонтович О.М., викладач ДНЗ «ХВПКУ»

Тема:      «Герої не вмирають!»

Мета:  формувати в учнів  розуміння єдності й цілісності України, її національної ідеї розвитку вільної, незалежної, демократичної та незалежної держави, формувати відповідального громадянина й патріота  України;

дати поштовх до самовдосконалення людини, здатної гідно існувати, самореалізуватися за складних реалій XXI століття;

виховувати в учнів почуття національної гідності, любові до рідного краю, любов до батьківщини, патріотизм, духовність, бажання допомогти в біді.

Тип заходу: вечір пам’яті

Обладнання: фотографії Героїв АТО, поетичні твори, відеопрезентація «Герої АТО»

Музичний супровід: епіграф, пісня «Колір сонця», відео про Україну, пісня «Ми українці», пісня «Ніколи не плач», відеосюжет «Воїни світла», пісня «Плине кача…», пісня «А я живий», пісня «Верните нам наше небо», пісня  «Я вбитий солдат», «Молитва за Україну», хвилина мовчання, пісня «Україна переможе!».

 Технічні засоби навчання:  мультимедійна система

Основні діючі особи: ведучі, виконавці пісень, читці, учні

 

Сценарій заходу

Епіграф заходу:

                           Історії ж бо пишуть на столі,

                           ми ж пишем кров'ю на своїй землі.

                           Ми пишем плугом, шаблею, мечем,

                           піснями і невільницьким плачем.

                           Могилами у полі без імен...

                                                         Ліна Костенко

Відео про Україну. Пісня  «Ми українці»

Ведучий 1

Батьківщина - це найдорожче, найсвітліше, найрідніше, найкраще місце на землі. Україна – це земля, де ми народились і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки.

Кажуть: „Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього”. І це дійсно так, бо так само, як дерево тримається на землі своїми коріннями, так людина тримається на землі своїм минулим. Людина, яка не знає минулого – як перекотиполе, куди вітер подме, туди воно й котиться. Але ж людина не перекотиполе, і, як сказав у своєму романі Павло Загребельний: „На порожньому місці роду не заснуєш”. Саме тому ми повинні знати історію. А історія наша полита кров’ю і сльозами. Сотні років українці боролися за свою незалежність, за свою державу. З гіркотою ми згадуємо минуле України: навали татарських орд, турецьких яничар, польських феодалів, російський царизм, більшовицький переворот, які хотіли знищити українську мову, поставити український народ на коліна, забороняли нам мати власну історію. (Епіграф)

Ведучий 2. Важко тій країні, яка не має своєї історії; важко тому народові, хто її забуває. А ще важче тій нації, яка не знає свого минулого. Була і є своя історія і в українців. Історія страшна і кривава, історія трагічна і непідвладна людському суду.

Ведучий 1. Однією із найтрагічніших її сторінок є бій під Крутами. Ми ніколи не забудемо героїв, які загинули у нерівному бою під Крутами.

Ведучий 2. 25 січня 1918 року на засіданні Української Центральної Ради було прийнято IV Уніварсал, який проголошував незалежність Української Народної Республіки. Проте більшовицька влада не хотіла так просто віддавати свого „молодшого брата”. Після захоплення Харкова та Полтави більшовики спрямували своє п’ятитисячне військо під проводом Муравйова на Київ.

Ведучий 1. 29 січня 1918 року 300 юних добровольців, переважно це були студенти, виступили на захист Української Народної Республіки і прийняли на засніженому чернігівському полі нерівний бій із майже п’ятитисячною армією більшовиків.

Ведучий 2. Бій розпочався о 12 годині дня, фактично безперервно тривав до пізнього вечора. Юнаки мужньо відбивали атаку ворога, не залишаючи своїх позицій. Протягом п’яти годин українські підрозділи стримували ворожі напади. Проте незабаром, скориставшись кількісною перевагою, більшовики зламали оборону і почали оточувати українські частини. Розуміючи безвихідність свого становища, бійці Студенського куреня пішли в атаку і були майже всі знищені. 28 студентів і гімназистів були захоплені в полон. Усіх їх було піддано нелюдським катуванням і по-звірячому замордовано.

19 березня 1918року в Києві відбувся урочистий похорон на Аскольдовій горі 28 полеглих бійців у бою під Крутами.

Ведучий 1. Але більшовики за 70 років свого панування намагалися знищити в пам’яті народу згадку про Крути або виставити її героїчних захисників зрадниками Батьківщини. У 30-х роках було навіть знесено кладовище та могили на Аскольдовій горі.

Пісня «Ніколи не плач»

Ведучий 1. Українці мають усі підстави пишатися тим, що їхня Батьківщина має славні періоди історії, мужньо пережила найважчі випробування і не скорилася, має справді легендарних героїв - Богдан Хмельницький, гетьмани Мазепа і Павло Скоропадський, українські січові стрільці, Степан Бандера. Довгим і тернистим був шлях до омріяної волі. І ось збулось. 24 серпня 1991 року Україну проголошено незалежною демократичною державою.

Ведучий 2.

Встала мати-Україна –

Сонце засвітило,

Пробудилася народна

Незнищенна сила.

Сотні літ нас розпинали.

Та не побороли,

Бо не вмерла Україна

І не вмре ніколи.

Слава тобі, Україно,

Невмируща славо,

Да святиться твоя воля

І твоя держава.

Слава тобі, Україно,

Від роду до роду,

Як накажеш - ми поляжем

За твою свободу.

Пісня «Колір сонця»

Ведучий 1. 23 роки виповнилося Українській державі, але це лише маленька частина нашого минулого. Історія повторюється. І знову життя поставило перед нами випробування. Події останніх місяців примусили кожного українця відчути свою причетність до своєї країни, а також  зрозуміти, що ми - господарі на власній землі. Нині знову прийшов цей час – час вибору між свободою та рабством, світлим майбутнім та темним минулим, справедливістю та тиранією.

Учень 1

Боротьба не за щастя  вже навіть іде - за життя!

Бо  його забирають.

Нас Надія веде, нас ідея веде

За волю для рідного краю.

Учень 2

Українцю, поглянь, там побили жінок!

Глянь, вже люди ховаються в храмі!

Де таке ще траплялось, коли це було

Аж в такому нестерпному стані?..

Учень 3

Так робили лиш варвари, злісні орди,

Лиш від них люди в церкві ховались.

А сьогодні це наші привладні пани

Вже й над нами так саме знущались!

Ведучий 2. Україна - це незалежна держава, єдина й неподільна.  Та у нашій історії знову настав той період, коли свобода і факт існування українського народу опинилися під загрозою. Але завжди в такі чорні часи найкращі сини і дочки країни ставали на захист своєї землі, своєї держави, своїх співвітчизників.

 Відеосюжет «Воїни світла»

Ведучий 1. 21 листопада 2013 року мирні протестувальники вийшли на Майдан Незалежності, щоб відстояти свій європейський вибір. Але злочинна влада хотіла задушити дух нації, її голос свободи. Беркут, міліція, а потім і снайпери почали розгін, побиття і розстріл беззбройних людей на вулиці Інститутській у місті Київ. Майданівці не кидали своїх – намагалися витягнути кожного, та вбивці цілились у тих, хто поривався рятувати поранених. І коли гинули чоловіки, на допомогу пораненим йшли жінки, дівчата – без каски, щита і бронежилета. Їх нічого не захищало. Нічого, крім мужності, любові до людей, почуття обов’язку та Божого провидіння.

Ведучий 2. Яскравим прикладом героїзму служить подвиг людей загиблим на майдані взимку 2014 року. Це герої Небесної сотні. Вони на століття ввійшли в історію нашої країни. 21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього дня відбулось прощання із першими загиблими повстанцями, далі їх було більше, мужніх, відважних людей, які заради правди та справедливості, соборності та незалежності України віддали своє життя. В жалобних промовах їх назвали «Небесною сотнею».

Читець

Поезія «А сотню вже зустріли небеса…»

Звучить пісня «Плине кача…»  (реквієм за «Небесною Сотнею»)

Читець

Оля Стасюк «Кричала в вікнах горобина ніч»

Читець

Уляна Колоденна «Коли будуть, мамо, питати…»

Пісня «А я живий»

Ведучий 1. Майдан та Революція Гідності потрясли не тільки Україну, а й увесь світ. Зігріта палкими серцями мільйонів національно свідомих українців з усіх регіонів, незалежна демократична Україна продемонструвала Європі і всьому світові, що українці – міцна духом волелюбна нація, яка навчилася поважати себе і яка зуміла відстояти свій демократичний вибір. Це рік єднання, пробудження і консолідації українського народу. Майдан став центром революції, місцем правди і свободи, площею добра, тепла, дружби, любові, братерства й гідності. Наші серця стали частиною могутнього серця, а наші голоси – нотами потужного гімну волі. Та не всім це до душі. Росія ніяк не може пробачити Україні її незалежність.

Ведучий 2. Ліна Костенко писала: «У кожної нації свої хвороби. У Росії – невиліковні». Вороги розуміють, що тільки розділивши, посіявши ворожнечу, нас можна буде й надалі тримати в покорі. Згадуються слова Григорія Сковороди про наш народ: «Не вчіть яблуню родить яблука. Краще відженіть від неї свиней». Це була відповідь недругам і ворогам, які намагалися довести, що українська нація є недержавною, приреченою на другорядні історичні ролі.

Ведучий 2. Та страшні, трагічні події продовжилися. Березень 2014 – незаконний референдум АР Крим та його анексія Російською Федерацією.

Квітень 2014 – конфронтація насильства на Сході України, коли озброєні групи проросійських активістів почали захоплювати адмінбудівлі та відділки міліції у містах Донбасу та Луганська (зокрема, у Слов'янську,  Артемівську та Краматорську). Українська влада у відповідь заявила про проведення Антитерористичної операції. Поступово протистояння переросло у масштабний воєнний конфлікт між організованими та керованими з РФ незаконними збройними формуваннями та залученими українськими правоохоронцями, Збройними силами України, Нацгвардією та іншими формуваннями. На захист Вітчизни піднялися всі: від простого українця до світових держав.

Пісня «Верните нам наше небо»

Читець

Поезія «Чому прийшли на нашу землю?»

Ведучий 2.  Страшні події закарбуються в нашій пам’яті назавжди: підступність терористів, які влаштували нашим воїнам Іловайський котел, захист Донецького аеропорту, який став символом героїзму і хоробрості, мужності і незламності українських кіборгів, розстріл мирних жителів Маріуполя, Волновахи та багато інших картин. А наші герої, захисники українського народу, цілісності і суверенітету України будуть жити в нашій пам’яті вічно.

Читець

Галина Гайвась «Не плач, кохана, просто знай: я поруч»

  Читець

«Коли ви вмирали…»

Ведуча 1. На захист нашої держави пліч-о-пліч стали українці і євреї, росіяни та вірмени, грузини і білоруси. Їх об'єднала українська земля та бажання жити у вільній країні.

Ведуча 2. Спочатку вони вимагали права вибору. Потім їм довелось вимагати права жити. І хоч кулі снайперів – це вагомий аргумент, але ні кулі, ні гранати, ні нелюдська жорстокість ніколи не переможуть наших людей, бо ми воюємо на своїй землі, за своїх людей, за свою Батьківщину!

Ведуча 1. Людське життя безцінне. Ми готові віддати все, щоб зберегти його. Але одна куля з автомата Калашникова, вартість якої 1 гривня 25 копійок, може вирішити долю людини. Хоробро воюють в зоні АТО  і наші херсонці. Та війна не буває без втрат – їх 28. Меморіальну дошку  героям, які загинули в ході проведення антитерористичної операції відкрили в Херсоні в парку Слави до 23-ї річниці Незалежності.

Презентація « ГЕРОЇ АТО», пісня  «Я вбитий солдат»

Читець

Знов новий день несе сумні новини…

Бо гинуть люди на страшній війні.

Мою країну перетворюють в руїну

І все змішалося у злобі і брехні.

І знову в небеса ідуть солдати,

Найкращі рідні, зовсім молоді.

І посивіла передчасно  в горі мати.

О, Боже! Поможи нам у біді!

Читець

Поезія «Щодня лунають постріли на Сході»

Ведуча 1. На Сході точаться криваві бої. Там вирішується доля і майбутнє України. На полі битви – захисники, воїни. Вони мужні, сміливі, хоробрі. Не шкодуючи власного життя, захищають неньку Україну. Ми знаємо, що ми – єдині, нас не подолати, бо правда на нашому боці, ми знаємо - перемога буде за нами. Єдина Україна – іншого шляху у нас немає.

Читець

Поезія «Встань, Тарасе, подивися…»

Ведуча 2. Українська нацгвардія, волонтери, воїни - герої нашого часу, патріоти України, єдиної суверенної держави, які не шкодуючи власного життя, захищають нас з вами. Мужність, героїзм та  готовність віддати життя за мир і спокій в Україні українських військових та добровольців вражає. І тому ми говоримо ще раз і ще раз «Слава Україні!» - «Героям слава!».

Вчитель

Я єсть народ, якого Правди сила

ніким звойована ще не була.

Яка біда мене, яка чума косила! —

а сила знову розцвіла.

Щоб жить — ні в кого права не питаюсь.

Щоб жить — я всі кайдани розірву.

Я стверджуюсь, я утверждаюсь,

бо я живу.

   Сила, міць, любов і віра – звучить в актуальних рядках вірша Павла Тичини, бо ми - єдиний народ, і це головний здобуток держави за 23 роки нашої незалежності.   Тож давайте  ми разом з Русланою  прочитаємо молитву за єдину Україну - за Донецьк і Луганськ, за Крим, за життя наших воїнів на сході, за мир і спокій на нашій землі…

 «Молитва за Україну»

Вчитель

   Темні часи пройдуть. Буде колоситися хліб. Будуть сміятися діти. Буде жити Україна. Український народ знайде в собі сили і волю, щоб подолати всі труднощі. Наша держава буде ще щасливою і квітучою. І для нас є святим обов’язком гідно вшановувати Героїв. Щоб ми пам’ятали тих,  хто загинув.  І завжди пам’ятали тих героїв, хто й  зараз  воює там, на війні з російськими нацистами та сепаратистами, які прийшли на нашу святу й багатостраждальну  Україну.  Ми не повинні зрадити їх! Герої не вмирають!

Всі, хто загинув  за незалежність України, поповнюють ряди воїнів Небесної сотні. Схилимо голови перед світлою пам'яттю тих, хто віддав своє життя, увійшовши в безсмертя. Запалимо свічку та вшануємо їх хвилиною мовчання.                                    Хвилина мовчання

Учні:

Поезія «Тобi, Україно

Пісня «Україна переможе!»

ВИКОРИСТАНА  ЛІТЕРАТУРА

1. Бабій Олесь. Маківка/Олесь Бабій//За волю України: історичний збірник УСС. – Нью-Йорк: Братство УСС, 1967. – 608 с.

2. Бабій О. Зродились ми великої години/ О. Бабій / Упорядкування, вступне слово Василя Ганущака. – Дрогобич: Відродження, 1997. – 208 с.

3. Баутіна В.В. Тільки пам’ять не сивіє // Позакласний час. - 2001.- №13.-с.48

4. Журнал «Позакласний час», №1, 2011р.

5. Соломонюк О.В. Рідну землю вони берегли // Розкажіть онуку.- 2002.- № 22.-с.8-9

Інтернет ресурси:

  1.                http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/5/7017691/
  2.               http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/6/7017843/
  3.                http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/9/7018198/
  4.                https://www.facebook.com/EvromaidanSOS/posts/389628634511485
  5.               http://www.pravda.com.ua/news/2014/04/5/7021487/

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

1. Оля Стасюк «Кричала в вікнах горобина ніч»

Кричала в вікнах горобина ніч,

Душа дзвеніла гімн Небесній сотні.

А вже  в людей… Не стерти тугу з віч.

Вона буде. Вона уже природна.

Все відгуло, відмучилось, пішло.

Тепер – лиш дощ. Холодний і фатальний.

Відбув той час, коли вкраїнське зло

Було якимсь аж надто вже загальним.

От тільки туга, туга світова

Лежить на плечах, вдавлює у землю.

Надворі – дощ. І горобина ніч. Гроза.

Вона очистить все – хіба ж даремно?

Вона – лиш ніч. То ж – вічність. То ж – не те.

Історія ще того не писала.

І йдуть дощі, і «кача» ще «пливе»,

А цій країні мало, мало, мало!

Гуде війна. Вмирають хлопчаки.

Усі – в напрузі. І усі – байдужі.

Іди ж-бо, горобина ніч, іди,

Очисти нам розм’яклі нині душі…

 

2. Уляна Колоденна «Коли будуть, мамо, питати…»

Коли будуть, мамо, питати,

Нащо смерть я зловив за руку,

Я вже буду, рідненька, мовчати,

Буду в серці твоєму стуком.

Коли будуть, мамо, питати,

На якому вмирав я полі,

Ти скажи, що на Україні,

На межі тирана і волі.

Коли будуть, мамо, питати,

Що в житті я хотів зробити,

Заплющ очі, бач – я, маленький,

Хочу жити і хочу любити.

Коли будуть питати, мамо,

Чи боліло мене вмирати,

Не клади на могилу квіти –

Їм ще важче буде помирати.

Коли будуть, мамо, питати,

Чи не страшно ховати сина?

Страшно, люди, ховати не тіло,

Страшно те, що у тілі людина.

Коли будуть питати, мамо,

Звідки кралась у душу тривога?

Вибачай, вже летіти мушу,

Тепер в небі я, в сотні Бога.

 

3. Галина Гайвась «Не плач, кохана, просто знай: я поруч»

Не плач, кохана, просто знай: я поруч,

Тепер я ангел біля твоїх скронь.

Мене так тисне в грудях клятий обруч,

Бо не відчуєш вже тепла моїх долонь.

Пробач, кохана, сонечко моє,

Не зміг тебе я щастям окрилити.

Я бачу, рветься серденько твоє,

Тобі б не хустку, а дитя носити.

Не сталося.... Хоч ми того хотіли.

Натішитися щастям не змогли

І мрії в небо всі зі мною полетіли.

За що таке вчинили вороги?

Прошу, пробач, живи тепер за двох.

Я знаю, це не просто і не легко.

Мене тепер забрав до себе Бог

Напевно, за побачене там пекло

Пробач за те, що я тепер Герой.

Але ж тебе лишив як сиротину,

Це Бог відвів для мене таку роль,

Бо ще крім тебе я любив і Батьківщину.  

 

 4. «Коли ви вмирали…»

Коли ви вмирали, вам дзвони не грали,

Ніхто не заплакав за вами.

Лиш в чистому полі ревіли гармати,

І зорі вмивались сльозами.

Коли хоронили вас в темну могилу,

Від болю земля заніміла.

Під хмарами круки стадами літали,

І бурею битва гриміла.

На ваших могилах хрести почорніли,

Берези схилились додолу.

Спіть, хлопці-соколи, сини України,

Що впали за волю, за долю.

 

5. Поезія «Щодня лунають постріли на Сході»

Щодня лунають постріли на Сході,

Щодня лунають вибухи гармат.

Тремтить щодня Вкраїни подих.

Багато полягло солдат.

Літають кулі над землею,

Десь плаче в лісі соловей.

Замість роси сльозами вкрилось поле,

І вітер болю стогне кожний день.

Сумує дівчина-калина

На пагорбі серед вогнів.

Немов це наша Україна

Чекає на своїх синів.

У небі чорні хмари диму,

Ще більше стеляться до нас.

На небі десь далеко, певно,

На землю дивиться Тарас.

Пишається, напевно, нами,

Звертається до України і Дніпра,

До нас доносяться слова:

«Борітеся-поборете,

Вам Бог помагає,

за вас правда, за вас слава

І воля святая!»

 

6. Поезія «Встань, Тарасе, подивися…»

Встань,Тарасе, подивися на свою Вкраїну,

Плаче мати в чорній хустці, хоронить дитину…

Плаче сива над синочком, що вмер за свободу!

Щоб ми жили й не забули козацького роду.

Встань, Тарасе, і вдар словом врага-супостата,

Що прийшов з землі чужої воювати з братом.

Помолімось щиро Богу  в єдиній родині.

З анми Бог, за нами правда! Слава Україні!

 

7. Поезія «А сотню вже зустріли небеса…»

А сотню вже зустріли небеса…

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров’ю перемішана сльоза…

А батько сина ще не відпускав..

Й заплакав Бог, побачивши загін –

Спереду – сотник, молодий, вродливий

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній, сивий-сивий…

І рани їхні вже не їм болять…

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла…             

 

8. «Молитва за Україну»

 

Отче наш!

Молимось до тебе за мир і спокій

для нашої великої єдиної родини

Дай нам Боже жити в любові до ближнього,

у повазі прав і свобод кожного,

не розпалюючи непремиренності.

 

Царю Небесний!

Вірю в нашу єдність, бо це велика Сила Твоя!

Вірю, в силу духу нашого, бо це є Чудо Творіння Твого!

Вірю, що ці слова зупинять темні сили

Нехай ця битва на небі буде на перемогу Світла!

 

Слава Тобі, Боже!

Хай животворна роса впаде на наші землі

Нехай вгамується розбрат

Нехай зникнуть заздрощі й розпалення пристрастей

Щоб полюбили ми один одного

І, як одне ціле, перебували в Тобі.

І допоможи нам знайти примирення.

Захисти найменш захищених.

Осуши сльози заплаканих,

Скріпи віру тих, які сумніваються

Пошли в наші серця любов один до одного, мир і спокій.

 

Господи!

Благослови Україну і всі родини наші

Навчи нас не продавати свою совість ні дешево, ні дорого.

Захисти нас від ворогів видимих і невидимих,

що хочуть поневолити нас.

Дай нам, Боже, жити вільним життям

Дай кращу долю нашому народу

Дай нам єдність, мир і спокій.

 

Господи! Збережи Україну.

Боже, прийми мою молитву

За Україну! За Мир! і Спокій!

За Україну! За Мир! і Спокій!

За Україну! За Мир! і Спокій!

 

9. Поезія «Тобi, Україно

Моя ти рiдна Україно,
На прапорi твоїм блакить,
Багата й сильная країна,
Де жито в колосi шумить.


Пройшла страшний ти час розрухи,
Голодомору i вiйни,
Розправили величнi крила
Твої знедоленi сини.


Iз козакiв тi українцi,
Що пiдняли тебе з руїн,
Й поставили тебе, убогу,
На рiвень iнших всiх країн.


Тепер ти вiльна, Україно,
Нiхто тебе бiльш не згнобить,
Нiяка сила не зламає
I щастя нам не вкоротить.


Ми ворогiв своїх здолаєм,
Могутнi станем i мiцнi,
Свободу втримаєм руками
Й складатимем про це пiснi.

 

Коли ж бридкi жадiбнi руки
Простягнуть вороги до нас,
Згуртуєм ми свої громади,
Бо вже тодi прийшов наш час.


За нашу правду i свободу
Життя спокiйно вiддамо,
Як нашi предки воювали
За наше щастя i добро.


Здобудем волю i свободу
Ми для онукiв та дiтей,
Здобудем славу i майбутнє
Для України та людей!..

 

 

 

docx
Додано
27 лютого 2019
Переглядів
1570
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку