ВИХОВНА    ГОДИНА

ГРА:

«Я ЛЮБЛЮ УКРАЇНУ!»

Тема: «Я ЛЮБЛЮ УКРАЇНУ!»

Мета:

•                навчальна - закріпити знання студентів про Україну, її символи, традиції, впроваджувати елементи естетичного виховання культури спілкування;

•                розвивальна - розвивати українське мовлення студентів, культуру поведінки; уміння приймати рішення в нестандартних ситуаціях, колективну творчість і комунікативні здібності;

виховна - виховувати любов і повагу до своєї Батьківщини - України, її символів, традицій, обрядів, почуття глибокої поваги до предків, своїх рідних і близьких, творчу самостійність і відповідальність, уміння самоорганізовуватись, вміння працювати командою, сприяти розвитку творчої особистості.

Епіграф: Хто зберіг любов до краю і не зрікся роду, тільки той віддав всю душу, все, що зміг, народу.

Хід уроку.

І.           Організаційний момент.

Викладач. Доброго дня шановні студенти та гості! Сьогодні у нас відкрита виховна година гра на тему:"Я люблю Україну!"

Ми живемо в Україні, в краю, невимовно багатому на чарівні кольори і краєвиди, на дивовижні пісні, на чудову милозвучну мову, якою можна передати все на світі, описати красу і велич рідного краю. Рідною українською мовою можна висловити найпотаємніші почуття і думи, мрії кожної людини.

Перш ніж розпочати нашу гру, я хочу представити Вам шановне журі. Запрошую на сцену наших ведучих.

На сцену виходять ведучі в національних костюмах.

Ведуча. Україна - рідний край, золота, чарівна сторона. Скільки ніжних, ласкавих слів придумали люди , щоб висловити свою гарячу любов до рідного краю, де народились і живуть. З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про щирий і працьовитий народ, про її лани широкії, гаї зелені, про тихі ріки та озера.

Ведучий. Хай сьогоднішня гра відкриває перед вами, друзі, розум, мудрість, щедрість,          гумор             нашого          талановитого           народу.          Розпочинаємо          нашу гру          з представлення команд. Слово надається команді групи КВП09.

Капітан КВП09.

Святою для кожної людини є земля, де вона зробила перший крок, вимовила перше слово, почула мамину пісню-колисанку, пішла стежиною до школи. Ці почуття вічні.

1-й студент.

Любіть Україну, як сонце любіть, Як вітер, і трави, і води.

В годину щасливу і в радості мить, Любіть у годину негоди.

2-й студент.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну, Красу її вічну живу і нову, І мову її солов'їну.

1

3-й студент.

Між братніх народів, мов садом рясним, Сіяє вона над віками

Любіть Україну всім серцем своїм І всіми своїми ділами.

Ведучий. Дякую команді КВП09.

Ведуча. Слово надається команді групи ОКС09.

Капітан ОКС09.

Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ви вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють ваші батьки, з подвір'я, по якому ви бігали, з села чи міста, з України, де ви народилися. А Україна - це наша Батьківщина.

1-й студент.

Що таке Батьківщина?

Під віконцем калина,

Тиха казка бабусі, Ніжна пісня матусі,

2-й студент.

Дужі руки у тата,

Під тополями хата, Під вербою криниця, В чистім полі пшениця.

3-й студент. Серед лугу лелека

І діброва далека, І веселка над лісом, І стрімкий обеліск.

Ведуча. Дякую команді групи ОКС09.

Ведучий. Ми живемо в Україні. Це наша держава, це наша Батьківщина. Батьківщина - це край, де здавна звучить наша рідна мова і материнська пісня.

Ведуча. Україна - це безкраї лани пшениці, квітучі поля льону, вишневі сади. Це гори Карпати і шахти Донбасу. Це широкий Дніпро - Славутич, який несе свої води в Чорне море.

Ведучий. Тож давайте поговоримо про Україну, нашу рідну мову. Розпочинаємо перший конкурс - розминка.

Ведуча. Перше завдання. Командам необхідно перекласти на українську мову фразу з російської. Фраза для команди ОКС09.

Погружаться в работу (занурюватися в роботу) Ведучий. Фраза для команди КВП09.

Пам'ять отшибло                            (памороки забило)

Ведуча. Фраза для команди ОКС09.

Кто бьі то ни бьіл                             (хтоб не був)

Я

Ведучий. Фраза для команди КВП09.

Легок на помине                                   (про вовка промовка)

Ведуча. Фраза для команди ОКС09.

Влачить жалкое существование                                       (животіти)

Ведучий. Фраза для команди КВП09.

Лед тронулся                                           ( крига скресла)

Ведуча. Друге завдання. Запитання для команди ОКС09.

Свято проводів зими називається - масляна. А як називається свято зустрічі зими? ^          Новий рік

^ Встрітенька ^ Покрова.

Ведуча. Свято зустрічі зими називається - Покрова. В народі це свято відзначається восени. Це пора, коли вже урожай зібраний і засипаний у комори, а поля засіяні озиминою. За станом погоди на Покрову передбачали, якою буде зима. Ведучий. Якщо в цей день вітер з півночі, то зима буде холодною, якщо з півдня теплою. Коли на Покрову не випаде сніг на землю, то не буде його і в листопаді.

Ведуча. Якщо до Покрови журавлі не відлетіли у вирій, то зима наставатиме поволі.

Ведучий. А тепер запитання для команди КВП09.

До чого прив'язали Галю в українській народній пісні?

^         До сосни косами

V Під вербою, коло хати

^         До каменя, над струмком забутим.

Ведучий. В пісні співається так: Везли везли Галю темними лісами Прив'язали Галю до сосни косами

Ведуча. Третє завдання. На екрані зображена карта України. Яка область зафарбована зеленим кольором? Запитання для команди КВП09. На екрані карта України

о

о

о о

о

                                                     о               о

о

о о

о

Запитання для команди ОКС09. Яка область зафарбована зеленим кольором? На екрані карта України

і

о

Ведуча. А тепер подивіться на правильний результат. На екрані карта України

-> _/ . .

V/

V          ^ІМ-

                      /         \ ^ у ^ т Р

                  /       .лйв-и

<                                  г < і Терношгь *              ••

                 А . Г"".--ч            і

           Ч          /Ш        •Чернівці

.СІМФЕРОПОЛЬ

Севастополь*^:

НЬ

Ведучий. Підведемо підсумки конкурсу - розминка. Слово надається шановному журі.

Ведуча. Яке це диво — українська народна пісня! Кого тільки не полонила її вічна краса. Українська пісня — то живий скарб, що йде від покоління до покоління, несучи радість чи смуток, чаруючи людську душу, даючи їй силу й натхнення.

Ведучий. Наступне завдання для команд дозволить їм отримати додаткові 2 бали.

Потрібно вгадати назву пісні, яку заспіває студентка групи ОКС09 Звучить пісня.

Підсумок підводить

Ведуча. Українська мова багата не тільки в піснях. Яка багата і чудова українська мова. Вона, мов кринична вода, яку черпаєш, а їй немає ні кінця, ні краю.

Ведучий. Продовжуємо нашу гру. Конкурс капітанів. Капітанам команд потрібно назвати якомога більше прислів'їв та приказок про предмети, які лежать на столі.

На столі лежать: книга, голка, нитка.

Капітани з допомогою групи називають прислів'я та приказки.

(Книга. Книга вчить, як на світі жить.

Голка. Одним пальцем і голку не вдержиш. Куди голка, туди й нитка.

Нитка. Шиє та поре, та все ниткам горе.)

Ведуча. Підведемо підсумки конкурсу капітанів. Слово надається шановному журі.

Ведучий. Україна. Кожна країна світу обов'язково має свої символи. А що означає слово «символ»?

Ведуча. Символ - це предмет, який характеризує державу, відображає її побут, традиції,         господарювання,    історичне      минуле,         прагнення     народу. Символіка - своєрідна візитна картка країни, вона ніби представляє її, підтверджує її існування. Народні символи - це наші святині.

Ведучий. Наступний конкурс називається Народні символи. Групам було задано домашнє завдання підготувати вірші, повідомлення, легенди про наші святині. Слово надається групі КВП09.

Капітан КВП09.

Калина — найулюбленіша в Україні рослина. Завжди любили люди цілющу красуню калину, яка є символом дівочої краси, ніжності. Вона росла біля кожної хати. Красива вона і в пору цвітіння, і коли багряніє восени листя, і взимку, коли на тлі білого снігу червоніють її ягоди. Дівчата вишивали на сорочках калину, її вплітали у віночок.

1-й студент. Калиною прикрашали весільний коровай. Перед молодими на столі ставили букет із гілочок дуба та калини. І на весільному рушнику вишивали калину з дубом як символи дівочої краси і ніжності та чоловічої сили і міцності.

З гілочки калини батько синові робив сопілочку, а слабеньким дівчаткамнемовляткам робили колисочку із калини.

2-й студент. Калину оспівують у піснях, про неї складено легенди. Це було в той час, коли на Русь нападали орди татарські. Одного разу в одному українському селі було весілля. На нього прийшло дуже багато вродливих молодих дівчат. І коли весілля було саме в розпалі, на село напали татари. Завойовники: побачили цих красунь і почали їх ловити, щоб продати в Цар-городі. Дівчата, щоб не потрапити в неволю, почали тікати на болота і там потопились.

На тому місці, де загинули українські дівчата, виросло дуже багато кущів калини. І з того часу дівочу вроду порівнюють з калиною. Про цей чарівний кущ складено безліч пісень, віршів і приказок.

3-й студент. Калина - це пам'ять. Пам'ять про матір, найдорожчу людину в світі, про тих, хто не повернувся до рідного дому. За традицією на могилах загиблих садили калину. Калина - це і символ про неньку - Україну, свою домівку. Говорила мати: «Не забуться, сину, Як будуєш хату, посади калину.

Білий цвіт калини — радість України,

А вогняні грона — наша кров червона.

Зоряна калина і краса, і врода Нашої країни — нашого народу».

— Пам'ятаєш, сину, що казала мати:

«Посади калину в себе біля хати».

Ведуча. Дякуємо групі КВП09. Слово надається групі ОКС09.

Капітан ОКС09. Український рушник! Хто з вас не бачив його? Він пройшов крізь віки і зараз символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею. Рушник передавали як оберіг з роду в рід, з пркоління в покоління. А який він гарний! Його можна порівняти з піснею. Без рушника, як і без пісні, не обходилось жодне сімейне свято. Найбільше обрядових сюжетів пов'язано з рушником.

Рушники — це обереги від усього злого, що може зайти в дім. «Хай стелиться вам доля рушниками» — бажали людям щастя.

1-й студент. Рушники несуть красу із глибини віків. Недарма в народі говорять: «тримай хаточку, як у віночку, а рушник на кілочку». І ще «хата без рушників, як родина без дітей». І сучасну, і традиційну оселю в Україні важко уявити без рушників. Тчуть їх і вишивають ще й досі. Для прикрашення інтер'єру оселі, для домашнього затишку, просто так, для душі. Узори на рушниках - то давні забуті символи: ромб з крапкою посередині - засіяна нива, вазон чи квітка - світове дерево од неба до землі, людська фігурка, немов з дитячого малюнка, - знак берегині, богині хатнього вогнища. А подивіться, де висять рушники. Над вікном і над дверима, на покуті - це обереги од усього злого, що може зайти в дім. Його можна порівняти з піснею, витканою чи вишитою на полотні. Без рушника, як без пісні, не обходяться народження, одруження людей, ювілейні урочистості.

2-й студент.

Моя бабуся гарно вишиває,

Цвітуть на полотні троянди й виноград,

Розмай калиновий там грає, І дивні птахи щебетять.

Навік з'єдналось чорне і червоне — Мойого краю гордість і краса. Душа народу — малинові дзвони, Його веселка і його сльоза.

3-й студент.

Рушникове обличчя веселе

Обпліта коровай на столі, Закликає гостей до оселі, Випромінює щедрість землі.

Рушничок на столі — давній звичай,

Ним шлюбують дітей матері,

Він додому із далечі кличе, Де в калині живуть солов'ї. Він простелений тим, в кого серце Не черствіє й дарує тепло.

Хай цей символ сусідиться вічно,

В нашій хаті на мир, на добро.                                                     ^

Ведуча. Дякуємо групі ОКС09. Бережіть, шануйте, любіть обереги, вивчайте традиції свого народу, адже ми - українці, пишаймося цим.

Слово для підсумків конкурсу надається шановному журі.

Ведучий. А тепер музична пауза, яка дозволить командам отримати додаткові 2 бали.

Звучить пісня.

Підсумок

Ведуча. Продовжуємо нашу гру.

Народна мудрість є наставником усіх, хто вчиться і хоче бути освіченою людиною.

Отож, ви маєте чудову нагоду долучитися до скарбниці мудрості, збагатившись знаннями — перлинами народної мудрості.

Прислів'я та приказки — це короткі влучні образні вислови, часто рифмовані, в яких передано життєвий досвід народу. Недарма про них кажуть: «Прислів'я вчить, як на світі жить».

Ведучий. Конкурс - Продовж прислів'я чи приказку. Ведучі задають по 5 прислів'їв кожній команді.

1.      З ручаїв — ріки, з книжок ... (Знання.)

2.      Розум без книги, як птах ... (Без крил.)

3.      Книга не пряник, а дітей ... (До себе манить.)

4.      І від малої мурашки може бути ... (Велика користь.)

5.      На сонці тепло, а біля ... (Матері добре.)

6.      Птах радіє весні, а дитя — ... (Матері.)

7.      Милуйся калиною, коли цвіте, а дитиною ... (Колиросте.)

8.      Всяк правду знає, та не всяк ... (Про леї дбає.)

9.      Заздрощі добра ... (Не навчать.)

10.Хліб-сіль їж, а ... (Правду ріж.)

Ведуча. Дякуємо командам.. Прагніть, щоб ваша мова була емоційною, образною, багатою. А такою її роблять фразеологізми, крилаті вислови, прислів'я та приказки, що втілюють у собі досвід усього народу.

Ведучій. Надаємо слово для підсумків шановному журі.

Ведуча. Національний костюм є виявом національної самосвідомості. Він створює художній образ, втілює естетичний ідеал нації. Костюм складався протягом століть, тому втілює в собі й історію нації, її національні цінності.

Ведучій. В черговому конкурсі команди повинні розповісти про дівочий та чоловічий національний костюм. Це було їхнім домашнім завданням.

Ведуча. Запрошуємо команду групи ОКС09.

В цілому традиційний костюм українців можна назвати цілою скарбницею духовної культури народу, що притаманними їй специфічними способами відбиває його національний характер, національні цінності.

Капітан ОКСОЯ. В цілому традиційний костюм українців можна назвати цілою скарбницею духовної культури народу, що притаманними їй специфічними способами відбиває його національний характер, національні цінності. Традиційне вбрання розкриває глибинне коріння історії українського народу, пов'язане з ранньослов'янським періодом, а особливо з найвищими досягненнями культури Київської Русі.

щ

1-й студент. Різноманітний і барвистий був народний костюм. Жіночий одяг складався з вишитої сорочки (сорочки - тунікоподібної, поликової або на кокетці) і незшитого одягу: дерги, запаски, плахти (з 19 століття зшитої спідниці); у прохолодну погоду носили безрукавки (керсетки, кептари та ін.). Дівчата заплітали волосся в коси, укладаючи їх навколо голови та прикрашаючи стрічками, квітами або надягаючи на голову вінок із паперових квітів, строкатих стрічок. Жінки носили різні чіпці (очіпки), рушникоподібні головні убори (намітки, обруси), пізніше - хустки.

2-й студент.

Я хочу розповісти про дівочий костюм, який носили на Київщині в кінці XIX та на початку XX ст.

Сорочка доморобного полотна з уставками, стоячим коміром. На уставках, підполиччі та рукавах червоно-чорно-зелена вишивка. Керсетка коротка «до стану», з фабричної шерстяної тканини, з вишитим наріжником — кутом правої поли. Спідниця байова з «перцями», фартух з брижами, закладками та вишитою лиштвою. До вінка прив'язані різноколірні стрічки. Прикраси: різноколірне намисто, каблучки, сережки. Черевики чорного кольору з зеленими шнурками.

3-й студент. Жіночий костюм мав такі деталі:

Запаска - старовинний український жіночий одяг, що складається з двох окремих полотнищ вовняної тканини із зав'язками у верхній частині; ще - фартух, який носять із спідницею чи плахтою.

Керсетка- жіноча безрукавка з легкої тканини, спереду прикрашена вишивкою.

Кептар - хутряна   безрукавка,   прикрашена кольоровим шнуром,        вишивкою, металевими ґудзиками.

Плахта - старовинний жіночий одяг типу спідниці, що складається з двох пілок картатої вовняної тканини, зшитих до половини.

Юпка - верхній одяг жінок, що своїм виглядом нагадує свиту, але шиється з китайки, без коміра.

Очіпок - старовинний головний убір заміжньої жінки у вигляді шапочки.

Чільце - обручик, брамка, оздоблена перлами, самоцвітами, одягається над чолом. Ґердани - шийні прикраси з бісеру.

Дукати- золоті монети, нанизані на нитку разом з намистом.

Згарда- намисто з литих мідних хрестиків, нанизаних на ремінчик, шнурок або дріт. Дробинка- намисто, виплетене у вигляді стрічки з дрібних кольорових намистинок- « пацьорок».

1-й студент. Національний одяг описується в творах та віршах. Я хочу прочитати вірш І.Гнатюка. Український козачок

А у нас сьогодні свято,

Дуже весело мені, Зараз буду танцювати В українському вбранні.

Усвятковій вишиванці,

У коралях і стрічках, Вийшла взута у сап'янці На високих каблучках.

Ведуча. Дякуємо команді ОКС09 та запрошуємо команду групи КВП09.

Я

48

Капітан КВП09. Невід'ємною ознакою українського традиційного костюма є комплексність. Основними складниками комплексів убрання були натільний, поясний (стегновий), нагрудний і верхній одяг; особливу роль у комплексі відігравали головні убори, пояси, з'ємні прикраси, взуття. Кожний із компонентів виконував своє призначення,        відрізняючись          матеріалом, конструкцією,          орнаментальноколористичним вирішенням, оздобленням, а також способом носіння та з'єднання одного з іншим. Деталі костюма варіювалися залежно від різних побутових ситуацій, характеру праці, звичаїв, обрядів, сезону.

1-й студент. Чоловічий костюм складався з сорочки (з вузьким стоячим коміром зі шнурком), заправленої в широкі або вузькі штани, безрукавки та пояси. Головним

убором служили влітку солом'яні брили, іншим часом - повстяні або каракулеві, часто так звані смушкові (зі смушків), циліндроподібні шапки.

2-й студент. Я розповім про парубоцький костюм, який носили на Полтавщині в кінці XIX та на початку XX ст.

Поликова сорочка домотканого полотна з широкими рукавами. Станок сорочки разом з поликами «рясований» біля коміра. Шви розшиті сірою лляною ниткою. Такою ж ниткою зроблена мережка на пазусі та низках рукавів. Штани вибійчані «наддніпрянського» типу на очкурі. Пояс тканий, широкий, червоно-зелений. Чоботи«витяжки» з низько відрізаними халявами («чирики»).

3-й студент. Національний чоловічий костюм має такі деталі:

Сорочка - натільна білизна або одяг для верхньої частини тіла, що надягають поверх білизни.

Кептар - хутряна безрукавка, прикрашена кольоровим шнуром, вишивкою, металевими ґудзиками.

Жупан - старовинний верхній чоловічий одяг, оздоблений хутром, що був поширений серед заможного козацтва.

Кожух - верхній зимовий одяг із великим коміром, пошитий з овечої шкури хутром до середини.

Свита - старовинний верхній і чоловічий одяг з домотканого сукна.

Бриль - головний убір із широкими полями; капелюх.

1-й студент. Мені подобається як в своєму вірш Вадим Крищенко написав: Мама вишила мені Квітками сорочку.

Квіти гарні, весняні:

-На, вдягай, синочку. В нитці - сонце золоте, Пелюстки багряні. Ласка мамина цвіте В тому вишиванні. Вишиваночку візьму, Швидко одягнуся. Підійду і обійму

Я свою матусю

Ведуча. Дякуємо команді. Надаємо слово для підсумків шановному журі. Відгадай пісню.

Звучить пісня.

Підведення підсумків.

11

т

Батьківщино, земле рідна, Земле сонячна і хлібна, Ти навік у нас одна.

Ти, як мати найрідніша,

Ти з дитинства найміліша, Ти і взимку найтепліша Наша отча сторона.