Виховна година "Квіти - очі Землі"

 «Квіти-очі землі»

Мета:

1.Виховати почуття прекрасного в душах молоді через сприйняття

довколишньої природи, поезії про неї.

2. Розвити естетичні смаки у дітей.

3. Виховати поважне ставлення до природи

Форма проведення: дискусія

Хід заходу

Квіти – очі Землі. Вони бачать нас,

люблять, чарують, навіть лікують.

Будьмо ж і ми вдячні до них.

Д. Хімчук

Викладач: Квіти супроводжують нас все життя, від народження до

останньої хвилини. Перший урок і останній дзвоник, перше побачення і

остання зустріч, трудовий успіх і героїчний вчинок – завжди квіти, які даруємо

ми і які дарують нам, мовчазні і водночас такі красномовні. Квіти – це честь, це

шана, це подяка.

Квіти – одне з найпрекрасніших творінь природи, дивовижні дарунки

природи, яких з кожним роком стає все менше. А в наш час квіти – творіння

людських рук, розуму і фантазії, творіння для людини. Це наші справжні

супутники – ніжні, чарівні і хвилюючі.

Російський письменник Ф. М. Достоєвський говорив, що “краса врятує світ

“. А квіти – це завжди краса, частинка величної земної краси. І найголовніше

наше з вами завдання врятувати красу, а значить і квіти, які мають свою живу

душу, мають очі. І взагалі мені сьогодні хочеться сказати так.

“Квіти – очі землі. Вони бачать нас, люблять, чарують, навіть лікують.

Будьмо ж і ми вдячні до них”.

Учень читає вірш Р. Гамзатова “Есть глаза у цветов».

С целым миром спорить я готов,

Я готов поклясться головою

В том, что есть глаза у всех цветов

И они глядят на нас с тобою.

Помню как-то я, в былые дни,

Рвал цветы для милой на поляне,

И глядели на меня они,

Как бы говоря: «Она обманет».

Я напрасно ждал, и звал тебя,

Бросил я цветы, они лежали

Как бы глядя вдаль и говоря

«Не виновны мы в твоей печали!»

В час раздумий наших и тревог,

В горький час беды и неудачи,

Видел я: цветы, как люди, плачут

И росу роняют на песок.

Мы уходим, и в прощальный час,

Провожая из родного края,

Разные цветы глядят на нас,

Нам вослед головками кивая.

Осенью, когда сады грустны,

Листья на ветвях желты и падки,

Вспоминая дни своей весны,

Глядя вдаль, цветы грустят на грядке.

Кто не верит, всех зову я в сад,

Видите: моргая еле-еле,

На людей доверчиво глядят

Все цветы, как дети в колыбели.

В душу нам глядят цветы земли

Добрым взглядом всех, кто с нами рядом,

Или же потусторонним взглядом

Тех друзей, что навсегда ушли.

Викладач: У безводній пустелі вмирав від голоду і спраги мандрівник.

Раптом перед його очима з гарячого марева виринули дві дівчинки, тримаючись

за руки. Запашним поцілунком перша з них повернула силу страднику, а друга

простягла йому їстівні зерна, вилущивши їх зі своїх золотавих кіс. Врятований

мандрівник першим склав величальну пісню на честь двох сестер – Троянди і

пшениці, Краси і Доброти, однаково потрібні на землі. Скільки творів

мистецтва уже складено про це! І хай вибачить нам щедра Пшениця, що не про

неї поведемо сьогодні ми мову, а про дивовижний світ Краси – квіти. Про

незвичні історії з ними пов’язані, про те, що природа сама робила, дбаючи про

верх досконалості.

1-й учень Здавна квіти були для людини символом її почуттів, думок, а на

Сході існує навіть ціла наука тлумачення мови квітів, за допомогою якої люди

нечутно, але зрозуміло можуть висловити свої почуття.

2-й учень Квіти зустрічають новонародженого, проводжають людину в

останній путь. Ними прикрашають йдучи на бал, в театр. Квітами вітають

іменинника, наречену, їх дарують артистам. Одним словом – не буває події

веселої чи сумної, яка обійшлася б без, квітів, бо вони є виявом гарного

ставлення до того, кому призначенні.

3-й учень Квіти пробуджують у нас людяність, щирість, сердечність і

доброту. Недаремно народ звеличив їх у піснях, казках, легендах, у творах

образотворчого мистецтва.

4-й учень Напевно, вам відомо, що народи різних країн мають свої

улюблені квіти: греки – гіацинти і лілії, англійці – незабудки, французи,

болгари, іранці найбільш шанують троянди, в Японії перевагу віддають сакурі і

хризантемі, ну, а тюльпани пов’язуємо з Голландією.

Отже, прислухаймося до мови квітів...

( Звучить мелодія запису лісових звуків ).

5-й учень

Що таке свіжих квітів жмутик?

Про що їх мова непроста?

Верба – одвертість, айстра – смуток,

Лілея біла – чистота.

6-й учень

Конвалія – любов таємна,

Мак – новий цвіт, що не згаса.

Лавр – завжди успіх, слава певна,

А мальва – холодність, краса.

7-й учень

Дзвіночок польовий – то вдячність,

То любов свята.

Нарцис – то горда необачність,

Волошка – ніжність, простата.

8-й учень

Саранка – лілія – сміливість,

Півонія - життя століть,

Фіалочка – сором’язливість,

Любов минуща - первоцвіт.

9-й учень

Ми любим квіти дарувати

Й коли настане смутний час

Все те, що хочемо сказати,

Букетик висловить за нас.

МОВА КВІТІВ

Айстра — сум.

Вереск — самотність.

Волошка — простота, ніжність.

Гвоздика — мужність.

Дзвоник польовий — вдячність.

Конвалія — приховане кохання.

Лавр — успіх, слава.

Лілія біла — чистота.

Мак — краса, молодість.

Мальва — краса, холодність.

Нарцис — гордість, самозакоханість.

Первоцвіт — кохання, що минає.

Півонія — довголіття.

Пролісок — ніжність, вірність.

Ромашка — кохання, мир.

Троянда — кохання, здоров'я.

Тюльпан — кохання.

Фіалка — сором'язливість

Викладач: Друзі! А чи знаєте ви як з’явилися квіти на Землі?

1-й учень В давні часи, коли з’явилися перші люди на Землі, її поверхня

була вкрита високими деревами, папоротниками, хвощами, мохами. Люди

ходили в шкірах диких тварин, займались лише мисливством і мали дуже

жорстке серце.

2-й учень Цариця Флора задумалась, як зробити, щоб прикрасити землю, а

людей наділити добром. На допомогу цариці прийшли лісові жителі – гноми,

тролі, сильфіди, ельфи та феї: ”Відпусти нас до людей, і ми зробимо їх

веселими і добрими “.

Але фея сумно відповіла: “ Ви беззахисні і люди вас знищать “.

Тоді ці казкові створіння вигукнули: “ Перетвори нас у квіти “.

3-й учень І з тих пір на Землі багато різних трав і квітів: великих і

красивих, маленьких і витончених, непоказних, але духмяних.

Викладач: Як ви думаєте, чи є серед квітів годинники?

Є. Це самі квіти. Запам’ятайте, що календула, прокидається, тобто

розкривається о 9-й годині ранку, картопля о 7-й годині ранку, кульбаба та мак,

- о 5-й годині ранку, цикорій та шипшина – о 4-й годині ранку, козлобородник –

о 3-й годині ранку.

1-й учень Дивне створіння квіточка! Скільки сили і ніжності в кожній з

них. Не лінувались матінка-природа над прикрасою нашої Землі. Та й люди

стали спостерігати, що світ квіток – чарівний й лагідний. Квітка – не лише

годинник, але й барометр.

2-й учень Проліски і підсніжники розкривають свої пелюстки на хорошу

погоду, закриваються на негоду .

3-й учень Коли черемха цвіте, завжди холод живе.

4-й учень Чим раніше починає цвісти черемха, тим жаркіше буде літо.

5-й учень А ще у кожної квіточки є своя історія, своя легенда.

ЛЕГЕНДА ПРО ТРОЯНДУ

Огорнувши, немов серпанком, увесь Схід легендами, троянда знайшла собі

головний притулок у давньому Ірані, країні персів, поети якої написали про її

чарівність сотні томів.

Зі слів одного з тих поетів, вона була подарунком самого Аллаха. До нього

одного разу з'явилися всі діти Флори з проханням призначити над ними нового

володаря замість сонливого лотоса (нільської водяної лілії), котрий, хоча й був

дивовижно гарний, та забув серед ночі свої обов'язки правителя. Тоді Аллах,

прихильно вислухавши їх, призначив правителькою квітів білу непорочну

троянду з гострими шипами, що оберігають її.

Коли соловейко побачив цю чарівну нову царицю квітів, то був так

заворожений її красою, що в захопленні притиск троянду до своїх грудей... Але

гострі шипи, мов кинджали, вп'ялися йому в серце, і яскраво-червона кров

бризнула з люблячих грудей нещасного й зросила собою ніжні пелюстки

дивовижної квітки. Ось чому, стверджують перські пере-кози, безліч зовнішніх

пелюсток троянди й досі зберігають рожевий відтінок.

Слово «гюль», тобто троянда, для перса, а особливо для персіянки, одне з

чарівніиших слів. Та й сама Персія у поетів набула назви «Гюлістан» — «Сад

троянд». І справді, тут усюди троянди. Ними переповнені сади і внутрішні

двори, прикрашені усі приміщення, купальні, могили; без них не минають

урочистості, свята.

Ще поетичніша легенда про створення червоної троянди богинею Флорою.

Флора, яка тривалий час не любила й уникала зустрічей з Амуром, була,

нарешті, вражена його стрілою й відразу ж загорілась до нього палким

коханням. Але хитрий божок, досягнувши бажаного, почав тепер сам уникати

Флори, і ось тоді, у невгамованій пристрасті, вона вирішила створити квітку,

яка сміється й плаче, поєднуючи в собі смуток і радість.

Побачивши чудову квітку, що виростала в її руці, богиня у захваті хотіла

вигукнути: «Ерос!» (так звали греки Амура), але, соромлива від природи,

запнулась, почервоніла і, проковтнувши перший склад, лише вимовила «рос»

(тобто рожа, що з грецької — троянда). Квіти, що росли навколо, підхопили це

слово, і відтоді її почали називати саме так.

ЛЕГЕНДА ПРО ЛІЛЕЮ

В одному з гірських аулів жила сім'я, де підростали двоє дітей: донька Тамара й

син сусіда, котрий загинув у сутичці з ворогом. Юнак і дівчина покохали одне

одного, але Тамару посватали за іншого. Не наважуючись перечити бать-

ківській волі, молодята подалися шукати допомоги у чаклуна, який мешкав у

глухій ущелині. Дівчина приступила до печери, а хлопець залишився чекати її

біля входу. Не одна година минула, і врешті терпець йому урвався. «Де Тамара

?» — спитав він висохлого бородатого старигана. А той і відповів: «Немає в

мене сили звести вас докупи — отож і вчинив я так, як вона вже не буде більше

страждати». І чаклун показав рукою на чарівну білу квітку, яка виросла на

порозі. Цілий день проплакав над лілеєю юнак, а надвечір чаклун перетворив

його на дощову хмарину.

Ця легенда була така популярна в Грузії, що років з двісті тому, коли

траплялася велика посуха, дівчата йшли на поля з оберемками лілей: нехай

нещасливий наречений заплаче над долею своєї коханої, схвильований її

красою.

Учень: За переказами, любов до квітки перейняли у стародавнього світу

християни, де лілія стала символом чистоти й непорочності, її тримав у руці

архангел Гавриїл, коли з'явився до Марії сповістити про майбутнє народження

Христа...

Викладач: Ніхто з присутніх, я впевнена, не заперечить, що навіть скромні,

непишні квіти здатні викликати захоплення, коли вони гарно, зі смаком

оформлені в букет чи інший витвір мистецтва. А чи відомо вам, що означає сло-

во «букет»? Наше воно чи запозичене?

Букет [фр.] — квіти чи інші рослини, дібрані і складені в жмут.

А що означають такі слова, як «композиція»? «Аранжування»?

Композиція — багатозначне слово, вживається в літературознавстві,

образотворчому мистецтві, музиці, у мистецтві аранжування квітів.

Аранжування — у музиці обробка твору для виконання на іншому інструменті,

у роботі з квітами — добір окремих рослинних елементів, квітів, вази і

складання з них композицій букетів.

Про це, а також про японську школу аранжування квітів [ікебану] ви почуєте

сьогодні з вуст нашої гості пані Катерини, яка дуже любить квіти, знає про них

багато, цікавиться мистецтвом аранжування. Тож їй слово.

Коли і які квіти найкраще зрізувати для букета?

(Вранці. Лілії, гвоздики — у фазі забарвленого бутона, гладіолуси — після

розкриття двох перших квіток, айстри, жоржини — розквітлими).

Як можна врятувати квіти, щоб ожили у вазі, коли вже прив'яли?

(Повністю занурити у холодну воду. Через кілька годин вони оживуть. Бузок,

жасмин свіжішають зпідрізаними на 2—3 см стеблами у гарячій воді при 50—

6О градусів через 2О—ЗО хвилин).

Як розміщувати квіти у вазі?

(Імітуючи положення їх у природі — під різними кутами).

Які речовини можна додати у воду з букетом, щоб квіти довше зберігали

свіжість?

(Борну кислоту, аспірин, цукор).

Викладач: Почали ми розмову про квіти, що царюють над квітами, виділяються

своєю пишнотою, барвами. Але скільки є серед них простих, невибагливих, що

теж хвилюють нас. По-особливому якось реагую на пісню, у якій йдеться про

материнську ніжність, про тепло рук, що посіяли і доглядають чорнобривці.

Викладач: Чи завжди уміємо ми добирати квіти, дарувати їх? Як і які слід

дарувати квіти?

Учень: Передусім квіти добирають залежно від обставин. Польові, лісові,

лугові — надзвичайно гарні в букеті, однак цілком недоречні на святковому чи

урочистому прийомі. У такому разі потрібні гвоздики, троянди, гербери,

орхідеї, гладіолуси. Квіти в горщиках можна дарувати тільки дуже близьким

родичам і друзям. Дарувати букет повинен хлопець або чоловік. Букет не

повинен бути надто бідним, але й завеликий може збентежити іменинника.

Кількість квіток обов'язково має бути непарною. Вручаючи квіти, слід тримати

їх у лівій руці, щоб права була вільною для вітання. Разом з квітами слід

подарувати хоча б кілька теплих слів.

Викладач: Готуючи цю виховну годину, важко було компонувати матеріал.

Виникло ряд проблем:

— чи розповіді готувати, йдучи за порами року?

— чи оповідати лише про квіти, які є нашими земляками?

— чи враховувати пишноту і цінність тої чи іншої квітки?

Тому, прийшовши до думки, що про всі квіти розказати неможливо, ми не

пішли жодним із цих шляхів. Що найбільше сподобалось у квітковій казці — те

і вибрали.

І аж ось тепер повернімося у пору року реально існуючого—у пору

пробудження нашої землі.

Учень: Ви знаєте, які квіти відчиняють весну? Ну, звичайно ж — первоцвіт. Ці

чарівні стрілчасті жовті квіти у Німеччині називають ключиками. Про

походження цих квітів у Середньовіччя склалася цікава легенда.

ЛЕГЕНДА ПРО ПЕРВОЦВІТ

«Одного разу, — розповідає вона, — коли апостол Петро, якому було довірено

ключі від царства небесного, стояв на чатах біля входу до раю, йому раптом

доповіли, що хтось, скориставшись підробленими ключами, хоче проникнути

туди без його дозволу. Вражений цією жахливою звісткою, апостол з переляку

випустив з рук в'язку своїх золотих ключів, й вона, падаючи від зірки до зірки,

полетіла на нашу землю.

Аби підхопити її, апостол квапливо послав навздогін ангела; та перш ніж ангел

встиг виконати цей наказ, в'язка ключів упала на землю, глибоко увійшла в неї,

і на тому місці виросла жовта, схожа на ключі апостола, квітка.

І хоча ангел і взяв ключі святого Петра, — свідчить легенда, — але слабкі

відбитки їхні залишились на землі й щороку з них виростають квіти, що

відчиняють нам двері теплої погоди, до теплого літа...»

Про ці квіти, як про ключі, які відкривають весну, співається в українській

пісні: «Смертна неділя (четверта неділя посту, коли зима немовби вже починає

вмирати), де ключі діла? Я віддала її Вербній неділі. Вербна неділя, де ключі

діла ? Я їх віддала Зеленому четвергу. А ти, четвер, кому їх віддав? Я їх віддав

святому Юрію».

І ось святий Юрій (23 квітня) встає, кидає їх на землю, й виростає з них перша

оксамитна травичка й первоцвіти.

Нарешті, згідно з давньогерманськими сагами, первоцвіт вважається і ключами

богині весни — Фреї.

Викладач: У світ казкового дитинства переношуся, споглядаючи весняну

квітку, у якій народилася Дюймовочка. Згадую і ту дитячу іграшку —

тюльпанчик, у якому деякий час жила маленька дівчинка.

Учень: Ви чули легенду про щастя? Стверджують, що воно перебувало у

золотистому, щільно стуленому пуп'янку тюльпана.

ЛЕГЕНДА ПРО ТЮЛЬПАН

Ніхто не міг дістатися до нього, хоча й намагалися: хто — силою, хто —

хитрощами, хто — заклинаннями. І йшли до тієї квітки і старі, й молоді, здорові

і каліки, ішли царі із шляхетним почтом і жебраки з торбами, йшли багатії-

марнотрати і злидарі без шеляга за душею. Натовп біля квітки збирався і згодом

розходився ні з чим. Щастя нікому не давалося до рук.

Та ось одного разу луками, де росла ця квітка, йшла втомлена тяжкою працею

бідна жінка, яка вела за руку свого маленького сина, їй хотілося бодай

подивитися на пуп'янок чарівної квітки щастя, якого вона так і не побачила за

все своє життя. Лише тяжко зітхала, згадуючи про нього.

Жінка тихенько, із завмиранням серця наблизилась до квітки... Раптом її

хлопчик, побачивши пуп'янок чарівної квітки, дзвінко і голосно, як може лише

дитина, розсміявся.

І сталося диво! Тієї ж миті пуп'янок розкрився. Те, що не вдалося зробити ні

силою, ні хитрощами — зробив веселий безтурботний дитячий сміх...

Дорослому часом важко збагнути, що не все можна купити за гроші, не все

можна здобути силою чи хитрощами. По-справжньому щасливою може бути

лише дитина — їй так небагато для цього треба.

Учень: А я розкажу вам історію про ще одну квітку весни — нарцис.

ЛЕГЕНДА ПРО НАРЦИС

Краса і витонченість квітки спричинили до бурхливого захоплення нею, але

водночас своїй популярності вона завдячує й широко відомому міфові, що

виник за глибокої давнини й перетворив власне ім'я на узагальнене. Так,

назвати когось «нарцисом» —- це сказати, що то самозакохана людина.

Про походження квітки греки розповідали так.

«У матері всіх богів, цариці неба Юнони, була улюблена подруга, гірська німфа

Ехо (Луна), їй богиня звіряла всі таємниці серця, ділилася своїми враженнями,

одне слово — була її найближчою, вірною подругою.

Проте Ехо виявилась нещирою і підступною. Вона перебувала у перелюбстві з

чоловіком Юнони — Юпітером й повсякчас приховувала всі його походеньки.

Коли Юпітер вирушав до подруг Ехо, гірських німф, то вона так розважала

ревниву Юнону своїми баєчками, що час минав непомітно...

Але одного разу Юнона помітила, нарешті, підступну хитрість подруги й

відібрала у неї мову.

«Геть з-перед очей, бридка обманщице! — вигукнула розгнівана мати богів. —

Нехай з цього часу заніміє твій язик, котрим ти вміла так зачаровувати!

Знатимеш від мене одну лише милість: зможеш повторювати тільки останній

склад слова, коли тобі кричатимуть люди».

І з того часу засмучена німфа зникла в лісах, де відлуння живе й тепер і

повторює останній склад або останнє слово, з яким ми до нього звертаємось.

Проте живучи одна в лісі серед скель, Ехо важко терпіла самотність і повсякчас

намагалася когось знайти, хто б міг її покохати.

Якось лісом ішов юнак, красень Нарцис, син річкового бога Цефіза, приречений

на те, що сягне глибокої старості лише в тому разі, якщо ніколи не

познайомиться з собою, тобто ніколи не побачить своє обличчя. Тоді це була

звична річ, адже ніяких дзеркал не існувало, хіба що побачиш себе в спокійній

воді.

Угледівши Нарциса, Ехо безтямно закохалась в нього й намагалась будь-що

зробити так, аби він захопився нею. Але Нарцис залишався байдужим до її

страждань. Тоді Ехо у відчаї звернулась до богів, благаючи змилосердитись і

покарати Нарциса за його незворушність. І розчулені боги почули її молитву і

покарали його.

Сталося так, що Нарцис, відчуваючи спрагу, зупинився край чистого, мов

дзеркало, спокійного плеса. Нахилився над ним, щоб напитися, і тут, уперше в

житті, побачив у воді своє відображення і так був зачарований, що закохався в

себе. Не в змозі більше ні на хвилину відірвати погляд від того чарівного

нетривкого образу, почав марніти, бліднути і хиріти від кохання.

Проте милосердні боги не дали йому загинути остаточно, перетворили на

чарівну квітку, яка чудесно пахне, а голівка її так і хилиться донизу, ніби

намагаючись ще й ще раз помилуватись собою...»

Викладач: Неодмінною частиною національного вбрання дівчини-українки є

віночок на голові.

Хто з вас знає, скільки ж у ньому є квіток? Що вони символізують? Давайте

послухаємо цю історію.

Учень: Віночки-обереги зроду-віку були неодмінною ознакою національного

українського строю. А скільки звичаїв, обрядів, ритуалів, магічних знаків,

повір'їв пов'язані з вінками! До нас дійшов лиш відгомін тієї барвистої Пісні

Землі. Однак дійшов.

Український віночок — не просто краса, а й оберіг, «знахар душі», бо в ньому є

така чаклунська сила, що болі знімає, волосся береже.

Впліталося до віночка багато квітів: вишні, ружі, калини, безсмертника,

деревію, незабудки, чорнобривців, любистку, волошок, ромашок.

Найпочесніше місце належало деревію. Ці дрібненькі біленькі квіточки здалеку

нагадують велику квітку, її називають в народі деревцем. Коли квіти

перецвітають, вітер розносить насіння далеко-далеко.

Та хоч би де проросла ця рослинка, вона завше цвіте. Тому люди вплели її до

віночка як символ нескореності.

Барвінок — до людської оселі, до городу тягнеться. Взимку відвар барвінку

п'ють від простуди, влітку барвінком прикрашають святковий хліб, плетуть

весільні букетики. Цілий рік його шанують, вважаючи символом життя.

А безсмертник дарує здоров'я нашому роду людському.

Квіт вишні та яблуні — символ материнської любові.

А калина — символ краси та дівочої вроди, символ України вродливої нашої. У

народі кажуть, що Ружа колись була дуже красивою дівчиною. Вона, як її

сестри — Мальва та Півонія, лікували людей від сердечних хвороб.

Ромашка у віночку наймолодша за своїм віком, її вплели у віночок люди, коли

переконалися, що вона приносить не лише здоров'я, а й доброту та ніжність. І

вплітають її разом з гронами калини та цвіту яблуні, вишні. Переплітають з

батіжком хмелю — символу гнучкості й розуму.

Цвіт маку долучають у віночок лише ті дівчатка, у чиїх родинах хтось загинув у

боротьбі з ворогами. До того ж мак є символом печалі і туги.

А всього в українському віночку 12 квіточок, і кожна — лікар, оберіг.

Учень: Закінчити наш екскурс в країну травневих квітів я хочу розповіддю про

півонію – символ палкого кохання. Це багаторічна квітка, яка щовесни та на

початку літа дарує нам численні розкішні квіти.

Її назва пов’язана з ім’ям учня давньогрецького лікаря Ескулапа Пеона,

котрий за допомогою цієї рослини здійснив дивовижні зцілення й вилікував

нею навіть бога підземного царства Плутона від рани, нанесеної Геркулесом.

Але добути цю рослину було нелегко, бо її пильно оберігав строкатий дятел,

викльовуючи очі кожному, хто намагався її зірвати. А тому по неї ходили

тільки вночі, коли дятел спав.

Грецький переказ додає, що Пеон одержав цю рослину, яка так чудесно

зцілила Плутона, на горі Олімп з рук матері Аполлона. Те зцілення нібито

викликало величезні заздрощі Ескулапа, і він наказав умертвити свого учня

Пеона, але вдячний Плутон не дав йому загинути, перетворивши на

однойменну квітку.

Ця чарівна квітка користується великою повагою і любов’ю у Китаї. Тут її

культивують вже понад 1500 років, і вона – така ж улюблена народна квітка, як

скажімо, хризантема для японців і троянда для європейців. Галантний китаєць,

бажаючи принести задоволення дівчині, дарує їй півонію. Так само чинить

претендент у наречені, і якщо дівчина приймає квітку, то це означає її згоду.

Культивація, розведення півонії вважається в Китаї заняттям

благочестивим, богоугодним.

Не меншою повагою користується півонія у вірмен, вони вважають, що ця

квітка зцілює біснуватих, виганяє бісів. За доби Середньовіччя у Швейцарії

дітям при судомах одягали вінок із сімдесяти семи пелюсток півонії, а коли

різались зуби, - з плодів виготовляли намисто й чіпляли дитині на шию.

В Португалії і Данії квітку застосовували як засіб проти падучої хвороби,

котру, як відомо, простолюд вважає різновидом біснування. Для цього з плодів

півонії роблять намисто і примушують хворого носити його протягом 40 днів.

Для більшої ефективності один плід перетирають на порошок і дають випити з

водою.

Мовою квітів у східних народів півонія означає “сором’язливість”, звідси і

вислів: “вона спалахнула мов півонія”, - про дівчину, яка почервоніла.

Викладач: Ви прослухали цікаві розповіді про квіти. А всі з вас уміють

правильно скласти букет, що в перекладі з французької означає – “красиво

зібрана група квітів”. Мистецтво створення букета має свою історію. Про

японську “ ікебану” (“друге життя квітів “) вам розповість студентка: японська

“ікебана” виникла у VI столітті. Майстерно виготовлений букет – це

справжня симфонія барв, ліній і форм, своєрідний витвір мистецтва. Це

композиція, складові елементи якої не просто квіти, а їх колір,

співвідношення ліній, пропорція форм, характер (форма, фактура і розмір)

вази, матеріал для аранжування.“Ікебана” в Японії викладається як

факультативний предмет в усіх середніх та вищих учбових закладах і як

обов’язкова дисципліна в жіночих школах. Символічність “ікебани” –

один з основних принципів побудови композицій. Більшість композицій

має форму трикутника з нерівними кутами і складається з трьох основних

компонентів ( чи то квіти, гілки, чи стебла). Перший, великий, - символ

неба; другий, середній, - символ людини і третій, малий – символ землі.

Композиції, як правило, створюються з одного виду квітів, аранжованих

листям або гілками – також одного виду. Найкращі квіти для “ікебани”:

камелія, троянди , кали; квітучі гілки персика, сливи.

У низьких вазах створюють композиції з троянд, бутони яких ще зовсім не

розкрилися. До них додають гілки кедра, квітучої сливи.

Характерними рисами сучасного букета стали простота, легкість і

гармонійність.

Учень: Створити гарний сучасний букет, щоб він відповідав необхідному

моменту, не так уже й легко. Адже ж кожне свято, кожна подія потребує свого

“квіткового ритуалу”, свого асортименту квітів.

Наприклад, нареченим зовсім недоречно дарувати букет з квітів темних

кольорів. Традиційним привітанням для нареченої, для молодого подружжя

буде букет з невеликої кількості дорогих красивих квітів – троянд, кал,

гвоздик, тобто букет в білих та ледь рожевих тонах. Не високим на зріст

нареченим імпонуватиме невеликий, витончений букетик. Для високих

наречених краще вибирати букет з крупних квітів або квітів із довгою

квітконіжкою ( кали, троянди ).

Букет до дня народження дитини не повинен бути великим. Складати його

рекомендується з яскраво забарвлених квітів, але не ароматних. При

народженні дівчинки дарують квіти рожевого кольору, а хлопчика – синього

або голубого. Коли ж народжуються близнята, матері підносять два однакових

букети. Ювілейні букети повинні бути значних розмірів, святкові, красиві.

Складають їх з великих за розмірами квітів ( жоржин , бузку, півоній тощо ), які

підбираються в одному забарвленні, бажано у червоному або фіолетовому.

Букет для привітання хворого складається з невеликих, ніжних та яскравих

кольорів, але потрібно уникати сильно пахучі квіти: лілії, півонії, флокси.

Букети на випадок повноліття, закінчення навчального закладу, новосілля,

жіночого дня тощо повинні справляти приємне радісне враження. Їх можна

створювати з кількох гармонуючи за кольорами видів квітів.

Траурні букети роблять звичайно з квіток темних строгих кольорів (темно-

червоні троянди або червоні та фіолетові гладіолуси, жоржини).

Важко перелічити всі випадки в житті, коли квіти необхідні. Ось кілька

загальних порад для тих, хто дарує квіти. Не захоплюйтесь величезними

букетами. Перед тим як вручати квіти, треба звільнити їх від обгортки. Букет

тримають у лівій руці, щоб права була вільною для вітання.

Викладач: Почуття найкращі висловлюють за допомогою квітів. І не треба

чоловікам чи хлопцям соромитися своїх почуттів до найдорожчою людини.

Коли ваш подарунок від серця, несіть його гордо, гідно. Букетик фіалок чи

конвалій, волошок чи дзвоників, будь – який інший букетик, принесений вами

на перше побачення, дівчина запам’ятає на все життя. Адже ваш букет – це

символ щирості ваших почуттів, відданості й довір’я.

Викладач: Сьогодні ви багато почули нового і корисного, цікавого і

такого, що заставляє кожного задуматись. Щоб вміти захищати природу, треба

її знати. Давайте перевіримо, що ви сьогодні пізнали для себе нового:

1. Яка наука вивчає взаємодію рослинного і тваринного світу з

навколишнім середовищем? ( Екологія )

2. Країна де полюбляють сакуру? ( Японія )

3. Квітка-соловейко? ( Козлобородник )

4. Богиня рослинного світу. ( Флора )

5. Символ суму. ( Айстра )

6. Зображення якої квітки на тканині у Японії можуть носити лише

члени імператорської сім’ї?

7. Художниця, творчість якої присвячена квітам. (Білокур )

8. Квітка - лікарська рослина. ( Ромашка )

9. Улюблена квітка греків. ( Гіацинт )

10. Муз жадана квітка. ( Троянда )

11. Квітковий оберег українського народу. ( Вінок )

12. Квітка-символ чистоти. ( Лілія )

Зараз я вам пропоную пізнати себе за допомогою квіткового календаря.

Наш український квітковий календар, прийнятий за 12-літнім циклом сонячної активності,

проходить під знаком квітів. За своїм роком народження Ви знайдете в наведеній таблиці свою

квітку. Вона подарує Вам снагу життя, свій аромат, напоїть серце ніжністю і любов'ю. Ваш

святий обов'язок оберігати життя цієї квітки.

Основний ритм біосфери Землі підпорядкований сонячній активності.

Палеогеофізичні дослідження свідчать, що тривалий час (майже десяток тисяч

літ) середнє значення циклу сонячної активності коливається біля двох значень:

11,8 — 12,5 року. Дванадцятирічний цикл відомий у варіації товщини кілець

дерев, за якими споконвіку в Україні визначали урожайність хліборобських

культур, циклічність у появі потомства з підвищеною життєвою активністю.

Започаткований квітковий календар 1994 року у рік Матері світу

Горицвіт 1900 1912 1924 1936 1948 1960 1972 1984 1996

Хризантема 1901 1913 1925 1937 1949 1961 1973 1985 1997

Фіалка 1902 1914 1926 1938 1950 1962 1974 1986 1998

Соняшник 1903 1915 1927 1939 1951 1963 1975 1987 1999

Блакитна Троянда 1904 1916 1928 1940 1952 1964 1976 1988 2000

Мальва 1905 1917 1929 1941 1953 1965 1977 1989 2001

Ромашка 1906 1918 1930 1942 1954 1966 1978 1990 2002

Калина 1907 1919 1931 1943 1955 1967 1979 1991 2003

Півонія 1908 1920 1932 1944 1956 1968 1980 1992 2004

Барвінок 1909 1921 1933 1945 1957 1969 1981 1993 2005

Біла Лілея 1910 1922 1934 1946 1958 1970 1982 1994 2006

Орхідея 1911 1923 1935 1947 1959 1971 1983 1995 2007

Горицвіт

Діти Горицвіту у повному

розквіті енергії — це

дослідники, вчені-

практики, прямі,

незалежні, мають гострий

розум, здоровий глузд.

Вони правдиві,

педантичні, акуратні,

дисципліновані, практичні,

наполегливі в досягненні

мети. Найчастіше відкриті,

звернені до світу,

наповнені любов'ю, все

хочуть спробувати.

Головна мета дій —

удосконалення. Для них

характерне образно-

інтуїтивне мислення,, уза-

гальнення досвіду, його

поєднання. Народжені

Горицвітом привабливі,

удачливі.

При недостатній духовній

розвинутості енергетична

нестача проявляється як

холодність, гоноровитість,

балакучість, вони легко

гніваються, бувають

занадто практичні,

монотонні, не досить

чуйні. Характер збага-

чується розвитком любові,

вірності, широти поглядів,

чуйності, щирості.

Хризантема

Народжені під знаком

Хризантеми — розумні,

здорові, люблять спокій,

надійність, стабільність,

насолоду, а також ризик,

творчу активність, нова-

торство. Правда, бувають

нетерплячі. Боротьба цих

протилежностей — основа

характеру дітей

Хризантеми. Хризантема

— то знак Земного та

Космічного,

багатогранності особис-

тості, прихованих

талантів, великої гармонії.

Головний напрям

діяльності —

упорядкування,

організація структур

різного змісту, створення

моральних та

матеріальних цінностей.

Вони сталі у прихильності

до людей, ідей, до місця

праці й проживання, тобто

всього, куди вкладають

енергію. При недостатній

духовній розвинутості в

них можуть

спостерігатися:

імпульсивність,

жорстокість, егоцентризм,

замкнутість та

усамітненість,

тривожність, лінощі,

безконтрольність дій,

невитриманість. Для

самовдосконалення такі

прояви можна погасити

розвитком упевненості,

безкорисливості, етичної

та розумової рівноваги,

чистоти думки.

Фіалка

Народжені під знаком

Фіалки мужні, сильні,

сміливі особистості,

схильні до самозаглиблен-

ня роздумів, широкого

світогляду, високої міри

розуміння інших людей.

Для найбільш духовно

розвинутих

індивідуальностей

характерні також

новаторство, воля,

динаміка, широкий погляд

на всі проблеми

життєвлаштування. Більш

мрійливі, схильні до теорії,

уяви, вони можуть досягти

суті істини; любов до

людей є реальною

цінністю їхнього життя.

Вони відзначаються

сильним ідеалізмом. У

крайньому прояві — це

може навіть стримувати

діяльність. Діти Фіалки —

не стратеги, а тактики. У

всіх професіях вони

сповнені ідей, але деяка

непрактичність

заважатиме доводити їх до

кінця. Схильні до

естетичних відчуттів,

упорядкування форми,

поезії, оригінальності,

затишку, їх треба опікати.

Але їхні Ідеї, як подих

Фіалки, мають весняну

свіжість. Можуть бути

роздратовані, конфліктні,

але їх поважають за

романтизм, вірність. Деяка

холодність, упертість

можуть бути переборені

розвитком чуйності,

терпіння, енергії.

Соняшник

Благословенні діти

Соняшника.

Благородство душі й

чистота серця дітей

Соняшника не дозволяє їм

сліпо погоджуватись з

будь-яким вченням. Діти

Соняшника глибоко

вдумуються в нові знання і

намагаються їх мудро

застосувати в житті. Без

цього — в'януть і

марніють.

Як і Соняшник, це люди

щедрі зернами духу,

будучи навіть у стані зер-

на, пов'язують себе із

всеохоплюючою

гармонією світу.

Безстрашність і любов

серця наділяє цих людей

великою добротою.

Головний напрям —

зовнішня діяльність, їм

притаманна відкри-тість,

мрійливість, прагнення все

поєднати, вдосконалити, а

резуль-тат розсіяти

благодатним насінням.

Характер мають загалом

урівноважений, діловий.

Сумлінь-ні, обов'язкові.

При недостатній душевній

розвинутості, діти

Соняшника можуть бути

меланхолійні,

консервативні, занадто

задумливі, егоїстичні.

Проте, якщо розвивати

любов, співчуття,

безкорисливість,

енергійність, — можна

збагатити духовні прояви

особистості.

Блакитна троянда

Народжені під знаком

Блакитної Троянди

відзначаються головним

напрямом життя —

творчим. Радість творення

краси — невичерпне

джерело помислів у них.

Вони мрійливі, прин-

ципові.

Блакитна Троянда —

символ краси прадавньої

України. Блакитна Тро-

янда — образ

блакитноокої українки.

Життєстверджуюча,

гаряча енергетика

Блакитної Троянди

споріднена з радістю

творчого натхнення,

проміння пахощів сприяє

молитовному стану,

очищає душу. Діти

Блакитної Троянди

здорові, вольові, сміливі,

енергійні, правдиві, лідери

у професії та в житті,

захищають слабких. При

високій енергетичній

розвинутості мають хо-

рошу інтуїцію, що

дозволяє синтезувати

досвід. Витончені відчуття

сприяють розвитку

творчого підходу до

всього у житті, вибору

творчих професій.

Масштабність мислення та

воля дають вміння й силу

управляти. Це могутня

сила як до доброго, так і

до злого, тобто, для

використання в особистих

цілях. Сила без мудрості

буде руйнівною, а в

поєднанні з любов'ю дасть

творчість.

Мальва

Діти Мальви вдумливі і

цілеспрямовані,

вдосконалювачі й шукачі.

Об'єднання людства,

пошук рівноваги в

людських взаєминах —

головна мета діяльності

цих людей. Вони

вловлюють ритми

Всесвіту, прагнуть

нескінченно

вдосконалюватись.

Народжені в рік Мальви —

привабливі зовні і

внутрішньо. Як чітко

визначені пелюстки

їхнього розміщення на

стеблі, так і діти Мальви

схильні до чіткого

визначення правил та спо-

собу життя, праці, всього

буття. Самозаглибленість,

поєднання логіки та

інтуїції, якості бійця

піднімають їх над

стандартами життя.

Діти Мальви, стаючи на

шлях боротьби за права

особистості, свободу,

здатні на глибокий аналіз

подій. Головний напрям

їхнього життя — активна

участь у розвитку

дійсності, створення нових

форм життєвлаштування.

Загалом — мудрі,

неговіркі, спокійні,

терплячі, тактичні,

передбачливі. На не-

високому етапі розвитку

душі можуть бути скупі,

холодні, нечуйні,

егоїстичні, гоноровиті, що,

проте, можна погасити

напрацюванням співчуття

та безкорисливості.

Ромашка

Привітна Ромашка несе в

собі життєстверджуюче

начало. Народжені під

знаком Ромашки

володіють таїною порядку,

їхній головний напрям

діяльності — організація

умов життя. Притаманне

масштабне мислення, гли-

бинні філософські

відчуття, передбачливість,

незалежність висновків,

воля. Поєднуючи в собі ці

якості, як пелюстки у

вінку Ромашки, її діти

щиро роздають світові

нові ідеї, оригінальні

новації. Вони люблять лад,

відчувають закони

володіння, керування, збе-

реження матеріальних та

моральних цінностей.

Веселі, розумні, щирі,

терплячі, із ясним

глибоким інтелектом.

Радісні діти Ромашки

глибоко відповідальні,

здатні мислити серцем.

Відсутність забобонності,

прямота й щира

сердечність дозволяє

досягти великої

гармонійності в помислах і

передавати думки на

відстань. Правильне

співвідношення між

спалахом внутрішнього

осягнення і непохитністю

серця відкриває їм золотий

шлях до самозречення і

жертовності —

повернутися лицем до

стражденних і допомагати

їм.

Калина

Калинові діти природою

призначені берегти та

лікувати світ. Вони здібні

в шляхетних мистецтвах,

особливо в музиці,

люблять колір, мають

почуття гумору. Сміливі,

великодушні,

відзначаються сильною

прихильністю до людей,

до своєї праці, ідей, думок,

захоплень. Діти Калини

вірні, віддані, їхнє образне

мислення охоплює досвід

життя — природи, ідей,

людей. Дітям Калини

притаманні швидкість

думки та сприйняття, вони

небалакучі. Але свої

погляди відстоюють,

люблять своє діло.

Народжені в Калині, як і її

квіти — сором'язливі,

скромні, часом нерішучі,

несамостійні, схильні до

догматичної релігійності,

але щирі, доброзичливі,

співчутливі та щедрі —

загалом живуть на про-

тиріччі, як і ягоди Калини

— гіркі та солодкі. Проте

вони розсудливі, ве-

ликодушні, люблять

прекрасне, володіють

добрим смаком. На

початку духовного

розвитку м'якість

характеру часом виростає

в егоцентризм, необов'яз-

ковість, лінощі, що

компенсуються розвитком

самоконтролю, безкорис-

ливості, чистої побутової

етики, мислення,

моральною рівновагою.

Півонія

Пахуча ніжна Півонія

народжує людей добрих,

сердечних, схильних до

конкретної діяльності з

ароматом мистецтва,

наприклад, робота в кіно

або в ремеслах. Вони

здібні в економіці, здатні

до творчості, де має бути

присутнє тонке відчуття

гармонії, самозаглиблені.

Діти Півонії оригінальні та

винахідливі, прямі, спра-

ведливі й незалежні,

акуратні до педантизму. З

них виходять талановиті

практики-фізики, хіміки,

лікарі, а також надійні

керівники, хоча їхня пря-

мота не дуже зручна

керівництву.

Багатопелюсткова Півонія

уособлює багатогранність

особистості її дітей,

широту та комплексність

мислення, образність,

інтуїтивність, ніжність та

естетичну вишуканість

думок. Вони розумні,

чутливі, їхні

висловлювання точні, гли-

бокі. На первинних етапах

духовного розвитку

характеру може виявитись

обмеженість, нестача

співчуття та поваги до

інших, невміння прощати.

У таких випадках дуже

корисно розвивати любов,

широту поглядів,

співчуття, вірність,

відданість, навіть

благоговіння.

Барвінок

Діти Барвінку — поети

відчуттів, краси, фарб

природи, всього

привабливого. Їм

притаманні любов,

вірність, ніжність,

захоплення. Вони

наповнені переживанням,

часом неврівноважені.

Ставлення до справи або

особистості часом

грунтується на симпатії.

Вони вірні своїм ідеалам.

Як квіти Барвінку, ці

особистості скромні, щирі,

відкриті до світу,

променіють добротою,

прихованою силою. Діти

Барвінку рідко бувають

державними діячами, але

часто — автори книг,

творів у інших сферах

мистецтва, їм притаманні

логіка, синтез, системне

мислення, конкретність

праці, проникливість. У

період духовної слабкості

вони можуть впадати в

самообман, ревниве

кохання, можуть бути

занадто довірливі, фана-

тичні. Тоді корисно

розвивати силу,

правдивість, об'єктивність,

здоровий глузд, рівновагу,

сміливість.

Біла Лілея

Біла Лілея — квітка

Матері Світу.

При повній енергетичній

розвинутості Біла Лілея

народжує сильних,

сміливих, добрих людей.

Вони схильні до високих

форм порядку, стабільних

звичаїв, бувають тала-

новитими вчителями,

керівниками. Народжені

під знаком Білої Лілеї при-

вертають до себе увагу

схильністю до сталості,

вірності ідеям та

принципам. Однак це не

заважає їм бути новатора-

ми. Творчий вогонь дітей

Білої Лілеї створює

найдоско-наліші

скульптури, винаходи,

шедеври, художні твори,

які витримують

випробовування часом,

їхня любов романтична,

ідеа-лістична. З такою

гармонією, як окреслені

пелюстки та порядок їх

розміщення у квітці, діти

Білої Лілеї мають

поєднувати в собі

культуру, почуття та

помисли. Але коли сила

духу ще мало розвинута,

діти Білої Лілеї можуть

бути егоцентричні, вперті,

надто критичні,

відокремлені, догма-тичні,

схильні до формалізму.

Проте вони завжди стоять

за справедливість, дово-

дять справу до кінця і

перемагають. У потягу до

вдосконалення корисно

розвивати терпіння.

Орхідея

Народжені в рік Орхідеї —

хоробрі, саможертовні,

дуже чесні, вірні. Орхідеї

найбільш наповнені

енергією, гармонійні,

незакомплексовані. їм

також притаманні м'яка

вдача, ніжність та

самозаглибленість.

Завдяки схильності до

аналізу прагнуть все

завершувати, узагальнюва-

ти, навіть генерувати нові

ідеї.

Діти Орхідеї легко

спалахують, та сварки не

люблять. Добрі та чуйні.

Примхливий малюнок

пелюсток квітки Орхідеї

споріднений з

примхливістю народжених

в рік Орхідеї, але високий

злет думок та вчинків

може проявити чарівний

аромат квітки.

Діти Орхідеї бережливі та

глибокі. Спілкування з

ними оздоровлює і навіть

зцілює.

При неповній розвинутості

душі народжені в Орхідеї

бувають

маловрівноважені, можуть

виявляти егоїзм, ревнощі,

гнів, схильні до

сектантства, занадто

поспішних висновків.

Хорошими ліками буде

розвиток саможертовності,

правдивості, чистоти

помислів, терпіння,

рівноваги, здорового

глузду.

Викладач: Якщо вам сьогодні було цікаво слухати розповіді про перші весняні квіти,

якщо у вас виникло бажання розширити ваші клумби вдома, то наш виховний захід

досягнув мети. З сьогоднішнього дня спробуйте в кожній квіточці побачити її живу

душу, бо квіти – це очі Землі