9 липня о 18:00Вебінар: Інклюзивна освіта в середній та старшій школі

Виховна година "Їх було 300..."

Про матеріал

РОЗРОБКА ВИХОВНОЇ ГОДИНИ У ФОРМІ УСНОГО ЖУРНАЛУ ДО ПОДІЙ ПІД КРУТАМИ

Мета: створити умови для розуміння учнями сенсу людського життя; виховувати інтерес та повагу до свого історичного минулого, в дусі національної самосвідомості, гідності та честі, патріотизму та гордості за свій народ, пригадати події битви під Крутами.

Обладнання: фотографії, відео матеріали подій під Крутами.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Вступне слово вчителя.

29 січня ми вшановуємо пам'ять загиблим юнакам у битві під Крутами. Що це за битва? Чим була зумовлена? Як закінчилася? Сьогодні ми розглянемо ці події у формі усного журналу.

1. Сторінка «Які причини битви?»

Перегляд файлу

          Виховна година «Їх було триста».                6 клас       Дата:

Мета: створити умови для розуміння учнями сенсу людського життя; виховувати інтерес та повагу до свого історичного минулого, в дусі національної самосвідомості, гідності та честі, патріотизму та гордості за свій народ, пригадати події битви під Крутами.

Обладнання: фотографії, відео матеріали подій під Крутами.

 

                                            ХІД ЗАНЯТТЯ

Вступне слово вчителя.

29 січня ми вшановуємо пам'ять загиблим юнакам у битві під Крутами. Що це за битва? Чим була зумовлена? Як закінчилася? Сьогодні ми розглянемо ці події у формі усного журналу.

1. Сторінка «Які причини битви?»

Бій під Крутами — бій, що відбувся 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом Червоної Гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько трьохсот сотень вояків.

На початку січня 1918р. конфлікт між соціальною і національною революціями РНК РСФРР і Центральною радою УНР, який до того, незважаючи на офіційно оголошений стан війни, протікав мляво, виливався більше у спроби виходу з кризи дипломатичними засобами, врешті переріс у воєнну фазу.

З Харкова і Катеринослава у напрямку Києва рушили червоногвардійські загони. Саме на початку січня 1918р. на зборах студентів молодших курсів Київського уіверситету Св. Володимира і новозаснованого Українського народного університету, скликаних  за ініціативою студентів-галичан, було ухвалено приступити до створення студентського куреня Січових стрільців для участі в боротьбі проти радянських військ. Окрім студентів до складу куреня  було залучено учнів двох старших класів 2-ї Української ім. Кирило-Мефодіївського братства гімназії.

2. Сторінка «Хід бою».

Сформована поспіхом перша сотня куреня -116 погано обмундированих, необстріляних і практично ненавчених юнаків, 27 січня направилася назустріч наступаючим червоним частинам, зайняла позиції  біля залізничної станції Крути поряд із двома сотнями юнаків Військової школи.

Військове становище УНР на той час стало катастрофічним. На Київ рухалися з фронтів частини революційних солдатів. Загальна кількість більшовицьких військ за різними оцінками коливалась від 6 до 10 тис. багнетів.

За таких обставин сотня студентського куреня і дві сотні юнкерів виявилися єдиним підрозділом, який 29 січня 1918 р. прийняв бій з авангардними частинами червоних загонів. Сили були явно нерівними. Не витримавши натиску і зазнавши втрат, студенти відійшли з позицій відкритого поля до станції і ешелоном відїхали у напрямку Києва. Організованому здійсненню останньої операції допомогло те, що юнаки завчасно розібрали залізничні колії і відірвалися від переслідувачів.

Білим снігом мело,

Чорним громом гуло.

Моя Україно,

Мій Києве-княже,

Ця юнь безборонна

За тебе поляже.

Розвідка донесла: у темряві студенти втратили орієнтири і пішли на вогні – станцію Крути. Ці 32 студенти потрапили в полон, їх по-звірячому мордували, а на світанні 28 юнаків повели на розстріл. Більшовицькі кати заборонили селянам ховати тіла хлопців за християнським обрядом. Кількох поранених більшовики відправили до Харкова на подальші допити, і вони якимось дивом урятувалися.

Уже після очищення Києва від більшовицьких банд почалися розшуки останків полеглих під Крутами.Кілька десятків понівечених трупів було знайдено й перевезено до Києва. Юначі тіла було понівечено й спотворено так, що рідні матері не могли впізнати своїх дітей. Одна мати знайшла свого сина  лише по монограмі на вишиванці.

Існує значний різнобій у  визначенні дійсної маштабності бою, його тривалості, кровопролитності, кількості загиблих. Студенти і юнкери не лише довгий час стримували навалу кількісно переважаючих у багато разів вояків-професіоналів, а й кидались у контратаки.

Не ставлячи під сумнів самопожертви юних захисників національної державності, не можна, водночас, не зауважити, що то взагалі був єдиний бій за УНР, Центральну раду.

За  девять місяців Української революції не знайшлося інших сил для її оборони, крім тих, що зібралися під Крутами, то її доля була вирішена. Патріотична молодь загинула за українську ідею, за УНР.

Загиблих героїв було поховано 19 березня 1918р. у братській могилі на Аскольдовому цвинтарі ,що над Дніпром.

Перегляд кадрів з фільму «Україна: забута історія – Крути»

3. Сторінка «Поетичними стежками»

Вчитель зачитує учням баладу про Крути

БАЛАДА  ПРО  КРУТИ

То не чорне гайвороння над степом кружляє –

Дика орда Муравйова грізно наступає.

Щоб ворога зупинити, на станцію Крути

Відправились добровольці – молоді рекрутим.

 

Славних хлопців-добровольців зібралося триста,

А дорога, наче доля, – коротка, терниста.

Ой ви, Крути, ой ви, Крути, заступіть собою,

Бо проллється кров юнача цілою рікою.

 

Зима снігом замітає, січуть скоростріли.

Щоб ворога зупинити, не вистачить сили.

Вже набої закінчились, а довкола поле,

Піднялись і в атаку кинулись соколи.

 

Славних хлопців-добровольців підвелося триста.

А дорога, наче доля, – коротка, терниста.

Ой ви, Крути, ой ви, Крути, заступіть собою –

Пролилася кров юнача цілою рікою.

 

Не вернуться вже ніколи до рідної хати,

Не зустріне, не пригорне заплакана мати.

Постріляні, порубані, але незборимі

Зосталися тут лежати сини України.

Славних хлопців-добровольців загинуло триста,

Бо така вже їхня доля – коротка, терниста.

Ой ви, Крути, ой ви, Крути, вільного народу –

Віддали життя герої за нашу свободу!

 

Учень читає вірш про Крути

Серед степу на Вкраїні,

Де хвилює жито,

Москалями із півночі

Козаків побито.

 

За що ж лицарів побито —

Синів України?

Чи за те, що рятували

Край свій від руїни?

 

Що істотою усею

Хтіли Неньці волі

І поклали життя власне

Під Крутами, в полі...

 

Поховано молоденьких,

Як мається бути,

І могилу насипано

Що й ввік не забути.

 

І сумує Ненька їхня,

Переносить тугу,

Та чекає, виглядає

Других синів з Лугу

Щоб вказати орлам своїм

Шляхи на ті Крути,

Розказати, що діяти,

І як далі бути.

 

Пам'ятаймо ж про забитих

Довіку і нині,

Та віддайте усіх себе

За щастя Вкраїни.

 

Заключне слово вчителя.

Учні, дайте відповіді на запитання:

  1. Яка тема нашої виховної години?
  2. Що спонукало молодих юнаків йти проти тисячного війська?
  3. Чим закінчилася битва?
  4. Коли відзначають про загиблих юнаків під Крутами?

Отже, 97 років тому 300 «мучнів українських» пішло в безсмертя. Юнаки герої показали приклад мужності, відданості і незборимості духу. Герої не вмирають, вони живуть у пам’яті і справах наступних поколінь.

Учні давайте всі разом промовимо «Вічна пам'ять героям Крут» (Промовляють).

1

 

doc
Додано
6 грудня 2018
Переглядів
423
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку