Виховна година: "Кожна людина сама собі контролер"

Тема: Кожна людина сама собі контролер.

Мета: сприяти розумінню учнями важливості самоконтролю в житті людини.

ЗАНЯТТЯ 1.

Завдання: з’ясувати, що таке самоконтроль і для чого він необхідний людині.

Ключові слова: поведінка, самоконтроль, емоції, нестриманість.

Обладнання: аркуші зі словом „самоконтроль”, написаним по вертикалі сторінки.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1. Аналіз ситуації (10 хв.)
2. Робота з визначення поняття (7 хв.)
3. Інформаційне повідомлення (10 хв.)
4. Вправа „Опис самоконтролю” (13 хв.)
5. Рефлексія (5 хв.)

І. Аналіз ситуації.

Вчитель розповідає учням таку ситуацію.

У 8 класі проходив урок алгебри. Усі учні напружено працювали над самостійним завданням. Петро довго, задумливо дивився у вікно і раптом помітив, як на підвіконня прилетіли два горобці. На обличчі хлопчика заграла посмішка. Він штовхнув сусідку, потім – учня з передньої парти, шепнув щось учневі з першого ряду про горобців... і вже половина класу зашуміла, учні перестали працювати: хто здивовано оглядався, шукаючи горобців, хто сміявся, деякі учні сердилися на тих, що заважали працювати. Робочий настрій класу було  зіпсовано, минуло п’ять хвилин, поки учні повернулися до справ. А Петро так і не встиг розв’язати всі завдання і отримав за роботу двійку.

Питання для обговорення (метод „Мікрофон”)

• Чи можна було Петрові уникнути порушення дисципліни на уроці?
• Що для цього хлопцю треба було зробити?
• Чи замислювався Петро над своєю поведінкою та її наслідками?
• Які якості треба було проявити хлопцеві, щоб уникнути неприємної ситуації? (стриманість, розсудливість, відповідальність, дисциплінованість).

ІІ. Робота з визначення поняття.

Педагог пропонує учням висловитися, як вони розуміють вислів: „Кожна людина сама собі контролер”.  (метод обговорення „Мозковий штурм”). Після обговорення з’ясувати, що таке самоконтроль.

ІІІ. Інформаційне повідомлення.

Вчитель коротко розповідає учням про самоконтроль та його роль у житті людини (див. Додаток №1).

ІV. Вправа „Опис самоконтролю”.

Педагог об’єднує учнів у групи по 5-7 осіб. Кожна група отримує аркуш паперу з написаним великими літерами словом самоконтроль по вертикалі (Додаток №2). Вчитель пропонує до кожної літери дібрати іменник, прикметник чи дієслово, які б характеризували це поняття. Через 7 хвилин групи презентують свої напрацювання. Педагог пише це слово на дошці і за допомогою відповідей учнів складає узагальнений опис слова „самоконтроль”(приклад в додатку № 3).

V. Рефлексія. Домашнє завдання.

Педагог наштовхує учнів на самостійне підведення підсумків уроку та пропонує проаналізувати записи в своїх щоденниках, вибрати ситуацію з життя, коли відсутність самоконтролю приводила до небажаних наслідків.

ЗАНЯТТЯ 2.

Завдання: допомогти учням визначити правила самоконтролю.

Ключові слова: поведінка, самоконтроль, емоції, тайм-аут.

Обладнання: аркуші паперу формату А-1, маркери.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1. Перевірка домашнього завдання (10 хв.)
2. Робота в групах (20 хв.)
3. Презентація роботи в групах (5 хв.)
4. Вироблення правил самоконтролю (5 хв.)
5. Рефлексія (5 хв.)

І. Перевірка домашнього завдання.

Вчитель пропонує учням розповісти про ситуації в їхньому житті, коли відсутність самоконтролю приводила до небажаних наслідків, розказати про те, як вони почували себе під час та після цих ситуацій. 

ІІ. Робота в групах.

Педагог об’єднує учнів у групи по 6-8 осіб, роздає їм аркуші та маркери і пропонує їм розробити правила самоконтролю у формі плакатів, які б вони могли запропонувати собі та своїм друзям (це можуть бути віршовані рядки, які діти придумують самі чи запозичать з віршів та пісень, прислів’я).

ІІІ. Презентація роботи в групах.

По закінченню роботи учень від кожної групи представляє колективні напрацювання.

ІV. Вироблення правил самоконтролю.

Педагог пропонує учням методом колективного обговорення виробити узагальнені правила самоконтролю, враховуючи найкращі пропозиції з плакатів груп. Нові узагальнені правила педагог власноруч або хтось з учнів записує на окремому ватмані, а потім ці правила вивішуються в класі на дошці об’яв. (приклад орієнтовних правил самоконтролю в додатку № 4).

V. Рефлексія. Домашнє завдання.

Педагог розповідає учням притчу про метелика ( Додаток № 5). Після розповіді він запитує учнів про те, чому на сьогоднішньому занятті педагог розказав їм цю історію. Для домашнього завдання пропонується записати правила самоконтролю на окремому аркуші та повісити у себе в кімнаті. Пам’ятати про правила самоконтролю та вчитися застосовувати їх у різних ситуаціях.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Боришевський М.Й. Виховання самоконтролю в поведінці учнів початкових класів. – К., 1980.
2. Карпенчук С.Г. Самовиховання особистості: наук.-метод. Посібник. – К., 1998.
3. Лютова Е.К. Тренинг эффективного взаимодействия. – Санкт-П., 2000.
4. Сартан Г.Н. Тренинг самостоятельности у детей. – М., 2000.
5. Цукерман А.Г. Психология саморазвития: задачи для подростков и их педагогов. – М., 1995.

ДОДАТОК № 1

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

САМОКОНТРОЛЬ – здатність людини самостійно стежити за власними діями, словами, вчинками, співвідносити їх з вимогами та правилами і вчасно змінювати відповідно до ситуації. Самоконтроль завжди присутній у будь-якій діяльності людини (грі, навчанні, виконанні доручень, спілкуванні тощо). Наприклад, виконуючи якесь навчальне завдання, учень керується відповідними правилами (математичними тощо) і стосовно вимог цих правил контролює правильність своїх дій, запобігає виникненню помилок або ж виправляє їх.

У поведінці самоконтроль відіграє таку саму функцію: людина в ті чи інші моменти встановлює, наскільки її дії відповідають певним правилам, стежить за тим, чи узгоджується її поведінка із ситуацією, в якій вона перебуває на даний момент, враховує можливі наслідки своїх дій і вчинків для інших людей і самої себе. Такі спостереження, зіставлення дають людині можливість уникати неправильних дій, вчинків або ж виправляти допущені помилки.

Ще дуже давно люди вдавалися до різних прийомів самоконтролю: зав’язували  вузли, робили зарубки, малювали різні символи тощо. Окремі племена Африки ще й дотепер користуються мотузяною сіткою, в якій кожний вузол чи їх певна послідовність або сукупність нагадують людині про заплановані нею справи. У наведеному прикладі – це контроль власної пам’яті. 

Людина в своєму житті може контролювати багато чого. У першу чергу власні емоції, почуття, думки, вчинки, послідовність дій тощо. Наприклад, якщо ви сидите в кінотеатрі, ви знаєте, що треба стримувати себе і не сміятися занадто голосно, хоча вдома це можна собі дозволити. Самоконтроль щоденно присутній у нашому житті. Ви дуже часто переходите дорогу, зупиняєтеся на перехресті, поглянувши на світлофор, і, залежно від кольору лампи, що спалахує, переходите вулицю або стоїте на місці. Саме в самоконтролі проявляється активність людини. Адже, якщо ви не будете самі контролювати свій режим дня, стан своїх речей, поведінку в школі, ви не навчитеся бути самостійними і довго будете залежними від інших.

Самоконтроль людини завжди пов’язаний з її прагненнями бути краще. Так, наприклад, якщо ви хочете сподобатись комусь, ви думаєте, що сказати, як себе повести, слідкуєте за своєю поведінкою.

ДОДАТОК № 2

С-

А-

М-

О-

К-

О-

Н-

Т-

Р-

О-

ЛЬ-

ДОДАТОК № 3

С- САМОСТІЙНІСТЬ

А- АКТИВНІСТЬ

М- МІРКУВАННЯ

О- ОЦІНИТИ

К- КРИТИЧНІСТЬ

О- ОБДУМАТИ

Н- НАПОЛЕГЛИВІСТЬ

Т- ТЕРПЛЯЧІСТЬ

Р- РІШУЧІСТЬ

О- ОБІЦЯТИ

ЛЬ- ЛЮДИНА (ЛЮДЯНІСТЬ)

ДОДАТОК № 4

ОРІЄНТОВНІ ПРАВИЛА САМОКОНТРОЛЮ

1. Подумай, що у твоїй поведінці потребує найбільшого контролю (слова-паразити, незугарні рухи, постава, невміння бути розкутим з іншими, неуважність, неввічливість тощо).
2. Намагайся постійно стежити за тим, як змінити те, що не подобається тобі або іншим у твоїй поведінці, на краще.
3. Перш ніж сказати щось важливе, скажи це про себе. Подумай, чи можна повторити це вголос, бо „слово – не горобець, вилетить – не спіймаєш”...
4. Якщо ти сильно знервований, агресивний, скажи собі: „СТОП!”, зроби кілька глибоких вдихів та видихів. Це допоможе тобі заспокоїтися.
5. Перш ніж зробити якийсь вчинок, подумай, якими можуть бути для тебе та інших його наслідки.
6. Якщо ти не впевнений у правильності своїх дій, подумай, як би вчинила на твоєму місці авторитетна для тебе людина.
7. Не гарячкуй, не приймай важливих рішень зопалу.
8. Намагайся бути стриманим, не виявляй занадто бурхливо свої емоції та почуття.

ДОДАТОК №5

ПРИТЧА ПРО МЕТЕЛИКА

Колись давно, у давньому Китаї, жив дуже розумний, але дуже пихатий мандарин (знатний вельможа). Увесь його день складався з приміряння багатого вбрання та розмов з підданими про його розум. Так минали дні за днями, роки за роками... Аж ось пройшов по всій країні поголос, що неподалік від кордону з’явився мудрець, розумніший за всіх на світі. Дійшов той поголос і до нашого мандарина. Дуже розлютився він: хто може називати якогось там ченця найрозумнішою людиною в світі! Запросив мудреця  до себе у палац і задумав обдурити його. „Я візьму метелика, сховаю його за спиною і запитаю, що в мене в руках – живе чи мертве. Якщо чернець скаже, що живе, – я  роздушу метелика, а якщо мертве – випущу його...” І ось настав день зустрічі. У пишній залі зібралося багато людей, усім хотілося послухати словесний поєдинок найрозумніших. Мандарин сидів на високому троні, тримав за спиною метелика і з нетерпінням чекав приходу ченця. Аж ось двері відчинилися, і до зали ввійшов невеличкий худорлявий чоловік. Він підійшов до мандарина, привітався і сказав, що готовий відповісти на будь-яке його запитання. І тоді лихо посміхаючись, мандарин проказав: „Скажи-но мені, що я тримаю в руках – живе чи мертве?” Мудрець трохи подумав, усміхнувся і відповів: „Те, що ти захочеш сам, бо все в твоїх руках”. Збентежений мандарин випустив метелика з рук, і той полетів на волю, радісно тріпочучи крильцями.