Виховна година краєзнавчого напряму

Про матеріал
Рівненщина - край, що славиться природою, історією. Кожен у ньому шукає і знаходить щось цікаве
Перегляд файлу

 

 

           Заочна експедиція-подорож «Полісся – мій рідний край»

Мета: формувати історичний та культурологічний світогляд школярів, засади їх ціннісного ставлення до історичних, культурних надбань рідного краю, виховувати прагнення до збереження культурної та духовної спадщини краян.

                Очікувані результати : збагачення історичного та культурологічного світогляду, сформованість засад ціннісного ставлення до історичної, культурної та духовної спадщини рідного краю.

                Методичне забезпечення: вишиті рушники, світлини, виставка книг, мультимедійна презентація.

                            Сценарний хід виховної години

Вступне слово класного керівника

               Впевнена, що всі ви любите подорожувати. Потяг до мандрів – це завжди щось нове і цікаве, це можливість випробувати себе, відчути свої сили, впевненість, це знайомство з історією, культурою, традиціями і звичаями, духовністю народу, природою і багатствами рідного краю.

Сьогодні ми вирушаємо в експедицію-подорож «Полісся – мій рідний край». «Куди ж пролягатиме наш маршрут? Як будемо здійснювати подорож?» - спитаєте ви. Сподіваюся, що за допомогою підказок ми це зрозуміємо. А підказками нам будуть легенди.

( Учитель зачитує легенди)

Легенда 1.

«Тут на вас чекає мовчазне військо зачарованих кам΄яних велетнів. Стоять вони дружно, пліч-о-пліч, як солдати. І зросту ці велетні неймовірного – 20-30 метрів. На головах у них шоломи з кущів і дерев».

  • Що то за диво-камені?
  • Який край вони охороняють? (Базальт. Рівненське Полісся.)

Легенда 2.

«Плакала та сосна чи то від життя тяжкого в неріднім краю, чи то від туги за коханим. А люди називали ті сльози золотими, таємничими. Засипалися вони землею, вкривалися водою морською, кам΄яніли».

  • Яку ще назву мають ті сльози  золоті дивної сосни?
  • Де в Україні найбільші їх поклади? (Бурштин. Рівненське Полісся.)

Легенда 3.

«Ця рослина в нашому краї – незаперечне диво . Корінна жителька Кавказу і Малої Азії опинилась тут не без допомоги кримських татар : насіння привезла дочка хана, яка тужила за своєю батьківщиною. Палахкотить жовтогарячим цвітом рослина, дивує своєю красою і стійкістю людей цієї землі».

  • Яку назву має рослина?
  • Де в Україні вона знайшла другу батьківщину ? ( Азалія. Рівненське Полісся.)

 

 

 

 

Легенда 4.

« Є в цьому краї і гори, що вміють розмовляти. Одна з них дорікала другій:

  • Ти, сусідко, набагато вища і більша за мене, але де твоя краса? Ота крейда на твоїх схилах, наче лисина.
  • Байдуже. Проте, на мені росте степова вишня, її більше ніде немає в лісовій місцевості. І цвіте вона гарно, ягідки на ній такі смачні!»

- Яку назву має та гора ?

- Де вона знаходиться ? ( Вишнева гора. Поблизу Рівного.)

- Що ж то за край, де є ліси і гори, чудернацькі рослини і рідкісні корисні копалини ? ( Полісся, Рівненщина).

Кл.керівник.

Так, Полісся – наш рідний край, колиска нашого дитинства. І кожна людина з трепетом в серці згадує свою малу батьківщину. Адже якщо скласти разом маленькі батьківщини кожного із нас, вийде наша велика держава Україна. А якщо об΄єднати історію рідного куточка кожної людини – вийде велика історія України.

Учні

           1. Є щось святе в словах – мій рідний край !

              Для мене це – матусі пісня ніжна,

              І рідний край, від цвіту білосніжний,

              І той калиновий у тихім лузі гай.

           2. Для мене – це твої стежки й мої,

               В містах і селах стоптані любов΄ю,

               Й пісень людських прозорі ручаї -

               Усе, що серцю рідне невимовно.

           3. Його історія… В ній стільки гіркоти!

               І тим рідніш мені ти, краю рідний,

               І день стає, як райдуга, погідний,

               Поміж цієї неповторної краси.

Учень 1. Уперше назва « Полісся» згадується в Галицько-Волинському літописі у 1274 році. Тоді литовський князь Тройден захопив місто Дорогичин. Руські князі вирішили помститись і вирушили на ворога. Вчасно не надійшло військо князя Мстислава, який «ішов був від города Копиля, пустошачи по Поліссі». Про цей край пише Геродот : «Земля їх поросла густими лісами». Згадують Полісся і грецький географ Клавдій Птолемей (ІІ ст. до н.е.), і Гастально (1548 р.), і Андрій Погребій (1570 рік) на своїх картах.

Учень 2. Полісся в минулому – це край глухих, непрохідних боліт і лісів. Тут, на піщаних дюнах, здебільшого біля річок і озер, поліщуки будували свої оселі . Вода давала їм рибу, поміж ситників водились дикі птахи, у лозах – видри і бобри. Із лози випліталися речі для хатнього вжитку, із лика – постоли.

 

 

 

 

 

 

Учень 3. Показовим  елементом народної культури є будівництво. Досьогодні в ньому збереглося багато реліктових елементів і окремих будівель. Це – кліті, стебки, однокамерні хати, які дійшли до нас з часів Київської Русі. Збережені досьогодні кліті використовуються як комори. З ними пов΄язано багато побутових звичаїв. Це було найзахищенішим від напасті приміщенням. Тут ховали дітей від «злого ока», виставляли весільний коровай, мили руки після похорону.

Учень 4. На Поліссі, у Дубровицькому районі , і досі виготовляють серпанок – тонке прозоре лляне полотно. Ще донедавна серпанок носили жінки і дівчата в будень і свято. В комплект одягу з нього входять сорочка, спідниця , фартух і головний убір – намітка. Спідниця, фартух і намітка оздоблювались тканими червоними смугами. Намітки, за давнім звичаєм, готували на посаг дівчатам і обдаровували ними весільних гостей.

Учні.

         1.У рідному краї і серце співає,

             Лелеки здалека нам весни несуть.

             У рідному краї і небо безкрає,

             Потоки, потоки, мов струни, течуть.

         2. Тут кожна травинка і кожна росинка

             Вигойдують мрії на теплих вітрах.

             Під вікнами мальви, в траві материнка,

             Оспівані щедро в піснях.

          3. І я припадаю до неї вустами,

              І серцем вбираю, мов спраглий, води.

              Без рідної мови, без пісні, без мами

              Збідніє, збідніє земля назавжди.

Учень 5. Перша письмова згадка про місто Рівне – обласний центр – датується 1283 роком. Зачарована спокоєм і красою поліського краю княгиня Марія Несвицька збудувала тут свій замок, довкола якого і виникло місто Рівне. Саме вона виклопотала для Рівного Магдебурзьке право.

Учень 6. Неможливо уявити історію Рівненщини без цієї книги. Вона створювалась у православному Пересопницькому монастирі в 1556-1561 роках архімандритом Григорієм та художником Михайлом Вагилевичем. За ініціативою рівненського письменника Євгена Шморгуна пам΄ятний знак українській Першокнизі вагою 15 тонн був встановлений на місці її створення. Так, саме Пересопницьке Євангліє – перший відомий переклад Святого Письма українською мовою, на якому присягають на вірність народу Президенти незалежної України.

 

 

 

 

 

 

 

Учень 7. Славною сторінкою в історії краю стало заснування у 1576 році Острозької академії та друкарні при ній. Для розвитку книжної справи Костянтин Острозький запрошує відомого друкаря Івана Федорова. Прибувши в Острог, він надрукував три книги : Буквар (1576), Новий Заповіт (1580), Біблію (1581), яка була покладена в основу усіх наступних видань Священного Письма.

Учень 8. На території Корецького Свято-Троїцького монастиря покоїться прах Ганни Олексіївни Андро, уродженої Оленіної. Її батько був прототипом Митрофанушки – героя комедії Д.Фонвізіна, який «не хотів учитися, а хотів женитися». Однак син знатних вельмож від сорому подався за кордон , здобув освіту, став Президентом Академії мистецтв. А в його юну доньку закохався геніальний російський поет Олександр Пушкін і двічі просив її руки, але отримав відмову.

Учень 9. Ще одне кохання привело на Рівненщину і французького письменника Оноре де Бальзака. Письменник їхав через Рівне на Бердичів, щоб узяти шлюб з Евеліною Ганською.

Учень 10. Завдяки російському письменнику О.Купріну прославилося і маленьке село Кузьмівка на Сарненщині, в якому з грудня 1896 по червень 1897 жив відомий майстер слова. Відомо, що з цікавості він виконував обов΄язки диякона в сільській церкві, деякий час займався стоматологічною справою в Степані, але головне – насолоджувався красою Полісся.

Учень 11. Містечко Степань ще від 1292 року згадується в Густинському літописі як столиця удільного князівства. Ще й досі тут збереглися залишки колишнього городища, яке в народі називають валом. Був тут і Михайлівський монастир, про який постійно турбувався князь Костянтин Острозький. На початок ХVІІ ст. у Степані діяли 4 церкви, єврейська синагога, костел, де в 1705 році брав участь у богослужінні шведський король Карл ХІІ. Декілька разів відвідав Степань і Петро І , їдучи в Луцьк на зустріч з польським королем.

Учень 12. У 1871 році із срібною медаллю закінчив Рівненську гімназію Володимир Короленко. Дитячі і юнацькі роки майбутнього письменника пройшли в нашому краї , а враження від них лягли в основу творів «В дурному товаристві», «Ліс шумить», «Сліпий музикант», «Діти підземелля».

Учень 13. У с. Милятин, тепер Острозького району, в самому кінці позаминулого століття народився Олекса Стефанович, один з найбільших поетів української еміграції в Америці. У Дермані народилися перекладач східних літератур Борис Тен та прозаїк, чиї твори висували на здобуття Нобелівської премії, - Улас Самчук.

Учень 14. Вулицями Рівного у роки ІІ Світової війни ходили поети Олена Теліга та Олег Ольжич, які віддали за волю України свої життя. Тепер їхні імена увічнені в назвах вулиць обласного центру.

 

 

 

 

 

Учень 15. А ще Рівненщина відома «найвеселішою» премією – Нобельською. Щороку на березі озера  на сцені села Нобель Зарічненського району (230 км від  Рівного) виступають претенденти на нагороду. Глядачі сидять на дерев΄яних лавах і мають право вкинути у воду того, хто їм не сподобався. А переможці отримують по           4 кг дрібних грошей, тобто 500 грн. видають у мішках – монетами по 50 коп.

Класний керівник.

У світі є сім чудес – старих і нових. Україна теж має 7 чудес – архітектурних і природніх. А ми спробуємо відгадати сім чудес Рівненщини. Кожну пам΄ятку можна буде відгадати за допомогою 5 підказок. Але ціна кожної підказки буде зменшуватися на 1 бал, тобто якщо ви вгадаєте після 1 підказки, отримаєте 5 балів; 2-ої – 4 бали і т.д.

                                                     І

  1. Це пам΄ятка дерев΄яної архітектури Волині.
  2. Вона тісно пов΄язана з діяльністю невідомого з ініціалами «М.Н.» - автора першої української поеми «Лямент», В.Омелянського – автора праці «Метеорологічні спостереження за 1855-1856 рр.», М . Носаля – відомого травознавця.
  3. За народним переказом, тут молився Іван Гонта перед битвою зі шляхтою.
  4. В бабинці цієї споруди зберігалася довгий час цікава річ – «ланцюг моралі», до котрого припинали грішників з метою публічного осуду.
  5. Це культова споруда, збудована у 1756 році на кошти парафіян, стоїть на колишній вулиці Омелянівській м.Рівного. (Успенська церква) 

                                                    ІІ

1.В добу Київської Русі це було могутнє княже місто, об міцні мури якого не раз розбивалися ворожі раті.

2.Тут писалася історія боротьби за Київський стіл.

3.З 1840 по 1845 рр. тут побували М.Максимович, перший ректор Київського університету, який подав паояснення походження назви міста, коротку історію монастиря; М.Костомаров, котрий оглянув пам΄ятки літописного міста, розповів про їхню цінність Шевченкові.

4. Тут було створено книгу, якій судилося увійти в історію національної культури зі славою Першокниги.

5. На цій книзі просягають на вірність українському народові Президенти. (Пересопниця)

                                                ІІІ

  1. Під цим містом військо Петра І розбило загін Карла ХІІ.
  2. Це місто описував у повісті «Тарас Бульба» Микола Гоголь.

 

 

 

 

 

 

 

  1. Ярмарок з цього міста був перенесений до Києва і отримав назву Контрактового.
  2. Нещодавно це місто відзначило 900 років.
  3. Герб міста має такий вигляд : два півмісяці, між ними шестипроменева зірка, і знизу – дві дубові гілочки. (Дубно)

                                                 ІV

1.Це містечко було спадщиною князя Василя-Костянтина Острозякого.

2.В монастирі, що розмістився тут, у 1575 – 1576 рр. був першодрукар Іван Федоров.

3. Настоятелем монастиря був автор «Граматики слов΄янської» Мелетій Смотрицький.

4. Звідси бере початок річка життя Уласа Самчука.

5.Це батьківщина волинського Гомера – Бориса Тена. ( Дермань)

                                                  V

1.Це містечко було столицею удільного князівства.

2. Пізніше стало власністю князів Острозьких.

3. Колись тут знаходився Михайлівський монастир.

4. Тут були і Петро І, і Карл ХІІ.

5. Воно відоме своєю мінеральною водою. ( Степань)

                                                   VІ

  1. Це місто згадується в літописі 1150 року.
  2. Князь Костянтин Бутава збудував у ньому замок.
  3. Місто славиться Свято-Троїцьким монастирем.
  4. У ньому виробляли найкращу в Європі порцеляну.
  5. Головною річкою його є Корчик. (Корець)

                                                    VII

1.Це місто називають Волинськими Афінами.

2. Перша писемна згадка про нього – 1100 рік.

3. У ньому є Луцька, Татарська, Нова вежі.

4.Тут знаходиться Музей книги.

5. Місто відоме своєю академією. ( Острог)

 

(Підбиття підсумків, нагородження переможців.)

 

Класний керівник.

         Ось таке воно, наше Полісся – земля наших предків і наших дітей, край стриманої краси і сивих легенд, земля майстрів і митців…

Рівненщина вірно шанує предків, дбайливо оберігає минувшину і трепетно

 

 

 

 

 

 

 

 

зазирає у майбутнє. І в цьому може переконатися кожен, хто знайде у щоденній круговерті, в часоплині справ  та ідей можливість побачити наш край, нашу

благословенну землю.

Учні  

1. Краю мій батьківський – чарівна колиска,

    Незабутній спогад, що горить завжди!

    Ти – мій гай зелений, я – твоя берізка,

    І моє коріння напуваєш ти.

2. Край мій веселковий, дівчина-калина,

    Наймиліші квіти я тобі зірву.

    Ти – мій луг шовковий, я – твоя травина,

    Тож без тебе, краю, я не проживу.

3. Край мій незрівнянний – дивовижна квітка,

    Що квітує гордо в спеку і мороз,

     В цій чарівній квітці я – мала пелюстка,

     Та з тобою, краю, не злякаюсь гроз.

4. Краю мужній, вічний, мій могутній дубе,

    Я один листочок на твоїм гіллі.

    Хай завжди у тебе мирне небо буде

    І хліба квітують на твоїй землі.

5. Хай тебе обходять, краю, хуртовини,

    І завжди на полі морем льон цвіте.

    Хай зорею сяє посмішка дитини,

    А над лісом сходить сонце золоте.

 

Заключне слово класного керівника

Куди б вас не закинула доля, де б ви не бували, не забувайте свій рідний край, землю, яка дала вам сили зростати і мужніти, крила – щоб творити і настлоджуватися красою, мудрість ваших предків. Як відомо, «у рідному краї і дим солодкий», тому не шукайте чужих країв – любіть свій і робіть усе, щоб він ставав кращим, багатшим, відомішим.

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
4 серпня 2019
Переглядів
1276
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку