Виховна година "Майбутнє починається в минулому"

 

Тема: «Майбутнє починається у минулому»

Мета: формувати у школярів ціннісне ставлення до Батьківщини, народу, людей; розвивати почуття гордості за славне минуле рідного народу; формувати сімейні цінності; виховувати прагнення примножувати своєю працею здобутки свого народу.

Очікувані результати:

• формування ціннісного ставлення до держави, українського народу, його мови, звичаїв та традицій;
• розширення знань про історичне минуле України;
• усвідомлення цінності життя та тих складових, які впливають на нього.

Методичне забезпечення:  плакат із зображенням дерева, картки зі словами-поняттями, портрети видатних людей України, колосся пшениці, вишитий рушник, шаблони-квіти, мультимедійна презентація.

Сценарний хід виховної години

Вступне слово класного керівника

«Я цікавлюся майбутнім, оскільки наміряюся провести у ньому решту свого життя», - ці слова належать Чарльзу Кеттерлінгу, але під ними може підписатися кожна людина, небайдужа до завтрашнього дня.

            «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього», - так писав Максим Рильський.

             То чому ж ці два поняття – минуле і майбутнє, дві протилежності, не існують самостійно, окремо? Навіщо прямувати у майбутнє, водночас озираючись на минуле?

Майбутнє починається у минулому, щоб пройшовши етап сучасного, стати сторінкою історії. І на повагу може заслуговувати лише той народ, котрий знає свою історію і виносить з неї свої уроки.

            Життя наше схоже на дерево: ми корінням тримаємося за минуле, ростемо уверх у сучасному і випускаємо листочки для майбутнього.

             Коли вас запитають на уроці мови, що означає слово «минуле», ви, без сумніву, скажете, що це іменник середнього роду. Але якщо зазирнути углиб самого поняття, що для вас є минуле?

( Відповіді учнів. Складання асоціативного ґрона)

 

 

Минуле

 

 

 

 

 

історія     традиції     пам’ять    фольклор    родовід 

 

 

Класний керівник

             Звісно, усе це – наше минуле, без якого нам не збудувати майбутнього. Тож давайте розглянемо кожну з цих сторін, щоб зрозуміти, які уроки вічності нам слід засвоїти (Слова-асоціації, які діти підсумовують, клеїмо біля «коріння» дерева).

1. Історія. «Історія – це свідок минулого, світло істини, жива память, вісник старовини» (Цицерон). «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців» (О.Довженко.)

                ( На дошці з’являються слайди – портрети видатних людей України. Кл.керівник читає запитання у вигляді вікторини, учні відповідають, про кого йде мова. Підсумок кожної доби у вигляді слова-поняття вивішується на коріння дерева).

                «Хто не шанує видатних людей свого народу, той сам не гідний поваги». Ці слова М.Рильського окреслять перший етап нашої подорожі.

• Це був особливо войовничий полководець, який не уявляв свого життя без воєн та багатої здобичі. Він добре розумів, що добробут і сила держави залежать від того, наскільки процвітає торгівля. Він першим із русичів прибив свій щит на головних воротах Царгороду і примусив греків підписати невигідний для них договір, за яким русичі могли продавати і купувати у Царгороді все, не сплачуючи ні мита, ні податків. (Олег)
• Жінка-воїн, жінка-мудрець. Вона не тільки виховала майбутнього князя, а й першою прийняла християнство на Русі. А в ХІІІ ст. православні визнали її святою. (Ольга)
• Під його головуванням зміцніла українська держава. Він приєднав Галицьку землю, литовську землю над Бугом до Русі. Охрестив Київську Русь. Велів будувати церковні храми по Україні, а в свою честь збудував нове місто – Володимир на Волині. За його князювання зявилися перші срібні гроші із зображенням тризуба. Народ назвав його Великим. (Володимир Великий)
• Він був батьком багатьох синів і «тестем Європи». Знав кілька іноземних мов і був великим книголюбом, свято шанував закони, які велів списати у книгу під назвою «Руська правда». Відкрив перші школи, бібліотеки, збудував Золоті Ворота і Софію Київську. (Ярослав Мудрий)

Класний керівник.

             Яку добу презентують Олег, Ольга, Володимир Великий, Ярослав Мудрий? Як можна охарактеризувати цей період в історії України? Які уроки з нього можна винести? (Мудрість, єднання, далекоглядність)

• Він був родом з-під Самбора, навчався в Острозькій академії, а більшість часу провів на Січі. Майстерно володів і шаблею, і пером, любив запорізькі звичаї і традиції. Відомий визволенням бранців у Кафі, походами на Царгород, Трапезунт, Синоп. Першим запровадив військову дисципліну. Відомий герой козацьких пісень. (Петро Конашевич-Сагайдачний)
• Родом із хутора Суботів, син чигиринського сотника, ходив у морські походи на турецькі міста. Згодом став гетьманом, очолив національно-визвольну війну проти Речі Посполитої. Виграв чимало битв: під Жовтими Водами, Пилявцями, Збаражем, Корсунем. Обєднав Правобережну Україну з Лівобережною. (Б.Хмельницький)
• Перший гетьман в еміграції. Усе життя вів переговори з європейськими володарями, направляючи їх проти Москви, яка поневолила український народ. Уклав угоду з козацтвом, яка відома під назвою «Пакти і Конституції законів і вольностей Війська Запорозького» і вважається однією із перших Конституцій у світі. (Пилип Орлик)

Кл.керівник

           - Яка доба об’єднує Сагайдачного, Хмельницького, Орлика? Розкажіть детальніше про ці часи. Які уроки звідти можна винести? (Волелюбність, незламність, вірність)

• Геній українського слова, поет світової слави, найбільший із бунтарів, що пройшов крізь тортури солдатської муштри, поневіряння, зневагу і злидні. Його ім’я святе для кожного українця, а портрет і твори є в кожному домі. (Т.Шевченко)
• Національний пророк, велетень «духа, що тіло рве до бою», який надихав до боротьби з поневолювачами, пробаджував національну свідомість українців.(І.Франко)
• Найбільша поетеса з майстринь світового слова. Квола духом, та тілом нескорена, сильна і вільна, вона підбадьорювала українців до боротьби, до посвяти. (Леся Українка)
• Перший голова Української Центральної Ради, професор, історик, перший президент УНР, який ввів закони про державні символи (тризуб і жовто-блакитний стяг). Четвертим Універсалом оголосив Україну незалежною державою. (М.Грушевський)

Кл.керівник

         А що спільного у цих освічених, мудрих людей? Як назвати добу, коли вони жили і працювали? (Нова) Які уроки з неї можна винести? (Освіченість, любов до народу, справедливість).

         Погляньте, скільки всього дала нам історія, наше минуле. Чи потрібне воно сьогодні? Чи візьмемо його у майбутнє? (Відповіді учнів)

2.Пам’ять. « Єдиною мірою часу є пам’ять» (Гжегорчик)

Кл. керівник:

        Минуле – це наша пам’ять. А пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Та багато сторінок у ній записано кривавим і чорним. Особливо вражають сторінки, де смертельним шрифтом викарбувано слово «трагедія».

 (Демонстрація слайдів)

• Україна пережила три голодомори , але голодомор 1932-1933 був найстрашнішим. Він забрав життя від 7 до 10 млн. українців. Майже пята частина сільського населення України загинули у врожайний рік. Чи можна забути цю трагедію?
• Велика Вітчизняна війна. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю історію війні. 2,3 млн. українців було вивезено на примусові роботи до Німеччини. Багато розстріляно за непокірність. Один лише Бабин Яр приховує до десятка тисяч людських смертей. А скільки їх, що не повернулися додому, що загинуло у таборах? Мільйони, десятки мільйонів. То чи варто про це забути?!
• Це трагедія мирного часу, мирного життя. Чорне крило Чорнобиля перекреслило і красу весняної ночі, і наш спокій. Кілька днів приховувалась правда про скоєне. Кілька днів, що могли урятувати не одне життя. 2 млн. осіб нині проживають на забрудненій території. А період розпаду деяких радіоактивних елементів ще навіть не почався. Він настане через 50, 100 років. Чим це не урок для нас?
• Що ми візьмемо із цих трагедій? Які уроки засвоїмо? (Миролюбність, турбота про людину, майбутнє)

3. Родовід

Класний керівник.

         Але держава – це сотні тисяч маленьких держав : родин, сімей. Кожен із вас виховується у сім’ї. А чи може бути майбутнє, коли немає сімї, щасливого сміху дітей, заклопотаних батьків і мудрих дідусів та бабусь? Український народ склав багато прслівїв про сімю та родину . спробуємо їх пригадати. Я читаю початок, а ви продовжуєте.

Скрізь добре, (а вдома краще).

Вдома і стіни (допомагають).

Добре тому, (хто в своєму дому).

Шануй батька і неньку, (буде тобі скрізь гладенько).

Який дуб, такий тин, який батько, (такий син).

Який кущ, така й калина, яка мати, (така й дитина).

У сокола і діти (соколята).

Кл. керівник.

           У світі є батьки і діти. Ваші батько і мати є дітьми ваших дідусів і бабась. Рід людський складається з поколінь. І ми повинні не лише поважати й вшановувати старших, але й вивчати свій родовід – історію свого роду.

- Можливо, хтось із вас досліджував свій родовід? (Розповіді учнів)

- А що б ви узяли у своєї сімї, родини? (Любов,доброту, ніжність)

4. Традиції і фольклор. «Традиція – це частина нашого минулого, якій ми допомагаємо перебратися у майбутнє» ( Віктор Кротов)

- Традиції і фольклор тісно переплітаються між собою. Чи є які свята, які обряди , що обходяться без веселої пісні, без мудрої оповідки чи приказки. А чи знаєте ви традиційні свята українців та обрядові пісні, що під час них співаються?

Різдво … колядки

Новий рік… щедрівки

Великдень… веснянки, гаївки

Трійця… русальні

Івана Купала … купальські

Спаса … обжинкові

Покрова … весільні

            Пропоную вам зясувати глибинний зміст, походження слів (роздаються картки зі словами)

1. Цуратися (уникати чогось), цурка, цурпалок – ( Цур – у старословянських віруваннях найдальший предок, зачинатель роду)
2. Пекти, піклуватися, печаль, безпека, запеклий – (Пек - старословянський бог вогню)
3. Берегти, обережний, зберігати, оберіг – (Берегині – водяні русалки, які, за давнім звичаєм, охороняли береги річок)
4. Захист – (оборона від нападу – від слова «хист» - вправність)
5. Байка – (від слова «баяти» - говорити)
6. Спасибі – ( від сполучення «спаси Бог»)

• Які життєві уроки дають нам традиції? (творчість, душевність)
• Недарма ми згадали із вами слово «спасибі». Адже українці споконвіків поважали один одного, і свою пошану засвідчували саме такими словами. Але «Спасибі» - це значно більше, ніж етикетна подяка, це символічне звертання до Бога. Не секрет, що українці були людьми набожними, свято дотримувалися релігійних канонів. І у найтяжчі моменти свого життя вони зверталися до Бога, благаючи Його про милість, віддаючи своє життя у Його руки. Нерідко і ми запитуємо Бога про наше майбутнє. Цікаво, а що б ми почули у відповідь?

(Відеокліп «Інтерв’ю з Богом»)

Класний керівник.

• Я думаю, ці життєві поради потрібно нам усім памятати і щоразу звертатися до них.

Минуле не вернуть, не виправить минуле.

Вчорашнє – ніби сон, що випорхнув з очей.

Як луки навесні ховаються під мулом,

Так криється воно плитами днів, ночей.

Але ж воно живе – забуте й незабуте,

А час не зупиняється, а молодість біжить.

І миті жодної не можна повернути,

Щоб заново, по-новому прожить!

• Ви погляньте, скільки всього ми візьмемо з минулого у майбутнє. Адже, як писав Джордж Оруелл : «Хто керує минулим, той керує майбутнім», а ми теж хочемо керувати своїм майбутнім. Тільки майбутнє у кожного своє, неповторне – таке, яким ви його вимрієте, побудуєте. На нашому деревці є коріння (минуле), є стовбур (сьогодення), не вистачає лише майбутнього. А воно, наче квітка, готується розкрити свої пелюстки і полонити своєю красою. Яким ви бачите своє майбутнє? Що у ньому для вас є найголовнішим? Напишіть на квітах, що лежать на вашому столі.

(Квіточки із записами чіпляємо на деревце)

Заключне слово класного керівника

           Ось і розцвіло наше дерево – пишно, гарно… Тож дивіться : не губіть його цвіт, не нищіть холодом душі чи байдужістю. Адже ми чекаємо його плодів, тобто майбутнього, не зіпсованих, не пошкоджених, не оббитих. А сьогоднішня зустріч , я гадаю, допоможе кожному з вас зробити і свої висновки, узяти свої уроки.

Нехай серця не знають супокою,

Хай обганяють мріїї часу біг,

І ваша юність хай буде такою,

Щоб їй ніхто не заздрити не міг!  

Цуратися (уникати чогось)   Цурка   Цурпалок (обрубок)                   Берегти   Обережний   Зберігати   Оберіг	Пекти   Піклуватися   Печаль   Безпека   Запеклий           Спасибі
Байка	Захист   Захисник   Захисний

Мудрі думки про минуле:

 

«Історія – це свідок минулого, світло істини, жива память, вчитель життя, вісник старовини»

Цицерон

«Історія – скарбниця наших діянь, свідок минулого, приклад і повчання для теперішнього, застереження для мійбутнього»

Сервантес

«Минуле, яке зберігається в памяті, є частиною теперішнього»

Тадеуш Котабинський

«Спалені мости у минулому нам відкривають шлях у майбутнє»

Данте

«Хто керує минулим , той керує майбутнім. Хто керує теперішнім, той керує минулим».

Джордж Оруелл

«Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців»

О.Довженко

«Не знати історії – значить завжди бути дитиною»

Цицерон

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Любов

Доброта

Ніжність

Єднання

Мудрість

Далекоглядність

Волелюбність

Незламність

Вірність

Освіченість

Патріотизм

Справедливість

Миролюбність

Турбота про людину

Творчість

Душевність

Пісенність

Сарненський НВК «Школа-колегіум» ім..Т.Г.Шевченка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховна година на тему:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала:

класний керівник

Турик Ірина Ростиславівна