Виховна година: "Ми нація єдина, твої ми діти, Україно!"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                            

   

 

 

Мета: розширити поняття  родини; викликати бажання примножувати її славу.  Виховувати бережне і шанобливе ставлення до родини, Батьківшини.

Обладнання: комп’ютер, презентаціі, фонограми пісень, вишитий рушник, хліб, плакти.

                                           Епіграф

                                            Ми, українці, нація прадавня,
                                             На цій Землі — багато тисяч літ.
І.                                              Культурою й традиціями славна,
                                                 І багатющий в нас духовний світ

 

• Ми, українці, нація прадавня,
  На цій Землі — багато тисяч літ.
  Культурою й традиціями славна,
  І багатющий в нас духовний світ.

В нас звичаї свої, неписані закони,
По них пізнає українця вся земля.
Своє світосприймання й заборони,
Як і свої ліси, річки й поля...

Свої казки, легенди і повір’я,
Дотепні жарти і слова ясні,
Своя хатина біла і подвір’я,
І неповторні, трепетні пісні.

 

Усе, що є в нас, в праці здобували,
Пройшли дорогу в світі нелегку.
Та завжди хлібом друзів зустрічали
На вишитому шовком рушнику.

Бо ж хлібові ціну народ наш добре знає,
Пройшов крізь голод, смерть і забуття.
Та доброту і щирість в серці має,
З теплом в душі й любов’ю йде в життя.

 

Народ цінує землю цю єдину,
В якій коріння наше з правіків.
Вітчизну любить і свою родину,
Бо тут народжений й життя прожив.

Й сама земля дала нам рідне слово,
Робочі руки й щирі почуття.
Й дитинну душу світлу, пелюсткову,
І мрії, що ведуть у майбуття.

Ми на своїй землі віки й тисячоліття,
Тут славний рід, родина і сім’я.
Коріння у землі, а в небо — пишне віття.
У світі — українці нам ім’я.

Іде в майбутнє рідна Україна,
У світле і високе майбуття.
І наш народ — одна свята родина,
А кожен з нас в родині цій дитя.

Учитель. Шановна вся наша шкільна родино! Щиро вітаю вас. А зібралися ми сьогодні не випадково. 1 вересня – завжди свято. Свято зустрічі з однолітками, друзями, учителями, це свято відкриває шлях до нових знаннь для життя в согоденні та майбутньому. А щоб життя було цікавим і захоплюючим, творчим і багатим, усім треба жити у дружбі й мирі, адже тільки у такій співпраці усім буде цікаво, комфортно і затишно. Отже, починаємо наше свято.

4.Почнемо з того, що наш український народ — це дуже давня нація і живе він на цій святій землі уже багато тисяч років. А тому у людей виробилися за багато тисячоліть певні звички, традиції, писані й неписані закони, за якими відразу можна впізнати українця серед сотень інших націй і народностей. Тож ці риси характеру і поведінки стали національною ознакою.

  5. Так, це працелюбність, любов до праці, бажання вчитися, все мати і все вміти. І хоч одна людина всього вміти і всього зробити не може, та в гурті, в колективі — це можливо. Ось, наприклад, українці завжди любили землю, бо вона в нас родюча, що не посієш, те вродить. То як можна таку землю не любити? Тому працювали на землі, обробляли, вчилися сіяти, збирати. Стали землеробами та ще й дуже вправними.

6.  А ще українці свободолюбний народ. Понад усе наші люди люблять волю, щоб їхній праці і життю ніхто не заважав. Бо сам народ миролюбний, цінує мир і спокій, ніколи не завойовував чужих земель, хоча сам страждав від набігів різних войовничих народів і змушений був проганяти ворогів зі своєї землі.

7. Наш народ — добрий, гостинний і щедрий. Українці дуже постраждали від голоду у двадцяті, тридцяті, сорокові роки минулого століття. Тому завжди зустрічає друзів із хлібом-сіллю, підносить його на вишитому рушникові. Адже рушник — наш оберіг. Це вже стало нашою давньою традицією, звичаєм. Українці своїм обов’язком вважають нагодувати людину, яка зайшла до хати, дати напитися перехожому. Так повелося з давніх часів і дійшло до нас. Це говорить про високу культуру нашого народу.

8.  Наш народ дуже майстерний. Він уміє багато чого робити, може здивувати людей витворами мистецтва. Адже чого тільки наші люди не вміють робити! А все тому, що з сивої давнини українці любили вчитися і були грамотними завжди. У кожній родині цінувалися знання, кожен прагнув знати якомога більше. Було обов’язковим, щоб діти вміли читати й писати. Люди добре знали, що дитину вчити треба змалку, бо: «Чого Івась не навчиться, того Іван знати не буде». Наші люди гончарі, можуть плести з лози меблі. А жінки і вишивають, і плетуть, і прядуть. Українку по вишивках і чарівних рушниках-оберегах упізнають в усьому світі. Українська жінка і сорочку синові вишиє на щастя, і рушника на долю. Тому рушник і став синам та донькам оберегом, бо це — сама материнська любов і щира молитва, що оберігають її дітей від біди в далеких дорогах.

 

 

Світлана Весна "Мій рідний край"

 

 

 

Гра. Перевіримо, чи багато ви знаєте пісень... Ну хоча б таких, які починаються зі слів: «Ой ...» (У грі беруть участь усі гості, а ті, які сидять за одним столиком, її виконують. Одні співають, інші перебивають своєю піснею. І так до тих пір, поки не вичерпається запас пісень.) "Ой ти, дівчино, з горіха зерня", "Ой, у лузі калина", "Ой, у полі два дубки", "Ой, на горі та й женці жнуть", "Ой, гарна я, гарна, як тая горлиця", "Ой, чорна я си чорна", "Ой, чий то кінь стоїть", "Ой, не світи, місяченьку","Ой, у вишневому садку", "Ой, не ходи, Грицю"

Учитель. Отже, сучасний українець  завжди тішить око оточуючих. Але кожен з нас мусить слідкувати  за таким:
· спілкуванням;
· поведінкою;
· манерою вдягання;
· душевним спокоєм (тобто звертати увагу у світі не лише на гроші);
· цінністю родинного вогнища. Думаю з таким набором пам’яток, сучасний українець стане взірцем цивілізованого громадянина для всього людства [2].

 

ІІ.

Учитель. Тепер будемо ближче знайомитися з нашими родинами.  

 

Моя сім’я і дорога родина —
Це тато, мама, бабця і дідусь,
Сестричка, братик і любов єдина,
І я у них також любити вчусь.

Мені тут тепло, затишно і тихо,
Надійно, світло, радісно завжди.
Мене в родині оминає лихо,
З усім на світі я біжу сюди.

Чи радість світла в серденьку буяє,
Чи сльози гіркі ллються із очей.
Я йду в родину, я ж бо добре знаю,
Як люблять у моїй сім’ї дітей.

Пригорне ніжно матінка дитину,
Положить тато руку на плече.
Я завжди можу спертись на родину,
Тут серце біль тяжкий не обпече.

Бо є любов, підтримка і увага,
Є тепле слово — щастя джерело.
Панує у родині в нас повага,
Любов прадавня, ласка і тепло.

Любов, мов сонце, душу зігріває.
Без неї дітям в світі не зрости.
Вона усім в житті допомагає,
І здатна у пітьмі людей вести.

З чим мамину любов нам порівняти?
Із сонечком, що світло шле й тепло...
Готова мама все для нас віддати,
Щоб дітям добре й сонячно було.

Чи з зорями її нам порівняти,
Що наче мрії, в небі миготять?
Матуся й зірку нам готова зняти,
Її на щастя дітям дарувать.

Любов її не має меж — безкрая
І безкорисна, світла й чарівна.
Любові більшої у світі не буває,
Любити може так лише вона.

Відео-кліп « Рідна мати моя»

Словечко хочу мовити за тата,
Бо він мені порадник, захисник.
Він так мені розказує багато,
І я до бесід щирих дуже звик.

Він вчить мене у цьому світі жити,
До праці залучає кожен раз.
Вчить бути вірним, відданим, дружити
І не підводити ніколи друзів, клас.

Бо щира дружба всіх людей єднає
І робить добрими та чесними людьми.
Життя хорошого без дружби не буває,
А в дружбі всі зростемо мудрі ми.

 

 

Гра.  «Чоловік-жінка». Умови конкурсу:  Для кожної команди протягом 30 секунд я задаватиму запитання, відповіддю на які є слова жінка або чоловік. Виграє та команда, яка за 30 секунд дасть більше правильних 

 

• Хто з українців першим злітав у космос? (чоловік. Леонід Каденюк).
• Хто директор нашої школи? (жінка, Любов Георгіївна)
• Хто є ведучим програми Караоке на майдані? (Чоловік. Кондратюк).
• Чиє свято відзначають 7 липня (чоловіка. Івана Купали).
• Якого роду столиця нашої країни? (чоловічого. Київ)
• Хто президент нашої держави (чоловік. Петро Порошенко)
• Хто відкрив першу бібліотеку в Київській Русі? (чоловік. Ярослав Мудрий)
• Хто зображений на купюрі 200 гривень (жінка. Леся українка)
• Хто написав Заповіт? (чоловік. Шевченко)
• Хто з українців переміг на євробаченні 2016? (жінка. Джамала)
• Хто зображений на купюрі 20 гривень? (чоловік. Іван Франко)
• Якого роду дерево – символ нового року? (жінка. Ялинка )
• Якого роду назва нашої країни?(жінка. Україна)
• Хто народився з горошини? (чоловік. Котигорошко)
• Заради  кого  Сулейман  втримувався  від  нападів  на  Україну?  (жінки,  Роксолани).

 

• Дівчинка.

Два слова чарі́вних — лиш мама і тато,
А скільки любові у них і тепла!
Вони для дітей означають багато,
Щоб щастя іскрилось і радість цвіла.

Бо тато і мама — це рідні нам люди,
Рідніших у цілому світі нема.
З батьками дитина захищена буде,
І душу дітей не остудить зима.

Два слова крилатих — і серце радіє!
Й летить наче пташка в ясне майбуття.
Вони нам дали і натхнення, й надію,
Й найбільше у світі — це наше життя!

 

 

Родина — стовбур дерева міцного.
Це батько й мати, бабці й дідусі.
Тітки і дядечки всі до одного,
Ну, словом, родичі й близькі усі.
І є ще предки давні — це коріння,
Що глибоко у цій землі лежить.
А діти, діти — нове покоління,
Це пишне гілля, що увись летить.

Родинне дерево ось тут укоренилось,
На цій землі, у рідному краю.
Й новим гіллям так щедро розпустилось
Та має біографію свою.

Потрібно всім це дерево вивчати,
Бо ми господарі на цій святій землі.
Коріння роду треба добре знати,
Дітей навчати, поки ті малі.

Бо що то за людина без коріння?
Як перекотиполе, що летить...
Без роду-племені, його благословення
Не може праведно на цій землі прожить.

 Пісня «Родина родина від батька й до сина»

 

9.Дівчинка. Глибоке коріння — високе гілля... Це ми, діти, пишна крона цього дерева. Усі братики і сестрички, друзі, однокласники, знайомі, одне покоління — усі ми — це і є те високе гілля, майбутнє кожного роду, всієї України. Адже наша держава Україна — рідна ненька всього українського народу, який пустив глибоке коріння в її землю ще від роду людського, багато-багато тисяч років тому і досі живе тут, на своїй рідній землі.

 

10. Хлопчик. Якщо ми будемо знати, якого ми роду, будемо вивчати своє коріння, то наша земля буде процвітати і ніколи не загине. Адже здавна в Україні знають про це, цінують родину, бережуть спогади про своїх працьовитих і героїчних предків, які дали життя українському роду людському.

 

11. Дівчинка. З прадавніх віків українці люблять свою рідну землю, в якій лежить набагато більше їх родичів, ніж зараз живе на цій святій землі. Вони полягли за її волю і незалежність, за її самобутність і розквіт, за свою родину, за дітей і їхнє майбутнє. Це чиїсь родичі: твої, мої — наші рідні прадіди, які вірили у світле майбутнє своїх дітей, онуків, правнуків і боролись за нього, як уміли і могли.

12. Хлопчик. Тому ми — молоде покоління, яке прийшло на цю землю жити сьогодні, повинні бути гідними нащадками наших предків, мусимо знати, берегти і примножувати все те, що заробили важкою працею, здобули у нелегкій боротьбі наші пращури. Це ті надзвичайно цікаві та багаті традиції, звичаї, які склалися за віки, і самобутню культуру та побут України, і нашу рідну українську мову, і волю та незалежність нашого народу.

 

Одного роду ми і племені одного.
Зростаємо у радісні часи.
Тому усе, що в роду є святого, —
В своєму серці з гордістю неси.
Любов до праці, прагнення до волі,
Гостинність, щедрість і красу душі.
І доброту, і пісню на роздоллі
В характер свій ввібрати поспіши.

Ти — українець, пам’ятай щоденно,
Що ти свого народу славний син.
До всього стався творчо і натхненно —
Ти неповторний і такий — один.
Тому затям, що треба чесно жити,
Повинен досягнути висоти.
У житті своїм завжди добро творити
І промінь сонця до людей нести.