Виховна година "Ми у відповіді за тих, кого приручили"

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки

Полтавської обласної державної адміністрації

Державний навчальний заклад

«Полтавський центр професійно-технічної освіти»

Методична розробка виховного заходу

Викладач хімії та біології

Аверкеєва О.В.

Сценарій виховного заходу)

Природу, як серце, як зір, бережіть!

Без неї на світі не можна нам жить!

А. Попівський

          Виховання людини – багатогранний процес, складний і творчий пошук. Вихованню зростаючого покоління завжди надавалось великого значення. Сьогоднішня концепція виховання молоді базується на таких основних орієнтирах, як утворення естетичних функцій, розв’язання проблем морально-етичного плану, в основі яких лежать загальнолюдські цінності. Щоб підготувати молодь до життя, виховувати життєві компетентності потрібно розвивати її різнобічну активність, самостійність, творчість, індивідуальність.

У складному переплетенні сучасних економічних, соціальних, педагогічних проблем цивілізації, людство все частіше звертається до моралі, гуманізму і культури, вбачаючи в них реальний шлях до свого виживання і майбутнього процвітання.

Історія людства, в певному сенсі – це історія взаємин людини з природою. Кожний майбутній спеціаліст народного господарства, кожна свідома людина повинна обов’язково мати загальне уявлення про особливості сучасного екологічного стану, а також про основні напрямки державної політики  в галузі охорони тваринного світу, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Порушуючи питання еколого-природоохоронного змісту, поглиблюються уявлення учнів про тісні взаємозв’язки людини і природи, таким чином здійснюється вплив на емоційне сприйняття проблеми. Необхідно збуджувати і підтримувати інтерес молодого покоління до проблем взаємовідносин, взаємоіснування та охорони тварин, що живуть поруч з нами; сформувати гуманне ставлення учнів до живих істот, які їх оточують.

Тема виховної години є досить актуальною, оскільки допомагає розкрити суть взаємовідносин між тваринами і людьми, виховувати любов до „братів наших менших”, а також почуття особистої відповідальності за долю тварин. Молоде покоління не повинне стояти осторонь проблем, які виникають в суспільстві.

 Розкриваючи тему виховного заходу, учні усвідомлюють, що знати, любити й охороняти природу – обов’язок кожної людини. Виховуючи в собі любов до тварин, гуманне ставлення до них ми тим самим виховуємо в собі любов до ближнього.

Підкреслюється актуальність проблеми зменшення кількості безпритульних  тварин, що приречені на вимирання гуманним шляхом, шляхом стерилізації тварин-безхатьків.

Пізнавальною метою виховної години є ознайомлення учнів з творами письменників та поетів, присвячених тваринам, а також історією життя тварин – героїв, яким в різних куточках світу збудовано пам’ятники.

Любов до тварин, спілкування з ними – природна потреба кожної людини, а виховання свідомого, милосердного підростаючого покоління обов’язок кожного вчителя.

Викладач вищої категорії

хімії, біології, екології

Аверкеєва Олена Володимирівна

Мета: гуманізація підростаючого покоління; розкрити взаємовідносини між тваринами і людьми; виховувати любов до “братів наших менших”, почуття особистої відповідальності за долю тварин; вчити учнів екологічному мисленню, доброті, милосердю.

Обладнання: мультимедійна дошка, комп’ютер, презентація порід собак, фотослайд-шоу «Я і мій чотириногий улюбленець», виставка художньої та спеціальної кінологічної літератури про собак; відеофільми про тварин; плакати з крилатими словами:

Епіграф: Розумом собаки тримається світ

(Давньоіндійська мудрість).

Вступне слово викладач

1. Знати, любити й охороняти природу – обов’язок кожної людини.
2. Любов до тварин, спілкування з ними – природна потреба кожної людини.
3. Слава собак увічнена в граніті.
4. Якщо ми зраджуємо друзів.

Заключне слово викладача

(Зал прикрашають плакати, на мультимедійній дошці –відео №  про собаче життя)

Вступне слово викладача

Доброго дня дорогі учні та шановні гості!  Сьогодні, 4 жовтня, весь світ відзначає Міжнародний день захисту  тварин. Сьогодні в цій залі відбудеться незвичайне cвято, свято дружби, відданості і любові,любові до тварин «Віддай серце чотирилапим!», на якому присутні гості. Дозвольте мені їх вам представити. Це ………-кінолог, який достеменно розуміє мову собак. Це…….представник  міської організації захисту живої природи «Юний европеець», що опікується безпритульними тваринами в нашому місті.

(Інформація на екрані в презентації)— Всесвітній День Прав Тварин та Всесвітня Декларація Прав Тварин ( Universal Declaration of Animal Rights / UDAR) затверджені 10 грудня 1998 року, в 50-ту річницю підписання  Декларації прав людини (UniversalDeclarationofHumanRights / UDHR), яку підписала Генеральна асамблея Організації Обєднаних Націй.

Спілкуватися з тваринами люди почали ще задовго до приручення їхніх диких предків. Уже десятки тисяч років тому люди не тільки полювали  на звірів і птахів, а й спостерігали за ними  й намагалися ввійти з ними в тісні, дружні стосунки. Процес зближення людини з тваринами  відбувався значно швидше після того, як деякі з них були приручені.  Вчені - зоологи вважають, що на Землі приблизно півтора  мільйона видів тварин, а хребетних тварин майже 40750 видів.  З цієї величезної кількості люди приручили й одомашнили лише близько 50 видів. Про тварин, які живуть поряд з людиною, звикають до неї і пристосовуються до її діяльності, про тварин, яких узяли в дім, приручили і навчили жити разом, а також про тварин-безхатьків, яких ви бачите на вулиці і які потребують допомоги від людини і піде мова.

(гіперпосилання у презентації)   ФІЛЬМ ПРО ТВАРИН (відео 2)  (Учням пропонується переглянути  відеосюжет про домашніх улюбленців людей – тварин. ).

1. Знати,  любити й охороняти природу – обов’язок кожної людини.

Учень: Приручення собаки відбувалося приблизно 15 тис. років тому, в епо­ху первісної людини — в кам'яному віці. А нині ми маємо чимало різних порід собак, іноді таких несхожих між собою, що нам важко повірити в те, що вони належать до одного виду. Ну от хоча б для порівняння мексиканська собачка чи-хуа-хуа, яку можна посадити в склянку, й дог або сенбернар величиною з теля. (слайд в презентації)  У наш час усі породи собак поділя­ються на три основні групи: служ­бові, мисливські й декоративні (кімнатні). . (слайд в презентації)

Викладач:  Знати, любити й охороняти природу – обов’язок кожної людини. Але любити тварин зовсім не означає, що треба ловити звірів і птахів, брати їх додому й зачиняти в клітки. Саме навпаки, вивчати тварин треба тільки в природному середовищі. Та й взагалі дружити з тваринами краще й цікавіше, якщо вони перебувають на волі. Певна річ, у тих випадках, коли тварина попала в біду, людина повинна надати їй допомогу.

Учениця: Останнім часом стало “модно” заводити тварин у будинках і квартирах для розваги, без роздумів над тим, чи добре  їм? Бувають випадки, коли люди, награвшись цими тваринами, виганяють їх. Опинившись в інших умовах, без їжі і даху тварини гинуть, тому що вони не можуть  пристосуватись до нового середовища існування. З’являються і бродячі коти та собаки.

Викладач: Тому перш, ніж завести тварину, необхідно добре подумати, чи потрібна вона вам, чи зможете ви її утримувати, чи безпечна вона для оточуючих, чи вистачить у вас коштів і часу займатися нею.

ФІЛЬМ ПРО ТВАРИН. (відео 3 ) (гіперпосилання у презентації)  

Учень: Жива істота - це не іграшка. Треба знати психологію тварин, тому що для них господар - це завжди вожак, а члени його сім'ї - побратими або суперники.  Чотирилапі друзі мають високу чутливість і реагують на психологічну атмосферу в сім'ї. Вони радіють і сумують разом з нами. Відрізняючись від людей тим, що у них немає захисних психологічних механізмів, вони можуть навіть захворіти, якщо рівень напруження між членами сім’ї і твариною буде високий.  Собаки, незалежно від породи,  увібрали в себе найкращі якості, які б ми хотіли бачити у тварині.

Викладач: Особливо благодійно впливає перебування собаки в домівці на дітей. Школою доброти, високих моральних  якостей є виховання любові до “братів наших менших” – собак. Незалежно від того, чи ваш чотирилапий вихованець  буде охороняти присадибну ділянку,  чи піде з вами на полювання, чи просто стане “членом  сім’ї” – у будь-якому разі треба придбати маленьке цуценя, яке  можна виростити й виховати  самому. І тоді ви матимете друга і помічника.

2. Любов до тварин, спілкування з ними - природна потреба кожної людини, що свідчить про її доброту.

Для чого люди заводять собак? Одні хочуть мати сторожа, інші - помічника на полюванні, на кордоні, в міліції, треті - щоб не бути самотніми. Тисячі років собака заслужено користується славою кращого друга і помічника людини. Письменники і поети, вчені і художники в усі часи прославляли собаку за її розум, вірність, відданість, а скульптори увіковічували її в граніті.

(Учениця читає вірш С. Єсеніна)

“ПРАВО СОБАКИ НА ЖИТТЯ”

В житніх кулях і колючках, де повисли рогожі в ряд,

Привела на світанку сучка аж семеро цуценят.

Цілий день їх, не знаючи втоми, прилизувала язиком.

Парувала мерзла солома під теплим її животом.

А ввечері, коли кури усілися на дрючок,

Вийшов господар хмурий, цуценят поклав у мішок.

Кучугурами копотіла, поспішала за ним вона.

І так довго трепетала в ополонці вода нічна.

А коли облизавши боки, ледве чвалала назад,

Здався їй молодик високий одним з її цуценят.

І тоді дзвінко завила, на той тонкий молодик,

Поки він за могилу у сніжних полях не зник.

І глухо, як від подачки, коли кинуть їй камінь на сміх,

Покотилися очі собачі золотими зорями в сніг.

Вчитель: Ось так самоправно знищила ця безсердечна людина сім життів. Її не цікавило як переживе це собака. Як ви думаєте чи є цей спосіб гуманним??Чи буде відповідати ця людина перед своєю совістю, перед Всевишнім за свій необдуманий крок? І як би в такому випадку вчинили ви??? (робота із залом)

Так, вірно, лише стерилізація тварин є гуманним способом, адже за життя тварин у домі відповідає її господар. Увага на екран.

(гіперпосилання в презентації, документ WORD стерилізація тварин)

3. Слава тварин увічнена в граніті.

Викладач: А зараз ми розповімо про собак чия слава увічнена в граніті, а саме про собак сенбернарів, які вже багато віків рятують людей в засніжених Альпійських горах. Деякі собаки врятували за своє життя 30 - 35 чоловік. Рекордсменом серед них був пес  Баррі, який за 12 років рятувальної служби допоміг вижити 41 людині, які потрапили під гірські лавини.

Учень:  Запам’яталась вилазка Баррі. Лавина накрила однорічного хлопчика. Рятівна команда після невдалих спроб припинила пошуки. Але Баррі все таки відшукав хлопчика і кілька годин, доки дитина була непритомна, лежав біля неї, зігріваючи її своїм диханням. При цьому Баррі не відходив від дитини, щоб привести допомогу, а голосно гавкати було небезпечно, тому що це може призвести до сходу лавини. Коли хлопчик опритомнів, собака обережно схопила дитину зубами за комбінезон і понесла. Так вона пройшла 4 км, інколи лягаючи на сніг відпочити та зігріти дитину. Коли Баррі дійшов до селища, він ледь пересував ноги. Його лапи кровоточили від порізів, які він наніс гострими як бритва льодовими кірочками. Собаку і дитину відправили в лікарню. Дитина відбулась легкою застудою, а собака отримала тяжке запалення легень, адже вона довго дихала відкритою пащею. На щастя, Баррі вилікували.

Учениця: В 1812 р. Наполеон отримав поразку в Росії, і з своєю армією відступав у Францію. Один із солдатів – дезертирів опинився у районі перевалу Великий Сен-Бернар. На шляху він упав в засипану снігом ущелину і, виснажений, заснув. Там його і знайшов Баррі, що вийшов на пошуки потерпілих. Сильна собака відкопала солдата, зігріла його своїм тілом та диханням. Коли солдат прийшов до тями і відкрив очі, він побачив засніжену морду величезної собаки, подумав, що це вовк, вихватив ніж і ударив ним собаку...

Тяжко поранений Баррі ледве дістався до монастиря. Там йому зупинили кров та обробили рану. Місцевий  купець, дізнавшись про стан  Баррі, попрохав дозволити йому відвезти пораненого  Баррі в Берн, де була лікарня для тварин. Всі жителі монастиря проводжали Баррі. В Берні Баррі надали ветеринарну допомогу, і він вижив. Але із-за отриманого поранення та слабкості на свою благородну роботу він не повернувся.

Викладач : В 1814 році його не стало. Чучело Баррі до цих пір знаходиться в швейцарському музеї природознавства в Берліні.

Слава Баррі, яку він отримав при житті, не згасла і після його смерті. Вдячні жителі Швеції встановили знаменитому сенбернару пам'ятник. (слайд в презентації)

Учень : Заслуговують уваги і їздові собаки, які в умовах Крайньої Півночі, з її снігами, заметілями і тривалими полярними ночами, запряжені в легкі санки - нарти, перевозять людей, вантажі, пошту та інше. Під час війни на собачих упряжках вивозили з поля бою поранених, доставляли боєприпаси, продукти харчування.

У народів Півночі собаки і зараз є основним видом транспорту. На початку XX сторіччя сталася подія, героєм якої був собака по кличці Болто, якому  в Нью-Йорку поставили гранітний пам'ятник.

Учениця: А трапилось це в січні 1925 року на заході Аляски. Лікар невеличкого міста Ном виявив серед жителів епідемію дифтерії. Потрібна була протидифтерійна сироватка. Але до найближчого селища, де її можна було отримати, більше 1000 км, ще й негода бушує, літаком не долетіти. Тож основним транспортом були запряжені собаки з досвідченими провідниками. 1000 км - це велика відстань, на подолання якої була направлена ціла естафета запряжених собак. Особливу роль відіграла остання упряж з 13 собак на чолі з  розумною і відважною собакою - Болто, про заслуги якої знала вся Аляска. Була ніч, негода не вщухала. Знесилений та замерзаючий провідник лежав на контейнері з вакциною, щоб вона не замерзла. Коли він відчув, що нарти зупинилися, а собаки почали скавучати, він оглянув їх лапи. Лапи собак були порізані і кровоточили від гострих льодових кірочок, які врізались їм між пальцями. Обчистити собакам лапи закляклими пальцями провідник не зміг. Тоді він став вигризати їх зубами. І собаки пішли вперед, а знесилений і геть замерзаючий провідник, ліг на нарти і крикнув:

- Вперед, Болто! Вперед! Додому! В Ном! (слайд в презентації, гіперпосилання на відео , уривок з мультфільму «Балто»)

Учень: І Болто сам привів упряжку. В потрібному місці він завернув направо і піднявся вгору. На світанку 2 лютого нарти з напівживим провідником доставили сироватку, і лікар відразу почав обходити хворих, щоб ввести їм рятівний препарат. Вже наступного дня американські газети повідомили про цей героїчний вчинок провідників і собак.

Викладач: Розповідають, що, коли, відігрівшись, провідник підійшов до Болто, щоб очистити його лапи від льодових кірочок, вірний пес лизнув йому лице, і по щоці цього мужнього чоловіка скотилася сльоза. В кінці 1925 р. в Центральному парку Нью-Йорка був урочисто відкритий пам’ятник славетному Болто. Серед дерев – постамент у вигляді скелі. На скелі – бронзова собака в упряжі. Внизу напис: “Болто”. До постаменту прикріплена бронзова плита  з написом: „Неприборканому духу їздових собак, які через сурову кригу та нестримну воду, через арктичні сніги пройшли естафетою 600 миль і доставили зимою 1925 року із Ненана для допомоги у вражений інфекцією Ном  антидифтерійну сироватку. Витривалість. Вірність. Кмітливість.” (слайд в презентації)  За цим сюжетом знято прекрасний мультиплікаційний фільм під назвою «Балто».

Учениця:. Собаки завжди допомага­ли людям у вивченні й вирішенні різних наукових питань. Допомага­ли вони по-різному: де силою й фі­зичною працею, де особливістю своїх органів чуття та поведінкою, а головним чином — безпосеред­ньою участю в ролі піддослідних під час проведення різноманітних екс­периментів, що мають велике зна­чення для біології, медицини й ветеринарії. Знаменитий лікар Дав­ньої Греції Гіппократ, італійський учений Л. Сколанцані, академік І. П. Павлов та багато інших завдя­чують своїми досягненнями саме собакам.

 Відомий лікар древньої Греції Гіпократ – “батько медицини” - вивчав будову тіла, препаруючи трупи тварин. Особливо багато працював з собаками відомий фізіолог Павлов, результати дослідів якого мають всесвітнє значення.

Викладач: Як вдячність за свої досягнення, Павлов запропонував спорудити пам’ятник Собаці. На високому круглому постаменті сидить собака. На самому постаменті – декілька барельєфів з зображенням різних дослідів над собаками і вислови про їх допомогу вченим, що належать перу великого фізіолога. 

На  барельєфі написано: “Хай собака, помічник і друг людини з древніх часів, приноситься в жертву людині, але щоб це неодмінно відбувалось без зайвої муки тварини”. (слайд в презентації)

Учень: Вчені проводили досліди на собаках по оживленню організму після явної смерті. Це дозволило їм розробити методи виживання людей, які загинули внаслідок нещасного випадку. А скільки дослідів було проведено на тваринах по пересадці різних органів, починаючи від пересадки шкіри, кінцівок, до нирок, серця і навіть голови. Завдяки їм розроблені операції, які дозволяють зберегти життя багатьох людей.

Викладач: Допомогли тварини і при освоєнні космосу. Адже першими в космосі були собаки - спочатку Лайка, потім Білка і Стрілка, а перед ними були миші, криси, кролі, черепахи, жаби, завдяки яким були вивчені впливи космосу на організм, перевантаження, космічне опромінення та інші фактори, які можуть впливати на людину в космосі. (слайд в презентації)

Учениця: Всім нам відомо і про заслуги собак на кордоні, в міліції. Тисячі правопорушень розкрили собаки, сотні-тисяч порушників кордону затримали собаки, і тисячі тон наркотиків виявили собаки, рятуючи людей від наркотичної залежності.

Учень: Хотілось би відмітити роль собак-поводирів, яких спеціально навчають, щоб полегшити сліпим людям життя. Кращими поводирями вважаються собаки породи лабрадор і німецькі вівчарки. До речі, вік собак - поводирів   короткий.  Дають знати постійне нервово - психічне напруження, яке зазнає     собака,  заміняючи сліпим людям очі.

Викладач : В знак подяки за полегшення життя сліпих людей на території Берлінського зоопарку собакам – поводирям встановили пам’ятник. На прямокутному кам’яному постаменті стоїть доросла вівчарка і уважно дивиться вдалечінь.

Прикладів щирої прихильності, вірності та відданості собак своїм господарям відомо дуже багато, хоч зазвичай ці чотирилапі друзі і не удостоюються пам’ятників.

(робота із залом)

 А взагалі - скільки в середньому живе собака?  (12 - 13 років, до 20, рекорд -27р. 3 міс.)   А кіт? (14- 15років) Скільки порід собак, на вашу думку існує в світі?  (У світі існує понад 400 по­рід собак.)

Тим, хто вирішив завести собі чотириногого друга, краще не брати великих і сильних собак — таких, як дог, ньюфаундленд, а та­кож собак, які важко піддаються дресируванню: південноросійську вівчарку, чорного тер'єра, москов­ську вартову. Краще придбати ні­мецьку вівчарку, колі,  бок­сера, керрі-блю-тер'єра. З ними ви можете брати участь у різних зма­ганнях. З будь-якою собакою можна знайти контакт і добре її видресирувати. Усе залежить від того, наскільки серйозно людина підходить до ви­ховання свого чотирилапого друга. Отож, добре поміркуйте, перш ніж узяти в свій дім собаку. А коли ви вже вирішили взяти, станьте йому справжнім другом. Тож нехай ваша дружба буде міцною, щасливою та радісною.

4. Якщо ми зраджуємо друзів.

Учень:  Тварина - це жива істота, яка здатна відчувати і страх. і біль. Тому проблема поваги до тварин, до їх життя повинна регулюватись законом. В Україні з 13 грудня 2001 року діє “Закон про тваринний світ”, 63 стаття якого встановлює відповідальність за жорстоке поводження з тваринами.

Учень  читає: Вірш Бондар Мирослави 

“Якщо ми зраджуємо друзів”

У серці біль, душа тремтить, злиденний вітер виє,

І час невпинно так летить, а він лише про домівку мріє.

Серед бруду і сміття старий і хворий пес лежить,

І чути стогін і виття, та якось він заснув на мить:

І молодість у сні прийшла, коли на руки взяв його хлопчина,

маленький був, ще цуценям,немов грайливая дитина.

Він ріс в теплі і доброті,та час спливає, виростають діти,

І вдячний пес, що у житті він зміг когось любити.

Що ж, не потрібен він тепер тому, кому служив так вірно.

Остання мить - і пес помер, лиш зашуміло листя: – “Спи спокійно”.

Викладач:  Благодійні організації, на жаль, явище дуже рідкісне, тому що вони існують на невеликі спонсорські внески тих людей, які не байдужі до долі тварин. Такі організації надають тваринам дах і допомагають їм знайти нових господарів. У нашому місті є така організація захисту живої природи це «Юний європеєць» . Заключне слово викладача

Підсумувавши прослухане, можна зауважити, що кожна людина повинна жити в гармонії з живою  природою, тобто з тваринами, захищати їх і охороняти.

Допоки житимем, рятуймо все від знищення, розрухи, смерті, бруду.

Хай наша справа радість принесе і впевненість, що ми на світі -  люди!

Як висновок нашого виховного заходу  прозвучать наступні слова.

Витри  піт  солоний із чола І трудись, забувши  про утому,

Бо людина ціниться  по тому, чи вона зробила, що могла.

Скільки сил у неї вистачало, щоб на світі більше щастя стало.

То ж давайте творити добро, робити світ прекрасним і багатим. 

Література

1. Заянчковський І.Ф. Памятники животным. – К.: Радянська школа, 1983.
2. Мантейфель П.А. Рассказы натуралиста. – М.: Лесная промышленность, 1984.
3. Рябінін Б. Мої друзі. – Веселка., 1980.
4. Сетон-ТомпсонЭ. Животные  - герои. – М.: Мысль, 1989.
5. Журнал  “Позакласний час”, 2006 р.
6. Нехаев В. С. Воспитай себе друга.— М.: Детская литература, 1986.
7. Гусев В. Г., Нехаев В. С. Наши верные друзья.— М.: Агропромиздат, 1987.
8.                Заянчковский И. Ф. Памятники животным.— К.: Радянська школа, 1983.     
9. http://www.poltavaforum.com/zveri-124/19226-centr-zahistu-jivoyi-prirodi-yuniy-yevropeyec.html
10. http://young-european.org/