Виховна година «На світі білому єдине як і Дніпрова течія – домашнє вогнище родинне, оселя наша і сім’я»

Про матеріал

Матеріали даного виховного заходу можна використовувати для проведення заходів пов'язаних з міжнародним днем сім'ї. Метою виховного заходу є: розширення розуміння учнями понять «рід», «родина», «родовід»; виховання в дітей шанобливого ставлення до батьків та членів своєї родини .

Перегляд файлу

Сапожинський НВК

«Загальноосвітня школа І – ІІ ступенів –

дошкільний навчальний заклад»

 

 

 

 

 

Матеріали на публікацію:

 

 

 

 

Виховний захід

 

до міжнародного дня сімї

 

«На світі білому єдине як і Дніпрова течія –

домашнє вогнище родинне, оселя наша і сімя»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала: вчитель початкових класів

Бойко Ольга Олексіївна

 

 

 

 

 

 

 

Сапожин

2016


Мета: розширити розуміння учнями понять «рід», «родина», «родовід»; виховувати в дітей  шанобливе ставлення до батьків та членів своєї родини; розвивати бажання робити своїм близьким приємне, бути до них чуйними, уважними до старших.

Обладнання: святково прикрашена зала, українські національні костюми для учасників, вишиті рушники, килим, коровай, музична апаратура, ноутбук,стільці, стенди з фото, вишиті рушники, декорації, вислови з Біблії, дитячі візочки, дерева роду, ляльки – мотанки, скриня, символи України.

 

      Сімя, родина, рід –

Які слова святі.

Вони потрібні кожному в житті.

Якщо міцніє хоч одна родина –

Міцніша стане наша Україна.

 

Доброго ранку! Доброї днини!

Ми вас чекали на наші гостини,

Щоб вшанувати тат і мамусь.

Сестричок, братів , дідусів і бабусь.

 

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом. любов'ю і миром.

 

Для гостей відкрита хата наша біла.

Тільки б жодна кривда в неї не влетіла.

 

Хліб підносим вам і сіль

На біленькім рушничкові,

До землі аж б'єм поклін.

Щоб завжди були здорові.

 

(діти кланяються батькам)

(діти вручають хліб батькам)

 

   Ще з давніх – давен із хлібом –сіллю зустрічали гостей. Усім, хто приходив із чистими помислами, підносили цю давню святиню. Прийняти рушник, поцілувати хліб – символізувало злагоду, пошану до тих, хто їх подавав.

 

   Шановні гості! Дорогі діти, наші рідні батьки, вітаємо вас на родинному святі! Сьогодні ми зібралися у колі нашої дружної родини. адже школа – це теж сім'я.

 

Батьки і діти! Діти і батьки!

Нерозділиме і одвічне коло.

Ми засіваємо житейське поле,

І не на день минувший  - на віки!.

 

Яка хороша нині днина –

Зібралася уся родина.

Всі рідні -  сестри і брати,

Дідусь, бабуся, батько, мати.

 

   Батько і мати – найрідніші, найближчі  кожному з нас люди. Вони нам дарують життя..Іще наші предки вбачали в сім'ї найважливішу та незмінну умову життя кожної людини, духовне і моральне підґрунтя для розвитку особистості.

Послухайте легенду; Після того, як до Бога звернувся чоловік і заявив про свою нудьгу, Бог задумався, з чого зробити жінку, якщо весь людський матеріал пішов на чоловіка . Після короткого роздуму став він створювати жінку.

З кількох променів сонця.

Всіх чарівних фарб зорі

Задумливого смутку місяця.

Краси лебедя.

Грайливості кошеняти.

Ласкавого теплого хутра

Притягальної сили магніту.

Все змішав, додав;

Холодного мерехтіння зірок,

В'їдливості мухи.

Впертості осла,

Ревнивості тигриці.

Отруйності змії,

Дурману опіуму.

Безпощадності стихії.

Оформив постать, вдихнув у неї життя. Цю жінку передав чоловікові. Промовивши:»Бери її такою яка вона вийшла і не намагайся її переробити. Зазнавай щастя з нею протягом життя і терпи муки від неї до самої смерті».

 

   Адам у Єви запитав;

  • Кохана, люба, мила чарівна,

Скажи мені єдина

Хто буде дарувать життя,

А потім доглядать дитя?

  • Я
  • Варити , прати, прибирати,

Сімейне вогнище оберігати?

  • Я
  • Постійно радість дарувати,

Усіх теплом оберігати?

  •  Я
  • А ти мій милий, неповторний,

Скажи мені,  єдиній.

Хто буде рід наш берегти,

І множить покоління?

  • Я
  • Хто дбатиме усе життя

Про щасливе майбуття.

  • Я
  • Кохати буде до забуття,

І поруч буде все життя?

  • Я

     І так сім раз звучало я, я, я,…

Ось так створилася сім'я.

Ці легенди, звичайно жарти,але є в них іі доля істини. Кожен із вас шановні мами і тати вибрали собі наймиліших, найлагідніших, найкращих половинок.

Сім'я – це пристань і гавань

Сюди  повертаються знов і знов

Із мандрів далеких і плавань –

Тут вічно панує любов.

Тебе тут завжди пам’ятають

Куди б ти не їхав . не йшов

На тебе постійно чекають

Увага, турбота, любов.

Сімейний вогонь палає,

Теплом заповнивши дім

Хай тато маму кохає,

Хай щастя не зраджує їм.

 

(пісня»Цьом – цьом» сл.. і муз. Н.Май виконує Медовяк Р.)

 

   Старі люди кажуть, що все на білому світі має свій початок. Якщо хочеться пізнати людину, то завжди питають -  якого ти роду? і хто твої батьки твої.? Початок роду дає мама. Мати – берегиня, турботлива, ласкава. Вона на свої тендітні плечі завжди бере найважчу ношу. Народне прислів’я говорить; «Жінка підтримує в хаті три стовпи,   чоловік – четвертий».

 

 

Є немало мам у  світі,

Мами добрі, мами світлі.

Та одна є наймиліша. Хто така?

Скажу вам я  - рідна матінка моя.

 

Мов те сонечко на небі.

В лузі квітка красна,

Так матуся в нашій хаті

Добра все та ясна.

 

Перше слово сказали ми – мама,

І вона посміхнулась ласкаво.

Колискову тихенько співала

Коли спати мене вкладала.

 

А скільки не спала ночей

І не змикала очей,

Коли ми хворіли, бувало.

Спасибі тобі……

Всі        моя мамо!

 

І коли перші кроки робили,

За нами ти завжди ходила,

За руку тримала легенько.

Спасибі тобі ……

Всі      моя ненько!

 

До школи мене проводжала.

Портфелик часто збирала.

В житті ти мене виручала.

Спасибі  тобі……

Всі   моя мамо!

 

Провини мої пробачаєш,

Хоч іноді й сама палаєш,

І впевнено в світ я дивлюся

Уклін тобі…….

Всі    рідна матусю!

 

(діти кланяються батькам)

(танець з дитячими візочками під пісню «Губки бантиком» Х. Орбокайте, 2кл.)

 

   Наші мами найкращі, найталановитіші, найрозумніші. З усіма питаннями ми звертаємося до мам.

 

  • Розкажіть мені, мамо про вишні, їх було так багато в саду.
  • Були . синку, морози невтішні. А вони кого хочеш  зведуть
  • Розкажіть мені, мамо. про зорі, чи такими були і колись?
  • А той, синку , хто виріс у горі, він не часто на зорі дививсь.
  • Розкажіть мені, мамо, про долю,чи підвладна людині вона?
  • Наша доля . мій синку, як море, той пливе лиш , хто має човна.
  • Розкажіть мені ,мамо про роки чи повільно спливають вони?
  • Роки, синку. Помітні допоки матерів пам’ятають сини.

 

   Чи нам 5, чи 25, чи 45.У будь якому віці ми хочемо мати батьків, прийти до них за порадою. за сповіддю, з радощами. турботами.

 

(пісня «Весняний вальс» сл.. і муз. Н.Май виконують Іванюк А. Усач М.)

 

   Послухайте історію. У натовпі міста загубилася маленька дівчинка. Вона ходила і плакала.

  • Чого ти плачеш , дівчинко?
  • Я маму загубила.
  • А яка твоя мама?
  • Моя мама та, що найдобріша, найкраща у світі.

І мама дуже швидко знайшлася.

 

Гарна мама у Христини, ще гарніша у Сашка

Та з усіх мамів найкраща й наймиліша – це моя!

 

   Слід згадати та віддати шану голові сім'ї – батькові. Він суворий і вимогливий. Справді, батько – господар у домі. Роль батька у сім'ї неоціненна.  Він суворий і вимогливий. Його любов до дітей стримана і врівноважена. Любі татусі, вас вітають ваші діти.

 

Мій любий татусь, Він найкращий у світі.

Ось погляд ласкавий ловлю

І щиро признаюсь, хай знають всі діти,

Що я його дуже люблю.

 

Батьку любий, тату милий,

Нинішньої днини

Ти прийми від нас вітання,

Дар на ці гостини.

 

Цей дарунок – тепле слово.

Щире побажання.

Щоб прожив багато літ

Не зазнав страждання.

 

Щоб усе тобі вдавалось.

Щастя не минало.

Щоб твоє велике серце

Смутку не зазнало.

.

Зовсім не старенький

Любий мій татусь,

Ми з ним добрі друзі

І я цим горджусь.

 

(пісня «Весняночка» сл.. і муз. Н.Май виконує Кузьмінська М.)

 

Він такий розумний

Все на світі знає

,бо книжок багато

Він завжди читає.

 

Мій татусь рідненький

Завжди будь таким;

Спритним і веселим,

Завжди молодим!

 

Недарма вважає

Наша вся сім҆я,

Що на тата ззовні

Дуже схожий я.

 

Підросту ще трішки,

Усього навчусь

І таким завзятим

Стану, як татусь1

 

Батько розуму навчає,

Мити приголубить.

Ніхто мене так у світі

Як вони не люблять.

 

   Ми всі чиїсь діти. Пройде кілька років – ми станемо дорослими і теж батьками .А ви батьки станете ще старішими. Проте всі повинні пам’ятати, що ми в житті станемо на стежку . яка зветься Старість. Народна мудрість вчить;

  • Що робить батько, те й його дитятко.
  •  Що зробили для батьків, те зроблять для тебе твої діти.
  • Годуй батька на печі бо й сам там будеш.
  • Як син до батька обходиться, таких синів матиме.

 

   Три біди є у людини – смерть, старість і погані діти – говорить українське прислів’я. Старість неминуча, смерть невблаганна, перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей можна дім вберегти. Як від вогню. Це залежить не тільки від батьків, а і від самих дітей. Хоч нам ще далеко до старості, хоч ми ще не зовсім  дорослі, але пам’ятайте народну мудрість :»Все , що робиш для когось, робиш для себе». Все , зроблене вами . повернеться до вас, а особливо те, що пов’язане з матір҆ю , бо »нема цвіту білішого, за цвіт калини,  нема в світі ріднішого, як мати дитині».

 

 

   Наша родина  - це не тільки мамам і тато. Що то за родина в якій немає старійшин роду  - дідусів і бабусь! Бабуся – берегиня роду.  Подивіться в очі своїх бабусь. Скільки у них ласки, тепла, радості! Бабуся не має часу на спочинок, слабкість. ЇЇ руки завжди у роботі і пахнуть ці натруджені руки…..

 

 

      Пахнуть руки її паляницями, кропом, борщиком і пшеницею.

      Пахнуть рученьки м’ятою – рутою, пахнуть хатою незабутою

      Пахнуть руки огірочками, свіжовипраними сорочками.

      Пахнуть руки ніжною ласкою, онучаток маленьких колискою.

 

Моя бабуся люба,  гарна й мила,

Вона найкраща від усіх людей.

І хоч вона вже трохи посивіла,

Але так щиро любить нас  - дітей.

 

Бабусю рідненька, ти моя квіточка,

Ти ніжна і тепла, неначе літечко,

Ти щира, ти щедра. як теє сонечко

Я твоя внучка, а мама донечка.

 

Для тебе бабусю ходжу я до школи,

Для тебе не плакатиму вже ніколи.

Для тебе пишу, для тебе читаю,

Для тебе рідненька задачки рішаю.

І точно я знаю й усім тут скажу,

Що дуже і дуже тебе я люблю.

 

Бабусь ми дуже любимо й шлемо палкий привіт,

Та не тільки їм одним, а й дідусенькам своїм.

 

(танець під укр.. нар. пісню «Ой єсть в лісі калина», 2, 3,6кл.)

 

Постійним помічником бабусь є дідусь – господар родини1

 

Мій сивий, лагідний дідусю.

Я до землі тобі вклонюся.

За теплоту твою і ласку,

За мудре слово. гарну казку.

 

Ти хороший і ласкавий,

Ти привітний, добрий славний.

Будь здоровий., не хворій,

Мій дідусю дорогий!

 

(пісня «Пісня про дідуся» вик А. Мороз з ноутбука виконує Прокопчук Є.)

 

          Ти вчиш нас, як на світі жити,

Як одне одного любити.

І твій розумний заповіт

Я пам’ятатиму повік.

 

Варт пошани сивий волос

І старий тихенький голос.

До тих зморшок придивіться.

Станьте ближче, поклоніться!

 

(діти кланяються батькам)

(танець під укр. нар. пісню «Ой під вишнею…». 6 кл.)

 

   Батькова хата. Мамина пісня. Дідусева казка. бабусина вишиванка. Батькова криниця – усе це родовідна пам'ять, символи України, наші обереги.

 

(учні 2 кл. виносять скриню,розповідають про символи України;

Учні дарують рідним ляльки – мотанки, символ України, оберіг родини.)

 

Я на них із ніжністю дивлюся.

Це скарби, коштовності мої.

І коли до них я доторкнусь,

Рідних рук  тепло я відчуваю.

Сила в них якась магічна є,

Сила ця мене оберігає від негод

Енергію дає.

 

(пісня «Родина» О. Злотник, В .Крищенко виконує Іванюк Т.)

 

   Існує така думка:»Якщо твої плани розраховано на рік – сій жито,якщо на десятиріччя– саджай дерево, якщо на віки – виховуй дітей» . Задумаймося над цими словами.  Традиційна українська сім'я була великою . Під одним дахом жило декілька сімей або       декілька поколінь.  Батьки виховували своїх дітей на власному прикладі. Існує легенда:». Якось   давно запитали в батька  який  зумів добре виховати 12 своїх дітей. Як Вам це вдалося? Він  відповів:»А я ніяк їх не виховував; я робив – а вони коло мене, я жив – а вони коло мене». Отже,  змалечку для родини ідеалом стала родина, приклад батьків . Мама і тато – найважливіші люди  в житті дитини, вони наша опора і підтримка. Батьки ніколи не побажають зла своїм дітям.  Мама і тато – це наші два крила. Чи зможемо ми літати на повну силу без одного з них? Навряд.

 

 

Родина, рід…Які слова святі!

Вони потрібні кожному в житті.

Бо всі ми з вами ніжні гілочки

На дереві, що вже стоїть віки.

Це дерево – наш славний родовід,

Це мати. Батько. Прадід твій і дід….

 

    Як велика ріка бере початок і силу  з малого джерела, так і наша держава починається з родин. Усі ми  - народ України, який складається з великих і малих, працьовитих та дружних родин. Щоб роду не було переводу, він має жити багато років.

Коріння – це наші прародичі,

Стовбур – бабусі і дідусі,

Гілочки – наші батьки.

А ми – листочки родового дерева.

 

(представлення родовідних дерев учнями 3 кл.)

 

   Ми бачимо родовідні дерева наших родин. »Родовідне деревце з міцного коріння».           Крони цих дерев буйні та розкішні.  Ви є пагоном велетенського загальнолюдського родовідного дерева. І може саме вам  випаде  стати родоначальником  славетної його гілки. І ваші онуки пишатимуться таким предком.!

 

(представлення світлин учнями 2 кл.)

 

Людське безсмертя з роду і до роду

У вись росте з корінням родоводу.

І тільки той у кого серце чуле,

Хто знає , береже минуле

І вміє шанувать сучасне,  -

Лиш той майбутнє вивершить прекрасне!

 

   Шануймо наших батьків! – так велить Біблія. Майже три з половиною тисячі років тому на кам’яних таблицях , які отримав пророк Мойсей від Бога на горі Сінай, були вирізьблені слова : «Шануй батька твого й матір твою, щоб добре було тобі та щоб довголітнім був ти на землі.». Тільки вони нічого не пожаліють для своєї дитини, це вони у хвилини небезпеки ніколи не згадають про себе, усе віддадуть для того, щоб захистити свою дитину, не зупиняться ні перед якими труднощами, щоб їй жилося краще . Їх любов не знає кордонів страху, сумнівів. розрахунків.

 

   Бабуся і дідусь передають нам численні народні звичаї та традиції, успадковані від попередніх поколінь. Досвід, який ми отримуємо від них. Залишається золотим набутком на все життя..Радістю спалахують старенькі очі. Коли онук чи онука скаже:»Дорогенька моя бабусю», «Дорогенький мій дідусю».

 

   Шанування батьків – один з найсвятіших обов’язків людини й неоплатних боргів дітей. Батьки вас ростять, виховують, учать добра, пестять, люблять. Вони тяжко страждають, якщо їхніх дітей спіткало лихо, й розцвітають, стають молодшими, веселішими, сильнішими, коли бачать, що їхні діти виросли порядними людьми. Батьки – захист і порятунок для дитини. Все, що є в нас найкращого, все від них  - рідненьких.

 

   Наше свято наближається до завершення. Бажаю всім у мирі жити, діток своїх ростити, виховувать хорошими людьми.

 

Хай рікою щастя ллється,

 

Хай в сім'ї добро ведеться.

 

Хай  серце не знає печалі і болю.

 

Бажаєм здоров'я, щасливої долі.

 

Хай Матір Божа вас охороняє.

 

А Господь з небес щастя посилає

 

На многії літа.!

(пісня «Радісна пісня» сл.. і муз. Н.Май )

 

 

 

Матеріал підготувала:

Ольга Бойко,

вчитель початкових класів,

с. Сапожин

 

1

 

docx
Додано
17 лютого 2018
Переглядів
1392
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку