Виховна година
Тема: «Чужого горя не буває»
Мета: продовжувати роботу над згуртуванням учнівського колективу, вчити «творити» добро через добрі справи, оволодівати мистецтвом спілкування та навичками взаємодопомоги; розвивати уявлення про такі поняття моралі, як доброта, чуйність, уважність, доброзичливість, співчуття; допомагати учням усвідомити, що добро, радість потрібно кожній людині; пробуджувати у дітей щирий інтерес до всього морального, корисного; виховувати прагнення творити добро, цінувати його, прагнення співчуття до ближніх, бажання робити (хоч ненадовго) їх щасливими.
Виховна година
Тема: «Чужого горя не буває»
Мета: продовжувати роботу над згуртуванням учнівського колективу, вчити «творити» добро через добрі справи, оволодівати мистецтвом спілкування та навичками взаємодопомоги; розвивати уявлення про такі поняття моралі, як доброта, чуйність, уважність, доброзичливість, співчуття; допомагати учням усвідомити, що добро, радість потрібно кожній людині; пробуджувати у дітей щирий інтерес до всього морального, корисного; виховувати прагнення творити добро, цінувати його, прагнення співчуття до ближніх, бажання робити (хоч ненадовго) їх щасливими.
Хід заняття
На дошці малюнок замку Доброти
Вч.:- Вітаю всіх присутніх у нашому класі та запрошую вас до нашої маленької країни Доброти! А розпочати я хочу з загадки: «Що то за штука, що день і ніч стука?»
-Багато хто з вас подумав, що це-годинник, але з часом він може зламатися, а поставте свої пальчики на зап’ястя так, як ви вимірюєте тиск і ви відчуєте як стукає серце…. Воно чуйне, бо відчуває ваші клопоти, переживання, турботи, і коли ви хвилюєтесь воно стукає частіше, а в стані спокою- повільніше. Ви реагуєте по різному на складні ситуації, і зовні можна цього не помітити, але ваше серце все відчуває…
Послухайте казку.
Жила-була на землі дівчина, яку звали Любов. Невесело було їй жити на світі без подружки. Ось вона і звернулася до сивого, старого чарівника, який прожив вже більше 100 років:
-Допоможіть мені, дідусю, вибрати подружку, щоб я могла дружити з нею все своє життя.
Подумав чарівник і сказав:
-Приходь до мене завтра вранці, коли заспівають перші пташки і роса ще не зійде.
Вранці, коли яскраве сонечко освітило землю, прийшла любов на призначене місце і побачила: стоять п’ять прекрасних дівчат.
-Ось вибирай, - сказав чарівник.- Одну звати Радість, іншу – Вдача, третю – Краса, четверту – Печаль, п’яту – Доброта.
-Всі вони прекрасні, - сказала Любов. – Не знаю, кого і вибрати…
-Твоя правда,-відповів чарівник, - вони усі хороші, і ти в житті ще зустрінешся з ними, а можливо, і дружитимеш, але вибери одну з них. Вона і буде тобі подругою на все життя. Підійшла Любов до дівчат поближче і подивилася в очі кожній. Вона задумалася, а потім підійшла до дівчини Доброти і простягла їй руку…
А кого вибрали б ви? Чому, на вашу думку, Любов зупинила свій вибір саме на Доброті? Що ж означають слова «добро» та «доброта», «милосердя»?.
Добро- це усе позитивне в житті людини, що відповідає їх інтересам, бажанням, мріям, благо, позитив; протилежне – лихо, зло.
Доброта- чутливе ставлення до людей, привітність, ласка, прихильність.
Милосердя- добре, співчутливе ставлення до когось.
Наші предки відображали добро у міфах і казках, а ви переглядаючи мультфільми про сучасного Лунтіка теж полюбили гімн Доброти, який зараз і виконаємо (діти виконують гімн Доброти)
Вч.: Сьогодні ми з вами потрапили у країну Доброти. Жителі цієї країни: Щирість, Співчуття, Людяність, Щедрість, Повага, Милосердя, Чуйність, Доброзичливість.
Кажуть, що весь світ стоїть добром людського серця. Злі, недобрі почуття- пригнічують та нівечать наші душі. А доброта творить, відроджує, лікує.
-А що таке доброта? З чим можна порівняти доброту? (Із сонечком, бо від доброти, як від сонечка, стає тепліше).
-Є таке прислів’я: «Доброта, що сонце».
Ось наше сонечко, а чого не вистачає? (так промінчиків)
Дидактична гра «Чим я зігріваю людей?»
На промінчиках кожен з вас напише хороше слово наприклад:
Валерія-дотепністю;
Віка-розумінням;
Ілля-турботою;
Вероніка-ніжністю;
Влад-добротою
Кірілл- надією
Маша-повагою
Софія-людяністю
Коля-мудрістю
Слухайте ще одну казку.
Серед поля стоїть маленька хатинка. Її побудували, щоб у негоду люди могли сховатися і пересидіти у теплі.
Одного разу серед літнього дня захмарило, і пішов дощ. А в лісі було в цей час троє хлопців. Вони сховалися в хатинці і дивилися, як з неба ллє дощ, як з відра. Коли бачать: до хатини біжить ще один хлопчик. Незнайомий. Мабуть, з іншого села. Одежа на ньому мокра, як хлющ. Він тремтить від холоду.
І ось один із тих хлопчиків, що сиділи в сухому одязі, сказав: «Як страшно опинитись у зливу серед поля! Мені шкода тебе!»
А третій не сказав ні слова. Він мовчки зняв із себе сорочку і подав її змокрілому хлопчику! Той скинув мокру сорочку та одягнув суху.
Отож який висновок можна зробити із цієї казки? Шо гарні не красиві слова, а красиві вчинки!
А що говорить народна мудрість про добі слова і красиві вчинки?
Це ще далеко не всі прислів’я про добрі вчинки та добрі слова. Адже й добрі слова - це те, з чого починається ввічливість та вихованість, що є складовою частиною доброти.
Запам’ятайте такі слова «Людина живе лише один раз, і так хочеться залишити добрий слід на згадку про себе. І щоб не сталося у житті у кожного з вас, завжди пам’ятайте, що ви живите на планеті Земля і носите ім’я Людина. А людина починається з добра. І творити добро- значить бути щасливим».
Я бажаю стати вам справжніми творцями своєї долі, людьми, які вміють оцінювати свої і чужі погляди. Отже, я бажаю собі і вам всім щастя. А зараз один за одним бажаєм собі та один одному добра. Фраза «Я бажаю собі і всім вам…».